Рішення

від 17.02.2021 по справі 540/2272/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2272/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Абрамовій К.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

I. Зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач 1), Генічеської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач 2), в якому просив:

- скасувати наказ голови комісії з реорганізації Генічеської об`єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Херсонській області №49-0 від 11 жовтня 2018 року про звільнення;

- поновити його на посаді начальника Нижньосірогозької державної податкової інспекції Генічеського управління Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з 11 жовтня 2018 року;

- стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на середній заробіток за час вимушеного прогулу.

II. Позиція позивача, заперечення відповідачів

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуваний наказ голови комісії з реорганізації Генічеської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області №49-0 від 11 жовтня 2018 року є протиправним, оскільки під час звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Нижньосірогозького відділення Генічеської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області йому не була запропонована посада начальника Нижньосірогозької державної податкової інспекції Генічеського управління Головного управління ДФС у Херсонській області, яка є рівнозначної до його попередньої посади.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові та просив суд їх задовольнити.

24.06.2020 р. представником відповідача надано до суду відзив на позов, яким заперечує проти його задоволення, обґрунтовуючи тим, що 01.08.2018 начальником ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі затверджено зміни до організаційної структури ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, згідно яким кількість штатних одиниць Нижньосірогозької державної податкової інспекції Генічеського управління Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі складає 3 одиниці. Отже, у державному органі з вищим рівнем юрисдикції створено посаду начальника Нижньосірогозької державної податкової інспекції Генічеського управління Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі. У зв`язку із реорганізацією Генічеської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області, шляхом приєднання до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, 13.08.2018 головою комісії з реорганізації Генічеської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області попереджено ОСОБА_1 про наступне звільнення з посади начальника Нижньосірогозького відділення Генічеської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області. Наказом Генічеської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області від 11.10.2018 № 9-о ОСОБА_1 звільнено 11.10.2018 з посади начальника Нижньосірогозького відділення Генічеської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області у зв`язку із скороченням штатної чисельності, відповідно до п. 1 ч. І ст. 87 Закону України "Про державну службу", пункту 1 статті 40 КЗпП України, з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньої місячної заробітної плати. Щодо рівнозначності посади, яку обіймав позивач до звільнення та посада начальника новоутвореної Нижньосірогозької ДПІ Генічеського управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, то відповідно до статті 2 Закону України "Про державну службу" рівнозначними посадами вважаються посади однієї групи оплати праці. Посади керівників підрозділів у складі самостійних структурних підрозділів державних органів належать до 6 групи оплати праці. Отже позивач мав право брати участь у конкурсі на зайняття будь-якої посади, за умови відповідності вимогам, що висуваються до осіб, які претендують на зайняття тієї чи іншої вакантної посади. У зв`язку із зазначеним позивачу було запропоновано вакантні посади головного державного ревізора - інспектора відділу податків і зборів з юридичних осіб Генічеського управління Головного управління ДФС у Херсонській області, автономній республіці Крим м. Севастополі. Всі запропоновані посади не потребували зміни місця проживання, оскільки територіально розташовані за місцем роботи позивача до реорганізації. Позивачу запропоновані всі наявні вакантні посади в новоутвореній установі з вищим рівнем юрисдикції. Від таких посад позивач відмовився.

В судове засідання представник відповідача не прибув, при цьому, 15.02.2021 року надав клопотання про розгляд справи без його участі, у задоволені позовних вимог просив відмовити.

III. Процесуальні дії у справі

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано наказ Голови комісії з реорганізації Генічеської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області № 49-О від 11 жовтня 2018 року "Про звільнення ОСОБА_1 "

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Нижньосірогозького відділення Генічеської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з 11 жовтня 2018 року.

Стягнуто з Головного управління ДФС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 24 528,20 грн.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління ДФС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі задовольнити частково.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року - змінено, викладено третій та четвертий абзаци його резолютивної частини у наступній редакції:

"Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Нижньосірогозького відділення Генічеської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області з 11 жовтня 2018 року.

Стягнути з Генічеської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 24 528,2 грн.".

В іншій частині рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Херсонського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 р. справа передана на розгляд судді ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 20.05.2020 р. справу прийнято до провадження за правилами загального провадження, призначено підготовче засідання на 24 червня 2020 року.

Ухвалою суду від 24.06.2020 року відкладено підготовче засідання та призначено підготовче засідання в режимі відеоконференції на 16.07.2020 року.

16.07.2020 року судом, без виходу до нарадчої кімнати, шляхом занесення секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, продовжено підготовче засідання на 30 днів, відкладено підготовче засідання до 13.08.2020 р.

Ухвалою суду від 13.08.2020 року замінено відповідача - 2 - Генічеську ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області на її правонаступника Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ( надалі - відповідач), закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 12.10.2020 р., витребувано докази у відповідача.

12.10.2020 року судом, без виходу до нарадчої кімнати, шляхом занесення секретарем судового засідання до протоколу судового засідання відкладено розгляд справи на 22.10.2020 р.

Ухвалою суду від 22.10.2020 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 540/1437/20.

Ухвалою від 02.02.2021 р. поновлено провадження у справі, призначено судове засідання на 17 лютого 2021 р.

17.02.2021 року в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

20 жовтня 2016 року наказом Генічеської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області "Про оголошення наказу ДФС України від 17 жовтня 2016 року № 3412-о" ОСОБА_1 призначено в порядку переведення на посаду начальника Нижньосірогозького відділення Генічеської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.

28 березня 2018 року постановою Кабінету Міністрів України № 296 "Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби" розпочато реорганізацію деяких територіальних органів Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання як структурних підрозділів до відповідних територіальних органів Служби.

З метою реалізації пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 296, наказом Державної фіскальної служби України від 10 травня 2018р. №298 "Про реорганізацію територіальних органів ДФС у Херсонській області" було реорганізовано Генічеську ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області шляхом приєднання як структурного підрозділу до ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

01 серпня 2018 року начальником ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі затверджено зміни до організаційної структури ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, згідно з якими, кількість штатних одиниць Нижньосірогозької ДПІ Генічеського управління ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі складає 3 одиниці. У Генічеському управлінні ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі створено посаду начальника Нижньосірогозької ДПІ Генічеського управління ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

13 серпня 2018 року, у зв`язку із реорганізацією Генічеської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, шляхом приєднання до ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, головою комісії з реорганізації Генічеської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області було попереджено ОСОБА_1 про наступне звільнення з посади начальника Нижньосірогозького відділення.

05 жовтня та 11 жовтня 2018 року начальником ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі було запропоновано ОСОБА_1 продовжити роботу на посаді головного державного ревізора - інспектора відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Генічеського управління ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, але позивач відмовився від запропонованої посади.

11 жовтня 2018 року наказом Генічеської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області № 49-о ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Нижньосірогозького відділення Генічеської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області у зв`язку із скороченням штатної чисельності, відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу", пункту 1 статті 40 КЗпП України, з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньої місячної заробітної плати.

Вважаючи вказаний наказ протиправним та таким, що порушує його права та охоронювані законом інтереси, позивач звернувся до суду за їх захистом.

V. Норми права, які застосував суд

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 889-VIII) державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби (частина друга статті 1 Закону № 889-VIII).

Частинами першою та другою статті 21 Закону № 889-VIII визначено, що вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу. Прийняття громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом.

Підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: 1) скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі; 2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування; 3) отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності; 4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення (частина перша статті 87 Закону № 889-VIII).

Частиною п`ятою статті 22 Закону № 889-VIII визначено, що у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, здійснюється без обов`язкового проведення конкурсу.

Державна служба припиняється: 1) у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 цього Закону); 2) у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби (стаття 85 цього Закону); 3) за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону); 4) за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 цього Закону);5) у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88 цього Закону); 6) у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв`язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону); 7) у разі досягнення державним службовцем 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом; 8) у разі застосування заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади" (частина перша статті 83 Закону № 889-VIII).

Частиною третьою статті 87 Закону № 889-VIII звільнення на підставі пункту 1 частини 1 цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення. Державний службовець, якого звільнено на підставі пункту 1 частини 1 цієї статті, у разі створення в державному органі, з якого його звільнено, нової посади чи появи вакантної посади, що відповідає кваліфікації державного службовця, протягом шести місяців з дня звільнення має право поворотного прийняття на службу за його заявою, якщо він був призначений на посаду в цьому органі за результатами конкурсу.

Рівнозначна посада - посада державної служби, що належить до однієї групи оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу (пункт 6 частини перша статті другої Закону № 889-VIII).

Відповідно до частини першої статті 51 Закону № 889-VIII посади державної служби з метою встановлення розмірів посадових окладів поділяються на такі групи оплати праці: до групи 1 належать посади керівників державних органів і прирівняні до них посади; до групи 2 належать посади перших заступників керівників державних органів і прирівняні до них посади; до групи 3 належать посади заступників керівників державних органів і прирівняні до них посади; до групи 4 належать посади керівників самостійних структурних підрозділів державних органів і прирівняні до них посади; до групи 5 належать посади заступників керівників самостійних структурних підрозділів державних органів і прирівняні до них посади; до групи 6 належать посади керівників підрозділів у складі самостійних структурних підрозділів державних органів, їх заступників і прирівняні до них посади; до групи 7 належать посади головних спеціалістів державних органів і прирівняні до них посади; до групи 8 належать посади провідних спеціалістів державних органів і прирівняні до них посади; до групи 9 належать посади спеціалістів державних органів і прирівняні до них посади.

Відповідно до частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (в редакції чинній станом 01 січня 2017 року, далі - КЗпП України) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, у разі зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частинами першою, другою та третьою статті 49-2 КЗпП України визначено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

VI. Оцінка суду

Як встановлено судом предметом спору у даній справі є наказ голови комісії з реорганізації Генічеської об`єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Херсонській області № 49-0 від 11 жовтня 2018 року про припинення державної служби та звільнення позивача з посади начальника Нижньосірогозького відділення Генічеської ОДПІ Головного управління ДІС у Херсонській області.

При цьому, суд зазначає, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року скасувано, а справу за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, Генічеської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області про скасування наказу голови комісії з реорганізації Генічеської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області № 49-0 від 11 жовтня 2018 року про звільнення, поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Нижньосірогозької ДПІ Генічеського управління ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі з 11 жовтня 2018 року та стягнення з ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі на середній заробіток за час вимушеного прогулу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.

Разом з тим, постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи. ( частина 6 ст. 353 КАС України).

Як зазначалось вище та не заперечувалось позивачем, при первинному розгляді даної справи рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03.01.2019 р., серед іншого, визнано протиправним та скасовано наказ Голови комісії з реорганізації Генічеської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області № 49-О від 11 жовтня 2018 року "Про звільнення ОСОБА_1 " та поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Нижньосірогозького відділення Генічеської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з 11 жовтня 2018 року.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 р. рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03.01.2019 р. у вказаній частині змінено та вирішено поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Нижньосірогозького відділення Генічеської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області з 11 жовтня 2018 року.

29.04.2020 р. на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03.01.2019 р. та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 р. у справі № 540/2272-18 наказом голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі № 18-о скасовано наказ Голови комісії з реорганізації Генічеської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області № 49-О від 11 жовтня 2018 року "Про звільнення ОСОБА_1 " в частині припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 начальника Нижньосірогозького відділення Генічеської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області, із займаної посади згідно п. 1 ч. 1 ст.87 Закону України "Про державну службі", поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Нижньосірогозького відділення Генічеської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області з 11.10.2018 р.

В подальшому, 06.05.2020 р. після поновлення позивача на посаді начальника Нижньосірогозького відділення Генічеської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області з 11.10.2018 р., наказом голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі № 40-6 ОСОБА_1 надано щорічну основну відпустку за період з 11.10.2018 р. по 10.10.2019 р. тривалістю 30 календарних днів з 06.05.2020 р. по 05.06.2020 р.

08 травня 2020 року на виконання постанови Верховного Суду від 29.04.2020 р. у справі № 540/2272/18, яким рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03.01.2019 р. та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 р. скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд, головою комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийняті, зокрема

- наказ № 21-о, яким скасовано наказ Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м .Севастополі від 29.04.2020 р. № 18-о "Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 ", вважати ОСОБА_1 звільненим з посади начальника Нижньосірогозького відділення Генічеської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області 11 жовтня 2018 року;

- наказ № 42-в, яким скасовано наказ Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 06.05.2020 р. № 40-в "Про надання відпустки".

Не погодившись з даними наказами позивач оскаржив їх в судовому порядку, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року у справі № 540/1437/20, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року, визнано протиправними та скасовано накази голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 08.05.2020 р. № 42-в "Про скасування наказу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 06.05.2020 р. № 40-в "Про надання відпустки", від 08.05.2020 р. № 21-о "Про скасування наказу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 29.04.2020 р. № 18-о "Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 ".

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Нижньосірогозького відділення Генічеської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області з 09.05.2020 р.

Стягнуто з Головного управління ДФС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.05.2020 р. по 03.09.2020 р. в розмірі 33832 грн. з відрахуванням податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Нижньосірогозького відділення Генічеської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області з 09.05.2020 р.

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління ДФС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць у розмірі 8246,55 грн. 55 коп. з відрахуванням податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Відповідно до частини статі 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, на момент вирішення даної справи, оскаржуваний наказ Голови комісії з реорганізації Генічеської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області № 49-О від 11 жовтня 2018 року "Про звільнення ОСОБА_1 ", протиправність та скасування якого є предметом розгляду у даній справі, є таким, що скасований, що підтверджується

1) наказом голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 29.04.2020 р. № 18-о, яким також поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Нижньосірогозького відділення Генічеської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області з 11.10.2018 р., прийнятого на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03.01.2019 р. та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 р. у справі № 540/2272-18;

2) судовими рішеннями у справі № 540/1437/20, які набрали законно сили, якими скасовано наказ голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 08.05.2020 р. № 21-о про скасовування наказу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м .Севастополі від 29.04.2020 р. № 18-о "Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 ", у тому числі вважати ОСОБА_1 звільненим з посади начальника Нижньосірогозького відділення Генічеської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області 11 жовтня 2018 р.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Поняття "юридичного спору" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Конституційний Суд України в пп.3.6 п.3 Рішення від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 (у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес)) зазначив, що системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

У вказаній справі Конституційний Суд України вирішив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом. Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав і захист законних інтересів, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.

З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З огляду на вказані норми процесуального права, відповідач зобов`язаний виконувати судові рішення, які набрали законної сили.

Таким чином, суд вважає, що в межах даних спірних правовідносин відсутній предмет спору, що є підставою для відмови у задоволення позовних вимог з огляду на скасування оскаржуваного наказу, який предметом оскарження у даній справі.

В ході розгляду справи позивачем не наведено жодних підстав вважати, що повне відновлення прав та законних інтересів позивача неможливе без скасування наказу голови комісії з реорганізації Генічеської об`єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Херсонській області № 49-0 від 11 жовтня 2018 року про звільнення.

При цьому, суд зазначає, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Також суд приймає до уваги, що відповідно до наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 16.05.2019 р. № 29-ф " Про виконання рішення суду" на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного від 03.04.2019 р. по справі № 540/2272/18 позивачу виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 24 528,20 грн. після вирахування із зазначеної суми обов`язкових податків та зборів, що підтверджується платіжними дорученнями від 16.05.2019 р. № 977, 978, 979, 980, копії яких наявних у справі документів.

VII. Висновок суду

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Крім того, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до частини 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

VIII. Розподіл судових витрат

Враховуючи, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору у справах про поновлення на роботі і судом відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 , тому відсутні. підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

У задоволені позову ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ( місце знаходження 73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12 березня 2021 р.

Суддя В.А. Дубровна

кат. 106030000