Ухвала

від 09.03.2021 по справі 916/1325/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"09" березня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1325/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Нечепуренко А.П.

за участю представників:

від скаржника: адвокат Грищенко О.М. - довіреність,

від відповідача: не з`явився,

від ДВС: не з`явився,

розглянувши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС (вх.№2-179/21 від 15.02.2021р.) на бездіяльність державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) у справі № 916/1325/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС (вул. Ак. Глушкова, буд. №40 офіс №526, м. Київ, 03187)

до відповідача: Приватного підприємства СТЕНЦОВСЬКЕ (вул. Радянська, буд. №21, с. Шевченкове, Кілійський район, Одеська обл., 68332)

про стягнення 114 155,03 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.11.2018 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС було задоволено повністю, стягнуто з Приватного підприємства СТЕНЦОВСЬКЕ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС пеню в сумі 114 155 грн. 03 коп. та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 762 грн. 00 коп.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2019р. апеляційну скаргу Приватного підприємства Стенцовське задоволено, рішення Господарського суду Одеської області від 06.11.2018 у справі № 916/1325/18 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволені позову відмовлено.

Додатковою постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС на користь Приватного підприємства Стенцовське понесені судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2643,00 грн.

На виконання зазначеної додаткової постанови Південно-західного апеляційного господарського суду, 22.10.2019 року Господарським судом Одеської області було видано відповідний наказ.

15.02.2021р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця Голосіївського РВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (місто Київ) у виконавчому провадженні №64038958 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 22.10.2019р. у справі №916/1325/18, згідно якої скаржник просить суд: прийняти скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС на бездіяльність державного виконавця Голосіївського РВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (місто Київ) у виконавчому провадженні №64038958 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 22.10.2019р. у справі №916/1325/18 до розгляду, задовольнити скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС на бездіяльність державного виконавця Голосіївського РВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (місто Київ) у виконавчому провадженні №64038958 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 22.10.2019р. у справі №916/1325/18, визнати незаконною та протиправною бездіяльність державного виконавця Голосіївського РВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (місто Київ) у виконавчому провадженні №64038958 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 22.10.2019р. у справі №916/1325/18, котра виразилась у не здійсненні заходів щодо завершення виконавчого провадження №64038958 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 22.10.2019р. у справі №916/1325/18 із врахуванням статей 13, 18, 39, 40 Закону України про "Про виконавче провадження", зобов`язати державного виконавця Голосіївського РВДВС міста Київ ГТУЮ міста Києва неупереджено, ефективно, своєчасно та в повному обсязі вчинити всі необхідні дії направлені на закінчення виконавчого провадження №64038958 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 22.10.2019р. у справі №916/1325/18 на підставі п.9 ч. 1 ст. 39 Закону України про "Про виконавче провадження".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.02.2021р. скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС (вх.№2-179/21 від 15.02.2021р.) на бездіяльність державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) у справі № 916/1325/18 прийнято до розгляду та призначено розгляд скарги на 25 лютого 2021 р. об 11:00 год.

25.02.2021р. у судовому засіданні по справі № 916/1325/18 проголошено протокольну ухвалу про перерву до "09" березня 2021р. об 11:00 год., про що було відображено в протоколі судового засідання, та повідомлено учасників справи ухвалою суду від 26.02.2021 року в порядку ст. 120 ГПК України.

В судовому засіданні 27.07.2020р. представник скаржника повністю підтримав вказану скаргу, надав пояснення щодо обставин, викладених в скарзі та просив її задовольнити. Відповідач та Голосіївський РВ ДВС у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, при цьому представники сторін в судове засідання не з?явились, причин неявки суду не повідомили та вимог суду не виконали. що в силу вимог ч.2 ст.342 ГПК України не перешкоджає розгляду скарги.

В обґрунтування вищезазначеної скарги позивач вказує, що постановою Голосіївського РВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (місто Київ) від 06 січня 2021 року відкрито виконавче провадження №64038958 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 22 жовтня 2019 року у справі №916/1325/18 про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС на користь Приватного підприємства СТЕНЦОВСЬКЕ заборгованості на суму 2 643,00 грн.

ТОВ Компанія НОТАПС зазначає, що керуючись правами та обов`язками, визначеними нормами Закону України Про виконавче провадження , беручи до уваги положення норм чинного законодавства України в частині виникнення та припинення грошових зобов`язань та враховуючи при цьому приписи статті 601 ЦК України, 14 січня 2021 року заявник звернувся до Голосіївського РВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (місто Київ) із заявою вих. №14-3/01 від 14 січня 2021 року про закінчення виконавчого провадження №64038958 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 22 жовтня 2019 року у справі №916/1325/18 на підставі п.9 ч.1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження , сутність та зміст котрої полягав у наступному.

Водночас, як вказує скаржник, постановою Кілійського РВДВС ГТУЮ у Одеській області від 03 вересня 2019 року відкрито виконавче провадження №59939634 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1324/18 від 15 серпня 2019 року про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 14 699,44 гривень. Проте, на сьогодні наказ Господарського суду Одеської області по справі №916/1324/18 від 15 серпня 2019 року не виконаний.

Із врахуванням заяви-повідомлення вих. №13-1/01 від 13 січня 2021 року ТОВ Компанія НОТАПС зарахування зустрічних однорідних вимог (грошового зобов`язання) згідно наказів Господарського суду Одеської області по справі №916/1324/18 від 15 серпня 2019 року, виданих на примусове виконання Постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 02 серпня 2019 року по справі №916/1324/18, складеної та відповідно направленої із врахуванням положення статті 601 ЦК України, залишок заборгованості ПП СТЕНЦОВСЬКЕ перед ТОВ Компанія НОТАПС згідно наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1324/18 від 15 серпня 2019 року, за твердженням скаржника, складає 10 500.98 гривень

Поряд із цим, із врахуванням заяви-повідомлення вих. №14-2/01 від 14 січня 2021 року ТОВ Компанія НОТАПС зарахування зустрічних однорідних вимог (грошового зобов`язання) згідно наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1324/18 від 15 серпня 2019 року та наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1325/18 від 22 жовтня 2019 року, складеної та відповідно направленої із врахуванням положення статті 601 ЦК України, залишок заборгованості ПП СТЕНЦОВСЬКЕ перед ТОВ Компанія НОТАПС згідно наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1324/18 від 15 серпня 2019 року складає 7 857,98 гривень.

Таким чином, на переконання ТОВ Компанія НОТАПС , зобов`язання ПП СТЕНЦОВСЬКЕ перед ТОВ Компанія НОТАПС згідно наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1324/18 від 15 серпня 2019 року на залишкову суму стягнення 10 500,98 грн. припиняються частково шляхом зарахування ТОВ Компанія НОТАПС зустрічної вимоги ПП СТЕНЦОВСЬКЕ згідно наказу Господарського суду Одеської області від 22 жовтня 2019 року у справі №916/1325/18 на суму стягнення 2 643,00 грн., а наказ Господарського суду Одеської області від 22 жовтня 2019 року у справі №916/1325/18 на суму стягнення 2 643,00 грн вважається виконаним, та. відповідно, зобов`язання ТОВ Компанія НОТАПС перед ПП СТЕНЦОВСЬКЕ , припиненими/виконаними.

Так, оскільки вимоги наказу Господарського суду Одеської області від 22 жовтня 2019 року у справі №916/1325/18 є погашеними/виконаними, скаржник вважає, що виконавче провадження №64038958 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 22 жовтня 2019 року у справі №916/1325/18 підлягає завершенню на підставі п.9 ч.1 cm. 39 Закону України Про виконавче провадження .

Між тим, 19 січня 2021 року, скаржнику стало відомо те, що відповідно до офіційний даних з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, виконавче провадження №64038958 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 22 жовтня 2019 року у справі №916/1325/18 не завершено, а також те, що 12 січня 2021 року здійснило виготовлення та фактично виставило платіжну вимогу №64038958/12 про списання коштів із рахунку ТОВ Компанія НОТАПС .

ТОВ Компанія НОТАПС , керуючись правами та обов`язками, визначеними нормами Закону України Про виконавче провадження , наявність факту порушення прав та законних інтересів Заявника зі сторони Голосіївського РВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (місто Київ) щодо не завершення виконавчого провадження №64038958 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 22 жовтня 2019 року у справі №916/1325/18, 19 січня 2021 року повторно звернулось до Голосіївського РВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (місто Київ) із заявою вих. №19-2/01 від 19 січня 2021 року про закінчення виконавчого провадження №64038958 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 22 жовтня 2019 року у справі №916/1325/18 на підставі п.9 ч.1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження , яка була отримана останнім 20.01.2021р.

Натомість, як стверджує скаржник, виконавче провадження №64038958 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 22 жовтня 2019 року у справі №916/1325/18 не завершено, арешти/заборони не знято.

Зазначене вище та існування наразі незавершеного виконавчого провадження №64038958 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 22 жовтня 2019 року у справі №916/1325/18 за підтвердженого факту примусового виконання самим же боржником, порушує та шкодить правам та інтересам ТОВ Компанія НОТАПС та діловій репутації скаржника як серед власних ділових партнерів, так і серед банківських та державних установ.

Оцінивши доводи, що наведені скаржником в обґрунтування поданої ним скарги, дослідивши матеріали скарги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на наступне.

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно зі статтею 124 Конституції України та статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України Про виконавче провадження .

Відповідно до частини 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України Про виконавче провадження (далі Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За умовами частини 1 статті 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Згідно з положеннями пункту 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція), під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Як вбачається з матеріалів скарги, 06.01.2021р. державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фоєю І.О., на підставі заяви стягувача, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64038958 з виконання наказу Господарського суду Одеської області від 22.10.2019р. у справі № 916/1325/18, який виданий на виконання додаткової постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019р., про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС на користь Приватного підприємства Стенцовське понесених судових витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2643 грн. 00 коп.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України Про виконавче провадження під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частинами 1, 2 та 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 5 зазначеної статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Суд зазначає, що згідно з ч. 3 та ч. 7 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати. У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

Стаття 10 Закону України Про виконавче провадження передбачає, що одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 12.01.2021р. державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фоєю І.О. в межах виконавчого провадження № 64038958 винесено постанову про арешт коштів боржника.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України Про виконавче провадження арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Частинами 1, 2, 3 та 5 статті 56 Закону України Про виконавче провадження арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми чинного законодавства України, судом не встановлено порушень з боку державного виконавця при вчиненні ним виконавчих дій, спрямованих на виконання наказу Господарського суду Одеської області від 22.10.2019р. № 916/1325/18, зокрема, при винесенні останнім постанов від 06.01.2021р. про відкриття виконавчого провадження № 64038958 та про арешт коштів боржника в межах вказаного виконавчого провадження.

Між тим, ТОВ Компанія НОТАПС 14.01.2021р. направлено на адресу Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву №14-3/01 про закінчення виконавчого провадження № 64038958 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 22.10.2019р. у справі №916/1325/18 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ Про виконавче провадження , відповідно до якої, із врахуванням заяви-повідомлення вих. №14-2/01 від 14 січня 2021 року ТОВ Компанія НОТАПС зарахування зустрічних однорідних вимог (грошового зобов`язання) згідно наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1324/18 від 15 серпня 2019 року та наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1325/18 від 22 жовтня 2019 року, складеної та відповідно направленої із врахуванням положення статті 601 ЦК України, залишок заборгованості ПП СТЕНЦОВСЬКЕ перед ТОВ Компанія НОТАПС згідно наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1324/18 від 15 серпня 2019 року складає 7 857.98 гривень, а зобов`язання ПП СТЕНЦОВСЬКЕ перед скаржником згідно наказу Господарського суду Одеської області по справі №916/1324/18 від 15 серпня 2019 року на залишкову суму стягнення 10 500,98 грн. припиняються частково шляхом зарахування ТОВ Компанія НОТАПС зустрічної вимоги ПП СТЕНЦОВСЬКЕ згідно наказу Господарського суду Одеської області від 22 жовтня 2019 року у справі №916/1325/18 на суму стягнення 2 643.00 грн.

Скаржник вважає, що державний виконавець Голосіївського РВДВС у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) мав закінчити виконавче провадження в день отримання і на підставі заяви ТОВ Компанія НОТАПС від 14.01.2021р. № 14-3/01 про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, якою ТОВ Компанія НОТАПС повідомило ПП СТЕНЦОВСЬКЕ про припинення зобов`язання щодо сплати заборгованості на суму 2643,00 грн. Оскільки, як вважає скаржник, вказана заява про зарахування зустрічних однорідних вимог є підтвердженням факту погашення заборгованості.

З цього приводу суд зазначає таке.

Стаття 601 ЦК України встановлює, що зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до вимог статті 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог, зокрема у випадках встановлених договором або законом.

При цьому вимоги, які можуть бути зараховані, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Таким чином, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань, в одному з яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого (меншого) зобов`язання.

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Відповідну правову позицію Верховного Суду України викладено у постанові від 24.06.2015 у справі № 914/2492/14.

Суд звертає увагу на те, що однією важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог - є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи відсутність будь-якої з названих вище умов, виключає проведення зарахування у добровільному порядку (аналогічні висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладені, зокрема, у постановах від 24.01.2018 у справі № 908/3039/16, від 05.04.2018 у справі № 910/13205/17, від 25.04.2018 у справі №910/6781/17, від 25.07.2018 у справі № 916/4933/15, від 22.08.2018 у справі №910/21652/17, від 11.09.2018 у справі № 910/21648/17, від 11.10.2018 у справі №910/23246/17 (в даній постанові застосовано термін прозорість вимог ), від 13.11.2018 у справі № 914/163/14, від 02.04.2019 у справі № 918/539/18).

Суд зазначає, що дійсно добровільне виконання зобов`язання на стадії виконавчого провадження допускається, зобов`язання можуть бути припинені шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог (в даному випадку грошових) на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов`язань, оскільки добровільне виконання може здійснюватися у будь-який передбачений чинним законодавством спосіб, або у спосіб, що не суперечить вимогам чинного законодавства. Якщо залік не потрапляє під обмеження, встановлені статті 602 Цивільного кодексу України, він вважається таким, що може бути здійснений сторонами.

Аналіз статті 602 Цивільного кодексу України дає змогу дійти до висновку, що інша сторона зобов`язання має право заперечити заявлену вимогу про залік, наприклад, у разі недійсності вимоги або відсутністю передбачених законом умов для зарахування зустрічних однорідних вимог.

Для припинення зобов`язання таким способом достатньо волевиявлення однієї сторони, а саме направлення іншій стороні відповідної заяви, проте сам залік має бути здійснений взаємно і добровільно учасниками господарських відносин шляхом здійснення відповідних дій, зафіксувавши, таким чином, факт безготівкового розрахунку.

Слід зазначити, що лише одного факту того, що між стягувачем та боржником відбулось зустрічне зарахування однорідних вимог, не достатньо для того, що б державний виконавець пересвідчився в тому, що зобов`язання є припиненими.

Для зарахування зустрічних однорідних необхідно існування між сторонами таких зобов`язань правовідносин: однорідних та зустрічних. Разом з тим, в даному випадку на державного виконавця покладено функцію з примусового виконання рішення суду, тобто виконавець не є стороною приватно-правових зобов`язальних відносин, а тому зарахування зустрічних однорідних вимог щодо стягнення судового збору не регулюється положеннями статті 602 ЦК України.

Крім того, в матеріалах справи наразі відсутні докази того, що ПП СТЕНЦОВСЬКЕ погоджується із здійсненням зарахування, тобто правовідносини сторін із зарахування зустрічних однорідних вимог за вказаними заявами можуть бути спірними, отже у суду відсутні докази спростування або підтвердження факту погашення заборгованості у ВП №64038958.

Водночас, факт припинення зобов`язання, у зв`язку із зустрічним зарахуванням, не може бути передумовою для вчинення дій державним виконавцем, адже такої підстави як для повернення виконавчого документа стягувачу, так і для закінчення виконавчого провадження Закон України Про виконавче провадження не містить.

Статтею 39 Закону України "Про виконавче провадження" визначені підстави, за яких виконавче провадження підлягає закінченню.

Зокрема, відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", про порушення приватним виконавцем якого стверджує скаржник, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Окрім того, частиною 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, правовою підставою для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження відповідно до положень пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" та частини 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України є встановлення приватним виконавцем факту виконання рішення суду у повному обсязі таким чином, як визначено виконавчим документом, або факту визнання виконавчого документу судом таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

В свою чергу, нормами чинного законодавства не передбачено обов`язку чи права державного виконавця приймати процесуальне рішення на підставі поданої ТОВ Компанія НОТАПС заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Суд вважає за необхідне зазначити, що спір про припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог підлягає вирішенню в окремому провадженні, а не під час розгляду скарги на дії (бездіяльність) приватного виконавця. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.03.2018 р. у справі № 3/5014/661/2012).

Отже, суд зазначає, що на момент розгляду скарги заявником не доведено належними та допустимими доказами порушення державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) порядку вчинення виконавчих дій, передбачених Законом України Про виконавче провадження та Інструкцією з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 у межах виконавчого провадження № 64038958.

Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд приходить до висновку, що державний виконавець Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) діяв перш за все згідно із нормами Закону України Про виконавче провадження , яким визначено порядок та спосіб вчинення виконавчих дій, і до його повноважень при вчиненні виконавчих дій не входить визначення правової природи правочинів, зокрема, і щодо наявності підстав для зарахування зустрічних однорідних вимог між стягувачем та боржником.

Суд звертає увагу скаржника на те, що його право на припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не оспорюється, оскільки таке право учасник господарських правовідносин має в силу Закону, однак зарахування зустрічних вимог в порядку примусового виконання рішення не передбачено Законом України Про виконавче провадження .

З огляду на викладене, враховуючи наведені положення законодавства, беручи до уваги встановлені обставини, суд дійшов висновку, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС на бездіяльність державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ), не підлягає задоволенню.

Крім того, як вбачається з Автоматизованої системи виконавчого провадження 04.03.2021 року державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) Фоєю І.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 64038958 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження .

Отже, вимога скаржника про зобов`язання державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) вчинити дії, направлені на закінчення виконавчого провадження № 64038958, яке відкрите на виконання наказу по справі №916/1325/18 від 22.10.2019р., виданого Господарським судом Одеської області, у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду не містить під собою жодного підґрунтя (є вичерпаною).

За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 року по справі Шмалько проти України (заява №60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

Практика Європейського суду із прав людини (зокрема рішення у справах Алпатов та інші проти України , Варава та інші проти України ) свідчить про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення. Виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 124 Конституції України.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно положень статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що права Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС не були порушені, оскільки державний виконавець Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ), на виконанні якого перебував наказ Господарського суду Одеської області від 22.10.2019р. у справі №916/1325/18, діяв правомірно, в межах повноважень, у порядку та у спосіб, визначений Законом України Про виконавче провадження , а тому визнає вимоги скаржника необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 86, 234, 339, 340, 343, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС (вх.№2-179/21 від 15.02.2021р.) на бездіяльність державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) у справі № 916/1325/18 - відмовити.

Ухвала Господарського суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 15.03.2021р.

Суддя О.В. Цісельський