Рішення

від 09.03.2021 по справі 925/1298/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 року м. Черкаси справа № 925/1298/20

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Гнізділов І.О. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДАГРОКОМП» , м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРШЕ ТРАВНЯ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» , м. Черкаси

про стягнення 232 386 грн 46 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОДАГРОКОМП» (вул. Плеханівська, 112, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 42667613) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРШЕ ТРАВНЯ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» (вул. Центральна, 2, с. Хутори, Черкаський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 36330229) про стягнення 232 386 грн 46 коп., з яких: 216 347 грн 92 коп. основного боргу, 12 795 грн 11 коп. пені, 3 243 грн 43 коп. 3 % річних у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 19 березня 2020 року № 1903-02.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що на підставі договору транспортно-експедиторського обслуговування надав відповідачу відповідні послуги на умовах визначених договором від 19 березня 2020 року №1903-02, проте свій обов`язок щодо оплати наданих транспортно-експедиторських послуг відповідач виконав частково, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 216 347 грн 92 коп. боргу.

До позовної заяви додано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу - 23 000,00 грн та судовий збір - 3 485,80 грн.

Ухвалою від 09 жовтня 2020 року Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 11 листопада 2020 року; сторонам надав можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки; задовольнив клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 11 листопада 2020 року Господарський суд Черкаської області, підготовче засідання відклав на 09 год. 30 хв. 27 листопада 2020 року, продовжив відповідачу строк на подання відзиву на позов.

24 листопада 2020 року до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про витребування доказів. У відзиві на позов відповідач, не спростовуючи факт здійснення позивачем перевезень вантажу, зазначив, що всупереч умовам п. 4.1.5. договору, позивач не підтвердив надання документів на здійснене перевезення, тому строк його оплати не настав, вимоги про стягнення пені та 3 % річних вважав безпідставними та просив витребувати у позивача докази отримання відповідачем документів, передбачених п. 4.1.5. договору. Також у відзиві представник відповідача заперечує щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 23 000, 00 грн, оскільки на його думку, адвокатом позивача не проведено великого обсягу юридичної та технічної роботи, тому розмір витрат на правову допомогу є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. До відзиву відповідач додав докази сплати заборгованості на суму 110 000, 00 грн., які просив врахувати при прийнятті рішення (а.с. 87-105).

Ухвалою від 03 грудня 2020 року Господарський суд Черкаської області, у зв`язку з перебуванням судді Чевгуза О.В. на лікарняному, судове засідання призначене на 09 год. 30 хв. 27 листопада 2020 року переніс на 09 год. 30 хв. 29 грудня 2020 року .

Ухвалою від 29.12.2020 Господарський суд Черкаської області призначив справу до судового розгляду по суті.

31 грудня 2020 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій заперечує доводи відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, наполягає на задоволенні позову та зазначив, що документи, передбачені п. 4.1.5. договору, вручались відповідачу «нарочно» одночасно з доставкою вантажу. Акти виконаних робіт, рахунки та товарно-транспортні накладні містили всі обов`язкові реквізити, в тому числі дату їх складання, тому відповідач, підписуючи зазначені документи підтверджував дату їх отримання та складання. Жодних претензій від відповідача щодо неналежним чином наданих послуг, або не наданих документів позивачу не надходило. Також сторонами узгоджено та належним чином підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період 19.03.2020 - 31.07.2020, що підтверджує визнання відповідачем виникнення заборгованості за кожну доставку вантажу в узгоджені первинними документами дати (а.с.124-131).

14 січня 2021 року до канцелярії суду надійшли заперечення на відповідь позивача на відзив, де відповідач просив відмовити у стягненні пені, річних та витрат на правову допомогу.

27 січня 2021 року в судовому засіданні оголошено перерву до 12 год. 00 хв. 10 лютого 2021 року.

10 лютого 2021 року в зв`язку з технічними неполадками Господарський суд Черкаської області відклав розгляд справи на 11 год. 00 хв. 04 березня 2021 року.

Позивач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак в судове засідання його представник не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні стягнення пені та річних з підстав наведених у відзиві на позов. Також, заперечував проти відшкодування витрат позивача на професійно-правничу допомогу в заявленому представником позивача розмірі.

У судовому засіданні 09.03.2021 було підписано вступну та резолютивну частини рішення в порядку ст. 240 ГПК України, без його проголошення.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши представника відповідача, судом встановлено наступні обставини.

19 березня 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Перше травня комбікормовий завод» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОДАГРОКОМП» (виконавець) було укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №1903-02. (Далі в тексті рішення - Договір)

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного Договору виконавець зобов`язався організувати перевезення вантажів автомобільним транспортом, відповідно до заявок замовника, на підставі товарно-транспортних накладних до відповідного пункту призначення/розвантаження у встановлений договором та/або заявкою строк та видати його вантажоодержувачу, а замовник - сплатити виконавцю за організацію перевезення вантажу узгоджену сторонами плату.

Найменування, характеристики вантажу, кількість вартість перевезення, маршрут та вимоги до транспортного засобу, вантажовідправник, вантажоодержувач, адреса розвантаження, особливі умови кріплення, та інші умови виконання послуг погоджуються сторонами в заявках. Форма заявки відображена та погоджена сторонами в Додатку № 1, що є невід`ємною частиною до цього договору (п.п. 1.2., 1.3. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору надання послуг за цим договором відбувається в межах території України, за виключенням території України, що згідно чинного законодавства України є тимчасово окупованою та /або непідконтрольною;

Відповідно до п. 2.1.1. Договору замовник оплачує виконавцю надані послуги в строки та на умовах згідно цього договору;

Відповідно до п. 2.2. Договору фактична кількість та найменування вантажу визначається у ТТН;

Відповідно до п. 2.2.2. Договору датою надання послуг за цим договором є дата передачі вантажу вантажоодержувачу;

Відповідно до п. 2.2.6. Договору після виконання перевезення виконавець повинен повернути замовнику належним чином оформлені документи, передбачені п. 4.1.5. договору не пізніше 20 календарних днів з моменту виконання перевезення. Акт звіряння розрахунків, сторони надають на вимогу одна одній, до 7 числа наступного за календарним місяцем в якому надавались послуги виконавцем;

Відповідно до п. 3.1.1. Договору виконавець має право отримати від замовника заявку на перевезення у строки та у формі згідно умов даного договору, що містить всі дані, необхідні для належного виконання виконавцем послуг;

Відповідно до п. 3.5.1. Договору замовник зобов`язаний оформити заявку на перевезення вантажу, із зазначенням інформації згідно п. 1.2. договору та передати її в узгоджений сторонами спосіб виконавцю;

Відповідно до п. 3.6.3. Договору замовник зобов`язаний оплатити належно надані виконавцем послуги у обсязі та у строки передбачені умовами договору;

Відповідно до п. 4.1.1. Договору ціна цього договору є договірною та дорівнює сумарній вартості наданих виконавцем та прийнятих замовником послуг за цим договором, протягом строку його дії та відображаються в актах виконання робіт (надання послуг) підписаних та скріплених печатками сторін;

Відповідно до п. 4.1.2. Договору вартість послуг виконавця (розмір плати за послуги) узгоджується сторонами у окремих заявках на кожне перевезення та /або додатках до договору та підтверджується сторонами в актах виконання робіт (надання послуг). Заявка має пріоритет над додатками;

Відповідно до п. 4.1.5. Договору замовник сплачує виконавцю вартість послуг на підставі виставленого виконавцем рахунку, на умовах відстрочки платежу, протягом 10 банківських днів з дати отримання замовником наступних документів:

оригінал акту виконаних робіт (надання послуг) датованого датою передачі вантажу вантажоодержувачу - 2 екземпляри;

оригінал рахунку - 1 екземпляр;

оригінал товарно-транспортної накладної з відміткою вантажоодержувача про прийняття вантажу та заповненої відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів - 2 екземпляри;

оригінал або копія акту розбіжностей (нестачі), у разі складання такого та наявності у виконавця - 1 екземпляр.

Відповідно до п. 4.1.6. Договору після виконання перевезення (надання послуг) виконавець оформляє акт виконання робіт (надання послуг) датою передачі вантажу вантажоодержувачу. Акт виконання перевезення (надання послуг) направляється замовнику у двох екземплярах виконавцем протягом 20 календарних днів з моменту здійснення перевезення (передачі вантажу вантажоодержувачу) один з яких замовник зобов`язується підписати, завірити печаткою (при наявності) та повернути виконавцеві не пізніше 5-ти робочих днів з дня їх отримання. В разі незгоди замовника з актом виконання робіт (надання послуг), замовник зобов`язаний надати обґрунтовану письмову відмову від його підписання, чи заперечення, щодо наданих послуг (виконаних робіт), у термін не пізніше 5-ти робочих днів з дня отримання акту. В іншому випадку акт виконання робіт (надання послуг) вважається підписаним без застережень, а послуги/роботи прийняті в повному обсязі;

Відповідно до п. 4.2.1. Договору акт звірки направлений виконавцем замовнику рекомендованим листом, або засобами кур`єрської доставки, вважається погодженим замовником за відсутності від нього письмової відповіді (підписаного акту чи заперечень) протягом 10 робочих днів з дати направлення листа.

Відповідно до п. 6.9.1. Договору за порушення термінів оплати замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення;

Відповідно до п. 9.1. договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до кінця календарного року у якому договір підписано сторонами. У випадку, коли жодна із сторін протягом одного тижня до закінчення терміну дії даного договору не заявила про намір його розірвати, дія договору продовжується на наступний період - 1 календарний рік. Кількість пролонгацій - не більше 3-х разів.

Договір підписаний представниками обох сторін та скріплений їх печатками, копія вказаного договору знаходиться в матеріалах справи (а.с. 11-14).

У відповідності до умов договору на підставі заявки № 1 від 19 березня 2020 року по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №1903-02 від 19 березня 2020 року (додаткова угода №1) сторони погодили перевезення комбікорму транспортними засобами позивача за наступними тарифами:

592,5 грн./т без ПДВ за маршрутом - філія «Кросс-ПФ» Зоря» ПРАТ «Агрохолдинг Авангард» , с. Хроли;

550 грн./т без ПДВ за маршрутом - філія «Богодухівська ПФ» ПНВК »Інтербізнес» , с. Протопопівка;

775 грн./т без ПДВ за маршрутом - філія «Бахмутська ПФ» ПНВК »Інтербізнес» , с. Берестове;

555 грн./т без ПДВ за маршрутом - філія «Харківська» ПНВК »Інтербізнес» , с. Охоче;

756,67 грн./т без ПДВ за маршрутом - філія «Донецька птахофабрика» ПНВК » Інтербізнес» , с.Рівнопіль;

666,67 грн./т без ПДВ за маршрутом - філія «Чорнобаївське» ПАТ «Агрохолдинг Авангард» , с.Східне;

700 грн./т без ПДВ за маршрутом - Філія «Старовірівська» ПНК «Інтербізнес» с.Старовірівка.

Позивачем на виконання умов договору про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом та на підставі додаткової угоди №1 до договору було надано відповідачу транспортно-експедиторські послуги на загальну суму 341347,92 грн, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № 23-03 від 23.03.2020 на суму 32022,48 грн з ПДВ, № 30-03 від 30.03.2020 на суму 67955,64 грн з ПДВ, № 31-03-02 від 31.03.2020 на суму 16010,64 грн з ПДВ, № 06-04 від 06.04.2020 на суму 36137,64 грн з ПДВ, № 13-04 від 13.04.2020, № 18-04-01 від 18.04.2020 на суму 86 972,64 грн з ПДВ, які підписані відповідачем та повернені позивачу.

Вище зазначені послуги були виконані без зауважень і застережень відповідача (замовника) та вантажоодержувача, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін вищевказаних актів наданих послуг.

Здійснення позивачем перевезення вантажів також підтверджується товарно-транспортними накладними № 1282 від 20.03.2020, № 1307 від 21.03.2020, № 1344 від 23.03.2020, № 1363 від 24.03.2020, № 1424 від 27.03.2020, № 1452 від 29.03.2020, № 1489 від 31.03.2020, № 1560 від 03.04.2020, № 1597 від 05.04.2020, № 1628 від 07.04.2020, № 1647 від 08.04.2020, № 1658 від 08.04.2020, № 1677 від 09.04.2020, № 1688 від 10.04.2020, № 1706 від 11.04.2020, № 1737 від 13.04.2020, № 1759 від 14.04.2020, № 1777 від 15.04.2020, № 1791 від 16.04.2020, № 1818 від 18.04.2020 які містять підписи відповідальної особи вантажовідправника (відповідача), водія/експедитора позивача та відповідальної особи вантажоодержувача та скріплені відповідними печатками сторін.

На виконання вимог Договору позивач особисто вручив відповідачу рахунки на оплату: № 93 від 23.03.2020 на суму 32022,48 грн з ПДВ, № 53 від 30.03.2020 на суму 67955,64 грн з ПДВ, № 58 від 31.03.2020 на суму 16010,64 грн з ПДВ, № 12 від 06.04.2020 на суму 36137,64 грн з ПДВ, № 35 від 18.04.2020 на суму 86 972,64 грн з ПДВ.

31.07.2020 на виконання умов договору сторони провели звірку взаємних розрахунків за період 19.03.2020 - 31.07.2020 та підписали відповідний акт, в якому сторони погодили, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 216 347 грн 92 коп. (а.с.16).

Однак, Відповідач свої зобов`язання щодо оплати узгоджених та прийнятих транспортно-експедиторських послуг належним чином не виконав, а саме за актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № 06-04 від 06.04.2020, № 13-04 від 13.04.2020, № 18-04-01 від 18.04.2020 не розрахувався, внаслідок чого порушив свої зобов`язання за вказаним Договором.

На момент звернення позивача до суду у відповідача виникла заборгованість з оплати наданих послуг щодо перевезення вантажу у розмірі 216 347 грн. 92 коп.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов`язань перевезення вантажів, транспортного експедирування і послуг, загальні положення про послуги, перевезення і транспортне експедирування визначені главами 63-65 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), главою 32 Господарського кодексу України (далі - ГК України), загальні положення про договір - розділом ІІ книги 5 ЦК України, главою 20 ГК України, загальні положення про правочини - розділом IV книги 1 ЦК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 2 ст. 908 ЦК України визначено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до ст. 307 ГК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України: зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ч. 1, ст. 611, ст. 612 ч. 1 ЦК України: порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до викладених обставин справи та наведених норм законодавства судом встановлено, що договір про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 19.03.2020 №1903-02 укладений сторонами з дотриманням норм законодавства, що регулює спірні правовідносини. На виконання умов договору та заявки на перевезення вантажу (Додаток № 1 до Договору) позивачем було надано транспортно-експедиторські послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Послуги з перевезення вантажу за Договором були надані позивачем та прийняті відповідачем без зауважень, що підтверджується підписами відповідача, завіреними печатками відповідача:

- товарно-транспортні накладні: № 1282 від 20.03.2020, № 1307 від 21.03.2020, № 1344 від 23.03.2020, № 1363 від 24.03.2020, № 1424 від 27.03.2020, № 1452 від 29.03.2020, № 1489 від 31.03.2020, № 1560 від 03.04.2020, № 1597 від 05.04.2020, № 1628 від 07.04.2020, № 1647 від 08.04.2020, № 1658 від 08.04.2020, № 1677 від 09.04.2020, № 1688 від 10.04.2020, № 1706 від 11.04.2020, № 1737 від 13.04.2020, № 1759 від 14.04.2020, № 1777 від 15.04.2020, № 1791 від 16.04.2020, № 1818 від 18.04.2020;

- акти здачі - приймання робіт (надання послуг) № 23-03 від 23.03.2020 на суму 32022,48 грн з ПДВ, № 30-03 від 30.03.2020 на суму 67955,64 грн з ПДВ, № 31-03-02 від 31.03.2020 на суму 16010,64 грн з ПДВ, № 06-04 від 06.04.2020 на суму 36137,64 грн з ПДВ, № 13-04 від 13.04.2020, № 18-04-01 від 18.04.2020 на суму 86 972,64 грн з ПДВ.

На виконання вимог Договору позивач особисто вручив відповідачу рахунки на оплату: № 93 від 23.03.2020 на суму 32022,48 грн з ПДВ, № 53 від 30.03.2020 на суму 67955,64 грн з ПДВ, № 58 від 31.03.2020 на суму 16010,64 грн з ПДВ, № 12 від 06.04.2020 на суму 36137,64 грн з ПДВ, № 35 від 18.04.2020 на суму 86 972,64 грн з ПДВ.

31.07.2020 сторони провели звірку взаємних розрахунків за період 19.03.2020 - 31.07.2020 та підписали відповідний акт, в якому погодили, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 216 347 грн 92 коп. (а.с.16).

Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом по справі № 910/1389/18 в Постанові від 05.03.2019.

Однак, відповідач не оплатив надані позивачем послуги з перевезення вантажу в повному обсязі.

Як зазначалося вище оплата послуг здійснюється протягом 10 банківських днів з дати отримання замовником документів визначених п. 4.1.5. договору.

Судом враховано, що акти наданих послуг відповідачем підписано, отже останній їх отримав і тим самим підтвердив відсутність будь-яких зауважень щодо належного виконання позивачем своїх обов`язків, зокрема з приводу організації перевезення та отримання вантажоодержувачем свого вантажу.

Також в актах наданих послуг є посилання на відповідні товарно-транспортні накладні із зазначенням номеру та дати.

Таким чином, відповідач був зобов`язаний розрахуватися з позивачем на умовах відстрочки платежу протягом 10 банківських днів з дати прийняття послуг та підписання актів.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 19.03.2020 №1903-02, розрахунку з позивачем за надані відповідні послуги.

Водночас, надані позивачем суду докази є достатніми в розумінні ст. 79 ГПК України, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, зокрема, про наявність несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання відповідача перед позивачем по договору надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 19.03.2020 №1903-02.

Судом враховано, що відповідачем в ході розгляду справи було сплачено 110 000 грн 00 коп., що підтверджується копіями платіжних доручень наявних в матеріалах справи (а.с. 92-102).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідачем було сплачено позивачу 110 000 грн 00 коп., після звернення позивача до суду і даний факт позивач не спростовує, то провадження у справі в цій частині слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 106 347 грн 92 коп. боргу на користь позивача в судовому порядку.

Оскільки матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем свого зобов`язання зі сплати наданих позивачем послуг з перевезення вантажу, у останнього виникло право вимагати стягнення з відповідача простроченого грошового зобов`язання. Тому позивачем також заявлено до стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України 3243 грн 43 коп. 3% річних та на підставі п. 6.9.1. Договору - 12 795 грн 11 коп. пені.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони погодили в п. 6.9.1. Договору, що за порушення термінів оплати замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення;

Розрахунки позивача, покладені в основу вимог про стягнення спірних сум пені, 3% річних арифметично і методологічно проведені правильно, з урахуванням умов договору про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 19.03.2020 №1903-02 і фактичних сум боргу, тому вимога позивача і в цій частині позову підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача щодо відсутності доказів направлення позивачем документів на виконання п. 4.1.5. Договору, як підстави для неналежного визначення періоду нарахування 3% річних та пені, спростовуються матеріалами справи, оскільки вказані у п. 4.1.5. Договору оригінали актів здачі-приймання робіт (надання послуг), товаро -транспортні накладні відповідачем підписано за всіма здійсненими перевезеннями і заперечень щодо неналежності вказаних актів відповідачем не заявлено. Крім того, позивачем надано суду вказані відповідачем докази, тому вказану вимогу відповідача з наведених ним підстав суд визнає необґрунтованою і відхиляє.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення» , рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Враховуючи положення ч.1ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВРКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відповідно до статті 16, 58 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підставі п. 4 статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як на підставу понесених судових витрат позивач послався на договір про надання правової допомоги від 21.09.2020 укладений позивачем з адвокатом Бевзюк О.О., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2166 від 19.06.2018, виданого на ім`я Бевзюк О.О. , копію акту наданих послуг від 26.01.2021, видатковий касовий ордер № 1/1 від 26.01.2021, квитанція до прибуткового касового ордеру на суму 23 000, 00 грн.

Таким чином, позивач належними доказами довів, що поніс витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку із даною справою. Вказані витрати є судовими, а тому вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 23 000,00 грн.

У відповідності до ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю, незалежно від результатів вирішення спору.

Добровільна сплата відповідачем частини боргу за позовними вимогами в ході розгляду справи є доказом неправильних дій сторони, що призвели до виникнення спору, а тому судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 3 485, 80 грн відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 231, 233, 236-240, 255-256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Перше Травня Комбікормовий завод» , (вул. Центральна,2, кім. 18, с. Хутори, Черкаського району, Черкаської області, код ЄДРПОУ 36330229) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДАГРОКОМП» (вул. Плеханівська, 112, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 42667613) - 106 347 грн. 92 коп. боргу, 12 795 грн 11 коп. пені, 3 243 грн 43 коп. 3 % річних, 23 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, 3 485 грн. 80 коп. судового збору.

Провадження у справі № 925/1298/20 в частині вимог про стягнення 110 000 грн. 00 коп. боргу закрити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 12.03.2021.

Суддя О.В. Чевгуз