Постанова

від 12.03.2021 по справі 820/3587/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2021 року

Київ

справа №820/3587/16

адміністративне провадження №К/9901/29117/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2016 (суддя Панченко О.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 (судді: Бартош Н.С. (головуючий), Курило Л.В., Присяжнюк О.В.) у справі № 820/3587/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-ВД до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю АГРО-ВД (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 11.03.2016 № 0000091403, від 11.03.2016 №0000041409, від 17.06.2016 № 0000731403, від 17.06.2016 № 0000721403.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017, позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення - рішення від 11.03.2016 №0000091403 та №0000041409, від 17.06.2016 №0000731403, №0000721403.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що розбіжність в кількості отриманих комбікормів та сировини для її виготовлення, обумовлена технологічним процесом та використанням додаткових компонентів виробником, крім того контролюючим органом не доведено, що сировина ДП Новопокровський комбінат хлібопродуктів , яка використана при виготовленні комбікормів для ТОВ АГРО-ВД надана останньому безоплатно. Також суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з придбання товару (зернові) у ТОВ ПЕГАСАГРОТРЕЙД та Харківської державної зооветеринарної академії (далі - ХДЗВА), оскільки ТОВ ПЕГАСАГРОТРЕЙД , є підприємством, що безпосередньо придбало її у сільськогосподарського підприємства - виробника та має право, відповідно до вимог п. 15 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, нараховувати ПДВ на її вартість, а ХДЗВА самостійно (безпосередньо) здійснює таку діяльність, а тому отримана в її результаті продукція є сільськогосподарською продукцією власного виробництва.

Щодо застосованої санкції за перевищення ліміту готівки в касі підприємства, суди дійшли висновку, що в акті перевірки від 19.02.2016р. № 62/20-40-14-03-08/38280290 не зазначено в якому саме періоді виявлено понадлімітну готівку в касі (не вказано конкретної дати порушення), не зазначено природу походження цього залишку та термін знаходження його в касі підприємства, а тому застосування штрафних санкцій є безпідставним. Також суди вказали про застосування штрафних (фінансових) санкцій за оскаржуваним рішенням відбулось у березні 2016 року, тобто після спливу встановленого статтею 250 Господарського кодексу України граничного терміну їх застосування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2016, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.

6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 19.02.2016 № 62/20-40-14-03-08/38280290, оформленого за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28.08.2012 по 31.12.2014, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог, зокрема:

- п. 44.1 ст. 44, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податок на прибуток в сумі 163 640 грн;

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198, ст. 200, п. 201.1 ст. 201 п. 15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до заниження податок на додану вартість в сумі 459268,00 грн, завищення в грудні 2014 року від`ємного значення ПДВ, що підлягає віднесенню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 41671,00 грн;

- п.2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 15 грудня 2004 року № 637, перевищення ліміту залишку готівки в касі на суму 2 636,80 грн.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 11.03.2016:

- №0000071403 про збільшення і сплату суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 120 066,25 грн (в тому числі за основним платежем - 96 053,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 24 013,25 грн

- №0000091403 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 41671,00 грн за грудень 2014 року;

- №0000081403 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 574 085,00 грн (в тому числі за основним платежем - 459 268,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 114 817,00 грн);

- №0000041409 про сплату штрафних санкцій в розмірі 5 273,60 грн за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій.

За наслідками адміністративного оскарження позивачем вказаних податкових повідомлень-рішень, рішенням ДФС України від 03.06.2016 №12258/6/99-99-11-01-01-25 скасовано податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області від 11.03.2016 №0000071403, № 0000081403, №0000091403 в частині висновків акта перевірки щодо взаємовідносин з ТОВ АНТІК-АГРО та щодо завищення податкового кредиту на 265 911 грн по податковим накладним, які було кваліфіковано перевіркою як такі, що оформлені з порушенням вимог законодавства, та, у відповідній частині, штрафні санкції, та залишено без змін вказані податкові повідомлення-рішення в іншій частині та податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області від 11.03.2016 №0000041409.

В зв`язку із вказаним рішенням ДФС України відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.06.2016:

- № 0000731403 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 170 915 грн (в тому числі за основним платежем - 136 732 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 34 183 грн);

- № 0000721403 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 37 420 грн (в тому числі за основним платежем - 29 936 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 7 484 грн).

Висновки контролюючого органу щодо заниження позивачем податку на прибуток обґрунтовано тим, що згідно договорів, укладених між ТОВ АГРО-ВД та ДП Новопокровський комбінат хлібопродуктів на виготовлення комбікормів на давальницьких умовах, кількість сировини, витраченої для виготовлення комбікорму є меншою ніж отримано готової продукції (загальна вартість надлишків становить 163640 грн), а відповідно вартість такої безоплатно отриманої продукції має бути включена до доходів Товариства. Також згідно з висновками акту перевірки, податкові накладі, виписані ДП Новопокровський комбінат хлібопродуктів , в яких зазначено лише частину назви послуг виготовлення та скорочену марку пк та кс без назви товару, що виготовляється є такими, що заповнені з порушенням пп. 198.6 ст. 198, пп. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Порушення вимог податкового законодавства в частині правовідносин з ТОВ ПЕГАСАГРОТРЕЙД та ХДЗВА відповідач пов`язує з тим, що вказані господарюючі суб`єкти не є сільськогосподарськими виробниками у розумінні ст. 209 Податкового кодексу України з постачання зернових культур товарних позицій 1001-1008 (крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00) та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206, і при виписці податкових накладних на користь позивача вказаними постачальниками безпідставно була застосована ставка податку на додану вартість 20%, що призвело до завищення податкового кредиту позивачем на суму 136 732 грн.

Судами встановлено, що між що між ТОВ АГРО-ВД (замовник) та ДП Новопокровський комбінат хлібопродуктів були укладені договори на виготовлення комбікормів на давальницьких умовах № 0196 від 08.04.2013 та № 004 від 03.01.2014 за умовами яких ДП Новопокровський комбінат хлібопродуктів у встановленому порядку і в узгоджені строки по узгодженій із замовником рецептурі виробляє на давальницьких умовах із сировини замовника та із своєї сировини комбікорми, (в подальшому - продукція) та відпускає їх замовнику, який зобов`язується доставити сировину, сплатити відповідні витрати та вивезти комбікорми.

Згідно п. п. 2.13, 2.1.4, 2.1.5, 4.4.1 вказаних договорів підприємство зобов`язано узгодити із замовником рецепти не менш ніж за 5 робочих днів до виготовлення комбікорму, сплатити всі витрати, пов`язані з виробництвом комбікормів, вартість додаткових компонентів, сировини, яка надається підприємством Замовнику. Вартість додаткових компонентів та сировини узгоджується у рецептах, норма виходу готової продукції складає 99% від маси сировини, розмір сушки, некормових відходів та механічних втрат - 1% від маси сировини (згідно Правил організації і ведення технологічного процесу виробництва комбікормової продукції ), замовник зобов`язується сплатити протягом 2-х банківських днів всі витрати підприємства, пов`язані з виготовленням комбікормів та вартість сировини підприємства, яка була використана для їх виготовлення (п. 4.4.1.).

Додатковою угодою до договору № 0196 від 08.04.2013 внесено зміни до пп. 2.2.2 договору, згідно яких замовник зобов`язаний сплатити всі витрати, пов`язані з виробництвом комбікормів, вартість додаткових компонентів, сировини, яка надається підприємством замовнику. Вартість додаткових компонентів та сировини включається в загальну вартість виготовлення комбікормів. Кількість сировини підприємства, яка була введена в комбікорми замовника, визначається в Актах списання сировини в виробництво, приймання здачі готової продукції .

Судами встановлено, що кількість сировини ДП Новопокровський комбінат хлібопродуктів , яка була введена в комбікорми замовника (позивача), визначена в Актах списання сировини в виробництво, приймання здачі готової продукції , що підписані обома сторонами. Факт передачі власної сировини (додаткових компонентів) від ДП Новопокровський комбінат хлібопродуктів до ТОВ АГРО-ВД , а також її ціна, підтверджується Актами передачі сировини для виготовлення комбікорму на давальницьких умовах . Вартість сировини ДП Новопокровський комбінат хлібопродуктів включена до складу вартості послуг з переробки давальницької сировини та сплачена ТОВ АГРО-ВД . Зазначене підтверджується відповідними первинними документами, що наявні в матеріалах справи.

Судами також встановлено, що відповідно до умов договору поставки № 13/04 від 13.04.2013, укладеного між ТОВ АГРО-ВД та ТОВ ПЕГАСАГРОТРЕЙД , останнє гарантує, що на момент укладення договору товар був придбаний безпосередньо у сільськогосподарського підприємства - виробника, який здійснив постачання вирощеного ним товару постачальнику вперше, тобто мало місце перше постачання від сільськогосподарського підприємства. Постачальником на адресу позивача виписано податкові накладні. В свою чергу, ТОВ ПЕГАСАГРОТРЕЙД товар, який поставило підприємству позивача, придбало у Фермерського господарства КЛЕПКИ та ТОВ Новоолександрівське за договорами від 25.02.2013 № 25.02/01 та від 04.03.2013 № 04.03/02 відповідно. При цьому, ФГ КЛЕПКИ та ТОВ Новоолександрівське виписали на адресу ТОВ ПЕГАСАГРОТРЕЙД податкові накладні від 04.04.2013 № 2/2; від 08.04.2013, № 3/2, від 08.04.2013 № 5/2, від 09.04.2013 № 4/2, від 12.04.2013 № 8/2, в графі порядковий номер яких зазначено код виду діяльності, що передбачає спеціальний режим оподаткування - 2.

Також встановлено, що між Харківською державною зооветеринарною академією (ХДЗВА) та ТОВ АГРО-ВД укладені договори поставки товару: № 28/08 від 28.08.2013, відповідно до якого ХДЗВА зобов`язується передати у власність позивача соняшник та гарантує, що поставка товару є першою від постачальника як сільськогосподарського підприємства-виробника; № 29/07 від 29.07.2013, відповідно до якого ХДЗВА зобов`язується передати у власність позивача ячмінь фуражний, овес фуражний та гарантує, що поставка товару є першою від постачальника як сільськогосподарського підприємства-виробника; № 16/04 від 16.04.2014, відповідно до якого ХДЗВА зобов`язується передати у власність позивача пшеницю, ячмінь, кукурудзу, соняшник та гарантує, що товар є власністю постачальника.

Згідно Довідки АБ № 716308 з Харківська державна зооветеринарна академія крім основного виду діяльності (вища освіта код КВЕД 85.42), здійснює діяльність пов`язану зі змішаним сільським господарством (код КВЕД 01.50) та вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11). ХДЗВА не є платником фіксованого сільськогосподарського податку, не перебуває на спеціальному режимі оподаткування.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо безпідставності не віднесення позивачем до доходів вартості безоплатно отриманої продукції за договорами про переробку давальницької сировини, безпідставності формування ПДВ за податковими накладними, які виписані з порушеннями (вказано скорочену назву), за податковими накладними, які виписані ТОВ ПЕГАСАГРОТРЕЙД та ХДЗВА, що не є сільськогосподарськими виробниками з постачання зернових, технічних культур у розумінні ст. 209 Податкового кодексу України та якими було застосовано ставку податку 20 відсотків - хоча зазначені операції мали пільгу (звільнені від оподаткування).

9. Товариством було надано заперечення на касаційну скаргу контролюючого органу, в якому позивач вказує на безпідставність доводів контролюючого органу та просить залишити касаційну скаргу останнього без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 14.1.235 пункту 14.1 статті 14.

Cільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 2 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

10.2. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.3. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.

Об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

10.4. Пункт 135.2 статті 135.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

10.5. Підпункт 135.5.4 пункту 135.5 статті 135.

Інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

10.6. Пункт 138.2 статті 138.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

10.7. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

10.8. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.9. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

10.10. Пункт 209.6 статті 206.

Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

10.11. Абзац перший пункту 15 підрозділу 2 розділу XX (в редакції 2013 року).

Тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а також крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість.

10.12. Абзац перший пункту 15-1 підрозділу 2 розділу XX (в редакції Закону № 1166-VII від 27.03.2014).

Тимчасово до 1 жовтня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а також крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість.

11. Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні :

11.1. Стаття 1.

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

11.3. Частина 2 статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

12. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

12.1. Пункт 2.8.

Підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов`язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.

За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства (підприємця) може здаватися до операторів поштового зв`язку та небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку.

Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

12.2. Пункти 3.5.

У разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред`явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред`являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

12.3. Пункти 3.12.

Під час одержання касових ордерів або видаткових відомостей касир зобов`язаний перевірити: наявність і справжність на документах відповідних підписів, а на видатковій відомості - дозвільного напису керівника підприємства або осіб, які ним уповноважені; правильність оформлення документів, наявність усіх реквізитів; наявність перелічених у документах додатків.

У разі невиконання хоча б однієї із зазначених вимог касир повертає документи для відповідного оформлення.

Касові ордери або видаткові відомості одразу ж після одержання або видачі за ними готівки підписуються касиром, а на доданих до них документах ставиться відбиток штампа або напис "Оплачено" із зазначенням дати (число, місяць, рік).

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

14. При вирішенні податкових спорів Суд враховує презумпцію добросовісності платника податків за якою передбачається економічна виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Згідно доктрини реальності господарської операції, яка застосовується у судовій практиці Верховного Суду, наслідком для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Нормами Податкового кодексу України презюмується вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Проте, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними, допустимими та достовірними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, і такий рух має бути підтверджений первинними документами.

15. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

16. Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Тимчасово від оподаткування податком на додану вартість було звільнено операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а також крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість.

17. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час розгляду справи судами) обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

19. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченні на позовну заяву, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам у їх сукупності з дотриманням норм статей 70-72, 86 Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства по правовідносинам з ДП Новопокровський комбінат хлібопродуктів .

Так, судами досліджено первинні документи, які згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

Посилання контролюючого органу на те, що згідно калькуляцій витрати сировини на виробництво готової продукції (комбікорму) становлять менше ніж отримано готової продукції, а отже позивачем було безоплатно отримано товар ДП Новопокровський комбінат хлібопродуктів , та не віднесено такий до доходів, суди обґрунтовано не взяли до уваги з огляду на те, що для виготовлення комбікормів на давальницьких умовах (договори № 0196 від 08.04.2013, № 004 від 03.01.2014), відповідно до рецептури потрібна не тільки сировина яка надається ТОВ АГРО-ВД , а й сировина ДП Новопокровський комбінат хлібопродуктів . Кількість сировини ДП Новопокровський комбінат хлібопродуктів , яка була введена в комбікорми замовника (позивача), визначена в Актах списання сировини в виробництво, приймання здачі готової продукції , що підписані сторонами. Факт передачі власної сировини (додаткових компонентів) від ДП Новопокровський комбінат хлібопродуктів до ТОВ АГРО-ВД , а також її ціна, підтверджується Актами передачі сировини для виготовлення комбікорму на давальницьких умовах . Вартість сировини ДП Новопокровський комбінат хлібопродуктів включена до складу вартості послуг з переробки давальницької сировини, зазначена в актах виконаних робіт, та сплачена ТОВ АГРО-ВД . Отже, розбіжність в кількості отриманих комбікормів та сировини для її виготовлення, переданої безпосередньо ТОВ АГРО-ВД , обумовлена технологічним процесом визначеним в Правилах організації і ведення технологічного процесу виробництва комбікормової продукції , а саме використанням додаткових компонентів, сировини, яка надається Підприємством Замовнику по узгодженим між ними рецептам.

Таким чином, контролюючим органом не доведено, що сировина ДП Новопокровський комбінат хлібопродуктів , яка використана при виготовленні комбікормів для ТОВ АГРО-ВД надана останньому безоплатно, натомість позивачем надано документи, які свідчать, що вартість сировини ДП Новопокровський комбінат хлібопродуктів включена до складу вартості послуг з переробки давальницької сировини.

20. Також колегія суддів погоджується і з висновками судів в частині правомірності формування позивачем податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ ПЕГАСАГРОТРЕЙД на суму 51 823 грн.

Порушення вимог податкового законодавства в цій частині відповідач пов`язує з тим, що ТОВ ПЕГАСАГРОТРЕЙД не є сільськогосподарським виробником у розумінні ст.209 ПК України з постачання зернових та технічних культур, а тому безпідставно було застосовано ставку ПДВ 20 відсотків за операціями з постачання позивачу пшениці, оскільки такі операції звільнені від оподаткування згідно п. 15 підрозділу 2 розділу XX ПК України.

Як встановлено судами відповідно до умов договору поставки № 13/04 від 13.04.2013, укладеного між ТОВ АГРО-ВД та ТОВ ПЕГАСАГРОТРЕЙД , останнє гарантує, що на момент укладення договору товар був придбаний безпосередньо у сільськогосподарського підприємства - виробника, який здійснив постачання вирощеного ним товару постачальнику вперше, тобто мало місце перше постачання від сільськогосподарського підприємства.

В свою чергу, ТОВ ПЕГАСАГРОТРЕЙД товар, який поставило підприємству позивача, придбало у Фермерського господарства КЛЕПКИ та ТОВ Новоолександрівське за договорами від 25.02.2013 № 25.02/01 та від 04.03.2013 № 04.03/02 відповідно. При цьому, ФГ КЛЕПКИ та ТОВ Новоолександрівське виписали на адресу ТОВ ПЕГАСАГРОТРЕЙД податкові накладні, в графі порядковий номер яких зазначено код виду діяльності, що передбачає спеціальний режим оподаткування - 2.

Відповідно до даних з реєстру платників ПДВ, фермерське господарство Клепки (іпн 301360520182) зареєстровано суб`єктом спецрежиму з 01.01.2009, назва виду діяльності: вирощування зернових та технічних культур; ТОВ Новоолександрівське (іпн 340729320081) зареєстровано суб`єктом спецрежиму з 01.01.2009, назва виду діяльності: вирощування зернових та технічних культур.

Таким чином ТОВ ПЕГАСАГРОТРЕЙД , є підприємством, що безпосередньо придбало товар (пшеницю) у сільськогосподарських підприємств - виробників.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до п. 15 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, яким тимчасово (до 01 січня 2014 року) звільнено від оподаткування ПДВ операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД і технічних культур товарних позицій 1205 та 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових і технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

Таким чином, вказаною нормою Податкового кодексу України передбачено, що право на нарахування ПДВ мають не лише сільськогосподарські підприємства - виробники, а і підприємства, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників (перше постачання від сільськогосподарського підприємства). При поставці зернових та технічних культур (з урахуванням відповідних кодів УКТ ЗЕД) посередником, який безпосередньо придбав такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, такий платник також зобов`язаний нараховувати ПДВ по вказаних операціях.

Наведене свідчить про те, що ТОВ АГРО-ВД придбало пшеницю у ТОВ ПЕГАСАГРОТРЕЙД , яке є підприємством, що безпосередньо придбало її у сільськогосподарського підприємства - виробника та має право, відповідно до вимог п. 15 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України нараховувати ПДВ на її вартість.

21. Проте колегія суддів не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в частині правомірності формування позивачем податкового кредиту за господарськими операціями з Харківською державною зооветеринарною академією на суму 84 909 грн.

Як вбачається з акту перевірки та доводів контролюючого органу порушення вимог податкового законодавства в цій частині відповідач також пов`язує з тим, що Харківська державна зооветеринарна академія не є сільськогосподарським виробником у розумінні ст. 209 Податкового кодексу України з постачання зернових та технічних культур, а тому безпідставно було застосовано ставку ПДВ 20 відсотків за операціями з постачання позивачу пшениці, ячменю та соняшнику, оскільки такі операції звільнені від оподаткування згідно п. 15 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (та п. 15-1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України з 01.04.2014).

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту за господарськими операціями з придбання товару у Харківської державної зооветеринарної академії з огляду на те, що згідно довідки АБ № 716308 з ЄДРПОУ Харківська державна зооветеринарна академія крім основного виду діяльності (вища освіта код КВЕД 85.42), здійснює також діяльність пов`язану з вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11). Суди також вказали, що ХДЗВА не є платником фіксованого сільськогосподарського податку, не перебуває на спеціальному режимі оподаткування, проте є сільськогосподарським підприємством - виробником в силу приписів пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 та п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України, що свідчить про те, що вироблені ХДЗВА та реалізовані ТОВ АГРО-ВД зернові культури є сільськогосподарським товаром в розумінні ст. 209 Податкового кодексу України.

Проте колегія суддів з такими висновками судів не погоджується, оскільки відповідно до п. 15 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України від оподаткування ПДВ тимчасово звільнено операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД і технічних культур товарних позицій 1205 та 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових і технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками.

Тобто визначальним в даному випадку те, що перше постачання має бути здійснено є саме сільськогосподарськими підприємствами - виробниками.

Як вказали суди попередніх інстанцій ХДЗВА є сільськогосподарським підприємством - виробником в силу приписів пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 та п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України.

Згідно п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Як встановлено судами основним видом діяльності Харківської державної зооветеринарної академії є вища освіта код КВЕД 85.42 (довідка АБ № 716308 з ЄДРПОУ).

Харківська державна зооветеринарна академія також здійснює діяльність пов`язану з вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11), проте судами не встановлено, а матеріали справи не містять доказів того, що така діяльність з постачання вироблених (наданих) нею сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Крім того, судами встановлено, що ХДЗВА не є платником фіксованого сільськогосподарського податку та не перебуває на спеціальному режимі оподаткування.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що Харківська державна зооветеринарна академія не підпадає під визначення сільськогосподарського підприємства - виробника та відповідно до п. 15 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (та п. 15-1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України з 01.04.2014) звільнена від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно позивачем безпідставно сформовано податковий кредит на суму 84 909 грн за податковими накладними виписаними на його користь Харківською державною зооветеринарною академією по операціям з постачання пшениці, ячменю та соняшнику.

Не спростовує вказаного висновку і те, що за податковими накладними, що виписані на користь позивача, ХДЗВА відображено та сплачено до бюджету податок на додану вартість.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність скасування податкового повідомлення - рішення від 17.06.2016 № 0000731403 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями у розмірі 84 909,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 21 227,25 грн.

22. Щодо висновків контролюючого органу в частині допущення позивачем порушення вимог п. 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджено постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, а саме перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі на 2 636,80 грн, то як встановлено судом першої інстанції в акті перевірки від 19.02.2016 № 62/20-40-14-03-08/38280290 взагалі не зазначено в якому саме періоді виявлено понадлімітну готівку в касі (не вказано конкретної дати виявленого порушення), не зазначено природу походження цього залишку та термін знаходження такого залишку в касі підприємства. Також в акті відсутні посилання на конкретні первинні документи з зазначенням їх дати, номерів, тощо на підставі яких контролюючий орган встановив відповідне порушення.

Також суд першої інстанції правильно вказав, що у рішенні ДФС України від 03.06.2016 № 12258/6/99-99-11 -01-01-25, прийнятому за результатами розгляду скарги позивача, встановлені в акті перевірки порушення правил обігу готівки пов`язується із невідповідністю змісту видаткових касових ордерів, які були складені 17.09.2013 та 16.10.2013, проте в акті перевірки від 19.02.2016 № 62/20-40-14-03-08/38280290 посилання на вказані видаткові касові ордери відсутні.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про протиправність податкового повідомлення - рішення від 11.03.2016 №0000041409, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5 273,60 грн за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій.

При цьому колегія суддів зазначає про помилковість мотиву яким суди попередніх інстанцій також обґрунтували протиправність вказаного податкового повідомлення - рішення, а саме застосування штрафних (фінансових) санкцій після спливу встановленого статтею 250 Господарського кодексу України граничного строку їх застосування.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Податкового кодексу України № 2756-VI від 2 грудня 2010 року статтю 250 Господарського кодексу України доповнено частиною другою, яка набрала законної сили з 1 січня 2011 року. Відповідно до частини другої статті 250 Господарського кодексу України, дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

Таким чином, з набранням чинності Податкового кодексу України, положення частини першої статті 250 Господарського кодексу України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій не розповсюджуються на нарахування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки.

Проте помилковість одного з мотивів для задоволення позовної вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення від 11.03.2016 №0000041409 не спростовує правильного вирішення судами справи в зазначеній частині, тому така не може бути самостійною підставою для скасування чи зміни судового рішення у вказаній частині.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, приходить до висновку, що доводи, викладені у касаційні скарзі, дають підстави для висновку про часткове неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до неправильного вирішення справи та скасування податкового повідомлення - рішення від 17.06.2016 № 0000731403 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями у розмірі 84 909,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 21 227,25 грн, яке було прийнято контролюючим органом у відповідності до вимог законодавства, а тому касаційна скарга Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 підлягає частковому задоволенню.

24. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

25. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша стаття 351 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ). Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 у справі №820/3587/16 про скасування податкового повідомлення - рішення від 17.06.2016 №0000731403 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями у розмірі 84 909,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 21 227,25 грн скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-ВД .

В решті постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 у справі №820/3587/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду