Ухвала

від 12.03.2021 по справі 13/131

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

12 березня 2021 року м. Чернігівсправа № 13/131

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренко Ю.В., розглянувши матеріали скарги Фізичної особи - підприємця Зайцева Олександра Володимировича ( АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), (код 35029699, вул. Шевченка, 118, м. Чернігів, 14030) про визнання дій виконавця неправомірними

за позовом: Фізичної особи - підприємця Коропова Дмитра Володимировича,

АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Зайцева Олександра Володимировича,

АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_6

про стягнення заборгованості у розмірі 62 160 грн,

встановив:

10.03.2021 до Господарського суду Чернігівської області від ФОП Зайцева Олександра Володимировича надійшла скарга про визнання дій виконавця неправомірними від 03.03.2021, в якій просить суд:

- поновити пропущений строк для звернення до суду;

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) щодо невчинення виконавчих дій встановлених Законом України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні №23628555 щодо зняття арешту з майна боржника, виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників та реєстру обтяжень;

- зобов`язати державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) вчинити дії щодо зняття арешту з майна боржника та зняття інших обмежень у виконавчому провадженні №23628555.

Обгрунтовуючи подану скаргу ФОП Зайцев О.В. посилається на те, що листом від 22.01.2021 № 6081 Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) надана відповідь на запит його адвокату Терещенко О.І. про наявність на виконанні виконавчих проваджень щодо боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_1 у якій зазначено, що в ході перевірки Спец розділ - АСВП у відділі перебував, зокрема, виконавчий документ ВП - спецрозділ 23628555 наказ № 13/131 від 25.10.2010 Господарського суду на користь ОСОБА_2 63017,60 грн, 02.04.2012 державним виконавцем винесено постанову про повернення стягувачу згідно п.2 ч. 1 ст. 47 ЗУ Про виконавче провадження від 11.03.2011, якою не передбачено зняття арешту з майна боржника. Скаржник зазначає, що вказану відповідь ДВС направлено 28.01.2021, про що свідчить поштове повідомлення, а про порушення свого права він дізнався 01.02.2021.

ФОП Зайцев О.В. у скарзі просить поновити пропущений строк для звернення до суду зі скаргою посилаючись на те, що цей термін незначний та пропущений з поважних причин, зазначає, що звертався до суду зі скаргами про визнання дій виконавця неправомірними, але ухвалами Господарського суду Чернігівської області від 16.02.2021 та 25.02.2021 заяви повернуто без розгляду, на теперішній час всі недоліки усунуто.

Розглянувши матеріали поданої скарги, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.10.2010 року у справі № 13/131 позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з Фізичної особи -підприємця Зайцева Олександра Володимировича ( АДРЕСА_7 код НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи -підприємця Коропова Дмитра Володимировича ( АДРЕСА_8 фактична адреса АДРЕСА_9 код НОМЕР_2 р/р НОМЕР_3 в ЧФ ВАТ Укрексімбанк`м. Чернігів МФО 353649) заборгованість по орендній платі в сумі 62160 грн., 621,6 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповіддю від 22.01.2021 № 6081 Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на запит адвокату Терещенко О.І., яка додана до скарги, підтверджено, що в ході перевірки Спец розділ - АСВП у відділі перебували виконавчі документи:

- ВП спецрозділ 25096919 виконавчий лист №2-464/09 від 08.12.2009 виданий Деснянським районним судом на користь ОСОБА_3 9500,00 грн, 24.10.2011 державним виконавцем винесено постанову про повернення стягувачу згідно п.2 ч.1 ст47 ЗУ "Про виконавче провадження";

- ВП - спецрозділ 23628555 наказ № 13/131 від 25.10.2010 Господарського суду на користь ОСОБА_2 63017,60 грн, 02.04.2012 державним виконавцем винесено постанову про повернення стягувачу згідно п.2 ч. 1 ст. 47 ЗУ Про виконавче провадження від 11.03.2011;

-ВП спецрозділу 33585152 виконавчий лист №2-4644 від 18.11.2009 виданий Деснянським районним судом на користь держави 92,50 грн, 17.12.2012 державним виконавцем винесено постанову про повернення стягувачу згідно п.2 ч.1 ст.47 ЗУ "Про виконавче провадження";

- ВП спецрозділ 47104607 виконавчий лист №825/3551/13 а від 21.11.2013 Чернігівським окружним адміністративним судом на користь держави 51,00 грн, 28.04.2015 державним виконавцем винесено постанову про повернення стягувачу згідно п.2 ч.1 ст.47 ЗУ "Про виконавче провадження".

Статтею 47 п.2 ч.1 в редакції Закону України "Про виконавче провадження" від 11.03.2011 не передбачено зняття арешту з майна боржника.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права (частина 1 статті 341 ГПК України).

При цьому згідно із частиною 2 статті 341 ГПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Згідно ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Так, встановлений приписами статті 341 ГПК України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 119 Господарського процесуального кодексу України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що подає заяву про поновлення пропущеного строку та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення дій, що підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

За приписами ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що скаржник просить визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні №23628555 по якому державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу 02.04.2012, проте зі скаргою на бездіяльність державного виконавця стягувач звернувся лише 10.03.2021.

До скарги додані адвокатські запити від 23.11.2020, від 12.01.2021 на які надані відповіді листами від 28.12.2020, 11.11.2020, 22.01.2021, доказів накладення арешту на майно скаржника по виконавчому провадженню №23628555 суду не надано.

Обгрунтовуючи клопотання про про поновлення пропущеного строку для звернення до суду скаржник посилається те, що термін пропущення є незначним та його заява вже поверталась без розгляду ухвалами суду від 16.02.2021 та від 25.02.2021.

Оцінюючи обставини, на які скаржник посилається у клопотанні про поновлення процесуального строку, господарський суд враховує, що скаржником не навів жодного аргументу та не надано доказів щодо обставин, які перешкоджали йому дізнатися про хід виконавчого провадження у період з 02.04.2012 (дати повернення виконавчого документа стягувачу) до направленні запиту на який надано відповідь 11.11.2020. Про наявність перешкод в отриманні інформації про хід виконавчого провадження протягом більше 8 років років господарському суду не повідомлено. Повернення скарги без розгляду ухвалами суду від 16.02.2021 та від 25.02.2021 не є поважною причиною та не може бути підставою для поновлення встановленого законом строку звернення зі скаргою.

При вирішенні питання про поновлення пропущеного строку судом також враховується, що наказ №13/131 від 25.10.2010 повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" чинного на дату повернення, тобто у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ч.4 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" у цій же редакції про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов`язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Тобто про порушення свого права скаржник повинен був дізнатися з моменту отримання копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, однак матеріали скарги не містять обгрунтування та доказів на підтвердження того, що копія вказаної постанови скаржнику не направлялась, в цій частині бездіяльність державного виконавця визнавалась неправомірною.

Отже скаржником не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які підтверджують наявність поважних причин чи обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду із скаргою про визнання дій виконавця неправомірними у строки, передбачені ст. 341 ГПК України.

Таким чином суд не знаходить підстав для задоволення клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, а скарга від 03.03.2021 підлягає залишенню без розгляду на підставі ст. 118 ГПК України.

Керуючись статтями 118, 232-235, 339, 341 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ФОП Зайцева О.В. про поновлення пропущеного строку для звернення до суду зі скаргою відмовити.

Скаргу фізичної особи-підприємця Зайцева О.В. про визнання дій виконавця неправомірними від 03.03.2021 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 12.03.2021.

Ухвала може бути оскаржена, що передбачено статями 254, 255 Господарського процесуального кодексу України, в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Ю.В. Федоренко