П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/2058/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
12 березня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "Юлія" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області до Приватного підприємства "Юлія" про застосування заходів реагування,
В С Т А Н О В И В :
в квітні 2020 року Головне управління ДСНС у Хмельницькій області звернулось до суду з позовом до ПП "Юлія" про застосування заходів реагування шляхом повного зупинення проведення будівельно-монтажних робіт з будівництва житлового будинку ПП "Юлія" за адресою Хмельницька область, м. Славута, вул. Здоров`я, 0, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених в акті перевірки від 17.01.2020 №3.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.08.2020 позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову в повному обсязі. На думку апелянта оскаржувана постанова винесена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що під час складання акта позивачем не враховано той факт, що об`єкт все ще перебуває в процесі будівництва, а тому будівельно-монтажні роботи проводяться поетапно, в тому числі, поетапно відбувається і усунення недоліків, які були виявлені під час перевірки. Обєктом перевірки, проведеної позивачем було незавершене будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Здоровя 0 у м.Славута, Хмельницької області. Зазначає, що більшість з тих робіт, які констатовані в акті перевірки як недоліки, не були виконані в звязку з тим, що не дійшла відповідна черговість їх виконання.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу Головного управління ДНСН у Хмельницькій області від 19.12.2019 №728 посадова особа позивача здійснила плановий захід державного нагляду щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
За результатами перевірки складений акт від 17.01.2020 №3, яким встановлений ряд порушень вимог Кодексу цивільного захисту України, ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" (далі по тексту ДБН В.2.5-56:2014), ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва" (далі по тексту ДБН В.1.1-7:2016), ДБН В.2.2-15:2019 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення" (далі по тексту - ДБН В.2.2-15:2019), ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення" (чинний на момент проєктування, далі по тексту - ДБН В.2.2-15:2005), ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування" (далі по тексту - ДБН В.2.5-74:2013) Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 (далі по тексту ППБУ), постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444 (далі по тексту - Постанова №444), наказу МВС України від 15.01.2018 №25, а саме:
1. Наявний пожежний щит не укомплектований необхідними засобами пожежегасіння згідно норм належності (пункт 3.11 глави 3 розділу V ППБУ);
2. Допускається влаштування приміщення електрощитової безпосередньо під житловим приміщенням (пункт 5.11 ДБН В.2.2-15:2019, пункт 2.15 ДБН В.2.2-15:2005, пункт 21 розділу ІІ ППБУ);
3. На даху житлового будинку не влаштована огорожа (пункт 5.15 ДБН В.2.2-15:2019, пункт 2.18 ДБН В.2.2-15:2005);
4. Електрощитова, яка розташована у підвальному приміщенні житлового будинку, не відокремлена від інших приміщень підвалу протипожежними перегородками (стінами) 1-го типу (наявні стіни у повній мірі по висоті не відокремлюють електрощитову від інших приміщень підвалу) (пункт 5.54 ДБН В.2.2-15:2019);
5. Не заповнені прорізи у протилежних перешкодах, які відокремлюють від інших приміщень електрощитові (пункти 6.2, 6.4 ДБН В.1.1-7:2016, пункт 5.54 ДБН В.2.2-15:2019, пункт 2.63 ДБН В.2.2-15:2005, пункт 21 розділу ІІ ППБУ);
6. Багатоповерховий житловий будинок не забезпечений (не розпочаті роботи) зовнішнім протипожежним водопроводом (пункт 8.15 ДБН В.1.1-7:2016, пункт 6.2.1 ДБН В.2.5-74:2013, пункт 21 розділу ІІ, пункт 4.47 глави 4 розділу VII ППБУ);
7. Житловий будинок не забезпечений пристроями захисту будівель та споруд від прямих попадань блискавки (пункт 7.35 ДБН В.2.2-15:2019, пункт 5.43 ДБН В.2.2-15:2005, пункт 6.45 ДБН В.1.1-7:2016, пункт 21 розділу ІІ, пункт 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ);
8. Третій та четвертий поверхи житлового будинку не забезпечені другим евакуаційним виходом (пункт 8.10 ДБН В.2.2-15:2019, пункт 4.10 В.2.2-15:2005, пункт 21 розділу ІІ ППБУ);
9. Дерев`яні елементи горищних покриттів не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (пункт 1 розділу І, пункт 2.5 глави 2 розділу ІІІ, пункт 4.22 глави 4 розділу VII ППБУ, пункт 6.23 ДБН В.1.1-7:2016);
10. Сходи виходу з підвального поверху будинку не відокремлені від загальної сходової клітини житлової частини будинку суцільною протипожежною перегородкою 1 типу на висоту одного поверху з окремим виходом назовні (пункт 8.19 ДБН В.2.2-15:2019, пункт 4.20 В.2.2-15:2005, пункт 21 розділу ІІ ППБУ);
11. Не передбачене улаштування позначень шляхів евакуацій з використанням відповідних знаків безпеки (пункт 7.1.9 ДБН В.1.1-7:2016);
12. Допускається зниження класу вогнестійкості приходу електричних кабелів та інженерного обладнання через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості (пункт 6.20 ДБН В.1.1-7:2016, пункт 8.1 ДБН В.2.2-15:2019, пункт 4.1 В.2.2-15:2005, пункт 21 розділу ІІ, пункт 2.4 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);
13. Не влаштований протипожежний люк 2 типу в місці виходу зі сходової клітини на горище житлового будинку (пункт 8.6 ДБН В.1.1-7:2016, пункти 5.54, 5.55 ДБН В.2.2-15:2019, пункт 2.63 В.2.2-15:2005, пункт 21 розділу ІІ ППБУ);
14. Будівельний майданчик, тимчасові споруди (побутові вагончики), житловий будинок не забезпечені відповідними знаками безпеки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежений захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (пункт 8 розділу ІІ ППБУ);
15. З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів та кабелів тимчасових споруд (побутових вагончиків) та житлового будинку не здійснені за допомогою опресування, зварювання, паяння бо затискачів ( пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ);
16. Територія (будівельний майданчик), житловий будинок у повній мірі не забезпеченні первинними засобами пожежегасіння (пункт 4.48 глави 4 розділу VII ППБУ);
17. Відповідальна особа за пожежну безпеку не пройшла навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки (пункт 16 розділу ІІ ППБУ, стаття 8 Постанови №444);
18. Не передбачене забезпечення усіх квартир житлового будинку переносними вогнегасниками (пункт 3.6 глави 3 розділу V ППБУ, пункт 7 наказу МВС України від 15.01.2018 №25);
19. Шляхи евакуації житлового будинку не забезпечені (проєктом не передбачене) евакуаційним освітленням (пункт 7.1.10 ДБН В.1.1-7:2016, пункт 8.1 ДБН В.2.2-15:2019, пункт 2.2 В.2.2-15:2005, пункт 21 розділу ІІ ППБУ);
20. Не влаштовані вхідні двері до квартир з межею вогнестійкості El 30, а також з елементами кріплення та замикання посиленої конструкції з ущільненням в притулах (пункт 9.10 ДБН В.2.2-15:2019, пункт 2.34 В.2.2-15:2005, пункт 21 розділу ІІ ППБУ);
21. Не забезпечений поділ підвального поверху на відсіки площею не більше 500 кв. м протипожежними перегородками 1 типу (пункт 8.19 ДБН В.2.2-15:2019, пункт 4.20 В.2.2-15:2005);
22. Позаквартирні комори, які розташовані у підвальному поверсі житлового будинку не забезпечені самостійним димовиведенням та системою пожежної сигналізації (пункт 8.19 ДБН В.2.2-15:2019, пункт 4.20 В.2.2-15:2005).
Вважаючи, що подальше здійснення будівельно-монтажних робіт з будівництва житлового будинку ПП "Юлія" створює небезпеку життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що необхідно застосувати заходи реагування шляхом повного зупинення проведення будівельно-монтажних робіт з будівництва житлового будинку ПП "Юлія" за адресою Хмельницька область, м. Славута, вул. Здоров`я, 0, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зазначених в акті перевірки від 17.01.2020 №3, оскільки подальше проведення будівельно-монтажних робіт з будівництва житлового будинку ПП "Юлія" за адресою Хмельницька область, м. Славута, вул. Здоров`я, 0, створює загрозу життю та здоров`ю людей.
Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову, виходячи з такого.
Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Згідно з ч.7 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності (ст. 1 Кодекс цивільного захисту України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Частиною 1 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України визначено, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.
В силу ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
З аналізу викладених положень слідує, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення виконання робіт.
Суд зважає на те, що станом на дату розгляду даної справи відповідач не надав доказів усунення виявлених перевіркою порушень та не спростував відсутність факту їх вчинення та існування.
У постанові Верховного Суду від 18 вересня 2018 року по справі №826/12258/14 зазначено, що захід реагування у вигляді повного зупинення є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Згідно з п.35-36 постанови Верховного Суду від 28 лютого 2019 року по справі №810/2400/18 недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Колегія суддів зазначає, що існуючі у відповідача порушення у сфері пожежної і техногенної безпеки в їх сукупності можуть кваліфікуватись як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей.
Відповідно, подальше проведення будівельно-монтажних робіт з будівництва житлового будинку ПП Юлія , за адресою Хмельницька область, м.Славута, вул. Здоровя,0 із порушеннями пожежної та техногенної безпеки створює загрозу життю та здоров`ю людей.
Разом з тим, як встановлено колегією суддів апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, у листі від 05.08.2020 №2 ПП Юлія просить позивача провести повторну перевірку ПП Юлія на предмет дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки під час будівництва житлового будинку за адресою Хмельницька область, м.Славута, вул. Здоровя, 0. Відповідач вказує, що оскільки перевірка в період з 16.01.2020 по 17.01.2020 проводилася під час будівництва об`єкту і деякі заходи передбачені проектною документацією на той час не були виконані відповідно до порядку виконання робіт на будівництві та всі недоліки вказані в акті №3 від 17.01.2020 усунуто, а об`єкт готується до здачі в експлуатацію.
Під час розгляду даної справи ГУ ДСНС у Хмельницькій області було проведено повторно перевірку ПП Юлія та зафіксовано вже 14 порушень, які зазначено в акті перевірки від 02.09.2020 №107 (а.с.134).
Колегія суддів звертає увагу на те, що зафіксовані в акті перевірки від 02.09.2020 №107 порушення відповідачем жодним чином не спростовані та зазначає, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення будівельно-монтажних робіт є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють або перебувають на обєкті.
Зауважень та заперечень щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) та складеного акта перевірки від ПП Юлія матеріали справи не містять.
Надані відповідачем фотоматеріали не є підтвердженням виконання встановлених порушень.
Отже, посилання апелянта на те, що під час складання акта позивачем не враховано той факт, що даний об`єкт все ще перебуває в процесі будівництва, а тому будівельно-монтажні роботи проводяться поетапно, в тому числі, поетапно відбувається і усунення недоліків, які були виявлені під час перевірки, не спростовують наявність порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки станом на момент проведення перевірки у період з 16.01.2020 по 17.01.2020.
Щодо незгоди апелянта стосовно пунктів 2, 4, 9, 14, 16, 17 виявлених порушень зафіксованих у акті перевірки від 17.01.2020 №3, то слід зазначити, що як слідує із акта перевірки від 02.09.2020 №107, вказані у цих пунктах порушення усунуті відповідачем. Тобто, відповідач погодився із вказаними у акті порушеннями та усунув їх недоліки.
Виходячи з цього, відповідачем усунуто ряд порушень, однак не виконаними залишаються зафіксовані у акті від 17.01.2020 №3 пункти 3, 5, 7, 8, 10-13, 15,18-22.
Тому, стосовно пунктів виявлених порушень, зафіксованих у акті від 17.01.2020 №3 та які не усунуті відповідачем, що підтверджується актом від 02.09.2020 №107, колегія суддів зазначає, що вони є істотними, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей. Доказів виконання встановлених порушень відповідачем не надано.
Аналіз, перелічених в акті №3 від 17.01.2020 неусунутих порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, дає підстави для висновку, що такі недоліки, виявлені у роботі будівництва, дійсно створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють або перебувають на обєкті.
Виявлені перевіркою і зафіксовані в актах від 17.01.2020 №3 та від 02.02.2020 №107 порушення стосуються житла і у разі виникнення надзвичайної ситуації безумовно можуть призвести до загибелі людей або спричинити шкоду їх здоров`ю, а забезпечення державою гарантій дотримання конституційних прав громадян має пріоритетне значення перед комерційними інтересами забудовника, особливо при будівництві житлових будинків.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та застосування до відповідача зазначених заходів реагування.
Оскільки застосування таких заходів реагування допускається виключно за рішенням адміністративного суду, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Приватного підприємства "Юлія" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Ватаманюк Р.В.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.03.2021 |
Оприлюднено | 15.03.2021 |
Номер документу | 95492375 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Полотнянко Ю.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні