Ухвала

від 12.03.2021 по справі 761/1822/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№22-ц/824/ 3358/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2021року місто Київ

справа № 7 61 /1822/20

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.

за участю секретаря судового засідання - Савлук І.М .

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Квадрига на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Мальцева Д.О. у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Шевченківського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України у місті Києві, третя особа: Орган опіки та піклування Шевченківської районної державної адміністрації у місті Києві про скасування рішення про зняття з реєстрації місця проживання та відновлення реєстрації місця проживання, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2020 року ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила:

скасувати рішення Шевченківського районного відділу ГУ ДМС України в місті Києві з приводу зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

відновити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

В мотивування вимог посилалася на те, що 10 липня 2015 року Шевченківським районним відділом ГУ ДМС України в місті Києві її та її синів незаконно було знято з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказувала, що вказані дії було вчинено за зверненням директора ТОВ Квадрига ОСОБА_3 до Шевченківського районного відділу ГУ ДМС України в місті Києві без надання останньому відповідних заяв від законних представників неповнолітньої та малолітньої дітей, з наданням витягу з державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження, згідно якого ТОВ Квадрига є власником кв. АДРЕСА_2 замість документу, який свідчить про відчуження квартири.

Зазначала, що 14 серпня 2015 року нею була подана скарга до Шевченківського районного відділу ГУ ДМС України в місті Києві стосовно незаконного зняття з реєстрації.

Посилалась на те, що 19 серпня 2015 року вона отримала письмову відмову від Шевченківського районного відділу ГУ ДМС України в місті Києві в задоволенні її вимог, з огляду на те, що реєстраційні дії було проведено відповідно до чинного законодавства.

Вказувала, що 27 березня 2017 року, вона разом з своїми дітьми була виселена з квартири в силовий спосіб.

Зазначала, що незаконне виселення відбулось під час розгляду в Шевченківському районному суді міста Києва цивільної справи №2610/23391/2012 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя. Предметом розгляду була трикімнатна квартира АДРЕСА_3 .

Посилався на те, що заступник начальника Шевченківського районного відділу ГУ ДМС України в місті Києві Сворак Я.Д. свідомо підмінивши поняття документ поняттям інформація та використавши замість документа, який свідчить про відчуження житла (правочину) інформацію про право власності на нерухоме майно, вчинив незаконне зняття з реєстрації.

Вказувала, що на дату звернення ТОВ Квадрига до Шевченківського районного відділу ГУ ДМС України в місті Києві та на дату вчинення Шевченківським районним відділом ГУ ДМС України оскаржуваної дії, свідоцтва про народження її дітей знаходились в неї, як в законного представника і не могли бути пред`явлені до Шевченківського районного відділу ГУ ДМС України в місті Києві.

Зазначала, що 08 квітня 2013 року Шевченківським районним судом міста Києва у вищевказаній справі про поділ майна, було постановлено ухвалу про накладення арешту на вказану квартиру.

Посилалась на те, що 11 квітня 2013 року, квартира була незаконно відчужена її колишнім чоловіком ОСОБА_4 .

Вказувала, що незаконність цього відчуження доведено рішенням Шевченківського районного суду міста Києва по справі №761/38184/15-ц, яким визнано дії приватного нотаріуса КМНО Журавльової Л.М. незаконними при посвідченні договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 11 квітня 2013 року та рішенням Шевченківського районного суду міста Києва по справі №761/9942/15-ц, яким визнано договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 11 квітня 2013 року недійсним.

Зазначала, що законними власниками квартири є подружжя ОСОБА_2 , які були власниками на час винесення ухвали Шевченківським районним судом міста Києва від 08 квітня 2013 року про накладення арешту на квартиру.

Посилалась на те, що Шевченківський районний відділ ГУ ДМС України в місті Києві вчинив дії по зняттю з реєстрації її та її дітей з порушенням приписів статті 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , пунктів 3.3., 3.5. Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано незаконним зняття Шевченківським РВ ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з адреси: АДРЕСА_1 , який проведено 10 липня 2015 року.

Зобов`язано Шевченківський РВ ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області відновити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ Квадрига подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилалося на те, що оскаржуваним рішенням відновлено реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ТОВ Квадрига , тобто оскаржуване рішення суду безпосередньо стосується прав та інтересів апелянта.

Вказувало, що ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції не з`ясував обставин, що мають значення для справи, а саме: чи наявні підстави для визнання незаконним рішення відповідача щодо зняття з реєстрації місця проживання позивачів, щодо наявності між сторонами спору щодо правовідносин з приводу яких подано позов; всупереч вимогам закону підмінив собою орган, який здійснює реєстрацію місця проживання особи та безпідставно зобов`язав відповідача поновити реєстрацію місця проживання позивачів; висновки викладені судом в мотивувальній частині рішення, зокрема, щодо недопустимості втручання суду в дискреційні повноваження іншого органу державної влади не відповідають резолютивній частині судового рішення; оскаржуване судове рішення не відповідає способам захисту порушених прав визначених законом.

Зазначало, що ухвалюючи рішення про зобов`язання відповідача відновити реєстрацію місця проживання позивачів суд вийшов за межі заявлених позовних вимог та крім того не вирішив питання розподілу судових витрат.

Посилалася на те, що аналізуючи обставини справи щодо законності рішення відповідача про зняття з реєстрації позивачів, суд першої інстанції замість дослідження чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства в сфері реєстрації місця проживання особи наводить положення Закону щодо виникнення та припинення права власності у осіб на нерухоме майно та помилково цитує положення статті 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні щодо порядку зняття з реєстрації місця проживання в чинній редакції.

Вказувало, що стверджуючи про відновлення у позивача права проживання в житлі з урахуванням долучених до позову судових рішень, суд першої інстанції повинен був пересвідчитись чи існує спір між сторонами щодо реєстрації позивача та її дитини за адресою спірної квартири, та чи зверталась позивач в порядку статті 6 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні за реєстрацією місця проживання особи.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з`явилися у судове засідання на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді Борисової О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження підлягає закриттю з наступних підстав.

Згідно з п.8 ч.3 ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року №11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано в главах 1, 2 розділу V ЦПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.

Так, відповідно до ч.1 ст.352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

З аналізу наведеної статті вбачається, що особи, які не брали участь у справі, мають право на апеляційне оскарження лише за умови, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.

Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2020 року ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Шевченківського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України у місті Києві про скасування рішення про зняття з реєстрації місця проживання та відновлення реєстрації місця проживання.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 , яка дії у власних інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано незаконним зняття Шевченківським РВ ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з адреси: АДРЕСА_1 , який проведено 10 липня 2015 року.

Зобов`язано Шевченківський РВ ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області відновити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині позову відмовлено.

24 грудня 2020 року особа, яка не брала участі у справі, ТОВ Квадрига звернулося з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, щооскаржуваним рішенням відновлено реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ТОВ Квадрига . Вважає, що оскаржуване рішення суду вплинуло на права, інтереси та обов`язки ТОВ Квадрига , оскільки стосується квартири, належної товариству на праві власності. На підтвердження чого ТОВ Квадрига надало інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 10 жовтня 2020 року.

Як вбачається з матеріалів справи, з 16 грудня 1995 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 23 листопада 2010 року.

19 вересня 2003 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , який діяв від імені ОСОБА_7 укладено договір купівлі продажу квартири, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець ОСОБА_4 купив квартиру АДРЕСА_2 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Личиною О.В.

З інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 22 липня 2020 року вбачається, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 08 квітня 2013 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 , номер запису обтяження: 33385411.

11 квітня 2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, по якому, у зв`язку з порушенням іпотекодавцем основного зобов`язання за кредитним договором №ML-002/726/2006, укладеного між АКБ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_4 24 жовтня 2006 року на виконання зазначеного договору іпотекодавець передав іпотеко держателю в рахунок виконання основного зобов`язання право власності на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2 .

Згідно довідки форми №3, виданої КП ЖИТЛО-СЕРВІС 14 травня 2014 року №113 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 з 15 січня 2004 року, ОСОБА_9 (син ОСОБА_1 ) з 15 січня 2004 року, ОСОБА_2 (син ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ) з 15 березня 2014 року та ОСОБА_10 (син ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ) з 13 лютого 2014 року.

Листом від 19 серпня 2015 року №11/9-560 Шевченківський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України у місті Києві повідомив ОСОБА_1 про те, що на підставі заяви представника нового власника ТОВ Квадрига 10 липня 2015 року ОСОБА_1 разом з дітьми знято з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з припиненням підстав на право користування житловим приміщенням.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 09 листопада 2017 року, яке залишено без змін постановою Апеляційного суду містаКиєва від 06 березня 2018року визнано незаконними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Журавльової Л.М. щодо посвідчення правочину: договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 11 квітня 2013 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , зареєстроване в реєстрі за №2565, а саме: порушення вимог п.п.4.2 п.4 Глави 1 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 30 січня 2018 року, яке залишено без змін постановою Апеляційного суду містаКиєва від 31 травня 2018 року визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотеко держателя, укладений 11 квітня 2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М. за реєстровим №2565.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 27 січня 2020 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 02вересня 2020 року:

скасовано записи в Державному реєстрі речових прав на майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, вчинений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М., про право власності №628269 щодо виникнення права власності на квартиру АДРЕСА_2 у ОСОБА_8 та запис №9377538 щодо виникнення права власності на квартиру АДРЕСА_2 у ТОВ Квадрига , підставою якого є договір про іпотеку 5951 від 06 серпня 2013 року від нотаріуса Журавльової Л.М;

відновлено запис, скасований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М., в Державному реєстрі речових прав на майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно про право власності №625365 з відновленням статусу власника квартири АДРЕСА_2 за ОСОБА_4 з дати арешту, накладеного на дане майно ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 08 квітня 2013року ;

скасовано записи, вчинені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М. в Державному реєстрі про іпотеку №2026263 від 06серпня 2013 року о 16:51:55 год. щодо договору іпотеки серія та номер 5951, виданого 06 серпня 2013 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний №4785841 від 06 серпня 2013 року о 17:08:14 год. та про заставну від 06серпня 2013 року о 16:51:55, серія №АА000074, запис про відомості про останній індосамент від 26 листопада 2014 року о 09:59:28 год., дата індосаменту 17вересня 2013 року, по якому ТОВ Квадрига стає новим власником застави за договором відступлення права вимоги, серія б/н, виданий 17вересня 2013 року, вчинений між кредитною спілкою Володар та ТОВ Квадрига + копія, акт прийому-передачі до договору про відступлення права вимоги, серія та номер: б/н, виданий 17 вересня 2013 року, видавник - сторони договору;

скасовано записи, вчинені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Л.М. в Державному реєстрі про обтяження №2026799 від 06серпня 2013 року за договором іпотеки серія №5951, виданий 06 серпня 2013 року, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 4787656 від 06 серпня 2013 року о 17:49:41 год., укладений між кредитною спілкою Володар та ОСОБА_8 .

Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В силу ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 27 січня 2020 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 02вересня 2020 року скасовано запис про виникнення права власності у ТОВ Квадрига та відновлено запис з відновленням статусу власника вказаної квартири ОСОБА_4 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 15 жовтня 2020 року.

Тобто на даний час ТОВ Квадрига не є власником спірної квартири.

Таким чином, рішенням суду від 01 жовтня 2020 року, яким були захищені права ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 щодо відновлення реєстрації місця проживання її та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , не вирішувалися питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ТОВ Квадрига , оскільки на даний час останній не є власником спірної квартири та права апелянта вказаним рішенням не порушуються.

У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі №668/17285/13-ц вказано, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу після спливу річного строку з дня складання повного тексту судового рішення. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Згідно з п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає за необхідне закрити апеляційне провадження на підставі ч.3 ст.362 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.268, 362 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Квадрига на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Мальцева Д.О. у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Шевченківського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України у місті Києві, третя особа: Орган опіки та піклування Шевченківської районної державної адміністрації у місті Києві про скасування рішення про зняття з реєстрації місця проживання та відновлення реєстрації місця проживання - закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: