Рішення

від 12.03.2021 по справі 300/3402/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2021 р. справа № 300/3402/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Городенківського районного суду Івано-Франківської області, територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Городенківського районного суду Івано-Франківської області (далі - відповідач 1), територіального управління Державної судової адміністрації в Івано-Франківській області (далі -ТУ ДСА в Івано-Франківській області, відповідач 2), третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУ УПФУ в Івано-Франківській області) про визнання неправомірними дій щодо незарахування до стажу роботи на посаді судді період роботи на посаді стажиста судді Городенківського районного суду Івано-Франківської області з 02.08.1993 по 02.12.1996 та зобов`язати видати довідку (розрахунок) обчислення стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання.

Позовні вимоги мотивує тим, що внаслідок неправильного розрахунку до стажу роботи на посаді судді не зараховано 03 роки 04 місяці роботи на посаді стажиста судді, що істотно зменшує розмір щомісячної доплати за вислугу років у відсотковому відношенні до посадового окладу та впливає на розмір довічного грошового утримання судді у відставці. Зазначає, що відповідно до Закону України Про статус суддів , який діяв на момент призначення її на посаду, яким було регламентовано питання щомісячних виплат надбавок за вислугу років та обрахування стажу роботи на посаді судді, Закону України Про державну службу , Пopядкy обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 р. №283(далі - Порядок № 283) період роботи стажистом судді підлягає зарахуванню до державної служби і відповідно до виплати щомісячної надбавки до посадового окладу за вислугу років.

У зв`язку з прийняттям Закону України Про судоустрій і статус суддів було збережено умови обрахування стажу роботи судді, що діяли раніше, зокрема на момент призначення особи суддею. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліку.

14.12.2020 року позивачем зазначений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недолік усунутий, у зв`язку з чим ухвалою від 28.12.2020 відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачі скористались свої правом подання відзиву на позовну заяву, яких просять в задоволенні позову відмовити у зв`язку з тим, що відсутні законні підстави для зарахування до стажу роботи на посаді судді період роботи позивача на посаді стажиста суду (а.с.52, 53, 60-66).

Третя особа направила на адресу суду пояснення в яких вказує на безпідставність заявлених позовних вимог (а.с.68-77).

Позивач скористалась своїм правом подання відповіді на відзив, в якому позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідачі своїм правом подання заперечення не скористались.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до постанови Верховної Ради України «Про звільнення суддів» №1600-VIII від 22.09.2016, наказом Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 03.10.2006 за №196, ОСОБА_1 відраховано зі штату Городенківського районного суду Івано-Франківської області у зв`язку з поданням заяви про відставку (а.с.13).

Позивач з 02.08.1993 по 10.12.1996 працювала на посаді стажиста Городенківського районного суду, 03.12.1996 - призначена на посаду судді Заліщицького районного суду, а з 11.03.2002 переведена на посаду судді Городенківського районного суду Івано-Франківської області. (а.с.18-20, 26-29).

Згідно довідки №3725/08-1432, виданої 12.07.2019 головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 - після одруження) з 02.08.1993 по 10.12.1996 працювала на посаді стажиста Городенківського районного суду Івано-Франківської області з оплатою 75 відсотків посадового окладу судді (а.с.15).

03.08.2020 позивач звернулась до Городенківського районного суду Івано-Франківської області та Територіального управління Державної судової адміністрації в Івано-Франківській області із заявами про зарахування стажування в Городенківському районному суді до судового стажу.

Однак, відповідач 1 листом від 04.08.2020 за №01-80/63/2020 та відповідач 2 листом від 03.09.2020 за №03-26/1201/20 відмовили в такому зарахуванні, мотивуючи відсутністю підстав (а.с.14, 16).

Не погоджуючись з такими відмовами, позивач звернулась до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

На момент звільнення ОСОБА_1 у відставку (03.10.2016) та призначення їй щомісячного довічного грошового утримання був чинним Закон України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016.

Відповідно пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Таким чином, спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 20 грудня 2018 року у справі №751/7138/17.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За правилами частини першої статті 120 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI, в редакції чинній на час подання позивачем заяви про відставку, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Згідно із вимогами статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI, в редакції до 28.03.2015 судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15.12.1992 № 2862-ХІІ "Про статус суддів".

Згідно абзацу 2 частини 4 статті 43 Закону України "Про статус суддів" №2862-XII (який діяв на час роботи позивача на посаді судді) до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Згідно пункту 34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону № 1798-VIII від 21.12.2016), судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Обчислення стажу державної служби за час розглядуваного періоду здійснювалось відповідно до Закону України "Про державну службу", Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283), та додатку до нього.

Згідно статті 1 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993, державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Статтею 2 цього Закону визначено, що посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

Відповідно до пункту 2 Порядку №283, до стажу державної служби зараховується робота на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів судів, прокуратури, а також в державних органах колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком, зокрема, у виконавчих комітетах місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управліннях, самостійних відділах, інших структурних підрозділах.

Статтею 67 Закону УРСР "Про судоустрій" від 05.06.1981 №2022-Х (в редакції Закону від 05.06.1981) було передбачено, що структура і штатна чисельність апарату районного (міського) народного суду затверджуються начальником відділу юстиції виконавчого комітету обласної, Київської міської Ради народних депутатів у межах штатної чисельності і фонду заробітної плати, встановлених Міністром юстиції Української PCP.

Тобто, організаційне керівництво (в тому числі і питання кадрового забезпечення) районними (міськими) народними судами у розглядуваний період із 02.08.1993 по 02.12.1996 здійснювалося відповідними відділами юстиції виконавчого комітету відповідних обласних Рад чи обласних державних адміністрацій.

Судом встановлено, що позивач з 02.08.1993 зарахована на посаду стажиста Городенківського районного суду, згідно наказу №02-7/36 від 30.07.1993, з виплатою заробітної плати в розмірі 75% посадового окладу судді та 10.12.1996 звільнена з посади стажиста, на підставі наказу №02-7/70 від 11.12.1996, що підтверджується трудовою книжкою позивача НОМЕР_1 від 04.08.1977 та довідкою №3725/08-1432, виданою 12.07.2019 Головним територіальним управлінням юстиції в Івано-Франківській області (а.с.15, 26-29).

Питання проходження стажування випускниками вищих навчальних закладів в цей період регулювалися такими законодавчими актами колишнього Союзу PCP та УРСР, як: постанова Ради міністрів СРСР від 18.07.1972 №535 "Про заходи щодо подальшого удосконалення вищої освіти в країні", Положенням про стажування молодих спеціалістів, які закінчили вищі учбові заклади, затвердженим Державним комітетом Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати, Всесоюзною Центральною Радою Професіональних Союзів, Міністерством Вищої та середньої освіти СРСР від 25.06.1973.

Так, в підпункті 4.2 пункту 10 зазначеної вище Постанови №535 від 18.07.1972 було визначено, що випускники вищих навчальних закладів для набуття необхідних практичних навичок проходять за місцем розподілення на підприємствах і установах стажування строком до одного року, під час якого виконують посадові обов`язки і отримують заробітну платню відповідно штатного розкладу. Загальне керівництво стажуванням покладається на галузеві міністерства і відомства, в веденні яких перебувають ці підприємства, організації та установи.

Відповідно до пункту 1 Положення про стажування молодих спеціалістів, які закінчили вищі учбові заклади, затвердженого Державним комітетом Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати Всесоюзною Центральною Радою Професіональних Союзів, Міністерством Вищої та середньої освіти СРСР від 25.06.1973, також передбачалось, що молоді спеціалісти, які закінчили вищи навчальні заклади, проходять за місцем розподілення на підприємствах, в організаціях і установах стажування строком до одного року, під час якого виконують посадові обов`язки і отримують заробітну плату згідно штатного розкладу.

Пунктами 5, 15 цього Положення передбачалось, що час стажування зараховується в трирічний строк роботи молодого спеціаліста за місцем розподілу. Під час стажування молодий спеціаліст: користується всіма правами і пільгами, встановленими для працівників цього підприємства (організації, закладу) які обіймають аналогічну посаду; несе обов`язки, покладені на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку; виконує функціональні обов`язки щодо займаної посади, визначеними відповідними інструкціями і положеннями, з урахуванням індивідуального плану.

Як вже зазначалося вище, відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, до стажу державної служби зараховується робота на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів судів, а також в державних органах колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком, зокрема, у виконавчих комітетах місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управлінь, самостійних відділах, інших структурних підрозділах.

Пунктом 3 цього Порядку №283 було передбачено, що до стажу державної служби включається також робота на посадах службовців в органах, зазначених у пункті 2 цього Порядку і додатку до нього, якщо при просуванні по службі вони зайняли посади державних службовців.

Позивач звільнена з посади стажиста Городенківського районного суду у зв`язку з призначенням її з 03.12.1996 суддею Заліщицького районного суду, згідно наказу №135 к від 29.10.1996, тобто при просуванні по службі вона зайняла посаду державного службовця.

Згідно з пунктом 4 Порядку №283, документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 14.11.2018 у справі №819/1550/16.

Враховуючи вищевикладене, до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці належить враховувати період роботи позивача на посаді стажиста Городенківського районного суду Івано-Франківської області з 02.08.1993 по 10.12.1996.

Відтак, позовні вимоги звернуті до Городенківського районного суду Івано-Франківської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, підлягають до задоволення, шляхом визнання протиправною відмову в зарахуванні ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці роботу на посаді стажиста Городенківського районного суду Івано-Франківської області з 02.08.1993 по 10.12.1996 та зобов`язання зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці роботу на посаді стажиста Городенківського районного суду Івано-Франківської області з 02.08.1993 по 10.12.1996.

В той же час, позовні вимоги звернуті до Територіального управління Державної судової адміністрації в Івано-Франківській області, не підлягають до задоволення, оскільки за відсутності зарахування відповідного стажу відповідачем 1, у відповідача 2 відсутні законні підстави для складання нової довідки про розмір довічного грошового утримання судді у відставці. Тому, такі вимоги є передчасними.

Як наслідок, суд доходить висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .

Частиною третьою статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи висновки суду про часткове задоволення позовних вимог та відхилення судом решти позовних вимог, то підлягає стягненню з відповідача 1 на користь позивача 840,80 грн., сплаченого судового збору (пропорційно задоволеним вимогам).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Городенківського районного суду Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 02891492, вул. Героїв Євромайдану, 7, м. Городенка, Івано-Франківська область, 78100), територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 26289647, вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76000), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій неправомірними та зобов`язання до вчинення дій - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Городенківського районного суду Івано-Франківської області в зарахуванні ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці роботу на посаді стажиста Городенківського районного суду Івано-Франківської області з 02.08.1993 по 10.12.1996.

Зобов`язати Городенківський районний суд Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 02891492, вул. Героїв Євромайдану, 7, м. Городенка, Івано-Франківська область, 78100) зарахувати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці роботу на посаді стажиста Городенківського районного суду Івано-Франківської області з 02.08.1993 по 10.12.1996.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Cтягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Городенківського районного суду Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 02891492, вул. Героїв Євромайдану, 7, м. Городенка, Івано-Франківська область, 78100) - 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Матуляк Я.П.