Рішення

від 12.03.2021 по справі 560/8612/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/8612/20

РІШЕННЯ

іменем України

12 березня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.08.2018 №0875655-1304-2214, від 06.06.2019 №0046402-5506-2214.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачка послалась на безпідставність рішень податкового органу про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки нежитлова будівля - корівник, який належить їй на праві власності, відноситься до будівель (споруд), призначених для використання у сільськогосподарській діяльності, а відтак, в силу приписів підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є одночасна сукупність наступних умов: 1) використання споруди безпосередньо у сільськогосподарській діяльності; 2) особа має бути сільськогосподарським товаровиробником. оскільки позивач не надав доказів фактичного здійснення сільськогосподарської діяльності та використання безпосередньо у такій діяльності будівель, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказав, що позивачка не відносилась до категорії сільськогосподарських товаровиробників у 2017-2018 роках. Також остання не надала належних доказів на підтвердження того, що будівля відноситься до класу (код 1271) "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства".

Ухвалою від 28.12.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 12.01.2021 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 12.01.2021 Хмельницький окружний адміністративний суд залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 .

Ухвалою від 01.02.2021 Хмельницький окружний адміністративний суд визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду, поновив ОСОБА_1 строк звернення до суду, продовжив розгляд справи №560/5190/20.

Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.

Позивачці - ОСОБА_1 на праві власності належить нежитлова будівля, розташована за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 881,6 кв.м.

На підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України контролюючий прийняв податкові повідомлення-рішення від 29.08.2018 №0875655-1304-2214, від 06.06.2019 №0046402-5506-2214, якими визначив позивачці суму податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017 рік в сумі 14105,60 грн, за 2018 рік в сумі 16410,98 грн відповідно.

Вказані податкові повідомлення-рішення позивачка оскаржила до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Законом України від 28.12.2014 №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" запроваджений новий місцевий податок, а саме податок на майно, який складається з трьох різновидів: транспортний податок, податок на майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю.

За правилами підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

За змістом статті 10 Податкового кодексу України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є місцевим податком.

Підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості інформацію щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України).

У цій справі спірним є питання застосування підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України до об`єкту нерухомого майна, що належать позивачці на праві власності.

Відповідно до підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 цього Кодексу не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" підпункт "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України викладено в новій редакції: будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Податкового кодексу України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

За визначенням підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Застереження в підпункті 14.1.235 щодо цілей глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України не означає, що у інших випадках, передбачених цим Кодексом, термін "сільськогосподарський товаровиробник" має інше змістовне навантаження.

Визначення "сільськогосподарський товаровиробник" також міститься у статті 1 Закону України від 18.01.2001 №2238-ІІІ "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років", відповідно до якої сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Крім того, законодавцем, з метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, вживається також поняття "виробники сільськогосподарської продукції".

Згідно з абзацом 2 статті 1 Закону України від 23.09.2008 №575-VI "Про сільськогосподарський перепис" виробники сільськогосподарської продукції - юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Відповідно до статті 1 Закону України від 15.05.2003 №742-IV "Про особисте селянське господарство" особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Згідно з статтею 3 Закону України "Про особисте селянське господарство" дія цього Закону поширюється на фізичних осіб, яким у встановленому законом порядку передано у власність або оренду земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

На підтвердження свого статусу сільськогосподарського виробника позивачка надала до суду довідку Берездівської сільської ради від 08.12.2020 №1092/06-30, відповідно до якої ОСОБА_1 в своїй господарській діяльності (вирощування ВРХ) використовує нежитлове приміщення загальною площею 881,6 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується правовстановлюючими документами, та відноситься до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здається в оренду, лізинг, позичку тощо. Крім того, за позивачкою рахується земельна ділянка загальною площею 2,0 га кадастровий номер 6823980600:04:006:0002 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що фактично використовується ОСОБА_1 відповідно до цільового призначення.

При цьому, відповідно до Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14.04.2017 №572, саме сільська рада здійснює облік особистих селянських господарств.

Також відповідно до довідки ТОВ "Добробут-Земвпоряд" від 10.12.2020 №81 нежитлова будівля загальною площею 881,6 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , є корівником та належить до будівлі сільськогосподарського призначення згідно з кодом 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000.

Враховуючи такі обставини справи, суд дійшов до висновку, що нежитлова будівля загальною площею 881,6 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , фактично є нерухомістю сільськогосподарського товаровиробника, відтак не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в силу положень пункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Аналогічний правовий висновок зазначений у постановах Верховного Суду 04.12.2018 у справі №649/593/16-а, від 24.04.2020 у справі №540/2206/19.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 29.08.2018 №0875655-1304-2214, від 06.06.2019 №0046402-5506-2214 є протиправними та підлягають скасуванню. Тому позовні вимоги необхідно задоволити.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог сплачений позивачкою судовий збір відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України слід стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 29.08.2018 №0875655-1304-2214, від 06.06.2019 №0046402-5506-2214.

Стягнути на користь ОСОБА_1 840,80 грн (вісім сорок гривень 80 коп.) судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43142957) Головуючий суддя О.Л. Польовий