Рішення

від 24.02.2021 по справі 297/1889/19

БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 297/1889/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого Михайлишин В. М., за участю секретаря Куні О.І., представників позивачки ОСОБА_1 адвокатів Беран М.І. та ОСОБА_2 , представника відповідача адвоката Пуканич Е.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог Берегівська державна нотаріальна контора, комунальне підприємство Берегівське бюро технічної інвентаризації Берегівської районної ради , ОСББ Вітязь Берегове , про визнання 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 за померлим ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Берегівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог Берегівська державна нотаріальна контора, комунальне підприємство Берегівське бюро технічної інвентаризації Берегівської районної ради , ОСББ Вітязь Берегове , про визнання 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 за померлим ОСОБА_4 .

Позов мотивовано тим, що 11 вересня 2012 року між позивачем та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , було зареєстровано шлюб. Позивач та її померлий чоловік ОСОБА_4 мають доньку ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому, 08 травня 1998 року відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (бувшою дружиною) був розірваний. Під час вказаного шлюбу чоловіком позивача - ОСОБА_4 та його колишньою дружиною - ОСОБА_6 03 січня 1996 року буласпільно придбана квартира АДРЕСА_1 . Згідно документів титульним володільцем спільного майна являється - ОСОБА_7 , згідно договору купівлі - продажу квартири, посвідченого 23 січня 1996 року державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Кирияк К.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 3-390.

Таким чином, ОСОБА_4 належить половина квартири АДРЕСА_1 .

Так, позивач та її донька ОСОБА_5 , являються спадкоємцями всього майна спадкодавця ОСОБА_4 .

Однак, на спадкове майно, в тому числі і на квартиру АДРЕСА_1 претендують колишня дружини ОСОБА_4 - ОСОБА_7 та його донька від першого шлюбу - ОСОБА_8 .

При цьому, ні ОСОБА_7 , ані її донька - ОСОБА_8 , право позивача та доньки останньої на спадкування половини майна квартири АДРЕСА_1 не визнають і вважають себе власниками вказаної квартири.

05 вересня 2019 року ухвалою судді Берегівського районного суду Закарпатської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволено та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 28-29).

Ухвалою судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 30 вересня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження (а.с. 37-38).

В подальшому, ухвалами Берегівського районного суду Закарпатської області від 27 листопада 2019 року, 28 листопада 2019 року, 29 січня 2020 року та 17 липня 2020 року задоволено самовідводи та відводи головуючих у справі суддів Гал Л.Л., Фейір О.О., Ільтьо І.І. та Гецко Ю.Ю. (а.с. 76-77, 82-83, 117-118, 151-152).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2020 року головуючим у справі визначено суддю Михайлишин В.М. (а.с. 160).

29 вересня 2020 року до Берегівського районного суду Закарпатської області надійшла заява представника відповідача адвоката Пуканич Е.В. про застосування позовної давності. У вказаній заяві представник відповідача зазначає, що частиною третьою статті 29 КпШтС України (в редакції від 01 квітня 1996 року, яка діяла на час розірвання шлюбу між ОСОБА_9 і ОСОБА_7 ) встановлено трирічний строк позовної давності для вимоги про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю розведеного подружжя, перебіг такого строку починається з дня виникнення права па відповідний позов (з дня розірвання шлюбу), то в даному випадку, враховуючи, що шлюб між ОСОБА_9 і ОСОБА_7 було розірвано 21 квітня 1998 року, трирічний строк позовної давності для вимоги про поділ спірної квартири закінчився ще 22 квітня 2001 року (а.с. 181-184).

Крім цього, 29 вересня 2020 року до суду надійшов відзив представника відповідача, в якому остання просила відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки твердження позивачки про те, що спірна квартира є спільною сумісною власністю колишнього подружжя ОСОБА_10 і ОСОБА_7 не відповідають дійсності і спростовуються тим, що вказану квартиру відповідач придбала за свої особисті кошти, подаровані їй батьками.

При цьому, в матеріалах справи наявна нотаріально посвідчена довіреність від 29 квітня 2006 року, посвідчена приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області Секереш Н.В. і зареєстрована в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 2680, видана ОСОБА_7 ОСОБА_11 , в якому вказано, що спірна квартира належить на праві приватної власності в цілому ОСОБА_7 .. Вказане дає підстави вважати, що ОСОБА_12 не заперечував і не оспорював той факт, що спірна квартира була придбана його дружиною - ОСОБА_7 за її особисті кошти, і що така належить їй на праві приватної власності в цілому.

Крім цього, представник відповідача вважає, що позовна вимога про визнання 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 за померлим ОСОБА_4 не може бути задоволена, оскільки позивачка фактично просить вирішити питання про права особи, яка не є стороною у справі, що розглядається.

Також, у задоволенні заявленого позову, слід відмовити у зв`язку тим, що у відповідачки та її колишнього чоловіка - ОСОБА_4 є спільна повнолітня донька, яка в даному випадку мала бути залучена до участі у справі в якості відповідача, оскільки судове рішення у даній справі стосується її прав та обов`язків (а.с. 191-195).

29 вересня 2020 року ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області закрито підготовче засідання та справу призначено до розгляду по суті (а.с. 186-187).

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась.

Представники позивача адвокати Беран М.І. та Буташ М.М. в судовому засіданні підтримали позов повністю та просили його задовольнити з підстав зазначених у ньому.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась.

Представник відповідача адвокат Пуканич Е.В. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позов.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог Берегівської державної нотаріальної контори, комунального підприємства Берегівське бюро технічної інвентаризації Берегівської районної ради , ОСББ Вітязь Берегове в судове засідання не з`явились.

Заслухавши пояснення представників сторін та вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 23.01.1996 року,посвідченого державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Кирияк К.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 3-390, ОСОБА_13 купила квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 8-9).

Вказана квартира придбана під час шлюбу ОСОБА_4 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_7 , що не заперечується і самою відповідачкою у заяві про застосування позовної давності та відзиві її представника на позовну заяву.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Берегівського районного управління юстиції Закарпатської області шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 розірвано, про що у Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено актовий запис № 72 від 08.05.1998 року (а.с. 11).

Статтею 60 Сімейного кодексу України встановлено, що майно, набуте подружжям та час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно під того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (ч. 1 ст. 69 СК України).

Відповідно до частини першої статті 70 СК України, в разі поділу майна, що с об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За змістом частин першої, третьої статті 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, спірна квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 є спільною сумісною власністю колишнього подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , оскільки придбана за час їхнього шлюбу.

Відповідно до статті 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно з частиною другою статті 372 ЦК України, в разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 11.09.2012 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Берегівського районного управління юстиції Закарпатської області між ОСОБА_4 та ОСОБА_14 вересня 2012 року було зареєстровано шлюб про, що у книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис № 75 (а.с. 19).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 18.03.2019 року, виданого Берегівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 20).

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 30.03.2019 року, виданого Берегівською державною нотаріальною конторою до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи № 63985088, де спадкодавець ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 21).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно до ст. 1278 ЦК України, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Так, в п. 3.4 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року зазначено, що відповідно до ст. 1226 ЦК частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

Зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном "визначення часток" законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні. Отже, резолютивну частину судового рішення в цій категорії справ має бути викладено наступним чином: "Визначити, що частка померлого (П.І.Б.) в праві спільної сумісної власності на квартиру (будинок, садибу) становила - 1/2".

Отже, під час судового розгляду позивачем або її представниками не заявлялась вимога щодо зміни позовної вимоги, а саме про визначення частки померлого ОСОБА_4 у праві спільної сумісної власності, тому враховуючи вищенаведені норми закону та роз`яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, суд приходить до висновку, що позовна вимога про визнання 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 за померлим ОСОБА_4 є невірним способом захисту прав позивача, оскільки має на меті визнати право власності за померлим, а не визначити його частку у праві спільної сумісної власності на квартиру у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Такого висновку дійшов Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування".

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, ч. 9, ч. 10 ст. 158, ст.ст. 265, 267, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 357, 368, 370, 372, 1216, 1218, 1226, 1278 ЦК України , ст.ст. 60, 69, 70 СК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), мешканки АДРЕСА_3 до ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), мешканки АДРЕСА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог Берегівська державна нотаріальна контора, яка розташована за адресою: м. Берегове, пл. Кошута, 1, Закарпатської області, комунальне підприємство Берегівське бюро технічної інвентаризації Берегівської районної ради , яке розташоване за адресою: м. Берегове, вул. Мукачівська, 3, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 03344616, ОСББ Вітязь Берегове , яке знаходиться за адресою: м. Берегове, вул. Корятовича, 2 "б", Закарпатської області про визнання 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 за померлим ОСОБА_4 - відмовити.

Заходи забезпечення позову згідно ухвали Берегівського районного суду Закарпатської області від 05 вересня 2019 року - скасувати (а.с. 28-29).

Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили даного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана до Закарпатського апеляційного суду через Берегівський районний суд Закарпатської області.

Суддя Михайлишин В. М.