Постанова

від 15.03.2021 по справі 200/6814/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року справа №200/6814/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 р. (у повному обсязі складено та підписано 16 листопада 2020 року у м. Слов`янськ) у справі № 200/6814/20-а (головуючий І інстанції суддя Загацька Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою (яка була декілька разів уточнена) до Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області, в якій просив: визнати бездіяльність відповідача щодо відмови про взяття на облік автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG, він код НОМЕР_1 протиправними; зобов`язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру МВС інформацію про взяття на облік автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG, він код НОМЕР_1 , який належить йому.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі № 200/6814/20-а у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено (а.с. 106-109).

Не погодившись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що у спірних правовідносинах мало місце втручання у право власності позивача на спірний транспортний засіб шляхом обмеження такого права, при цьому, справедливого балансу між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав позивача дотримано не було, оскільки добросовісно та у встановленому законом порядку набувши право власності на транспортний засіб, який попередньо пройшов відповідну перевірку, позивач був обмежений у реалізації такого права шляхом відмови у наданні висновку про можливість дублювання (присвоєння та нанесення спеціального індивідуального) номера на транспортний засіб без відповідної правової підстави.

Відповідачем на адресу суду надіслано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

За унормуванням ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 20.02.2020 придбав автомобіль марки VOLKSWAGEN TOUAREG, 2008 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був знятий в Литві з реєстраційного обліку (а.с. 26, 27).

21.02.2020 позивачем був отриманий сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу за № UА.013.31439-20 (а.с. 14-15, 16).

25.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до Територіального сервісного центру № 1441 із заявою про реєстрацію зазначеного вище транспортного засобу (а.с. 19).

Під час огляду транспортного засобу та реєстраційних документів експертом зроблено висновок про те, що клеймо двигуна має ознаки знищення саморобним способом, про що складено акт (а.с. 18).

На підставі вказаного висновку Територіальним сервісним центром № 1441 відмовлено позивачу у проведенні державної реєстрації вказаного транспортного засобу.

24.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.засл.профессора М.С. Бокаріуса із заявою провести дослідження автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG р.н. НОМЕР_2 .

20.03.2020 року судовим експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.засл.профессора М.С. Бокаріуса складено висновок № 5089, в якому зазначено, що двигун внутрішнього згоряння серії ВРD , який встановлено на автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG р.н. НОМЕР_2 , не відповідає двигуну внутрішнього згоряння, який було встановлено на досліджуваний автомобіль заводом-виробником (а.с. 37-43).

25.03.2020 року експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл.профессора М.С. Бокаріуса складено висновок експертного трасологічного дослідження № 5087/6646, яким визначено, що порядковий номер двигуна досліджуваного автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG номерний знак НОМЕР_3 , знищений шляхом видалення шару металу з поверхні номерної площадки. Встановити первинний ідентифікаційний номер двигуна досліджуваного автомобіля не надалося можливим, оскільки товщина видаленого з поверхні номерної площадки шару металу перевищує глибину нанесення знаків (а.с. 29-35).

Позивач, вважаючи, що відповідач повинен був внести до Єдиного державного реєстру МВС інформацію про взяття на облік автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG, він код НОМЕР_1 , звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

За змістом ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

В преамбулі Закону України Про дорожній рух (далі - Закон № 3353-ХІІ) окреслено, що цей Закон визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.

Статтею 29 Закону № 3353-ХІІ передбачено, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Транспортні засоби, їх складові частини і комплектуючі вироби, що ввозяться на територію України, підлягають перевірці на відповідність обов`язковим вимогам або повинні мати сертифікат, виданий уповноваженим на це Секретаріатом ЄЕК ООН Адміністративним органом по сертифікації дорожніх транспортних засобів (ч. 1 ст. 31 Закону № 3353-ХІІ).

За правилами частин 1, 4 ст. 34 Закону № 3353-ХІІ державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. № 1371) (далі - Порядок № 1388) встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

За унормуванням п. 3 Порядку № 1388 державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини) (п. 7 Порядку № 1388).

Пункт 8 Порядку № 1388 обумовлює, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб - організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України "Про дорожній рух").

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб.

За приписами п. 15 Порядку № 1388 під час проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортні засоби (крім випадків реєстрації нових транспортних засобів, перереєстрації транспортних засобів у зв`язку із зміною найменування та адреси юридичних осіб, прізвища, власного імені, по батькові (за наявності), місця проживання фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, установлення газобалонного обладнання, отримання чи перезакріплення індивідуального номерного знака або номерного знака з відповідною комбінацією цифр, а також видачі реєстраційних документів для виїзду за кордон (їх повернення) або тимчасового реєстраційного талона під час передачі права користування та/або розпорядження транспортними засобами, видачі тимчасового реєстраційного талона під час передачі права користування та/або розпорядження транспортними засобами, вибракування їх у цілому) підлягають огляду фахівцями експертної служби МВС з метою звірення ідентифікаційних номерів їх складових частин з номерами, зазначеними в поданих власником для реєстрації документах. За результатами огляду в документах, які подаються для державної реєстрації, робиться відповідна відмітка або складається акт огляду.

Експертне дослідження транспортного засобу і реєстраційних документів на транспортний засіб (інших документів, які є підставою для реєстрації транспортного засобу) проводиться за заявою власника з метою визначення справжності ідентифікаційних номерів транспортного засобу і реєстраційних документів. Експертне дослідження проводиться фахівцями експертної служби МВС або судовими експертами державних спеціалізованих установ, які мають присвоєну в установленому Законом України "Про судову експертизу" порядку кваліфікацію судового експерта з правом проведення досліджень за відповідними експертними спеціальностями.

За результатами дослідження складається висновок експертного дослідження, який додається до документів, що подаються для державної реєстрації. Установлення відповідності конструкції, перевірка за Єдиним державним реєстром транспортних засобів, автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби, банком даних Генерального секретаріату Інтерполу, перевірка відомостей про обмеження відчуження за Державним реєстром обтяжень рухомого майна та відомостей про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також про реєстрацію місця проживання за Єдиним державним демографічним реєстром, відомостей про особу за Єдиним реєстром боржників, дійсності довіреності за Єдиним реєстром довіреностей, дійсності сертифіката відповідності за Державним реєстром сертифікатів відповідності транспортних засобів, виданих уповноваженими органами або органами із сертифікації, та реєстром виданих сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання, що формується за повідомленнями уповноважених органів, і сертифікатів відповідності нових транспортних засобів, виданих виробником, документів, що підтверджують правомірність придбання, отримання, а також відомостей щодо митного оформлення транспортних засобів проводяться уповноваженими особами сервісного центру МВС.

Державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів, крім випадків вибракування їх у цілому, без ідентифікаційного номера або із знищеними, пошкодженими (один чи кілька символів номера візуально не визначаються) чи підробленими (змінено один або кілька символів номера, замінено панель (табличку) або частину панелі (таблички) з номером) ідентифікаційними номерами складових частин (кузова, шасі, рами) не допускається. Перша державна реєстрація таких засобів, а також ввезених на митну територію України транспортних засобів, що розшукуються правоохоронними органами інших держав, не проводиться.

У разі пошкодження ідентифікаційного номера перша державна реєстрація транспортних засобів проводиться тільки після експертного підтвердження справжності ідентифікаційного номера.

Не допускається державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів, крім випадків вибракування їх у цілому, номери двигунів яких мають ознаки навмисного знищення або підробки (крім випадків повернення транспортного засобу законному власнику із знищеним або підробленим ідентифікаційним номером двигуна після незаконного заволодіння таким засобом).

Таким чином, державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків, та проводиться з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції і технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

Зазначений висновок узгоджується з постановою Верховного Суду від 05 березня 2020 року у справі № 815/6478/17.

За унормуванням ст. 37 Закону України "Про дорожній рух" та п. 7 Порядку № 1388 забороняється експлуатація незареєстрованих (не перереєстрованих) транспортних засобів.

Відповідно до ст. 290 Кримінального кодексу України, знищення, підробка або заміна ідентифікаційного номера, номерів двигуна, шасі або кузова, або заміна без дозволу відповідних органів номерної панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу - є кримінальним злочином.

Суд зауважує, що чинним законодавством не допускається експлуатація транспортних засобів зі знищеними, фальсифікованими або підробленими ідентифікаційними номерами складових частин транспортних засобів.

Разом з тим, з висновку експертного трасологічного дослідження від 26.03.2020 № 5087/6646, проведеного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, вбачається, що: порядковий номер двигуна досліджуваного автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG , номерний знак НОМЕР_3 знищений шляхом видалення шару металу з поверхні номерної площадки. Встановити первинний ідентифікаційний номер двигуна досліджуваного автомобіля не надалося можливим з причини, яку викладено в дослідницькій частині висновку . Крім того, у Висновку експертного автотоварознавчого дослідження №5089 зазначено, що двигун внутрішнього згоряння серії BPD , який встановлено на автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG р.н. НОМЕР_2 не відповідає двигуну внутрішнього згоряння, який було встановлено на досліджуваний автомобіль заводом-виробником (а.с. 29-35).

Суд не бере до уваги доводи апелянта про правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (правомірність придбання) позивачем транспортного засобу, а відтак і можливість реєстрації транспортного засобу відповідачем, оскільки факт придбання, ввезення, митного оформлення позивачем автомобіля марки VOLKSWAGEN TOUAREG відповідачем не заперечується. Однак, а ні органи сертифікації в Україні, а ні органи доходів і зборів України не наділені повноваженнями проведення криміналістичного дослідження транспортного засобу.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі Федоренко проти України (заява № 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути існуючим майном або виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи законними сподіваннями отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини у пункті 32 рішення по справі Стреч проти Сполучного Королівства ( Stretch v. the United Kingdom , заява №44277/98).

Слід зазначити, що у практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Протоколу першого ЄКПЛ, а саме: (1) чи є втручання законним; (2) чи переслідує воно "суспільний інтерес"; (3) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

ЄСПЛ констатує порушення державою статті 1 Протоколу першого, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Справа Щокін проти України (заяви №23759/03 та №37943/06) - будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки "на умовах, передбачених законом", а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів"; питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (пункт 50); говорячи про "закон", стаття 1 Першого протоколу до Конвенції посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях Конвенції (див. рішення у справі "Шпачек s.r.о." проти Чеської Республіки", заява № 26449/95, пункт 54).

У справі Трегубенко проти України (заява №61333/00, пункт 53) Суд вказав, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, зокрема інтерес суспільства та умови, передбачені законом . Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинне відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав суд, справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе індивідуальний і надмірний тягар .

Так, одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів доброго врядування і належної адміністрації (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до якості закону).

У пунктах 70-71 рішення по справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу належного урядування , зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), заява №48939/99, пункт 128, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), №21151/04, пункт 72, Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява №10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, Тошкуца та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява №10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 58, Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява №32457/05, пункт 40, Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).

Посилання позивача на недотримання державою справедливого балансу при відмові у реєстрації транспортного засобу за ним, через що він втратив право користуватися належним йому майном, є передчасним. Позивач помилково ототожнює такі різні за своєю правовою природою інститути як реєстрація транспортного засобу та право власності на рухоме майно.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідачем було правомірно відмовлено у реєстрації транспортного засобу, оскільки виявлене під час експертного дослідження порядкового номеру двигуна досліджуваного автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG , номерний знак НОМЕР_3 знищення шляхом видалення шару металу з поверхні номерної площадки, а не в умовах заводу виробника.

Стаття 77 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

І відповідачем доведено, що у спірних правовідносинах він діяв правомірно.

Європейський суд з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58) зазначив, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що в рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі № 200/6814/20-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 15 березня 2021 року.

Колегія суддів: Г.М. Міронова

І.В. Геращенко

Е.Г. Казначеєв