Постанова

від 04.03.2021 по справі 908/1059/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 908/1059/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В. Я.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників :

ТОВ "Полетехніка" : Глушко С. Є., Шульга Л. М.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Таюсет Компані"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2020

у складі колегії суддів: Верхогляд Т. А. - головуючої, Білецької Л. М., Паруснікова Ю. Б.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таюсет Компані"

до:

1 . Товариства з обмеженою відповідальністю "Океан МК"

2 . Товариства з обмеженою відповідальністю "Полетехніка"</a>

про стягнення 1 698 664,00 грн

в межах справи № 908/1059/19

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Океан МК"

про банкрутство

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст і підстави наведених в заяві вимог

1 . У провадженні Господарського суду Запорізької області перебувала справа № 908/1059/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Океан МК" (далі - ТОВ "Океан МК", боржник).

2. Постановою Господарського суду Запорізької області від 10.10.2019 ТОВ "Океан МК" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Дерев`янко І. О.

3 . 24.02.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Таюсет Компані" (далі - ТОВ "Таюсет Компані", скаржник) звернулося до Господарського суду Запорізької області в межах справи № 908/1059/19 про банкрутство з позовом до ТОВ "Океан МК" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Полетехніка"</a> (далі - ТОВ "Полетехніка") про солідарне стягнення 1 698 664,00 грн.

4 . Позов мотивовано неналежним виконанням ТОВ "Бізон-Імпорт", яке змінило найменування на ТОВ "Полетехніка", зобов`язань за договором від 16.01.2018 № 1601/л на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів для забезпечення яких між ТОВ "Таюсет Компані" та ТОВ "Океан МК" було укладено Договір поруки від 16.0.20118 № 1601/л-П.

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

5. 16.01.2018 між ТОВ "Бізон-Імпорт", яке змінило найменування на ТОВ "Полетехніка" (замовник) та ТОВ "Таюсет Компані" (виконавець) укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів № 1601/л (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов`язався надати послуги з організації і виконання перевезень автомобільним транспортом (власним або залученим) ввіреного йому вантажу в пункт призначення, вказаний замовником, а замовник зобов`язався оплатити надані послуги згідно з умовами даного договору (пункт 1.1. Договору).

6 . Згідно із пунктом 2.1. Договору замовник з метою отримання послуг звертається до виконавця за телефоном із запитом про стан готовності надання послуг, наявності транспорту придатного для перевезення вантажу, вартості перевезення, тощо. Виконавець зобов`язується протягом 1 (однієї) години після такого запиту сформувати рахунок та відправити його копію замовнику.

7 . Відповідно до пункту 2.2. Договору на підтвердження прийняття послуг на умовах запропонованих виконавцем замовник направляє виконавцю письмове замовлення на перевезення за формою додатка № 1 до цього Договору.

8 . Згідно з пунктом 2.3. Договору направлення замовнику виконавцем заповненого та підписаного замовлення є підтвердженням готовності виконати заявлене перевезення в повному обсязі та на зазначених умовах.

9 . Відповідно до пункту 2.4. Договору за погодженням сторін, відправлення та прийняття до виконання замовлення на перевезення здійснюється за допомогою факсимільного зв`язку або електронною поштою.

10 . За умовами пункту 2.5. Договору замовлення, підписане та направлене виконавцем факсом, чи електронною поштою згідно з пунктом 2.3. Договору, має повну юридичну силу до моменту обміну оригіналами і не може заперечуватись виконавцем.

11 . Згідно з пунктом 5.2. Договору вартість кожного окремого перевезення узгоджується сторонами в заявці на перевезення і вказується у рахунках Виконавця та актах виконаних робіт.

12 . Позивач на підтвердження виконання ним умов договору в період з травня по серпень місяць 2019 року надав суду замовлення, товарно-транспортні накладні з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем. ТОВ "Таюсет Компані" стверджувало, що ним були надані послуги по перевезенню вантажів на загальну суму 1 698 664,00 грн, які не було оплачено замовником.

13 . ТОВ "Полетехніка" заперечувало проти наявності заборгованості перед позивачем, зазначаючи, що строк оплати для замовника не настав.

14 . Розділом 6 договору сторони передбачили умови розрахунків. Зокрема, відповідно до пункту 6.1 Договору виконавець протягом 3 (трьох) робочих днів після здійснення перевезення та отримання вантажу вантажоодержувачем надає замовнику належним чином оформлені оригінали наступних документів: замовлення, рахунок, товарно-транспортну накладну з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу (у випадках коли ТТН не оформлюється в зв`язку з скасуванням замовлення на перевезення - подорожній лист), акт виконаних робіт та податкову накладну.

15 . Пунктом 6.2 Договору сторонами погоджено, що розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України на поточний рахунок виконавця, зазначений в договорі, згідно виставленого рахунку, шляхом перерахування коштів, протягом чотирнадцяти календарних днів після отримання замовником оригіналів документів, вказаних у пункті 6.1 договору та підписання сторонами акту виконаних робіт.

16 . Позивачем до матеріалів справи надані рахунки та акти прийому-передачі робіт за спірний період на яких відсутній підпис представника замовника.

17 . ТОВ "Полетехніка" стверджує про те, що такі документи, в тому числі і рахунки на оплату, ним не отримувалися.

18 . Крім того, 16.01.2018 року між ТОВ "Таюсет Компані" та ТОВ "Океан МК" було укладено договір поруки № 1601/л-П (Договір поруки) згідно з пунктом 1.1 якого ТОВ "Океан МК" (поручитель) зобов`язалось відповідати перед ТОВ "Таюсет Компані" за виконання всіх зобов`язань ТОВ "Бізон-Імпорт", яким згодом змінено найменування на ТОВ "Полетехніка", що виникають та можуть виникнути з Договору № 1601/л на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів від 16.01.2018.

19 . Відповідно до пункту 3.1. Договору поруки поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов`язання. В будь-якому випадку розмір відповідальності поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов`язання, зазначеного в пункті 4 цього договору.

20 . За умовами пункту 4 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання боржником, згідно основного договору в повному обсязі, а також за відшкодування кредитору збитків, сплату штрафних санкцій, всіх можливих втрат.

21 . Тобто, ТОВ "Океан МК" несе солідарну відповідальність разом з ТОВ "Полетехніка" перед ТОВ "Таюсет Компані" за виконання умов договору № 1601/л на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів від 16.01.2018.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

22. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.06.2020 у справі № 908/1059/19 позов ТОВ "Таюсет Компані" задоволено. Стягнуто солідарно з ТОВ "Полетехніка" та ТОВ "Океан МК" на користь ТОВ "Таюсет Компані" заборгованість у розмірі 1 698 664,00 грн. Стягнуто з ТОВ "Полетехніка" на користь ТОВ "Таюсет Компані" судовий збір у розмірі 12 739,98 грн, витрати на надання правової допомоги у розмірі 10 809,50 грн. Стягнуто з ТОВ "Океан МК" на користь ТОВ "Таюсет Компані" судовий збір у розмірі 12 739,98 грн, витрати на надання правової допомоги у розмірі 10 809,50 грн.

23 . Місцевий господарський суд задовольняючи позов дійшов висновку, що сукупність наданих позивачем доказів є достатньою для встановлення факту передачі позивачем відповідачу 2 зазначених у пункті 6.1. Договору документів. Судом першої інстанції враховано, що матеріали справи не містять доказів підписання відповідачем 2 актів приймання-здачі робіт послуг або направлення останнім мотивованої відмови від підписання такого акту. Разом з тим, як зауважено судом представник відповідача 2 в судовому засіданні не заперечував проти здійснення позивачем перевезення вантажу за наданими товарно-транспортними накладними.

24 . Крім того, судом першої інстанції враховано, що позивач виконав взяті на себе зобов`язання за Договором. Зокрема, судом взято до уваги, що позивачем було виконано всі направлені йому відповідачем 2 заявки на перевезення вантажів та надано відповідачу 2 вказані в пункті 6.1. Договору документи в підтвердження здійснення ним перевезення. Однак, як зазначено судом першої інстанції, відповідач 2 взятих на себе зобов`язань за Договором не виконав та надані йому послуги не оплатив.

25 . З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та наявність підстав для задоволення їх в повному обсязі.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

26 . Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2020 рішення Господарського суду Запорізької області від 30.06.2020 у справі № 908/1059/19 скасовано. У задоволенні позовних вимог ТОВ "Таюсет Компані" відмовлено в повному обсязі. Стягнуто з ТОВ "Таюсет Компані" на користь ТОВ "Полетехніка" судовий збір за розгляд апеляційної скарги в розмірі 38 219,94 грн.

27 . Постанова суду апеляційної інстанції мотивована відсутністю підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів виконання ним вимог пункту 6.1. Договору, умовами якого чітко визначено момент виникнення у відповідача 2 зобов`язання з оплати наданих послуг.

28 . Апеляційним господарським судом враховано, що матеріали справи містять вказані позивачем докази, однак за їх змістом неможливо встановити, на виконання якого договору, хто і від кого прийняв та які повноваження має особа, підпис якої вказано на цих актах. Крім того зауважено, що положення договору не містять вказівки на спосіб передання передбачених пунктом 6.1 Договору документів. Також судом апеляційної інстанції критично оцінено заяви свідків зазначивши, що суд не перевірив обставини щодо перебування вказаних осіб у трудових відносинах з відповідачем 2, їх посадових обов`язків, повноважень щодо вчинення таких дій від імені замовника. Окрім того визнано безпідставними посилання суду першої інстанції на те, що вказані в актах прийому-передачі документів посадові особи відповідача 2 не лише приймали документи від позивача на виконання умов договору, а й підписували заявки на перевезення вантажу, на підставі яких в подальшому відповідачем 2 оформлювались товарно-транспортні накладні та видавався товар, зауваживши, що обставини, зазначені судом, жодними належними та допустимими доказами не підтверджені.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

29 . 16.12.2020 ТОВ "Таюсет Компані" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2020 у справі № 908/1059/19, в якій просить оскаржуване судове рішення апеляційного господарського суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

30 . У якості підстав касаційного оскарження судового рішення скаржником визначено застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суд та відсутність Висновку Верховного Суду щодо застосування абзацу 1 частини четвертої статті 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України), тобто приписи пунктів 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Рух касаційної скарги та розгляд клопотання ТОВ "Таюсет Компані"

31 . Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/1059/19 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Жукова С. В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 22.12.2020.

32. Ухвалою від 05.02.2021 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 908/1059/19 за касаційною скаргою ТОВ "Таюсет Компані" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2020 та призначив розгляд скарги у відкритому судовому засіданні на 04.03.2021; надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 19.02.2021.

33 . 22.02.2021 на адресу Верховного Суду від ТОВ "Полетехніка" надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ "Таюсет Компані" від 18.02.2021 № 02/3-26 та клопотання про приєднання до матеріалів справи копії листа про відкликання заяви про зарахування зустрічних вимог.

34 . У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Жукова С. В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/1059/19 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, суддів - Васьковського О. В., Погребняка В. Я., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 03.03.2021.

35 . Ухвалю від 03.03.2021 Верховний Суд прийняв справу до провадження та постановив розглянути скаргу ТОВ "Таюсет Компані" у раніше визначену судом дату - 04.03.2021.

36 . У судове засідання 04.03.2021 з`явилися представники ТОВ "Полетехніка", які надали пояснення у справі. Інші учасники справи своєї участі в судовому засіданні не забезпечили.

37 . Водночас, 04.03.2021 на електронну адресу Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ "Таюсет Компані" від 03.03.2021 № 01/03-2021/09 про відкладення розгляду справи на іншу дату, мотивоване неможливістю забезпечити явку свого представника в судове засідання з огляду на погіршення стану здоров`я уповноваженого представника.

38 . Розглянувши зазначене клопотання скаржника суд дійшов висновку, що наведені ним обставини в обґрунтування причин неявки в судове засідання не можуть бути визнані поважними, адже не є об`єктивно непереборними. Позивач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні свого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді згідно з § 2 "Представники" Глави 4 "Учасники судового процесу" розділу І "Загальні положення" ГПК України. Неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 13, 74, 80 ГПК України), тоді як на підтвердження викладених в цьому клопотанні обставин не долучено жодних доказів.

39 . Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

40 . Участь представників сторін в судовому засіданні, призначеному ухвалою від 05.02.2021 на 04.03.2021 , обов`язковою не визнавалася.

41 . З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання скаржника та можливість розгляду справи за його відсутності.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

(ТОВ "Таюсет Компані")

42. ТОВ "Таюсет Компані" в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, зазначаючи, зокрема, таке:

- суд апеляційної інстанції невірно застосував норму абзацу 1 частини четвертої статті 179 ГК України та знехтував принципом свободи договору, оскільки одночасно судом було визначено факт відсутності узгодженої форми акту приймання-передачі документів за Договором та встановлено вимоги до форми цього акту, які не містяться в укладеному Договорі та не були погоджені сторонами;

- апеляційним господарським судом в порушенням приписів частини другої статті 86 ГПК України не досліджено докази в їх сукупності;

- судом апеляційної інстанції не досліджено обставини звернення в ході розгляду справи ТОВ "Полетехніка" до позивача з заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Доводи ТОВ "Полетехніка"

43. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Полетехніка" просить касаційну скаргу ТОВ "Таюсет Компані" залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду без змін, зазначаючи, зокрема таке:

- позивачем не конкретизовано змісту правовідносин. в яких відсутній висновок про застосування абзацу 1 частини четвертої статті 179 ГК України та не обґрунтовано необхідність формування правозастосовчої практики щодо даної норми для правильного вирішення справи;

- у касаційній скарзі відсутнє формулювання висновку застосованого судом апеляційної інстанції висновку з яким не погоджується скаржник та змісту правовідносин у яких ця норма застосована;

- заява про зарахування зустрічних однорідних вимог направлена позивачу помилково та жодним чином не підтверджує факт передачі позивачем оригіналів документів, визначених у пункті 6.1. Договору.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

44. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

45 . Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

46 . У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

47 . Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

48 . Предметом касаційного перегляду у справі є питання дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття постанови за результатом перегляду рішення суду про солідарне стягнення заборгованості за Договором.

49 . За своїми ознаками у контексті підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції доводи скаржників фактично ґрунтуються на підставах, правове регулювання яких визначено пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 287 ГПК України.

50. Отже, з огляду на зміст та характер доводів скаржників, в ході касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень необхідним є надання оцінки застосування судом апеляційної інстанції норм права з урахуванням підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції.

51 . Надаючи оцінку наведеним доводам скаржників Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду враховуючи приписи статті 300 ГПК України щодо перегляду у касаційному порядку судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи враховує таке.

Щодо оскарження постанови суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України

52. Згідно із пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень є застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

53 . Суд враховує, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (аналогічна позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц, від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

54 . Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

55 . Отже, наявність передумов для реалізації скаржником права ініціювати касаційний перегляд судових рішень з підстав наведених у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України перебуває в залежності від встановлення сукупності таких складових елементів (критеріїв) як подібність предмета спору (заявлених вимог), підстав позову (вимог), змісту позовних вимог, встановлених судами фактичних обставин та наявності однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин.

56. Відмінність предмета розгляду у справі, що переглядається судом та у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник, однаково як і не подібність правовідносин у таких справах за будь-яким іншим із зазначених вище критеріїв, не дає підстав для касаційного оскарження в розумінні пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

57 . Доводи скаржників у цій частині обґрунтовані прийняттям апеляційним господарським судом оскаржуваної постанови без урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 15.05.2019 у справі № 924/811/18, від 30.10.2018 у справі № 923/1536/15, від 20.03.2019 у справі № 910/23556/17, від 15.10.2019 у справі № 903/879/18.

58 . Проаналізувавши висновки, що викладені у постановах Верховного Суду, на які посилаються скаржники у касаційних скаргах, суд касаційної інстанції зважає на таке.

59. У справі, що розглядається , предметом судового розгляду є вирішення питання наявності підстав для солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за Договором на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів.

60. Водночас, у справі № 924/811/18 судами розглядався позов про стягнення 1 075 571,00 грн відшкодування вартості безпідставно набутого майна в порядку передбаченому статтями 1212, 1213 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), обґрунтований позадоговірними зобов`язаннями відповідача у зв`язку з проведенням позивачем будівельних робіт зі своїх матеріалів, отже предмет розгляду у цій справі не є подібним до справи № 908/1059/19, що переглядається в касаційному порядку.

61. У свою чергу зазначене скаржником твердження у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 (справа № 924/811/18 ) про необхідність дослідження у сукупності таких доказів, як акт прийому-передачі документів, замовлення, товарно-транспортних накладних та рахунків, встановлення взаємозв`язку між даними доказами не є висновком щодо застосування норми права, а - лише вказівкою щодо дослідження конкретних доказів і обставин справи судом першої інстанції під час нового розгляду справи № 924/811/18, отже посилання на такі вказівки суду не може бути належним і достатнім обґрунтуванням підстави касаційного оскарження у справі, що переглядається.

62. Також, не є подібним до справи, що переглядається, і предмет розгляду за змістом зазначеної скаржником постанови Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 923/1536/15 , де предметом розгляду були скарга засновника (учасника) товариства на дії ліквідатора банкрута та клопотання комітету кредиторів про припинення повноважень ліквідатора арбітражного керуючого і призначення нового ліквідатора.

63. Аналогічно, й у справі № 910/23556/17 (постанова Верховного Суду від 20.03.2019) предметом розгляду була заява про визнання кредиторських вимог банківської установи до боржника, а ухвала про визнання цих вимог оскаржувалася ініціюючими кредиторами з підстав спірності кредиторських вимог, отже зазначений скаржником висновок у справі № 910/23556/17 стосується інших за змістом правовідносин.

64. До того ж, наведені скаржником твердження за змістом вказаних вище постанов у справі № 923/1536/15 та у справі № 910/23556/17 , є фактично викладенням статті 86 ГПК України та стосуються загальних підходів до оцінки доказів при з`ясуванні обставин господарської справи, отже не можуть бути покладені у заперечення висновків судів попередніх інстанцій у справі № 908/1059/19, позаяк вони ґрунтуються на оцінці судами іншої сукупності доказів та за іншого предмета доказування.

65. Також не є релевантним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження у цій справі посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/879/18 , оскільки наведене ним твердження є викладенням змісту статті 236 ГПК України, отже само по собі не спростовує висновків судів попередніх інстанцій у даній справі (№ 908/1059/19) та не є висновком суду касаційної інстанції щодо застосування норм права у подібних правовідносинах у розумінні пункту першого частини другої статті 287 ГПК України.

66. Аналіз змісту зазначених вище постанов на предмет подібності наведених в них правовідносин свідчить, що у справі, яка переглядається, та у справах на судові рішення в яких посилається скаржник, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, предмет судового розгляду та встановлені судами фактичні обставини справи, які сформували зміст спірних правовідносин не є подібними.

67 . Ураховуючи викладене, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, не отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження.

68 . Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

69 . З огляду на наведене, Верховний Суду у складі колегії судів Касаційного господарського суду дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою в цій частині на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.

Щодо оскарження постанови суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України

70 . Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

71 . Зі змісту наведеної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

72 . Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

73 . Аргументи ТОВ "Таюсет Компані" у цій частині обґрунтовані невірним застосуванням апеляційним господарським судом абзацу 1 частини четвертої статті 179 ГК України за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосовування цієї норми.

74 . Відповідно до абзацу 1 частини четвертої статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

75 . Тлумачення абзацу 1 частини четвертої статті 179 ГК України свідчить, що ГК України цією нормою закріплено принцип свободи договору згідно із яким сторони при укладенні господарських договорів вправі визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення та погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

76 . Водночас, питання щодо розуміння змісту наведеної норми статті ГК України, не є таким, що потребує вирішення у межах спірних правовідносин та не впливає на вирішення спору по суті заявлених вимог, враховуючи, що за змістом оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції під час перегляду оскаржуваного судового рішення відповідна норма права не застосовувалася.

77 . Тож доводи скаржника в аспекті спірних правовідносин щодо застосуванням апеляційним господарським судом абзацу 1 частини четвертої статті 179 ГК України за відсутності висновку Верховного Суду є недоречними. Більше того, як свідчить характер цих доводів, останні фактично зводяться до незгоди скаржника із наданою судом апеляційної інстанції оцінкою умов Договору за яких виникає у відповідача зобов`язання з оплати наданих послуг за Договором.

78 . Разом з тим Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду акцентує увагу на імперативні приписи статті 300 ГПК України згідно з якими суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи , а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16 ).

79 . Суд також звертається до висновку Великої Палати Верховного Суду сформованого у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) відповідно до якого встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів. Такий висновок також підтриманий Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19 .

80 . За наведеного судом касаційної інстанції не надається оцінка доводам скаржника щодо наданої судом апеляційної інстанції оцінки умов Договору та належності виконання його умов сторонами.

81 . Ураховуючи викладене, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала свого підтвердження під час касаційного перегляду справи, з огляду на що, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності правових підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Щодо суті касаційної скарги

82 . Доводи ТОВ "Таюсет Компані" наведені в скарзі не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

83. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

84. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

85. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.

86 . Водночас, як уже зазначалося, оскільки підстава для касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 цього Кодексу Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі у цій частині.

Щодо судових витрат

87. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін постанови Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2020 у справі № 908/1059/19 витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Висновки щодо застосування норми права

88 . Тлумачення абзацу 1 частини четвертої статті 179 ГК України свідчить, що ГК України цією нормою закріплено принцип свободи договору згідно із якими сторони при укладенні господарських договорів вправі визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення та погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ :

1. Закрити касаційне провадження у справі № 908/1059/19 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Таюсет Компані" в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Таюсет Компані" в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.

3. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2020 у справі № 908/1059/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді О. В. Васьковський

В. Я. Погребняк