Ухвала

від 12.03.2021 по справі 160/1953/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 березня 2021 року

м. Київ

справа № 160/1953/19

адміністративне провадження № К/9901/35750/20

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач - Гусак М.Б., судді - Шишов О.О., Яковенко М. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2020 року у справі №160/1953/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МК-СТАЛЬ" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛА:

21 грудня 2020 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2020 року справі №160/1953/16.

Верховний Суд ухвалою від 11 січня 2020 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків - подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення.

У строк, встановлений судом, скаржник подав клопотання про поновлення процесуального строку, в якому зазначив, що вперше касаційну скаргу ним подано в межах строку, встановленого статтею 329 КАС України, однак, вона була повернута ухвалою Верховного Суду від 9 вересня 2020 року на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Скаржник зазначає, що на момент звернення з первинною касаційною скаргою практика Верховного Суду, на яку можна було б посилатися, була відсутня. Посилаючись на право повторного звернення з касаційною скаргою після її повернення, відповідач просить поновити строк на касаційне оскарження.

Водночас вказані відповідачем підстави для поновлення зазначеного строку не є поважними, оскільки вони фактично обґрунтовані виникненням підстави касаційного оскарження, що не є поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження. Крім того, недотримання особою встановленого нормами процесуального права порядку звернення до суду не є підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та програми Діловодство спеціалізованого суду , скаржник уперше звернувся до суду з касаційною скаргою 8 липня 2020 року. Верховний Суд ухвалою від 22 липня 2020 року залишив касаційну скаргу без руху для усунення її недоліків шляхом надання уточненої касаційної скарги та сплати судового збору. 9 вересня 2020 року Верховний Суд касаційну скаргу повернув скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України. Копію ухвали про повернення касаційної скарги відповідачем отримано 21 вересня 2020 року. Вдруге з касаційною скаргою скаржник звернувся 21 грудня 2020 року. Разом з тим, скаржником не наведено поважних причин неможливості вчасного звернення з касаційною скаргою повторно, відразу після повернення первинно поданої касаційної скарги.

Зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим, оскільки зазначені ним причини пропуску строку на касаційне оскарження не є такими, що не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Судом не встановлено наявність об`єктивних перешкод для реалізації права на оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, що може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Відповідно до частини третьої статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За наведених вище обставин, заява про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованою, а підстави, вказані у ній, є неповажними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Керуючись статтею 333 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

1. Відмовити Головному управліннюя ДПС у Дніпропетровській області у поновленні строку на касаційне оскарження.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2020 року справі №160/1953/16.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: підписМ. Б. Гусак підписО. О. Шишов підписМ.М. Яковенко