Рішення

від 12.03.2021 по справі 910/19667/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.03.2021Справа № 910/19667/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут соціально-економічних досліджень" про стягнення 45 665,47 грн.,

без виклику представників учасників процесу (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2020 року комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" (далі - Компанія) звернулося до Господарського суду міста Києва з даним позовом, посилаючись на те, що 3 жовтня 2016 року між ним, Солом`янською районною в місті Києві державною адміністрацією (далі - Адміністрація) та товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут соціально-економічних досліджень" (далі - Товариство) було укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 602, за умовами якого відповідачу в строкове платне користування на підставі рішення постійної комісії Київської міської ради (далі - Рада) з питань власності від 30 серпня 2016 року № 23 та розпорядження Адміністрації від 9 вересня 2016 року № 685 було передано об`єкт оренди - нежитлові приміщення, загальною площею 86,6 кв.м, у тому числі І поверх - 8,4 кв.м, підвал - 78,2 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Виборзька, будинок 38/19, для розміщення науково-дослідних установ, крім бюджетних. Оскільки відповідач взяті на себе за вказаним договором зобов`язання по сплаті орендних платежів належним чином не виконав, заборгувавши таким чином позивачу 43 196, 27 грн., останній, посилаючись на статті 6, 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закон України "Про оренду державного та комунального майна", статтю 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з Товариства вищезазначену суму боргу, а також 1 152,68 грн. трьох процентів річних та 1 316,52 грн. інфляційних втрат, нарахованих у зв`язку з несвоєчасним проведенням розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21 грудня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

4 січня 2021 року через загальний відділ канцелярії суду позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 21 грудня 2020 року подано документи для усунення зазначених недоліків.

У зв`язку з наведеними обставинами ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 січня 2021 року вищенаведену позовну заяву Компанії прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/19667/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Вищевказаною ухвалою про відкриття провадження у справі відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 11 січня 2021 року про відкриття провадження у справі № 910/19667/20 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 03056, місто Київ, вулиця Виборзька, будинок 38/19, квартира 30.

Відповідно до частини 3 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Приписами пункту 3 частини 6 статті 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Копія вищенаведеної ухвали Господарського суду міста Києва від 11 січня 2021 року була отримана уповноваженим представником відповідача 19 січня 2021 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення цього судового відправлення.

Проте Товариство у встановлений строк відзиву на позов не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на те, що Товариство належним чином було повідомлене про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва від 19 лютого 2020 року в справі № 910/17257/19 задоволено позов Компанії до Товариства про виселення останнього із займаного нежилого приміщення, загальною площею 86,6 кв.м, за адресою: вулиця Виборзька, будинок 38/19 в місті Києві, а також стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1 921,00 грн.

На час розгляду даного спору вказане судове рішення набрало законної сили.

Частиною 4 статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вищенаведеним рішенням Господарського суду міста Києва було встановлено, що 3 жовтня 2016 року між Адміністрацією, Товариством та Компанією, як балансоутримувачем, було укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 602, за умовами якого відповідачу в строкове платне користування на підставі рішення постійної комісії Рада з питань власності від 30 серпня 2016 року № 23 та розпорядження Адміністрації від 9 вересня 2016 року № 685 було передано об`єкт оренди - нежитлові приміщення, загальною площею 86,6 кв.м, у тому числі І поверх - 8,4 кв.м, підвал - 78,2 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Виборзька, будинок 38/19, для розміщення науково-дослідних установ, крім бюджетних.

Зазначений договір підписаний уповноваженим представниками його сторін, а також скріплений їх печатками.

Відповідно до пункту 2.4. цієї угоди орендар вступає в строкове платне користування об`єктом оренди в термін, вказаний у цьому договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору (у разі оренди нерухомого майна на строк, не менше ніж три роки, - не раніше дати державної реєстрації даного правочину) та акта приймання-передачі об`єкта.

Згідно з пунктом 3.1 договору орендна плата визначена на підставі пункту 24 таблиці 2 пункту 20 Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Ради від 21 квітня 2015 року № 415/1280 і становить без ПДВ: 41,83 грн. за 1 кв.м орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку - 3 622,50 грн.

За пунктом 3.2 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на вебсайті Фонду державного майна України.

Згідно з пунктом 3.5 договору додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою. Компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оренди, розрахунок якої оформлюється додатком та є невід`ємною частиною цієї угоди, сплачується орендарем разом з орендною платою.

На підставі пункту 3.6 договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок балансоутримувача починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.

Відповідно до пункту 3.7 цього правочину орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Пунктом 3.12 договору передбачено, що у разі припинення (розірвання) вказаної угоди, орендар сплачує орендну плату до дня повернення об`єкта за актом-приймання передачі включно. Закінчення строку дії договору не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, балансоутримувачу.

Відповідно до пункту 4.2.3 вказаної угоди орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі.

У пункті 9.1 договору сторони погодили, що він набирає чинності з 3 жовтня 2016 року та діє до 2 жовтня 2019 року.

У разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення цього договору або зміни умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цією угодою. Зазначені дії у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення цього договору або зміни умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються відповідним договором, який є невід`ємною частиною цього договору. Невиконання орендарем пункту 8.5 є підставою для відмови в продовженні терміну дії договору (пункт 9.8 даного правочину).

З матеріалів справи вбачається, що 3 жовтня 2016 року позивач та відповідач підписали відповідний акт приймання-передачі об`єкта оренди.

Пунктом 4.2.20 договору встановлено, що орендар зобов`язаний після припинення дії цієї угоди протягом 3 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі балансоутримувачу.

Проте орендар повернув балансоутримувачу об`єкт оренди лише 31 липня 2020 року, про що свідчить відповідний акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, від цієї ж дати.

У зв`язку з веденням карантинних заходів, пов`язаних з розповсюдженням коронавірусної інфекції COVID-19, тимчасово, на строк з моменту набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 та до 31 липня 2020 року, встановлено плату за оренду майна територіальної громади міста Києва у розмірі 50 % від розміру орендної плати, визначеної у договорах оренди, укладених до набрання чинності рішенням Ради від 26 березня 2020 року № 903/9073 "Про деякі питання нарахування орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, плати за право тимчасового користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламних засобів".

Згідно з пунктом 2 вказаного рішення тимчасово, на строк з моменту набрання чинності зазначеною постановою та до 31 липня 2020 року, у випадку неможливості використання об`єкта оренди у зв`язку з введенням обмежувальних заходів, передбачених постановою, про що орендар має повідомити орендодавця та балансоутримувача (за наявності), встановлено плату за оренду майна територіальної громади міста Києва у розмірі 1 гривня незалежно від розміру орендної плати, визначеної у договорах оренди. Письмове повідомлення про неможливість використання об`єкта оренди направляється орендарем орендодавцю та балансоутримувачу (за наявності) протягом 10 робочих днів з дати набрання чинності цим рішенням.

Судом встановлено, що відповідач звернувся до позивача з листом від 7 квітня 2020 року № 4/20 про зменшення розміру орендної плати відповідно до рішення Ради від 26 березня 2020 року № 903/9073 через неможливість використання об`єкта оренди у зв`язку з введенням обмежувальних заходів.

Враховуючи зазначені обставини, відповідачу було зменшено плату за користування спірним майном та встановлено її в розмірі 50 % за березень 2020 року, що склало 3 819,64 грн. Також на підставі пункту 2 вказаного рішення Ради у період з 1 квітня 2020 року по 1 травня 2020 року відповідачем було нараховано орендну плату в розмірі 1,20 грн.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що Підприємство своїх зобов`язань за вищевказаним договором оренди належним чином не виконало, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість зі сплати орендних платежів позивачу, яка становить 43 196,27 грн. за період з 1 серпня 2019 року по 31 липня 2020 року (дата повернення спірного майна).

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за договором оренди, яка складає 43 196,27 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і Товариство на момент прийняття рішення не надало документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про задоволення вимог Компанії про стягнення вказаної суми.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати орендних платежів, позивач також просив суд стягнути з відповідача три проценти річних у розмірі 1 152,68 грн. та інфляційні втрати в сумі 1 316,52 грн., нараховані на відповідні суми прострочених орендних платежів за кожен місяць прострочення.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлені Компанією до стягнення розміри трьох процентів річних та інфляційних втрат є арифметично вірним, відповідають вимогам чинного законодавства та положенням договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача сум цих компенсаційних виплат підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

За таких обставин позов Компанії підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний інститут соціально-економічних досліджень" (03056, місто Київ, вулиця Виборзька, будинок 38/19, квартира 30; ідентифікаційний код 33776121) на користь комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" (03186, місто Київ, вулиця Левка Мацієвича, будинок 6; ідентифікаційний код 35756919) 43 196 (сорок три тисячі сто дев`яносто шість) грн. 27 коп. основного боргу, 1 152 (одну тисячу сто п`ятдесят дві) грн. 68 коп. трьох процентів річних, 1 316 (одну тисячу триста шістнадцять) грн. 52 коп. інфляційних втрат, а також 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12 березня 2021 року.

Суддя Є.В. Павленко