Ухвала
12 березня 2021 року
м. Київ
справа №278/1165/20
провадження №61-3356ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Висоцької В. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області
від 08 жовтня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 18 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства УКРАГРО-ДАР про розірвання договору оренди земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
26 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулася із касаційною скаргою на рішення Житомирського районного суду Житомирської області
від 08 жовтня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 18 січня 2021 року в указаній вище справі. Дана касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження.
У клопотанні, яке містить касаційна скарга, ОСОБА_1 порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки у судовому засіданні участі її представник ОСОБА_2 не приймав та не був присутній під час проголошення судового рішення, повний текст оскаржуваної постанови ним отримано 30 січня 2021 року, на підтвердження чого надано копію конверту суду апеляційної інстанції.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржувану постанову Житомирського апеляційного суду від 18 січня 2021 року оприлюднено 21 січня 2021 року.
За приписами статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України встановлено, що до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
Заявником не надано жодних доказів на підтвердження недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень. Додана до касаційної скарги копія конверту апеляційного суду, що адресований ОСОБА_2 , у повній мірі не доводить факт недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень.
Наведені підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження не дають достатніх підстав для визнання їх поважними, оскільки на їх підтвердження не надано належних письмових доказів.
З урахуванням наведеного на підтвердження зазначених обставин пропуску строку на касаційне оскарження заявник має надати відповідну довідку суду про дату отримання судового рішення апеляційного суду або інші належні докази в оригіналах чи належним чином завірені їх копії, з приводу недотримання апеляційним судом вимог , встановлених статтею 272 ЦПК України , щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень , самеОСОБА_1 , а не її представнику, або навести інші підстави з відповідними доказами.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 4 11 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, проте
ОСОБА_1 не уточнено щодо якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.
Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати уточнену редакцію касаційної скарги, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Крім того, у порушення вимог пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185 , 390 , 392 , 393 ЦПК України ,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 08 жовтня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 18 січня 2021 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. С. Висоцька
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.03.2021 |
Оприлюднено | 15.03.2021 |
Номер документу | 95502373 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Висоцька Валентина Степанівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні