Ухвала

від 02.03.2021 по справі 761/4114/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/4114/21 Слідчий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/1790/2021 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні № 420200000000001095 Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 лютого 2021 року,

за участю

представника

ТОВ «Сільпо-Фуд» - ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 лютого 2021 року залишено без задоволення клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про арешт майна, а саме: грошових коштів у сумі 114 900 000,00 грн., які належать ТОВ «Сільпо-Фуд», та знаходяться на банківських рахунках, у кримінальному провадженні № 420200000000001095, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.06.2020, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні № 420200000000001095 Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08.02.2021 (справа № 761/4114/21). Постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на речові докази, а саме: грошові кошти у сумі 114 900 000 гривень, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Сільпо-Фуд» (код ЄДРПОУ 40720198, 02090, м. Київ, вул. Бутлерова, 1), відкритих в АТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299), а саме:

-№ НОМЕР_1 (українська гривня),

-№ НОМЕР_2 (українська гривня),

-№ НОМЕР_3 (українська гривня),

-№ НОМЕР_4 (українська гривня),

-№ НОМЕР_5 (українська гривня),

-№ НОМЕР_6 (українська гривня),

-№ НОМЕР_7 (українська гривня).

Зобов`язати службових осіб АТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299), ПАТ «БАНК ВОСТОК» (МФО 307123) негайно надати прокурорам групи прокурорів Офісу Генерального прокурора, а також старшому слідчому з особливо важливих справ четвертого відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління Офісу великих платників податків ДФС капітану податкової міліції ОСОБА_8 , іншим слідчим слідчої групи, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001095, інформацію про залишок коштів на рахунках у формі довідки, на момент накладення арешту на вищевказані рахунки, та в подальшому надавати дану інформацію про залишок коштів на запит прокурора та/або слідчого.

Заборонити службовим особам ТОВ «Сільпо - Фуд» (код ЄДРПОУ 40720198) та АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299), іншим особам за довіреністю чи дорученням проводити будь-які банківські операції, що призведуть до зменшення залишку грошових коштів на вказаних рахунках, відкритих у АТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299), крім обов`язкових платежів до бюджету, та для виплати заробітної плати.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що слідчим суддею не враховано та залишено поза увагою те, що досудовим розслідуванням установлено, що службові особи ТОВ «Сільпо - Фуд» (код ЄДРПОУ 40720198) у період з липня 2018 по липень 2019 року умисно ухилились від сплати податку на додану вартість у розмірі 85, 2 млн. грн. та податку на прибуток підприємства у розмірі 33,3 млн. грн., що підтверджується актом податкової перевірки від 11.01.2020 № 24/28-10-44-05/40720198.

Також апелянт зазначає, що судом не враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України у слідства є всі підстави вважати, що не застосування заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на грошові кошти може призвести до закриття рахунків та списання коштів з них чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, оскільки вони є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Адвокатом ОСОБА_9 , який діє в інтересах ТОВ «Сільпо-Фуд» подано заперечення на вказану апеляційну скаргу, в яких останній просить оскаржувану ухвалу залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Також адвокат ОСОБА_9 , в поданих запереченнях зазначив, що податкові повідомлення-рішення, які були винесені на підставі акту перевірки від 11.01.2020 року за №24/28-10-44-05/40720198, були оскаржені ТОВ «Сільпо-Фуд» у судовому порядку та скасовані рішенням суду, що набрало законної сили.

В судове засідання прокурор не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином, що дає суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у його відсутність.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та просив залишити оскаржувану ухвалу без зміни, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, слідчим слідчого управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби під процесуальним керівництвом прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020000000001095 від 15.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що службові особи ТО«ѳльпо - Фуд» у період з липня 2018 року по липень 2019 року умисно ухилились від сплати податку на додану вартість у розмірі 84,6 млн. грн. та податку на прибуток підприємства у розмірі 30,3 млн.грн., що підтверджується актом перевірки від 11.01.2020 №24/28-10-44-05/40720498.

Згідно з акту перевірки вбачається, що службові особи ТОВ «Аріона ІІІ» (код ЄДРПОУ 37268026), ФГ «Хмельов Олександр Васильович» (код ЄДРПОУ 33189344), ТОВ «Центр Комторг» (код ЄДРПОУ 41430573) документально оформлювали продаж сільськогосподарської продукції (олія соняшника, соняшник, ячмінь, кукурудза) на адресу ТОВ «Сільпо - Фуд» без фактичного постачання продукції, оскільки вищевказаний товар придбаний даними суб`єктами господарської діяльності у підприємств з ознаками фіктивності та транзитності, у яких прослідковується підміна номенклатури товару, тобто придбання одного виду продукції, а реалізація зовсім іншого.

03 лютого 2021 рокупрокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна, а саме: грошових коштів у сумі 114 900 000,00 грн., що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Сільпо-Фуд» (код ЄДРПОУ 40720198) відкритих в АТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299), у кримінальному провадженні № 420200000000001095, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.06.2020, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України.

На обґрунтування клопотання зазначив, що у органу досудового розслідування є підстави вважати, що грошові кошти, що містяться на банківських рахунках ТОВ «Сільпо - Фуд», відкритих у АТ КБ «ПриватБанк» можуть бути приховані, відчужені та перетворені особами, причетними до вчинення правопорушення, оскільки набуті шляхом реалізації схеми ухилення від сплати податків, зборів, обов`язкових платежів, що слідувало підставою для звернення до суду з даним клопотанням.

08.02.2021 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні даного клопотання прокурора.

Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, слідчий суддя суду першої інстанції послався на те, щоаналіз наданих в розпорядження слідчого судді матеріалів, свідчить про те, що прокурором не доведено правову підставу для арешту грошових коштів, можливість використання їх як доказу в кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, а так само, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту майна для третіх осіб.

Також слідчий суддя розглядаючи застосування зазначеного прокурором заходу забезпечення кримінального провадження з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), взяв до уваги, що для досягнення зазначених цілей, арешт накладається на майно підозрюваного, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного.

Тобто, застосування арешту майна на стадії досудового розслідування з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, допускається за обов`язкової наявності зв`язку між майном, на яке планується накладення арешту та його приналежністю відповідному учаснику кримінального провадження.

У той же час, у кримінальному провадженні № 42020000000001095 відсутні особи, яким би оголошувалась підозра.

Враховуючи зазначене слідчий суддя прийшов до висновку, що стороною обвинувачення не наведені правові підстави застосування ініційованого нею заходу забезпечення кримінального провадження, що у силу ч. 2 ст. 173 КПК є підставою для відмови у задоволенні клопотання.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, з огляду на наступне.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому було досліджено матеріали справи та заслухані пояснення прокурора , а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При винесенні ухвали слідчим суддею, у відповідності до вимог КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, зокрема наявність факту вчинення кримінального правопорушення зач. 3 ст. 212КК України, однак у клопотанні належним чином не доведено той факт, що майно, на яке прокурор просив накласти арешт, а саме: грошові кошти у сумі 114 900 000,00 грн., що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Сільпо-Фуд» (код ЄДРПОУ 40720198) відкритих в АТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299), а саме: № НОМЕР_1 (українська гривня), № НОМЕР_2 (українська гривня), № НОМЕР_3 (українська гривня), № НОМЕР_4 (українська гривня), № НОМЕР_5 (українська гривня), № НОМЕР_6 (українська гривня), № НОМЕР_7 (українська гривня), відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та має значення речових доказів у кримінальному провадженні № 420200000000001095, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.06.2020, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Клопотання прокурора та додані до нього матеріали кримінального провадження не містять відомостей про те, чи містяться на зазначених вище розрахункових рахунках грошові кошти взагалі, та в якому саме розмірі, що на переконання слідчого судді, унеможливлює висновок про те, що такі грошові кошти відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та можуть бути використані, як доказ у кримінальному провадженні, що розслідується. Також слідчим суддею враховано розумність та співрозмірність обмеження права власності, з необхідністю виконання завдань у даному кримінальному провадженні, а тому слідчим суддею обґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ч. 2 ст. 173 КПК України.

Також колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що з огляду на обсяг зазначених прокурором банківських рахунків, що належать ТОВ «Сільпо-Фуд», обґрунтованим є висновок, що накладення на них арешту може позбавити відповідного суб`єкта господарювання можливості здійснювати господарську діяльність, що свідчить про невиправданість такого масштабного втручання у діяльність суб`єкта господарювання потребам досудового розслідування щодо встановлення обставин вчинення злочину.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, тому колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

Крім того колегією суддів під час апеляційного розгляду встановлено, що податкові повідомлення-рішення, які були винесені на підставі акту перевірки від 11.01.2020 року за №24/28-10-44-05/40720198 на який посилається прокурор у клопотання, як на єдиний доказ вчинення правопорушення, були оскаржені ТОВ «Сільпо-Фуд» у судовому порядку та скасовані рішенням суду, що набрало законної сили.

Посилання апелянта на те, що судом не враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, є безпідставними, оскільки як вбачається зі змісту клопотання, така мета прокурором не ставилась.

З огляду на зазначене, вказані в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та спростовуються викладеним.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить прокурор, немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора, з викладеними у ній доводами без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 лютого 2021 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні № 420200000000001095 Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4