Ухвала

від 12.03.2021 по справі 916/496/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"12" березня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/496/21 Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

розглянувши матеріали заяви Приватного підприємства Перспектива-77 (вх.№2-324/21 від 11.03.2021р.) про забезпечення позову у справі №916/496/21

за позовом: Приватного підприємства Перспектива-77 (65059, м. Одеса, проспект Адміральський, буд. 33-А, код ЄДРПОУ 37810663 )

до відповідача: Відділу освіти Біляївської районної державної адміністрації Одеської області в особі голови комісії з реорганізації Гладкіх Анни Олександрівни (67600, Одеська область, м.Біляївка, проспект Незалежності, буд.7, код ЄДРПОУ 02145122)

про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23.02.2021р. приватне підприємство "Перспектива-77" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до відділу освіти Біляївської районної державної адміністрації Одеської області в особі голови комісії з реорганізації Гладкіх Анни Олександрівни, в якій просить суд зобов`язати відповідача включити грошові вимоги приватного підприємства "Перспектива-77" у сумі 864 649,50 грн. до передавального акту. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

05.03.2021 року ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/496/21, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

11.03.2021 року за вх.№2-324/21 до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, відповідно до якої останній просить суд заборонити Відділу освіти Біляївської районної державної адміністрації Одеської області до моменту вирішення судом спору по суті складати та підписувати передавальний акт про передачу прав та обов`язків Біляївській районній державній адміністрації Одеської області та заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам до моменту вирішення судом спору проводити державну реєстрацію припинення Відділу освіти Біляївської районної державної адміністрації Одеської області у зв`язку з приєднанням до Біляївської районної державної адміністрації Одеської області.

Заява про забезпечення позову обґрунтована наступним.

Як вказує позивач, на виконання розпорядження Біляївської районної державної адміністрації Одеської області № 9/РА-2021 від 19.01.2021р. Про реорганізацію структурних підрозділів Біляївської районної державної адміністрації зі статусом юридичної особи публічного права шляхом їх приєднання до Біляївської районної державної адміністрації Одеської області , Відділ освіти припиняється в результаті реорганізації шляхом приєднання до Біляївської районної державної адміністрації.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Відділ освіти Біляївської районної державної адміністрації Одеської області перебуває в стані припинення (реорганізації) з 21.01.2021 року (запис № 1005571270019001453); відомості про строк для заявлення кредиторами своїх вимог - до 21.02.2021 року, (у порушення ч. 5 ст. 105 ЦК України строк менше двох місяців).

ПП Перспектива-77 , керуючись ч.2 ст.107 ЦК України 29 січня 2021 року звернулося до відповідача з вимогою про визнання кредиторських вимог на суму 864 649,50 грн. за Договором № 003/ГГ про закупівлю послуг код по ДК 021:2015 09320000-8- (Пара, гаряча вода та пов`язана продукція) від 24.02.2020 року та Договором № 050/ГГ про закупівлю послуг код по ДК 021:2015 09320000-8- (Пара, гаряча вода та пов`язана продукція) від 30.12.2020 року, а також включення цих вимог до передавального акту Відділу освіти.

Позивач зазначає, що вимога до боржника була особисто передана члену комісії з припинення ОСОБА_1 , за адресою місцезнаходження комісії, про що свідчить вказаний номер вхідної кореспонденції № 16/01-12 від 29.01.2021 р. При цьому, голова комісії Гладкіх А.О. пояснила, що вимогу про визнання кредиторських вимог на суму 864 649,50 грн. не буде включено до передавального акту та взагалі будь-якої відповіді на цю вимогу комісія надавати не буде. 05 лютого 2021р. вимога до боржника була направлена на адресу Відділу освіти Біляївської районної державної адміністрації Одеської області поштовим відправленням, яке було вручене 09.02.2021р.

Крім того, за твердженням позивача, 05 лютого 2021р. вимога до боржника була направлена на адресу Комісії з припинення Відділу освіти Біляївської районної державної адміністрації Одеської області поштовим відправленням, яке отримано 11.02.2021р., проте, після отримання вказаних поштових відправлень Голова комісії з припинення (реорганізації) Гладкіх А.О. повідомила про те, що не має наміру надавати буді-яку відповідь на заяву ПП Перспектива-77 та включати грошові вимоги до передавального акту.

Таким чином, позивач вважає, що якщо до моменту прийняття судом рішення у даній справі відповідач складе передавальний акт і такий акт буде затверджено органом, який прийняв рішення про припинення, виконати рішення суду про задоволення позову у даній справі буде неможливо.

Враховуючи наведене вище, ПП Перспектива-77 звернулось до суду із заявою про, забезпечення позову шляхом заборони Відділу освіти Біляївської районної державної адміністрації Одеської області до моменту вирішення судом спору, складати передавальний акт про передачу своїх прав та обов`язків Біляївській районній державній адміністрації Одеської області та заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам проводити державну реєстрацію припинення Відділу освіти Біляївської районної державної адміністрації Одеської області у зв`язку з приєднанням до Біляївській районної державної адміністрації Одеської області.

Крім того, позивач зазначає, що заходи забезпечення позову відповідають природі позову та знаходяться у безпосередньому зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2021р. заяву Приватного підприємства Перспектива-77 (вх. № 2-324/21 від 11.03.2021р.) про забезпечення позову по справі № 916/496/21 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Цісельському О.В. у зв`язку з перебуванням судді Мостепаненко Ю.І. з 09.03.2021р. на лікарняному.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову та дослідивши матеріали справи, господарський суд вважає, що вказана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; виключено; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; виключено; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.138 ГПК України, заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Згідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Таким чином, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

Отже, у розумінні зазначених положень, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано позитивне вирішення питання про забезпечення позову. Таким чином, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Позивач, звернувшись до господарського суду із заявою про забезпечення позову, має обов`язок обґрунтувати необхідність забезпечення позову, у цьому випадку довести, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії, при цьому, обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості (такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в чинній постанові пленуму від 26 грудня 2011 року №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Як вже було зазначено, розпорядженням Біляївської районної державної адміністрації Одеської області від 19.01.2021 року №9/РА-2021 Про реорганізацію структурних підрозділів Біляївської районної державної адміністрації зі статусом юридичної особи публічного права шляхом їх приєднання до Біляївської районної державної адміністрації Одеської області вирішено припинити Відділ освіти Біляївської районної державної адміністрації Одеської області.

З наведеного вбачається, що засновником відповідача прийнято рішення про припинення юридичної особи відповідача шляхом реорганізації, а саме приєднання.

За приписами частини 8 статті 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Така форма реорганізації юридичної особи як приєднання передбачає припинення діяльності одного підприємства як юридичної особи та передачу належних йому активів та пасивів (майнових прав та зобов`язань) до іншого підприємства (правонаступника). При цьому, у разі приєднання нової юридичної особи не створюється.

Вказана форма реорганізації характеризується переходом усіх прав та обов`язків суб`єктів, що реорганізуються, в порядку універсального правонаступництва до іншої особи. Тобто, обов`язковою умовою реорганізації юридичної особи шляхом приєднання є універсальне правонаступництво за її зобов`язаннями.

Суд звертає увагу на те, що при універсальному правонаступництві майно особи, як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника як єдине ціле, причому в цій сукупності єдиним актом переходять всі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва особі, яка припиняється, незалежно від того, виявлені вони на цей момент чи ні, відображені чи ні вони в передавальному акті. При універсальному правонаступництві, зважаючи на відсутність повної визначеності у складі майна, правонаступник спрямовує свою волю не на набуття окремих прав або обов`язків, а на набуття усієї їх сукупності. В результаті він вступає навіть в такі правовідносини, про існування яких міг не знати.

Таким чином, внаслідок приєднання правонаступником завжди буде одна особа, будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий.

Системний аналіз норм статей 106, 107 Цивільного кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" дає підстави стверджувати, що передавальний акт призначений для забезпечення обліку прав та обов`язків, які передаються при реорганізації, і його затвердження як юридичний факт не має самостійного значення для виникнення універсального правонаступництва.

Окрім того, за приписами частин 1, 2 статті 107 Цивільного кодексу України кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Тобто, чинним законодавством визначено, що положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами повинен містити саме розподільчий баланс при застосуванні такої форми реорганізації як поділ.

Таким чином, у даному випадку, за наслідками реорганізації відповідача шляхом його приєднання до іншої особи - Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, до останньої переходять всі права та обов`язки Відділу освіти Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, тобто, має місце універсальне правонаступництво.

Разом з тим, оскільки у даній справі позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У даному випадку невключення грошових вимог Приватного підприємства Перспектива-77 в передавальний акт не змінює та не припиняє права позивача вимагати виконання судових рішень та зобов`язань за договорами, а отже, обраний позивачем захід забезпечення позову не є ефективним у розумінні статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Ефективним способом захисту в цьому випадку може бути звернення позивача із заявою про заміну сторони правонаступником (щодо вимог позивача стосовно яких прийнято судові рішення) та звернення з позовом до суду в установленому законом порядку (щодо зобов`язань за якими рішення не приймалися).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є зобов`язання Відділу освіти Біляївської районної державної адміністрації Одеської області в особі голови комісії з припинення Гладкіх Анни Олександрівни включити грошові вимоги позивача в сумі 864 649,50 грн. до передавального акту.

Відповідно до ч.ч. 1,4 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом.

Згідно з ч.1 ст. 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Частиною 2 статті 107 Цивільного кодексу України визначено складання передавального акта у разі злиття, приєднання або перетворення, а положення про правонаступництво щодо майна, прав або обов`язків юридичної особи стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами, передбачено лише для розподільчого балансу у разі припинення шляхом поділу, отже для передавального акту при приєднанні вимога щодо включення до нього всіх зобов`язань не застосовується.

З огляду на вищезазначені норми, твердження заявника щодо неможливості виконання рішення суду після внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи, буде неможливо є безпідставними.

Отже, заявником доказово не обґрунтовано, що невжиття обраних заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити/унеможливити виконання рішення суду або ефективне поновлення порушених прав заявника, за захистом яких він звернувся до суду, в розрізі обраного способу захисту порушених прав шляхом зобов`язання вчинити певні дії.

Крім того, відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Разом з тим, заява ПП Перспектива-77 про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу складати та підписувати передавальний акт про передачу прав та обов`язків Біляївській районній державній адміністрації Одеської області та заборони суб`єктам державної реєстрації здійснювати реєстраційні дії в ЄДРПОУ відносно Відділу освіти Біляївської районної державної адміністрації Одеської області щодо реєстрації припинення позивача у зв`язку з приєднанням, на переконання суду, задоволенню не підлягає, з огляду на невідповідність таким критеріям забезпечення позову як розумність, адекватність, вплив на відновлення права з урахуванням обраного способу захисту.

Суд зазначає, що при розгляді заяв про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. До предмету дослідження на цій стадії входить лише питання про те чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити, чи зробити неможливим ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних ) прав або інтересів позивача.

За приписами ч. 6, 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

З огляду наведеного, враховуючи необґрунтованість доводів заявника стосовно обставин утруднення ефективного поновлення його прав, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Приватного підприємства Перспектива-77 про забезпечення позову.

За таких обставин, Господарський суд вважає заяву про забезпечення позову необґрунтованою, недоведеною належними, достовірними та достатніми доказом, у зв`язку з чим така заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви Приватного підприємства Перспектива-77 (вх.№2-324/21 від 11.03.2021р.) про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набрала чинності 12.03.2021 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали Господарського суду Одеської області.

Судя О.В. Цісельський