Рішення

від 02.03.2021 по справі 905/1949/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.03.2021 Справа № 905/1949/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,

за участю секретаря судового засідання Юрлагіної В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Універсал транс

про: стягнення штрафу в розмірі 205025,00 грн

За участю представників сторін:

від позивача: Чаруковський Р.В.(на підставі довіреності №5792 від 27.11.2020);

від відповідача: не з`явився;

вільний слухач: ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В

Стислий зміст і підстави позовних вимог

10.11.2020, шляхом надіслання поштового відправлення, Акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Універсал транс про стягнення штрафу в розмірі 205025,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невірне зазначення відповідачем маси відправленого вантажу за накладною №35053594 від 15.07.2020, що підтверджується комерційним актом №484809/238 від 23.07.2020, наслідком чого є нарахування штрафу за невірно зазначену масу вантажу на підставі ст.118 Статуту залізниць України.

Заявлені вимоги позивач нормативно обґрунтовує посиланням на статті 4, 42, 46, 162, 163, 164 ГПК України, статті 6, 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, п. 5.5 розділу 4 Правил перевезень вантажів.

Процедура провадження у справі у господарському суді

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2020 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.

Ухвалою господарського суду від 16.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1949/20; справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання у справі призначено на 08.12.2020 року об 11:00 год.

Ухвалою суду від 08.12.2020 оголошено перерву до 22.12.2020.

Ухвалою суду від 22.12.2020 оголошено перерву до 15.01.2021.

Ухвалою суду від 15.01.2021 розгляд справи №905/1949/20 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; підготовче засідання у справі призначено на 26.01.2021.

Ухвалою від 26.01.2021 відкладено підготовче засідання на 11.02.2021.

Ухвалою від 11.02.2021 закрито підготовче провадження у справі №905/1949/20 та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 02.03.2021 об 11:15 год.

Представник позивача у судове засідання 02.03.2021 з`явився, позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

У судове засідання 02.03.2021 представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений шляхом направлення ухвали суду від 11.02.2021 на офіційну електронну адресу відповідача, яка міститься в матеріалах справи та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується витягом з журналу обліку вихідної електронної пошти 04-19/1311 від 11.02.2021.

Повідомлення представника відповідача про дату, час та місце розгляду справи здійснювалось за допомогою відправлення ухвал суду на офіційну електронну адресу на підставі Розпорядження голови Господарського суду Донецької області №3-р від 21.01.2021, яким зупинено з 22.01.2021 прийняття працівниками Відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) Господарського суду Донецької області документів для відправлення за межі суду у зв`язку з недостатніми бюджетними призначеннями на 2021 рік та відсутністю знаків поштової оплати.

Крім того, представник відповідача зареєстрований у підсистемі Електронний суд та має доступ до всіх документів, які містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 02.03.2021 судом заслухано позицію позивача у справі: представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі, заперечує проти доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву, досліджено докази, які містяться в матеріалах справи.

Ухвалення рішення суду відбулось у нарадчій кімнаті у порядку ст.ст.219-220 ГПК України.

Позиція учасників процесу

Акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця в обґрунтування заявлених вимог посилається на невірне зазначення відповідачем маси відправленого вантажу за накладною №35053594 від 15.07.2020, що підтверджується комерційним актом №484809/238 від 23.07.2020.

Зокрема, на шляху прямування на попутній станції Мукачево Регіональної філії Львівська залізниця АТ Укрзалізниця при зважуванні виявлено розбіжності між даними, вказаними в накладній в сторону збільшення, про що складено акт загальної форми № 242 від 15.07.2020.

22.07.2020 на станції Сартана Донецької залізниці на підставі акту загальної форми №35276 від 21.07.2020 проведено контрольне зважування вагону №65336687 на справних електронних вагонних вагах, прийнятих до обліку станції Сартана регіональної філії Донецька залізниця залізниця АТ Укрзалізниця під №1, повірка 06.09.2019. В результаті чого встановлено, що відповідач в залізничній накладній №35053594 у графі маса вантажу в кг, визначена відправником складає 62200 кг, а маса вантажу за результати перевірки склала 62750 кг, що становить більше, ніж вказано відповідачем, на 550 кг, у зв`язку з чим складено комерційний акт №484809/238 від 23.07.2020.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача штраф за невірно зазначену масу вантажу в накладній №35053594 від 15.07.2020 у розмірі 205025,00 грн.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: комерційного акту № 484809/238; залізничної накладної № 35053594; актів загальної форми № 242 від 15.07.2020, №30276 від 21.07.2020; оперативних повідомлень №183, 195; відомості зважування - вхідні грузи; журналу контрольного зважування - вхідні грузи; технічного паспорту № 1 засобу ваговимірювальної техніки; протоколу від 23.07.2020; витягу з ЄДР; положення про Регіональну філію Донецька залізниця .

Також, позивач просить суд відшкодувати за рахунок відповідача понесені при зверненні з позовом до суду витрати зі сплати судового збору в розмірі 3075,38 грн.

У додаткових поясненнях №Д-10/282 від 04.12.2020, позивач повідомив про допущену ним технічну помилку у позовній заяві в частині дати акту загальної форми № 242 - 12.05.2020, разом з тим, позивачем до позовної заяви вірно було додано акт загальної форми № 242 від 15.07.2020.

Крім того, у своїх додаткових поясненнях №Д-10/284 від 10.12.2020, позивач підтримав заявлені позовні вимоги та зазначив, що за результатами зважування вагону №65336687 був складений комерційний акт від 23.07.2020 № 484809/238, в якому підтверджено розбіжності фактичної маси вантажу з масою, яка вказана в накладній відправником з надлишком 550 кг. У вищевказаному комерційному акті Розділ А вантажопідйомність вагону №65336687 складає 69,0 т., фактична маса вантажу у вагоні №65336687 склала 62750,00 кг., тобто вантажопідйомність вагону не було перевищено. Позивачем в повному обсязі виконані зобов`язання перед вантажовідправником, вантаж доставлений до пункту призначення в установлений строк, з надлишком 550 кг., однак, відповідачем не були сплачені кошти залізниці за надлишково завантажений вантаж у розмірі 2475,00 грн. Згідно до п. 6.2 Роз`яснення Президії Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею від 29.05.2002р. № 04-5/601 (зі змінами та доповненнями) та ч. 4 п. 21 Оглядового листа Вищого господарського суду України Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства від 29.11.2007р. № 01-8/917, у застосуванні пунктів 118 та 122 Статуту залізниць України слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень незалежного від того чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитки.

На підтвердження зазначених пояснень позивач надав до суду оригінал комерційного акту № 484809/238 та копію листа №08.04/2832 від 24.07.2020 щодо ціни металобрухту.

14.12.2020 електронною поштою до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який не скріплено кваліфікованим електронним підписом, у зв`язку з чим, зважаючи на положення Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , суд не бере його до уваги.

21.12.2020 через підсистему Електронний суд від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якої останній просить відмовити в задоволенні позовну у повному обсязі.

Ухвалою суду від 22.12.2020 встановлено, що відзив на позовну заяву наданий відповідачем 21.12.2020 через підсистему Електронний суд поданий ним з пропущенням процесуального строку, встановленого судом, який сплив 17.12.2020.

23.12.2020 шляхом направлення поштового відправлення, відповідач звернувся до суду з клопотанням про поновлення процесуального строку №22/12-01 від 22.12.2020, в якому просив суд поновити строк на подання відзиву та прийняти поданий ним 22.12.2020 року через підписистему Електронний суд відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 15.01.2021 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву з урахуванням вимог частини 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України. Крім того вказаною ухвалою розгляд справи №905/1949/20 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; призначено підготовче засідання по справі та встановлено відповідачу строк на подачу до суду відзиву на позов та доказів, на яких ґрунтуються його заперечення до 22.01.2021.

20.01.2021 через підсистему Електронний суд від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якої останній просить відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, оскільки позивачем безпідставно здійснено перевірку маси вантажу на станції призначення без урахування положень ст.52 Статуту залізниць, якими визначено вичерпний перелік підстав для обов`язкової перевірки маси, кількості місць і стану вантажу. Комерційний акт № 484809/238 від 23.07.2020 складений з дефектом форми, та, зокрема, в порушення положень ст. 129 Статуту залізниць України та п.10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. №334 не містить підпису начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, підпис якого є обов`язковим. В комерційному акті в Розіділі Д зазначено, що завідувач вантажним двором за штатним розкладом не значиться, однак не додано ані сам штатний розпис, ані зазначено хоча б дату цього штатного розпису, що викликає сумнів з приводу дійсної відсутності у штаті станції Сартана станом на 23.07.2020 штатних одиниць: начальника вантажного району, завідувача вантажного двору, завідувача вантажного складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика сортувальної платформи. В порушення п. 10 Правил складання актів, комерційний акт № 484809/238 від 23.07.2020 не містить підписів представників одержувача (ПрАТ МК Азовсталь ) Адінцова та Олексенко, про яких згадано в Розділі Д комерційного акту. На думку відповідача, акт підписаний неуповноваженими особами, а тому не може прийматися судом як належний та допустимий доказ. Зі змісту позовної заяви достеменно не вдається зрозуміти дату складання акту загальної форми № 35276.

Відповідач стверджує, що в порушення положень п.22 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. №644, зважування на станції призначення відбувалось не таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Так, з відповідно до накладної №35053594 зважування на станції відправлення проводилось на автомобільних вагах заводський № 398 РП-15Ш13, однак згідно до Розділу Г комерційного акту № 484809/238 від 23.07.2020 року зважування на станції призначення проводилось на 150 тонних госповірених вагах 06.09.2019 в/вагах вантажоодержувача. Крім того, в комерційному акті не зазначено жодного реєстраційного номеру ваг, на яких відбувалось зважування на ст.Сартана, їх заводського номеру, номеру реєстрації ваг на залізниці та у державному реєстрі засобів вагонновимірювальної техніки, а із доданої до позовної заяви копії технічного паспорту вагонних ваг неможливо встановити дійсну фактичну дату повірки, оскільки копія є нечитабельною.

Підставність своїх заперечень відповідач нормативно обґрунтовує посиланням на ч.ч.1, 2 ст. 3 Закону України Про залізничний транспорт , ст.ст.24, 37, 52, 129 Статуту залізниць України, п.п.5,10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2020 р. №334, п.п.5, 22 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. №644, ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій посилався на п. 6.2 Роз`яснення Президії Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею від 29.05.2002р. № 04-5/601 (зі змінами та доповненнями) та ч. 4 п. 21 Оглядового листа Вищого господарського суду України Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства від 29.11.2007р. № 01-8/917, у застосуванні пунктів 118 та 122 Статуту залізниць України, відповідно до яких штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежного від мого, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитки. Відповідачем по справі, на думку позивача, не було сплачено кошти за надлишково завантажений вантаж в розмірі 2475,00грн, а отже з останнього підлягає стягненню штраф відповідно до ст.ст.118,122 Статуту Залізниць.

Підставність своїх заперечень позивач нормативно обґрунтовує посиланням на ст.ст.42,46 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження зазначених заперечень позивач надав до суду належним чином засвідчену копію наказу №87/ДС від 07.02.2020.

Крім того, позивачем надано додаткові пояснення щодо повноважень осіб, які підписали комерційний акт, відповідно до яких, заступник начальника станції ОСОБА_2 , змінні агенти комерційні станції Сартана (в даному випадку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) мають право підпису комерційних актів в силу п.4 наказу №87/ДС Про призначення відповідальних осіб за складання, правильність оформлення та підписання комерційних актів у структурному підрозділі Станція Маріуполь-Порт .

Підписи працівників ПрАТ МК Азовсталь Адинцова та Олексєєнко в комерційному акті відсутні, оскільки останні є працівниками, що безпосередньо проводили зважування, підписали відповідну відомість, а сам акт підписав належний представник - інженер Гончарова І.Л., повноваження якої підтверджуються довіреністю.

На підтвердження зазначених у поясненнях обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: довіреності на представника Гончарову І.Л.; посадову інструкцію агента комерційного ОСОБА_4 ; списку працівників, які мають право підписувати комерційні акти на станції Сартана; витягу зі штатного розпису станції Сартана щодо відсутності посади завідувача вантажним двором.

Виклад обставин справи, встановлених судом

У липні 2020 року зі станції Колчино Львівської залізниці ТОВ Універсал Транс на підставі залізничної накладної №35053594 у вагоні №65336687 відправило вантаж - лом чорних металів на станцію Сартана Донецької залізниці на адресу ПрАТ Металургійний комбінат Азовсталь .

Під час оформлення залізничної накладної №35053594 у вагоні №65336687 вантажовідправником вказано маса вантажу - 62200,00 кг. Відповідно до розділів 26 та 28 вказаної залізничної накладної маса вантажу визначена вантажовідправником шляхом зважування на автомобільних вагах, заводський №398 РП-15Ш13.

Правильність внесених відомостей до залізничної накладної №35053594 підтвердив своїм підписом представник відправника у розділі 55 відповідної накладної шляхом накладення Електронного цифрового підпису - директор Шостак Владислав Валерійович.

15.07.2020 на попутній станції Мукачево Львівської залізниці складено акт загальної форми №242, відповідно до якого у вагоні №65336687 виявлено невідповідність маси вантажу, вказаній у перевізних документах. Фактична маса брутто вагона склала 86500 кг, тара вагона 24000 кг, маса вантажу нетто за ПД 62200 кг, фактична маса вантажу нетто 62500 кг, що більше документу на 300 кг.

В подальшому на попутній станції Волноваха Донецької залізниці складено акт загальної форми №35276 від 21.07.2020, відповідно до якого виявлена комерційна несправність (код - 9990000-0) інші несправності, пов`язані з умовами перевезення. Додатково виявлено, що навантаження здійснено на рівні вище 20, вантаж маркований вапном, маркування не порушено, в документах міститься штамп охорони, але вагон прибув без охорони.

На станції Сартана Донецької залізниці складений комерційний акт №484809/238 від 23.07.2020, відповідно до розділу Д якого на підставі актів загальної форми №242 від 15.07.2020 станції Мукачево Львівської залізниці, №35276 від 21.07.2020 станції Волноваха Донецької залізниці було проведено комісійне контрольне зважування вагона №65336687, який прибув по відправці, вказаній на лицьовій стороні акту, вантаж м/брухт з розчепкою на справних 150т. госповірених 06.09.2019 в/вагах вантажоотримувача.

Відповідно до розділу Д. Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку вказаного комерційного акту, по документу значиться брутто не вказано, тара 24000 кг, нетто 62200 кг, фактично виявилось брутто 86750 кг, тара 24000 кг (згідно документу), нетто 62750 кг, що більше документу на 550 кг. Вагон зважувався двічі результат не змінився. По документу лом чорних металів, вид 3.17. навалом, маркування вапном. Фактично навантаження на рівні бортів, та вище 20. Вантаж середній брикет, маркування вапном не порушено. Вагон прибув з ВОХР ст. Волновала Шевченко. Вагон бездвірний, люка зачинені та укручені дротом. Технічно справний. З моменту прибуття і до комісійного зважування вагон знаходився під охороною служби безпеки к-та Азовсталь та комерційних агентів станції Сартана. Повідомлені ВОХР ст. Маріуполь. Комісійне зважування проводили ваговик та ст. пр-к к-та Азовсталь Адінцова, Олеєксенко, ДСЗМ станції Сартана ОСОБА_5 та комерційний агент станції Сартана Карнаух Н.М. Завідуючий вантажним двором за штатним розкладом не значиться.

Комерційний акт №484809/238 від 23.07.2020 підписали: ДСЗ Шелехов А.Ю., агент комерційний ОСОБА_3 , агент комерційний ОСОБА_4 , інженер ОСОБА_6 .

На підтвердження повноважень підписантів позивачем надані до суду: довіреність №09-18/7648 від 06.12.2019 року на Гончарову І.Л.; наказ №87/20 від 07.02.2020 Про призначення відповідальних осіб за складання, правильність оформлення та підписання комерційних актів у структурному підрозділі Станція Маріуполь-Порт ; витяг зі штатного розпису АТ Укрзалізниця РФ Донецька залізниця залізниця СП Станція Маріуполь-порт ; список працівників, які мають право підписувати комерційні акти на станції Сартана.

Згідно з технічним паспортом засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ), заводський № инв 95 (вид ЗВВТ тензометричний, модифікація ЗВВТ-150-1-50), станції Сартана Донецької залізниці, якими було здійснено переважування, дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію 30.08.2010, міжпровірочний інтервал ЗВВТ становить 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками 6 місяців, відміткою у паспорті підтверджено, що остання державна повірка ваг здійснена 06.09.2019.

Позивачем також надано належним чином засвідчені копії: відомості зважування - вхідні вантажі з 23.07.2020 - 00:00:00 по 24.07.2020 - 00:00:00; виписки з журналу контрольного зважування вхідні вантажі з 23.07.2020 - 00:00:00 по 24.07.2020 - 00:00:00, що містять дані про результати проведеної перевірки маси вантажу у спірному вагоні.

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, та подані заперечення , дослідивши надані сторонами в порядку статті 74 Господарського процесуального кодексу України письмові докази в їх сукупності та взаємозв`язку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі зважаючи на таке.

Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення штрафу за невірно зазначену масу вантажу вантажовідправником.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України унормовано, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання. Господарські зобов`язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 909 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Як встановлено частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно з частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

За змістом статті 6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Залізнична накладна №35053594 оформлена у встановленому законом порядку та за своєю правовою природою є двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу і підтверджує укладення договору перевезення вантажу залізничним транспортом.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Положеннями статті 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Судом встановлено, що завантаження вагону №65336687 та визначення маси вантажу за залізничною накладною №35053594 здійснено вантажовідправником, правильність відомостей щодо навантаження вагону підтвердив своїм підписом представник відправника у розділі 55 відповідної накладної шляхом накладення Електронного цифрового підпису - директор Шостак Владислав Валерійович.

Таким чином, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Відповідно до положень статті 52 Статуту залізниць України, на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі, зокрема, прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

У зазначених вище випадках тарні і штучні вантажі видаються залізницею з перевіркою кількості і стану вантажу тільки у пошкоджених місцях. У разі виявлення пошкодження тари або інших обставин, що можуть привести до зміни стану вантажу, залізниця зобов`язана перевірити вантаж у пошкоджених місцях за фактурами і рахунками з розкриттям пошкоджених місць.

У решті випадків вантажі, завантажені відправником, і ті, що прибули у справних вагонах, контейнерах із непошкодженими пломбами відправника, а також без ознак недостачі, псування, пошкодження на відкритому рухомому складі або у критих та інших вагонах без пломб, якщо такі перевезення передбачені Правилами, видаються без перевірки їх кількості і стану.

Висновок відповідача про застосування виключно статі 52 Статуту залізниць України при перевірці маси вантажу на станції призначення, викладений у відзиві на позовну заяву суд вважає неправильним, адже стаття 24 Статуту залізниць України передбачає саме право залізниці взагалі перевіряти правильність зазначених вантажовідправником у накладній відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Позивач скористався своїм правом на таку перевірку, разом з тим, стаття 52 Статуту залізниць України передбачає обов`язок для залізниці на перевірку таких відомостей у виключних випадках, які в ній визначені.

Відповідно до частини 1 статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Актами загальної форми №242 від 15.07.2020, складеним на попутній станції Мукачево Регіональної філії Львівська залізниця АТ Укрзалізниця , та №35276 від 21.07.2020, складеним на станції Сартана Регіональної філії Донецька залізниця АТ Укрзалізниця , встановлено факт розбіжності між даними, вказаними в накладній в сторону збільшення, навантаження вище рівня бортів.

Відповідач у відзиві вказує на неможливість встановлення зі змісту позовної заяви дати складання акту загальної форми № 35276.

Відповідно до додаткових пояснень наданих позивачем, останнім допущено технічну описку при складанні тексту позовної заяви та помилково вказана дата складання акту загальної форми 12.05.2020 у зв`язку з чим виникли суперечності.

Разом з тим, позивачем до позовної заяви додано акт загальної форми №242 з вірною датою 15.07.2020, що підтверджується матеріалами справи.

У зв`язку з наведеним суд вважає датою складання вказаного акту 15.07.2020.

Пунктом а частини 2 статті 129 Статуту встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу (ч.3 ст.129 Статуту).

Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.

З метою засвідчення обставин щодо невірного зазначення вантажовідправником маси вантажу за залізничною накладною №35053594 у вагоні №65336687 на станції Сартана Донецької залізниці складено комерційний акт №484809/238 від 23.07.2020.

З матеріалів справи вбачається, що комісійне контрольне зважування вагону №65336687 на станції Сартана Донецької залізниці проводилось на підставі акту загальної форми №242 від 15.07.2020, складеного на попутній станції Мукачево Львівської залізниці, яким встановлено невідповідність фактичної маси вантажу вказаній відправником у перевізних документах.

Згідно до розділу Ґ вагон №65336687 прибув по відправці, вказаній на лицьовій стороні акту, вантаж м/брухт з розчепкою на справних 150т. госповірених 06.09.2019 в/вагах вантажоотримувача.

Відповідно до розділу Д. Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку вказаного комерційного акту, по документу значиться брутто не вказано, тара 24000 кг, нетто 62200 кг, фактично виявилось брутто 86750 кг, тара 24000 кг (згідно документу), нетто 62750 кг, що більше документу на 550 кг. Вагон зважувався двічі результат не змінився По документу лом чорних металів, вид 3.17. навалом, маркування вапном. Фактично навантаження на рівні бортів, та вище 20. вантаж середній брикет, маркування вапном не порушено. Вагон прибув з ВОХР ст. Волновала Шевченко. Вагон бездвірний, люка зачинені та укручені дротом. Технічно справний. З моменту прибуття і до комісійного зважування вагон знаходився під охороною служби безпеки к-та Азовсталь та комерційних агентів станції Сартана. Повідомлені ВОХР ст Маріуполь. Комісійне зважування проводили ваговик та ст. пр-к к-та Азовсталь Адінцова, Олеєксенко, ДСЗМ станції Сартана ОСОБА_5 та комерційний агент станції Сартана Карнаух Н.М. Завідуючий вантажним двором за штатним розкладом не значиться.

Таким чином, зі змісту комерційного акту №484809/238 від 23.07.2020 вбачається, що маркування вагону №65336687 вапном по всій довжині вагону не порушено.

Статтею 37 Статуту залізниць України встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Таким чином, існує декілька нормативно-вичерпних способів визначення маси вантажів, а саме: шляхом зважування на вагах; підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом; розрахунковим методом; за обміром; умовно.

Порядок та способи визначення маси вантажу наведено у Правилах приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21 листопада 2000 року №644, що за своїм змістом кореспондується зі статтею 37 Статуту залізниць України.

Згідно з п.п. 5, 7 Правил приймання вантажів до перевезення загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов`язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.

На станції Сартана Донецької залізниці визначення маси вантажу за залізничною накладною №35053594 у вагоні №65336687 здійснено шляхом зважування на 150т. вагонних вагах, станції Сартана Донецької залізниці, остання державна повірка яких здійснена 06.09.2019 згідно з технічним паспортом засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ).

Товариство з обмеженою відповідальністю Універсал транс визначило вагу вантажу у накладній №35053594 на автомобільних вагах заводських № 398 РП-15Ш13

Наведені вище обставини свідчать, що вантажовідправник визначив масу вантажу у вагоні таким же самим способом (шляхом зважування на вагах), як і залізниця, що свідчить про безпідставність тверджень відповідача що зважування на станції призначення відбувалось не таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

З приводу розбіжність по обсягу завищення маси вантажу, що є різною за актом загальної форми та комерційним актом, представник позивача пояснив, що на станції Мукачево зважування відбувалось в ході руху вагону, без відчеплення. На станції Сартана зважування відбувалось шляхом відчеплення вагону у статичному стані, що призвело до певних розбіжностей. Крім того, представник позивача зазначив, що ваги, які використовувались при зважуванні на станції Сартана знаходяться безпосередньо на території ПрАТ МК Азовсталь , зважування відбувалось працівниками вказаного підприємства, що не є зацікавленими особами.

В сенсі наведеного, суд вказує, що за наявності доказів невірно вказаної маси вантажу в контексті приписів ст.118 Статуту залізниць, конкретний розмір розбіжностей не є істотним.

Щодо доводів відповідача про незазначення в комерційному акті реєстраційного та заводського номеру ваг, номеру реєстрації ваг на залізниці та у державному реєстрі засобів вагонновимірювальної техніки суд зазначає, що Правила складання актів та Статут залізниць України не містять вимог до зазначення цих відомостей в комерційному акті, тому посилання відповідача на порушення у зв`язку з цим законодавства при складанні комерційного акту є безпідставними.

Доводи відповідача щодо неможливості встановлення дійсної фактичної дати повірки ваг із доданої до позовної заяви копії технічного паспорту у зв`язку із її нечитабельністю також суд не приймає, адже, із наданої позивачем копії вказаного документу вбачається дата повірки ваг - 06.09.2019.

Представник позивача зареєстрований у підсистемі Електронний суд та має доступ до всіх документів, які містяться в матеріалах справи.

У разі неможливості встановити цей факт користуючись підсистемою Електронний суд , або у разі отримання разом із позовною заявою нечитабельної копії документу відповідач не був позбавлений права на ознайомлення із матеріалами справи.

Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 №334, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Таким чином, у наведеному пункті імперативно визначено суб`єктний склад працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів, однак зазначена норма не виключає можливості залучення до складання комерційного акту й інших працівників залізниці поряд з особами, підписи яких є обов`язковим реквізитами комерційного акту.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 64 та ч. 3 ст. 65 Господарського кодексу України підприємство як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов`язків між працівниками підприємства.

Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, і такими доказами можуть підтверджуватися повноваження осіб на підписання комерційного акту.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 23.11.2018 у справі №916/2450/15, а також в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.08.2019 у справі №905/2360/18, від 21.05.2018 у справі №916/2001/17, від 23.06.2018 у справі №916/1993/17.

Як свідчать досліджені судом матеріали справи, комерційний акт №484809/238 від 23.07.2020 склали та підписали: ДСЗ ОСОБА_5 , агент комерційний ОСОБА_3 , агент комерційний ОСОБА_4 , інженер ОСОБА_6 .

У розділі Д Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку комерційного акту зазначено, що завідуючий вантажним двором за штатним розкладом відсутній.

Суд відзначає, що спірний комерційний акт не містить підпису начальника вантажного двору, оскільки по станції Сартана Донецької залізниці така посада у штатному розписі відсутня, що підтверджується відповідним шатним розписом.

Крім того, згідно з п. 9 Правил складання актів особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть встановлену законом відповідальність. Як вже встановлено судом, наявний в матеріалах справи комерційний акт, в тому числі, підписаний заступником начальника станції Сартана Донецької залізниці, отже своїм підписом зазначена посадова особа підтвердила викладені у ньому обставини, зокрема, відсутність за штатним розписом станції посади начальника вантажного двору.

Крім того, зі змісту наказу №87/20 від 07.02.2020 Про призначення відповідальних осіб за складання, правильність оформлення та підписання комерційних актів у структурному підрозділі Станція Маріуполь-Порт вбачається, що посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) відсутні за штатний розкладом, у зв`язку з чим, уповноважено інших осіб на підписання комерційних актів, зокрема, на станції Сартана.

Доводи відповідача, щодо не додання до комерційного акту штатного розпису, або зазначення його дати на підтвердження відсутності в штаті посади начальника вантажного двору у розділі Д спірного комерційного акту суд вважає безпідставними, з огляду на те, що положення Правил складання актів та Статуту залізниць України не містять вимог щодо зазначення цих відомостей в комерційному акті, достатньо констатації факту відсутності посади за штатним розписом.

Щодо повноважень осіб, які підписали комерційний акт, суд зазначає наступне: заступник начальника станції Шелехов А.Ю. є підписантом, який має повноваження на підписання комерційних актів в силу прямої вказівки в п.10 Правил складання актів.

Повноваження комерційних агентів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підписання комерційних актів підтверджуються наявним у справі наказом №87/20 від 07.02.2020 Про призначення відповідальних осіб за складання, правильність оформлення та підписання комерційних актів у структурному підрозділі Станція Маріуполь-Порт , відповідно до п.4 якого змінні агенти комерційні станції Сартана призначені відповідальними особами, які мають право підпису в комерційних актах складених на станції Сартана згідно Статуту Залізниць України. В матеріалах справи міститься список працівників, які мають право підписувати комерційні акти на станції Сартана в якості змінних агентів, відповідно до якого ДСЗМ ОСОБА_5 , агенти комерційні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають право такого підпису.

Щодо посилань відповідача на відсутність в комерційному акті підписів представників одержувача (ЧАО МК Азовсталь ) Адінцова та Олексенко, про яких згадано в Розділі Д комерційного акту, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося, згідно п.10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, комерційний акт підписує, зокрема, одержувач, якщо він брав участь у перевірці.

Комерційний акт №484809/240 від 25.07.2020 підписаний уповноваженою особою одержувача - провідним інженером по вантажній роботі ПрАТ МК Азовсталь ОСОБА_6 . В матеріалах справи міститься довіреність №09-18/7648 від 06.12.2019, відповідно до якої ПрАТ МК Азовсталь уповноважило останню підписувати і отримувати комерційні акти, складені під час видачі вантажів.

Представник позивача зазначив, що Адінцова та ОСОБА_7 , зазначені в Розділі Д комерційного акту як особи, які зважували вагон як представники вантажоодержувача, вони не мають право підпису комерційного акту та приймають участь лише безпосередньо у процесі зважування вагонів, які надходять вантажоодержувачу ПрАТ МК Азовсталь виконуючи свої посадові обов`язки як оператора ЦТВС.

Судом встановлено, що вказані особи підписали відомості зважування вхідних вантажів, що містяться в матеріалах справи.

Зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку про наявність підпису уповноваженого представника одержувача на спірному комерційному акті.

Враховучи, що комерційний акт №484809/238 від 23.07.2020 складений та підписаний з додержанням вимоги трьох підписів особами, повноваження яких підтверджені матеріалами справи, суд вважає його таким, що за своєю формою та змістом відповідає п.10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002. та положенням Статуту залізниць України (ст. 129 Статуту), внаслідок чого приймається судом в якості належного доказу на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, фактичній масі вантажу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним та допустимим доказом - комерційним актом №484809/238 від 23.07.2020, який є підставою для покладання на вантажовідправника відповідальності, передбаченої статтею 122 Статуту залізниць України.

Крім того, судом враховано положення пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, відповідно до якого надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%.

Так, за накладною №35053594 0,2% від маси вантажу складає 124,4 кг, у зв`язку з чим виявлений надлишок у розмірі 550 кг перевищує норму та виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто.

Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Відповідно до ст. 118 Статуту штраф підлягає стягненню у п`ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків.

Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за №644, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Провізна плата за перевезення вантажу у вагоні №65336687 відповідно до розділу 31 залізничної накладної №35053594 складає 41005,00 грн.

Згідно з приписами статей 118, 122 Статуту залізниць України, заявлений штраф у п`ятикратному розмірі від провізної плати становить 205025,00 грн.

Перевіривши розрахунок штрафу, заявлений позивачем, суд встановив, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним.

З огляду на викладене, вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 205025,00 грн за накладною №35053594 є правомірними.

Розподіл судових витрат

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця до Товариства з обмеженою відповідальністю Універсал транс про стягнення штрафу в розмірі 205025,00 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Універсал транс (адреса місцезнаходження: 87504, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Залізничний міст, будинок 212; код ЄДРПОУ: 43463202) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (адреса місцезнаходження: Україна, 03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; код ЄДРПОУ: 40075815) в особі Регіональної філії Донецька залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (адреса місцезнаходження: 84400, Донецька обл., місто Лиман, вулиця Привокзальна, будинок 22; код ЄДРПОУ: 40150216) штраф у розмірі 205025,00 грн., судовий збір у розмірі 3075,38 грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 02.03.2021 року.

Повний текст рішення складено та підписано 12.03.2021.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Устимова