Ухвала

від 11.03.2021 по справі 826/5082/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 березня 2021 року

м. Київ

справа № 826/5082/18

адміністративне провадження № К/9901/5110/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2020 у справі №826/5082/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс-Тара до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у м. Києві 15.02.2021 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2020 у справі №826/5082/18, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Також, як вбачається з документів долучених відповідачем до касаційної скарги, останнім, у зв`язку з пропуском процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, заявлено клопотання про його поновлення. Доводи відповідача про поважність причин пропуску строку при поданні касаційної скарги зводяться до того, що Головне управління ДПС у м. Києві вже зверталося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у справі №826/5082/18 раніше, втім Верховний Суд ухвалою від 19.10.2020 подану відповідачем касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2020 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України повернув особі, яка її подала (у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку).

Відповідач вважає, що приведення касаційної скарги у відповідність до положень КАС України (наведення обґрунтованих та розгорнутих підстав касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, надання доказів сплати судового збору) та дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до Верховного Суду є безмовною підставою для поновлення пропущеного строку вдруге поданої касаційної скарги (з урахуванням реалізації права повторного звернення до закінчення річного строку) та відкриття касаційного провадження у даній справі. Також відповідач просить суд врахувати належну реалізацію Головним управління ДПС у м. Києві права на судовий захист та відсутність з його боку зловживання процесуальними правами.

Ухвалою Верховного Суду від 17.02.2021 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 КАС України у зв`язку з тим, що касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, а наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави визнані судом неповажними. Цією ж ухвалою відповідачу визначено строк на усунення виявлених судом недоліків, тривалістю у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску такого строку.

Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 22.02.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху на адресу суду 09.03.2021 надійшло клопотання Головного управління ДПС у м. Києві в якому відповідач просить суд визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та поновити його з подальшим відкриттям провадження у справі.

Разом з тим, розглянувши вказане клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, судом встановлено, що обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, відповідач зазначає причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені контролюючим органом при поданні касаційної скарги, та які судом було визнано неповажними. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження Головне управління ДПС у м. Києві не наводить.

На переконання відповідача, приведення касаційної скарги у відповідність до положень КАС України та дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до Верховного Суду є підставою для поновлення пропущеного строку вдруге поданої касаційної скарги. Відповідач доводить, що ним усунуто недоліки касаційної скарги, які стали підставою для її повернення заявнику згідно ухвали від 19.10.2020, зокрема контролюючим органом у поданій вдруге касаційній скарзі зазначено обґрунтовані та розгорнуті підстави касаційного оскарження судових рішень з посиланням на положення частини четвертої статті 328 КАС України, для написання яких скаржнику знадобився значний час, що є, як стверджує відповідач з посиланням на судову практику Верховного Суду, безумовною підставою для та відкриття касаційного провадження у даній справі. Контролюючий орган вважає, що порушення порядку здійснення процесуальної дії касаційного оскарження не повинно перешкоджати доступу до правосуддя.

Разом з тим, наведені відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З аналізу вищенаведених положень вбачається, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Недотримання скаржником при первинному зверненні до суду положень пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України щодо належного обґрунтування у касаційній скарзі підстав передбачених цим Кодексом для оскарження судових рішень в касаційному порядку, встановлення яких є безумовною підставою при реалізації особою права на касаційне оскарження, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження. Наведені відповідачем обставини є виключно проблемою внутрішньої організації роботи суб`єкта владних повноважень.

З урахуванням приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкти владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що підставою для повернення касаційної скарги відповідачу (ухвала Верховного Суду від 19.10.2020) слугувало те, що при дослідженні касаційної скарги на предмет відповідності вимогам процесуального закону судом встановлено, що у поданій Головним управлінням ДПС у м. Києві касаційній скарзі не зазначені обов`язкові підстави, передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України, для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Отже, посилання контролюючого органу на відсутність законних підстав для повернення вперше поданої касаційної скарги заявнику не приймаються судом касаційної інстанції, оскільки за встановлених обставин, в діях контролюючого органу не вбачається наміру добросовісної реалізації належного суб`єкту владних повноважень права на касаційне оскарження судових рішень. Зазначене свідчить виключно про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги.

Також, Верховний Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Втім, обґрунтованих доводів, належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення 19.10.2020 Верховним Судом ухвали про повернення касаційної скарги заявнику) до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки відповідачем не надано. В поданні повторної касаційної скарги лише 15.02.2021, тобто майже через чотири місяці з моменту коли особа дізналася про повернення судом поданої нею вперше касаційної скарги заявнику, суд не вбачає наміру добросовісної реалізації належного особі права на касаційне оскарження судового рішення в найкоротші строки та забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема стосовно строку подання касаційної скарги.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд не вбачає підстав для визнання, зазначених відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити Головному управлінню ДПС у м. Києві у поновленні строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2020 у справі №826/5082/18.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2020 у справі №826/5082/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс-Тара до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова