Рішення

від 01.03.2021 по справі 910/19060/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.03.2021Справа № 910/19060/20 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковчег"

до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)

про розірвання договору та стягнення 7853280 грн.

Суддя Сташків Р. Б.

Секретар судового засідання Лук`янчук Д. Ю.

Представники сторін:

від позивача - Опря П.Л.,

від відповідача - Павлов Р.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Ковчег" просить суд:

- розірвати договір № 182 від 25.03.2005 року (далі - Договір), укладений між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), правонаступником якого є Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОВЧЕГ" у зв`язку з істотною зміною обставин;

- стягнути з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОВЧЕГ" 7853280 грн. сплаченого пайового внеску за рахунок коштів бюджету міста Києва.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що предметом Договору є сплата забудовником пайової участі на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв`язу з будівництвом житлового комплекту з офісними приміщеннями та паркінгами на земельних ділянках частина яких перебували у власності позивача, а частина була орендована, однак позивачаем, який є забудовником за договором, було продано ТОВ Скайпроджект відповідні земельні ділянки з об`єктом незавершеного будівництва, та на думку позивача він на цій підставі втратив статус забудовника, в результаті чого стало неможливим здійснення ним реалізації свого проекту будівництва на відповідній території.

На цій підставі позивач вважає, що оскільки він втратив своє право на реалізацію проекту будівництва перераховані ним раніше 7853280 грн. пайові кошти підлягають поверненню, оскільки правові підстави для їх утримання відсутні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 відкрито провадження у справі №910/19060/20, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 18.01.2021.

31.12.2020 відповідачем було подано відзив на позовну заяву, де відповідач висловив свої заперечення щодо вимог позову, зокрема, він зазначає, що позивачем без письмової згоди відповідача було відчуджено та передано у користуванння земельні ділянки іншій особі, крім того між сторонами було укладено додаткову угоду №1 віж 25.12.2009 до Договору, якою було змінено предмет Договору та визначено додаткову суму пайового внеску, яку позивачем до цього часу не було сплачено. Крім того, відповідач вважає, що позивачем не доведено існування юридичних фактів і обставин, які б відповідали вимогам для дострокового розірвання договору. Також, відповідачем було заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності.

16.01.2021 позивачем подані заперечення на відзив, відповідно до яких позивач не погоджується з позицією відповідача щодо необхідності у наданні ним письмової згоди на відчудження та передачу у користування земельних ділянок, адже за умовами Договору позивач виконав своє зобов`язання зі сплати пайового внеску.

Ухвалою суду від 18.01.2021 було відкладено підготовче судове засідання до 08.02.2021.

У запереченнях на відповідь на відзив, які надійшли до суду 29.01.2021 відповідач зазначив, що твердження позивача щодо виконання ним свого обов`язку зі сплати пайового внеску за умовами Договору є хибними, адже ним не сплачено всю суму пайового внеску з урахуванням внесених додатковою угодою №1 до Договору змін.

У судовому засіданні 08.02.2021 було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду справи по суті на 01.03.2021.

Через відділ діловодства суду 10.02.2021 позивачем було подано клопотання про долучення до справи копій документів, а саме, письмове звернення до відповідача щодо розірвання договору шляхом підписання додаткової угоди та відповідь відповідача на це звернення.

17.02.2021 через канцелярію суду позивачем були подані додаткові письмові пояснення щодо відмови відповідача від розірвання договору.

У судовому засіданні 01.03.2021 представник позивача підтримав вимоги позову та просив суд розірвати Договір та стягнути з відповідача суму пайового внеску, представник відповідача проти вимог позову заперечив повністю, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

22.06.2004 року між позивачем та Київською міською радою на підставі рішення Київської міської ради від 27.05.2004 року № 288/1498 було укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:031:0016 по вул. Предславінська, 7/20 (перетин з вул. Ульянових) у Печерському районі м. Києва, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з паркінгами. Договір зареєстровано Головним управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 01.07.2004 року під № 82-6-00195 (зі змінами, внесеними договорами від 06.10.2010 № 82-6-00596 та від 15.08.2015 № 642).

01.10.2010 року між позивачем та Київською міською радою на підставі рішення Київської міської ради від 24.12.2009 року № 994/3063 було укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:031:0040 по вул. Лабораторна, 9-Б у Печерському районі м. Києва, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з паркінгами. Договір зареєстровано Головним управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 02.02.2011 року під № 82-6-00615 (зі змінами, внесеними договором від 29.12.2016 № 1410).

01.10.2010 року між позивачем та Київською міською радою на підставі Рішення

Київської міської ради від 24.12.2009 року № 994/3063 було укладено договір оренди земельних ділянок кадастровий номер 8000000000:79:031:0029 та 8000000000:79:031:0039 по вул. Червоноармійська, 91 (літера Б ) та вул. Лабораторна, 9-Б у Печерському районі земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:79:031:0010. що розташована за адресою: м. Київ, вул. Предславінська, 7/20 у Печерському районі м. Києва, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з паркінгами. Договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради 02.02.2011 року №82-6-00616.

Крім того, у власності позивача перебували наступні земельні ділянки:

- земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:79:031:0010, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Предславінська, 7/20 у Печерському районі м. Києва, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з паркінгами. Вказана земельна ділянка належала ТОВ КОВЧЕГ на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія КВ № 124821, зареєстрованого за № 08-8-00058, та виданого на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.07.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. року за № 659;

- земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:79:031:0037, що розташована у кварталі, обмеженому вулицями Червоноармійською, Предславінською та Ульянових у Печерському районі м. Києва, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з паркінгами. Вказана земельна ділянка належала ТОВ КОВЧЕГ на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія КВ № 133871, зареєстрованого за № 02-8-00091, та виданого на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.06.2005 року № 406;

- земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:79:031:0038, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 93 у Печерському районі м. Києва, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з паркінгами. Вказана земельна ділянка належала ТОВ КОВЧЕГ на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія КВ № 140881, зареєстрованого за № 02-8-00104, та виданого на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 17.02.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мисан В.І. 17.02.2006 року за № 611.

На вказаних вище земельних ділянках позивачем було запроектовано будівництво житлового комплексу.

Згідно з п. 8.4 Договору оренди земельної ділянки від 01.07.2004 № 82-6-00195 орендар зобов`язаний вирішити питання пайової участі відповідно до рішення Київради від 27.02.2003 № 271/431 Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва .

Відповідно до п. 1 рішення Київради від 27.02.2003 № 271/431 Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва пайова участь (внесок) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста (надалі - пайова участь) являє собою одноразовий внесок, який інвестор має сплатити до бюджету м. Києва без урахування ПДВ, що діє на дату сплати. Одноразовий внесок включає в себе наступні складові: - відшкодування витрат бюджету м. Києва на розширене відтворення його ресурсів; - плати інвестора за право реалізувати свій проект будівництва (реконструкції) на території столиці.

Згідно з пп. 4.5 п. 4 зазначеного рішення вирішення питань щодо пайової участі та розрахунки розмірів пайового внеску здійснюються Управлінням після одержання звернення заявника і документів: при будівництві (реконструкції) - документи на землекористування та про затвердження у встановленому порядку проекту будівництва (реконструкції) з техніко-економічними показниками, лист-погодження Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища та позитивний висновок Київдержекспертизи .

На виконання та на підставі вказаного рішення Київради 25.03.2005 між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю КОВЧЕГ укладено Договір № 182, предметом якого є сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв`язку з будівництвом житлового комплексу (загальна площа квартир 100300,0 кв.м.) з офісними приміщеннями загальною площею 3701,0 кв.м. та паркінгами в межах будинків № 91, № 93 на вул. Червоноармійській; № 22 на вул. Предславінській; № 11а літ. Б на вул. Ульянових; № 7/20 на вул. Предславінській у Печерському районі м. Києва.

Відповідно до п. 1.2 Договору розмір пайового внеску, згідно з розрахунком 1 та 2 становить 7853,28 тис. грн. і підлягає уточненню після затвердження у встановленому порядку проектно-кошторисної документації.

Відповідно до п. 2.1.3 Договору забудовник зобов`язаний перерахувати Головному управлінню економіки та інвестицій пайовий внесок у сумі 7853,28 тис. грн. (без ПДВ) в термін з березня по грудень 2005 року включно, рівними частками, щомісячно, але не пізніше 28 числа на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

На виконання умов Договору позивачем було сплачено на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету пайовий внесок в сумі 7853280 грн., що відповідачем підтверджується.

25.12.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 до Договору від 25.03.2005 № 182, відповідно до п. 1 та п. 2 якої сторонами було підтверджено, що забудовником згідно договору від 25.03.2005 № 182 станом на 22.12.2009 року перераховані пайові кошти у сумі 7853,28 тис. грн., в зв`язку з чим заборгованість по сплаті забудовником пайової участі відсутня.

Крім того, сторонами було змінено предмет Договору та викладено п. 1.1 Договору № 182 від 25.03.2005 в новій редакції, а саме: предметом договору є сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв`язку із будівництвом житлового комплексу (загальна площа квартир 74386,23 кв.м.) з вбудованими приміщеннями загальною площею 9235,80 кв.м. ( в т.ч. площа офісів - 7941,20 кв.м., магазинів - 214,10 кв.м., оздоровчого центру - 1080,50 кв.м) з офісним центром загальною площею 10208,50 кв.м, підземним аркінгом загальною площею 20826,60 кв.м. та гостьовою автостоянкою площею 100 кв.м. у кварталі обмеженому вулицями Червоноармійською, Предславінською та Ульянових у Печерському районі м. Києва.

У зв`язку із змінами внесеними до п. 1.1 Договору сторонами було визначено розмір додаткового пайового внеску в сумі 5247,45 тис. грн. Забудовник взяв на себе зобов`язання перерахувати вказану суму на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету у строк до 31.12.2011 включно.

Згідно розділу 5 Договору строк дії договору закінчується з моменту виконання умов договору в повному обсязі.

Станом на час звернення до суду із даним позовом сума пайового внеску у розмірі 5247,45 тис. грн. позивачем не перерахована відповідачу, що визнають обидві сторони.

29.05.2017 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю СКАЙПРОДЖЕКТ було укладено договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 93-а на наступних земельних ділянках: кадастровий номер 8000000000:79:031:0016 кадастровий номер 8000000000:79:031:0029 кадастровий номер 8000000000:79:031:0039 кадастровий номер 8000000000:79:031:0040 кадастровий номер 8000000000:79:031:0038 кадастровий номер 8000000000:79:031:0037 кадастровий номер 8000000000:79:031:0010, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краковецькою А.М. та зареєстровано в реєстрі за № 658.

19.09.2017 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю СКАЙПРОДЖЕКТ були укладені договори суборенди земельних ділянок кадастровий номер 8000000000:79:031:0016 по вул. Предславінська. 7/20 (перетин з вул. Ульянових) у Печерському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:79:031:0029 та 8000000000:79:031:0039 по вул. Велика Васильківська (колишня вулиця Червоноармійська), 91 (літера Б) та вул. Лабораторна, 9-6 в Печерському районі м. Києва, та кадастровий номер 8000000000:79:031:0040 по вул. Лабораторна, 9-6 в Печерському районі м. Києва, які посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краковецькою А.М. 19.09.2017 року та зареєстровано в реєстрі за №№ 1270, 1267, 1264.

Пізніше, 02.08.2018 вказані договори суборенди були розірвані у зв`язку із прийняттям Київською міською радою рішення № 1040/4047 від 20.12.2017 року про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок від 01.07.2004 № 82-6-00195 (зі змінами, внесеними договорами від 06.10.2010 № 82-6-00596 та від 15.08.2015 № 642), від 02.02.2011 № 82-6-00616 та від 02.02.2011 № 82-6-00615 (зі змінами, внесеними договором від 29.12.2016 № 1410), укладених між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю КОВЧЕГ , та заміною 02.08.2018 року сторони по вказаних договорах оренди "товариство з обмеженою відповідальністю "КОВЧЕГ" на сторону "товариство з обмеженою відповідальністю "СКАЙПРОДЖЕКТ".

Під час розгляду даної справи позивач листом №10 від 15.01.2021 звернувся до відповідача із пропозицією розірвати Договір шляхом укладання додаткової угоди, оскільки позивач після відчудження земельних ділянок та незавершеного об`єкта будівництва втратив статус забудовника, в результаті чого стало неможливим здійснення реалізації свого проекту будівництва на вказаній території.

Відповідачем було надано відповідь 29.01.2021 на згаданий лист, відповідно до якого він зазначив, що Договір на даний час є чинним та розірванню не підлягає, оскільки позивачем не виконано зобов`язання зі сплати суми пайового внеску визначеної додатковою угодою №1 до Договору, крім того, позивачем під час відчудження своїх земельних ділянок іншій особі було порушено п. 4.2 Договору, якою визначено, що жодна із сторін не мають право передавати свої права та обов`язки за договором третім особам без письмової згоди іншої сторони.

Дослідивши матеріали даної справи, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позову зважаючи на таке.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно з частинами 2, 3 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населеного пункту. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Згідно з ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

За змістом ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Тобто, з системного аналізу наведених правових норм полягає, що розірвання або внесення змін можливе до договору, який є чинним, та має наслідком виникнення у його сторін взаємних прав та обов`язків.

У той же час, відповідно до ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За умовами Договору у редакції п.5 додаткової угоди до нього, позивач зобов`язався додатково сплатити відповідачу пайові кошти у сумі 5247,45 тис.грн. (без ПДВ) у строк до 31.12.2011 включно.

Разом з тим, позивачем вказана сума пайових коштів досі не є оплаченою, що ним самим визнається.

Судом встановлено, що строк дії Договору закінчується з моменту виконання умов договору у повному обсязі.

З наведеного вище вбачається, що позивачем не було виконано своє зобов`язання за умовами Договору у повному обсязі, а тому Договір є чинним.

Суд зауважує, що позивач помилково розділяє між собою обов`язки щодо сплати ним пайової частки визначеної у Договорі та у додатковій угоді №1 до нього, як різні та не пов`язані між собою, бо по суті Договір № 182 від 25.03.2005 є чинним виключно у редакції викладеній додатковою угодою №1 до нього від 25.12.2009, чинність якої презюмується на підставі ст. 204 ЦК України.

Стосовно обгрунтування позивача про розірвання Договору у зв`язку з істотною зміною обставин, а саме у зв`язку із продажем об`єкту незавершеного будівництва і частини земельних ділянок та переходом права користування на іншу частину земельних ділянок, на яких розташований об`єкт будівництва, до третьої особи, що позбавило позивача можливості реалізувати свій проект будівництва, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 607 ЦК України зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Статтею 652 ЦК України визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17 роз`яснила, що законодавець пов`язує можливість розірвання договору одночасно з наявністю істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, та з наявністю чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України. При цьому істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов`язання.

Передбачене законодавством обмеження щодо розірвання договору з ініціативи однієї із сторін за відсутності згоди інших сторін встановлене для забезпечення стабільності і послідовності цивільних правовідносин та реалізації таких засад цивільного законодавства як справедливість, добросовісність і розумність, оскільки сторона не може відмовлятися від виконання умов договору, керуючись лише власним розсудом. Додатковою гарантією в такому випадку є визначення законодавцем сукупності умов, за одночасної наявності яких можливе розірвання договору. При перевірці існування цих умов враховується турботливість і обачність поведінки сторони договору, яка заявляє про його розірвання, і розмір тих втрат, які вона може зазнати через зміну істотних обставин, які передували укладенню договору. Також характерним є те, що ці обставини виникають незалежно від волі заінтересованої сторони і вона не могла їх виникнення ні передбачити, ні відвернути.

Водночас якщо обставини, на які посилається сторона як на підставу розірвання договору, виникли через її умисну недобросовісну поведінку, такі обставини не можуть враховуватися при вирішенні питання про розірвання договірних правовідносин, оскільки вони штучно створені заінтересованою стороною для уникнення від виконання зобов`язань.

З матеріалів справи вбачається, що відчуження земельної ділянки та фактично зміна забудовника відбулася за ініціативою позивача, та по суті являється волевиявленням позивача шляхом продажу об`єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки, разом з тим це ніяким чином не звільняє позивача від обов`язку зі сплати пайових коштів у сумі 5247,45 тис. грн., які він зобов`язався оплатити за умовами Договору.

Крім того, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження неможливості ним виконання свого зобов`язання зі сплати пайових коштів у повному обсязі.

Не знаходять свого підтвердження і посилання позивача щодо існування юридичних фактів і обставин, які б відповідали вимогам ч. 2 ст. 652 ЦК України для дострокового розірвання Договору.

З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для розірвання Договору з наведених позивачем обґрунтувань, та у позові у цій частині відмовляє.

Оскільки судом відмовлено у позові про розірвання Договору, то підстави для задоволення позову про стягнення грошових коштів у сумі 7853280грн. відсутні.

Інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що з огляду на вищенаведені встановлені судом обставини на результат вирішення спору (відмова у позові) впливу не мають.

Заявлене відповідачем клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності у даній справі судом не застосовуються, оскільки вимоги позову задоволенню не підлягають на підставі встановлених судом у рішенні обставин та доказах.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст складено 12.03.2021

Суддя Р.Б. Сташків