Ухвала

від 10.03.2021 по справі 335/3483/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/58/21 Справа № 335/3483/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)

адвоката ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 ТОВ «СМУ-15 ЗАПОРІЖІНВЕСТБУД» на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 05 листопада 2019 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 4201708000000035,

В С Т А Н О В И В:

Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 05 листопада 2019 року задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що важивши на встановлені фактичні обставини справи, оцінивши надані до клопотанні докази на предмет їх належності та допустимості, захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна є необхідним, втручання в права осіб є виправданими потребами досудового розслідування, тому клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постанови нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги представник власника майна - адвокат ОСОБА_7 посилається на незаконність, необґрунтованість та невмотивованість ухвали слідчого судді.

Вказує, що ані в клопотанні, ані в оскаржуваній ухвалі не зазначено посилання на документи, що підтверджують право власності на майно, яке було арештовано, що є порушенням п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України; слідчим не було доведено, що предмет злочину, так само як і об`єкти нерухомого майна, на які накладено арешт, взагалі існують; зі змісту клопотання неможливо встановити, який саме розмір шкоди було завдано злочином за ч. 1 ст. 364 КК України; слідчий суддя дійшов помилкового висновку про наявність достатніх підстав вважати, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України; слідчий суддя не оцінив розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження

Крім цього на думку представника вказане кримінальне провадження взагалі підлягає закриттю на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України

Також апелянт посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального законодавства, які допустив слідчий суддя під час розгляду клопотання про арешт майна (порушення вимог: ч.1 ст.108 КПК України - в матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання і фіксація технічними засобами; ч.1 ст.172 КПК України - розгляд клопотання без участі власника майна).

Позиції учасників судового провадження.

Адвокат ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав її доводи необґрунтованими, зазначив, що арешт даного майна вже скасовано.

Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши учасників провадження, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно абзацу 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, в тому числі, є доказом кримінального правопорушення.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а метою, крім іншого, забезпечення збереження речових доказів (абз. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов : 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).

Як видно з матеріалів справи, в провадженні СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження № 4201708000000035 від 30.01.2017 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Вказані вимоги слідчим при поданні клопотання про арешт майна виконані.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.

Надані слідчим матеріали містять достатньо розумних підстав і підозр вважати, що об`єкти нерухомості, на які слідчим суддею накладено арешт, за адресою: АДРЕСА_1 , можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, оскільки можуть бути об`єктами кримінально протиправних дій чи набутими кримінально-протиправним шляхом, що вказує на їх відповідність критеріям ст. 98 КПК, а відтак колегія суддів вважає, що стороною обвинувачення доведено ті обставини, що вказане майно має ознаки речових доказів.

Слідчий суддя всупереч твердженням апелянта дотримався вимог ст. 170 КПК і дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого, оскільки сукупність наданих ним матеріалів доводить наявність правових підстав для накладення арешту на вказані об`єкти нерухомого майна.

Що стосується доводів апеляційної скарги про відсутність журналу судового засідання, то оскільки розгляд клопотання про арешт майна здійснювався за відсутності сторін, фіксація судового засідання не здійснювалася у відповідності до ч.4 ст.107 КПК України, а тому на переконання колегії суддів вказані порушення не є підставою для скасування оскаржуваного рішення слідчого судді.

Обраний слідчим суддею вид обтяження жодним чином не перешкоджає господарській діяльності власників даних об`єктів нерухомості, оскільки не позбавляє їх права володіння і користування зазначеними об`єктами. Заборона стосується лише запобіганню відчуження даних об`єктів.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи.

На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів його забезпечення, одним із яких і є накладення арешту на майно.

У зв`язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак, подана апеляційна скарга, за викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 310, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -

ПО СТ АН ОВ ИВ:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 ТОВ «СМУ-15ЗАПОРІЖІНВЕСТБУД» залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районногосуду м.Запоріжжявід 05листопада 2019року проарешт майнау кримінальномупровадженні №4201708000000035 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4