Рішення

від 04.03.2021 по справі 357/8107/19

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/8107/19

2/357/242/21

Категорія 22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Бондаренко О.В., при секретарі - Вангородській О.С., розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного орендного сільськогосподарського підприємства Сидори до ОСОБА_1 ,Фермерського господарства ПРОЛІСОК , Фермерського господарства ДАРИ ЛАНІВ , Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни, про визнання недійсним договорів оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В :

24.07.2019 року Приватне орендне сільськогосподарське підприємство Сидори звернулось до суду з даним позовом обґрунтовуючи тим, що 10.02.2014 року між підприємством та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі №б/н, за яким остання передала в оренду строком на 10 років 2/3 земельної ділянки площею 2,855 га з кадастровим номером 3220486000:04:010:0026, розташовану в межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. 19.03.2015 року державний реєстратор Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Бурімська Н.І. прийняла рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 20136287, яким зареєструвала право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:010:0026 за ПОСП Сидори . 30.03.2016 року ОСОБА_1 уклала з Приватним орендним сільськогосподарським підприємством Сидори договір оренди землі №б/н, за яким передала в оренду позивачу 1/3 земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:010:0026 строком на 10 років. 29.04.2016 року державний реєстратор Малькевич Л.В. прийняла рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 29472485, яким зареєструвала право оренди на 1/3 земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:010:0026 за підприємством. Протягом усього часу дії договору оренди, підприємство користувалося земельною ділянкою з кадастровим номером 3220486000:04:010:0026 у своїй господарській діяльності і належним чином сплачувало орендну плату. Проте, починаючи з лютого 2018 року ОСОБА_1 вчиняє дії, спрямовані на позбавлення ПОСП Сидори права користування землею за Договором оренди. За скаргою, поданою ОСОБА_1 та іншими особами до Міністерства юстиції України 28.02.2018 року, наказом №728/5 від 15.03.2018 року Міністерство скасувало рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:010:0026 за ПОСП Сидори . Не зважаючи на те, що Договір оренди є дійсними і ніким не оскаржений, 05.03.2018 року ОСОБА_1 уклала з іншим орендарем - ТОВ Еліта-2010 договір оренди №84, за яким передала останньому в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:010:0026, після чого державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Ю.Ю. 15.03.2018 року прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на неї за ТОВ Еліта-2010 з індексним номером 40138408. У зв`язку з порушенням прав ПОСП Сидори , як законного орендаря земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:010:0026, та неможливістю відновити державну реєстрацію свого права оренди на неї в ДРРПНМ внаслідок укладення ОСОБА_1 договору оренди землі з іншим орендарем, ПОСП Сидори звернулось до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом про визнання недійсним цього договору оренди землі та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:010:0026 за ТОВ Еліта-2010 (справа № 357/9210/18). Після звернення до суду відповідачі ОСОБА_1 та ТОВ Еліта-2010 з метою ускладнення виконання судового рішення у справі № 357/9210/18 та відновлення ПОСП Сидори державної реєстрації свого права оренди на його підставі, уклали договір про розірвання укладеного між ними договору оренди землі від 05.03.2018 року, після чого ОСОБА_1 здійснила поділ земельної ділянки з кадастровим номером3220486000:04:010:0026. 26.11.2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дуднік І.В. була посвідчена заява ОСОБА_1 про розподіл земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:010:0026, зареєстрована за реєстровим № 3029. При цьому, ОСОБА_1 не вчинила жодних дій щодо отримання від ПОСП Сидори , як законного орендаря земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:010:0026, згоди на проведення її розподілу, не повідомила ПОСП Сидори про свій намір здійснити розподіл і не погодила технічну документацію із землеустрою щодо поділу із ПОСП Сидори . На підставі зазначеної заяви ОСОБА_1 , 07.12.2018 року державним кадастровим реєстратором Відділу у Білоцерківському районі Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Білій Церкві Головного управління Держгеокадастру у Київській області були прийняті рішення про: - скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:010:0026 шляхом закриття Поземельної книги і скасування кадастрового номеру цієї земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру; - державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:010:0107 загальною площею 1,4275 га та державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:010:0108 загальною площею 1,4275 га, які утворились внаслідок поділу. 11.12.2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М.О. було прийняте рішення про державну реєстрацію права власності на сформовані, внаслідок поділу, спірні земельні ділянки за ОСОБА_1 , а саме: на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:010:0107 загальною площею 1,4275 га з індексним номером 44546414 від 11.12.2018 року, на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:010:0108 загальною площею 1,4275 га з індексним номером 44546246 від 11.12.2018 року. Не зважаючи на те, що право оренди ПОСП Сидори за Договором оренди залишилось дійсним і продовжує діяти щодо спірних земельних ділянок, 10.12.2018 року відповідач ОСОБА_1 уклала з ФГ Пролісок договір оренди №7С щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 3220486000:04:010:0107 та з ФГ Дари Ланів договір оренди №7С щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:010:0108. 14.12.2018 року той же Державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію права оренди за ФГ Пролісок на земельну ділянку за кадастровим номером 3220486000:04:010:0107 з індексним номером: 44612130 від 14.12.2018 року та права оренди за ФГ Дари Ланів на земельну ділянку за кадастровим номером 3220486000:04:010:0108 з індексним номером: 44611299 від 14.12.2018 року. Таким чином, всупереч вимогам чинного законодавства України поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:010:0026 було здійснено без погодження з ПОСП Сидори , як її законного орендаря, та виключно з метою приховання юридичного факту наявності у Підприємства дійсного права оренди на неї і перешкоджання йому у відновленні державної реєстрації цього права в ДРРПНМ. Відтак, за наявності дійсного Договору оренди з позивачем, який поширює свою дію на поділені земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220486000:04:010:0107 та 3220486000:04:010:0108, ОСОБА_1 не мала права передавати їх в оренду ФГ Пролісок та ФГ Дари Ланів і при укладанні оспорюваних договорів порушила права ПОСП Сидори . Відповідно, у Державного реєстратора не було і правових підстав для проведення державної реєстрації права оренди на спірні земельні ділянки за ФГ Пролісок`та ФГ Дари Ланів . Таким чином, станом на сьогоднішній день має місце грубе порушення прав та інтересів Підприємства, як єдиного законного орендаря земельних ділянок з кадастровим номером: 3220486000:04:010:0107 та 3220486000:04:010:0108.

В зв`язку з вище викладеним та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 10.03.2020 року, позивач просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №7С від 10.12.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Пролісок , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:010:0107 загальною площею 1,4275 га, визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №7С від 10.12.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ Дари Ланів , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:010:0108 загальною площею 1,4275 га, скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:010:0107 загальною площею 1,4275 га, індексний номер: 44612130 від 14.12.2018 11:33:07 та припинити право оренди ФГ Пролісок на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:010:0107 загальною площею 1,4275 га, що виникло на підставі Договору оренди землі №7С від 10.12.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Пролісок , скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:010:0108 загальною площею 1,4275 га, індексний номер: 44611299 від 14.12.2018 11:20:05 та припинити право оренди ФГ Дари Ланів на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:010:0108 загальною площею 1,4275 га, що виникло на підставі Договору оренди землі №7С від 10.12.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Дари Ланів , витребувати із незаконного володіння та користування Фермерським господарством Пролісок на користь ПОСП Сидори земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:010:0107 загальною площею 1,4275 га, розташовану у межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області та витребувати із незаконного володіння та користування Фермерським господарством Дари Ланів на користь ПОСП Сидори земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:010:0108 загальною площею 1,4275 га, розташовану у межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, внести зміни до договору оренди землі №б/н від 30.03.2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПОСП Сидори , стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ФГ Пролісок , ФГ Дари Ланів та Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області на їх користь понесені ним судові витрати.

08.08.2019 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

27.11.2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача ОСОБА_2 , яка обґрунтовує свої заперечення тим, що в період з 03.12.2018 року по 13.08.2019 року вона працювала державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області. В свої роботі на цій посаді вона керувалась діючим законодавством України та вважає, що при прийнятті нею рішення про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:010:0107 загальною площею 1,4275 га, індексний номер: 44612130 від 14.12.2018 року та права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:010:0108 загальною площею 1,4275 га, індексний номер: 44611299 від 14.12.2018 року нею жодних порушень діючого законодавства допущено не було. Вона заперечує проти обгрунтування позовних вимог, викладених в п. 1.3.2 позовної заяви про те, що під час прийняття оскаржуваного рішення державним реєстратором було порушено норми законодавства, але вона вважає, що надані їй для реєстрації права оренди земельних ділянок документи були достатніми для проведення такої реєстраційної дії і не містили на той час підстав для відмови у такій реєстрації. Зі змісту позовної заяви та з доданої Інформаційної довідки з Державного реєстру за номером 172344809 від 02.07.2019 року вбачається, що одній спірній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 3220486000:04:010:0107, про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер НВ - 3213092912018, виданий 07.12.2018 року відділом Держгеокадастру. З Інформаційної довідки з Державного реєстру за номером 172344876 від 02.07.2019 року вбачається, що другій спірній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 3220486000:04:010:0108, про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер НВ - 3213092942018, виданий 07.12.2018 року відділом Держгеокадастру. Тобто, спірні земельні ділянки 07.12.2018 року були вже сформовані та відкрито розділ та реєстрація ОНМ (дата, час державної реєстрації) - 07.12.2018 року 17:06:59, 17:01:36. Земельні ділянки вже були зареєстровані як об`єкт нерухомого майна і могли бути об`єктами цивільних прав і реєстрація права оренди відбулась після формування та державної реєстрації права власності на ці земельні ділянки. Тобто, вона діяла в межах вимог діючого законодавства. Передбачених законом достатніх підстав для відмови у реєстрації права оренди спірних земельних ділянок у неї не було, заявлені до реєстрації речові права на нерухоме майно та їх обтяження вона вважала такими, що відповідають законодавству і поданим/отриманим документам, як передбачено ч. 4 ст. 18 Закону № 1952-IV. Вона погоджується з позивачем в тій частині, що оскаржуване ним рішення державного реєстратора підлягає скасуванню як похідні вимоги від вимоги про визнання недійсним оспорюваного договору (в разі визнання судом оспорюваного договору недійсним) і заперечує проти того, що нею були порушені норми законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, тому це є додатковою підставою для скасування судом оскаржуваного рішення. Позивачем жодним чином не доведено позовних вимог заявлених до неї, як самостійних позовних вимог, а якщо ці позовні вимоги вважати похідними, як вказує сам позивач, то вона не має виступати відповідачем у цій справі. В зв`язку з викладеним, просила у задоволенні позовних вимог, пред`явлених до неї, відмовити як пред`явлених до неналежного відповідача.

09.07.2020 року на адресу суду надійшли письмові пояснення від відповідача ФГ Пролісок , відповідно до яких відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав. За твердженнями, позивача, ОСОБА_1 як власник земельної ділянки (кадастровий номер: 3220486000:04:010:0026) 10.02.2014 року уклала з ПОСП Сидори договір оренди землі № б/н, за яким передав в оренду 2/3 земельної ділянки строком на 10 років. 30.03.2016 року ОСОБА_1 уклала з Приватним орендним сільськогосподарським підприємством Сидори договір оренди землі №б/н, за яким передала в оренду позивачу 1/3 земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:010:0026 строком на 10 років. Однак, ОСОБА_1 зазначені договори оренди не підписувала та будь-яку особу від свого імені вчиняти відповідні дії не уповноважувала. В лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до державного реєстратора щодо надання їй витягу з державного реєстру речових прав, даний витяг був необхідний для укладення договору оренди земельної ділянки. Відповідно до отриманої 27.02.2018 року інформаційної довідки було встановлено, що 19.03.2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Бурімською Н.І. прийнято рішення про державну реєстрацію прав за номером 20137287, яким зареєстровано право оренди за позивачем за договором від 10.02.2014 року, а 29.04.2016 року державним реєстратором реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Малькевич Л.В. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав за номером 29472485, яким зареєстровано право оренди за позивачем за договором від 30.03.2016 року. В зв`язку з цим ОСОБА_1 28.02.2018 року звернувся із письмовою заявою до комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при міністерстві юстиції України щодо скасування запису про державну реєстрацію спірного договору оренди землі. Наказом міністерства юстиції України № 728/5 від 15.03.2018 року заява ОСОБА_1 була задоволена та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за номером 20137287 від 19.03.2015 року, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Білоцерківськогоміськрайонного управління юстиції Київської області Бурімською Н.І., та відповідно було скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за номером 29472485 від 29.04.2016 року, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Малькевич Л.В. Відомості про скасування державної реєстрації права оренди вказаної земельної ділянки внесено до Реєстру в той ж день 15.03.2018 року. 05.03.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Еліта 2010 було укладено договір оренди земельної ділянки, який за згодою сторін 04.12.2018 року розірвано. 26.11.2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Дуднік І.В. була посвідчена заява ОСОБА_1 про поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:010:0026. 07.12.2018 року державним кадастровим реєстратором відділу у Білоцерківському районі Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та в м. Біла Церква ГУ Держгеокадастру у Київській області прийняте рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:010:0026 шляхом закриття Поземельної книги і скасування кадастрового номеру та здійснено державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровим номером 3220486000:04:010:0107 загальною площею 1,4275 га таз кадастровим номером 3220486000:04:010:0108 загальною площею 1,4275 га. 10.12.2018 року між ОСОБА_1 та ФГ Пролісок укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:010:0107 загальною площею 1,4275 га та між ОСОБА_1 та ФГ Дари Ланів укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:010:0108 загальною площею 1,4275 га. На підставі укладеного договору про оренду землі, 14.12.2018 року, державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Іллюшиною М.О. зареєстровано право оренди даних земельних ділянок за ФГ Пролісок та ФГ Дари Ланів . Оскільки, земельна ділянка з кадастровим номером 3220486000:04:010:0026 не існує як об`єкт цивільних прав, так як в її межах шляхом поділу утворено інші земельні ділянки. Враховуючи, що заходи щодо поділу земельної ділянки є чинними, відомості щодо оскарження та скасування цих заходів відсутні, поновлення прав позивача шляхом внесення змін до договору оренди потребуватиме об`єднання земельних ділянок утворених за наслідками поділу, та створення земельної ділянки зі складу існуючих ділянок, які вже сформовані як об`єкт цивільних прав, що не може бути вирішено в межах цього позову. Таким чином, у зв`язку з поділом земельної ділянки, яка була предметом договору оренди, та формування інших земельних ділянок, яким присвоєно кадастрові номери, об`єктивно відбулась зміна меж земельної ділянки, припинилось існування цієї земельної ділянки в дійсних межах, що унеможливлює ефективний захист прав позивача шляхом внесення змін до договору оренди, укладення додаткових угод про поновлення договору оренди. З огляду на викладене просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

11.08.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

12.10.2020 року та 24.11.2020 року представники ПОСП Сидори , адвокати Цой Дмитро Сергійович та Тетеря Світлана Ігорівна надали до суду додаткові пояснення, в яких зазначили, що висновки Верховного Суду на яких наголошують відповідачі у будь-якому випадку не можуть бути враховані судом під час вирішення даної справи. Так, договір оренди землі, укладений після 01.01.2013 року, набирає чинності з моменту його підписання сторонами, і скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди за цим договором не впливає на його дійсність. Висновки Верховного Суду, зроблені під час розгляду справи № 357/8110/18, повністю ґрунтуються на висновках Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 15.01.2020 року у справі № 322/1178/17. Спір справи № 322/1178/17 стосувався договору оренди землі, укладеного 01.11.2007 року, тобто до 01.01.2013 року, а спір у справі № 357/8110/18 - договору оренди землі, укладеного 07.08.2014 року, тобто вже після 01.01.2013 року. Висновок Палати Верховного Суду у справі № 322/1178/17 стосується договорів оренди землі, які були укладені у період дії норми ст. 18 Закону України Про оренду землі , яка була виключена з 01.01.2013 року. Тобто, їх висновки не стосуються даних правовідносин і не підлягають застосуванню у цій справі. У свою чергу з 01.01.2013 року набрав чинності Закон України Про державний земельний кадастр , згідно з підп. е підп. 2 п. 5 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення якого ст. 126 Земельного кодексу України викладено у новій редакції та передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01.07.2004 року № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , який передбачає, зокрема, державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки, а не державну реєстрацію договору оренди землі. Тобто, поняття державна реєстрація договору та державна реєстрація речового права не є тотожними. Тому, чинна редакція Закону № 161-XIV, яка діяла на момент укладення договору оренди не передбачає державної реєстрації договору оренди землі і тому договори укладені після 01.01.2013 року, починають свій перебіг з моменту його укладення після 01.01.2013 року, тобто підписання сторонами, а не державної реєстрації права оренди, якщо тільки сторони у самому договорі не домовились про інше, що узгоджуються з висновками Верховного Суду, висловленими під час розгляду справ № 912/3294/18, № 291/421/17, у межах яких досліджувався момент укладення та набрання чинності договорів оренди землі, укладених після 01.01.2013 року. Тому, саме ці висновки повинні враховуватись судом. Право оренди земельної ділянки набувається на підставі договору оренди землі, що набрав чинності, а не його державної реєстрації у ДРРПНМ, вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.02.2019 року у справі № 917/410/18, від 12.03.2019 року у справі № 911/3594/17, від 05.06.2019 року у справі № 392/1829/17, в яких Верховний Суд вказав, що державна реєстрація певного речового права на нерухоме майно не є підставою для його набуття, а є лише засвідченням державою набуття цього права, яке виникло на підставі певного правочину, що унеможливлює ототожнення факту набуття права з фактом його державної реєстрації. Сама по собі державна реєстрація права не є підставою його виникнення, оскільки такої підстави закон не передбачає. Тобто, скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди ПОСП Сидори не призвело до припинення самого права оренди, що виникло у них на підставі Договорів оренди після їх державної реєстрації. Більше того, наказ Міністерства юстиції України, яким було скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди ПОСП Сидори , оскаржується у судовому порядку. При цьому, у постановах від 02.10.2019 року у справі № 291/426/17, від 11.12.2019 року у справі № 291/421/17 Верховний Суд наголосив, що відсутність державної реєстрації права оренди земельної ділянки сама по собі не свідчить про те, що договір оренди землі не укладено, як і про те, що орендар за таким договором не має права оспорити договір, укладений орендодавцем з іншим орендарем, а навпаки орендар має таке право. Чинне законодавство України не передбачає право власника земельної ділянки, щодо якої ним вже укладено договір оренди землі, передавати її у користування іншій особі шляхом укладення з нею договору оренди землі. Верховний Суд України також неодноразово висловлював правову позицію про те, що факт чинності попередніх договорів оренди землі унеможливлює державну реєстрацію права оренди згідно договорів оренди землі, укладених пізніше. Орендар, що уклав договір оренди землі раніше, має право оспорити договір оренди землі з іншим орендарем. Поділ земельної ділянки з кадастровими номером 3220486000:04:010:0026 на спірні земельні ділянки не припинило право оренди позивача, що виникло на підставі договорів оренди, в силу норм ч. 3 ст. 110 ЗК України, позивач має право оренди щодо сформованих у результаті поділу спірних земельних ділянок. Внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером: 3220486000:04:010:0026 у ДЗК було скасовано її державну реєстрацію та її кадастровий номер, а відомості про неї набули статусу архівних і не можуть бути відновлені. Тому, ефективним способом захисту порушених прав позивача на спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 3220486000:04:010:0107 та 3220486000:04:010:0108 є визнання недійсними оспорюваних договорів, скасування оскаржуваних рішень та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування відповідачів ФГ Пролісок та ФГ Дари Ланів .

Представник позивача, адвокат Цой Дмитро Сергійович, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та пояснив, що за заявою відповідача ОСОБА_1 рішенням Міністерства юстиції було скасовано реєстрацію договору оренди, а не сам укладений між ПОСП Сидори та ОСОБА_1 договір оренди. Крім того, договір набрав чинності після його підписання, а не з дня реєстрації, враховуючи, що з 2013 року відсутня норма щодо реєстрації договорів. В період дії договору, який був укладений між ПОСП Сидори та ОСОБА_1 , який не визнаний недійсним, відповідачі уклали нові договори оренди землі з порушенням прав позивача.

Представник відповідачів: ОСОБА_1 , ФГ ДАРИ ЛАНІВ , адвокат Червінчик Євгеній Едуардович, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, 04.03.2021 року надав письмові пояснення, в яких зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав: ОСОБА_1 як власник земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:010:0026, особисто договір оренди землі з ПОСП Сидори не підписувала і нікого не уповноважувала його підписати. В лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до державного реєстратора щодо надання їй витягу з державного реєстру речових прав, даний витяг був необхідний для укладення договору оренди земельної ділянки. Відповідно до отриманої 27.02.2018 року інформаційної довідки було встановлено, що 19.03.2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Бурімською Н.І. прийнято рішення про державну реєстрацію прав за номером 20137287, яким зареєстровано право оренди за позивачем за договором від 10.02.2014 року, а 29.04.2016 року державним реєстратором реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Малькевич Л.В. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав за номером 29472485, яким зареєстровано право оренди за позивачем за договором від 30.03.2016 року. В зв`язку з цим ОСОБА_1 28.02.2018 року звернулася із письмовою заявою до комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при міністерстві юстиції України щодо скасування запису про державну реєстрацію спірного договору оренди землі. Наказом Міністерства юстиції України № 728/5 від 15.03.2018 року заява ОСОБА_1 була задоволена та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за номером 20137287 від 19.03.2015 року, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Бурімською Н.І., та відповідно було скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за номером 29472485 від 29.04.2016 року, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Малькевич Л.В. Відомості про скасування державної реєстрації права оренди вказаної земельної ділянки внесено до Реєстру в той ж день 15.03.2018 року. 05.03.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Еліта 2010 укладено договір оренди земельної ділянки, який за згодою сторін 04.12.2018 року розірвано. 26.11.2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Дуднік І.В. була посвідчена заява ОСОБА_1 про поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:010:0026. 07.12.2018 року державним кадастровим реєстратором відділу у Білоцерківському районі Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та в м. Біла Церква ГУ Держгеокадастру у Київській області прийняте рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:010:0026 шляхом закриття Поземельної книги і скасування кадастрового номеру та здійснено державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровим номером 3220486000:04:010:0107 загальною площею 1,4275 га таз кадастровим номером 3220486000:04:010:0108 загальною площею 1,4275 га. 10.12.2018 року між ОСОБА_1 та ФГ Пролісок укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:010:0107 загальною площею 1,4275 га та між ОСОБА_1 та ФГ Дари Ланів укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:010:0108 загальною площею 1,4275 га. На підставі укладеного договору про оренду землі, 14.12.2018 року, державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Іллюшиною М.О. зареєстровано право оренди даних земельних ділянок за ФГ Пролісок та ФГ Дари Ланів . Відповідно до п. 37 прикінцевих положень договору оренди, який на думку позивача був укладений 10.02.2014 року та 30.03.2016 року між відповідачем ОСОБА_1 та ПОСП Сидори , ці договори набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації. У відповідності до ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Отже, для визначення початку перебігу та закінчення строку дії цього договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій. Зі скасуванням рішень державних реєстраторів про реєстрацію за позивачем речового права на нерухоме майно - права оренди на спірну земельну ділянку та внесенням відповідних відомостей до Реєстру втрачаються ті правові наслідки, які з них випливають, а саме - скасовується державна реєстрація речового права. Оскільки, державна реєстрація речового права позивача на спірну земельну ділянку була скасована 15.03.2018 року, можливо прийти до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, оскільки на момент початку перебігу строку дії укладеного 10.12.2018 року договорів оренди землі, відлік якого обраховується з 14.12.2018 року - з часу здійснення державної реєстрації речового права за ФГ Пролісок та ФГ Дари Ланів , права та інтереси позивача порушені не були, оскільки права на вказані об`єкти нерухомого майна у нього вже були відсутні. Тобто, укладення оскаржених договорів оренди не стало перешкодою для позивача у реалізації права користування тією самою земельною ділянкою, що виключає наявність підстав для визнання договорів оренди землі недійсними. Тобто, відповідач ОСОБА_1 своїми діями права позивача не порушувала. Щодо позовних вимог про внесення змін до договору оренди землі № б/н від 10.02.2014 року. Земельна ділянка з кадастровим номером 3220486000:04:010:0026, яка була предметом договору оренди, про внесення змін до якого подано позов у цій справі, не існує як об`єкт цивільних прав, оскільки в її межах шляхом поділу утворені інші земельні ділянки, а тому і відсутній предмет спору. Тобто, зміна фактичних площ і меж земельних ділянок із присвоєнням їм нових кадастрових номерів після укладення договору оренди земельної ділянки унеможливлює пролонгацію укладеного раніше договору у порядку, передбаченому ч. 1, 6 ст. 33 Закону України про оренду землі, оскільки такі зміни мають наслідком укладання договору оренди земельних ділянок із дотриманням вимог закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди. З огляду на викладене просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі та зазначив, що орієнтовний розмір судових витрат відповідача ФГ ДАРИ ЛАНІВ становить 15 000,00 грн.

Відповідач - ФГ Пролісок в судове засідання представника не направив, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.

Відповідач - державний реєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина М.О. в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, у відзиві вказала клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, ч.1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Власник порушеного права може скористатися не будь - яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.01.2014 року, що видане державним нотаріусом Білоцерківської районної державної нотаріальної контори Руденко Н.П., зареєстровано в реєстрі за №2-52 (а.с.18 т.1), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , успадкувала після смерті свого батька ОСОБА_3 ,1956 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , 2/3 часток спадкового майна, у тому числі з урахуванням 1/3 частки спадкового майна, від якої відмовилась дружина померлого ОСОБА_4 . Спадщина, на яку в указаній частині видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 2,855 га, яка розташована на території Сидорівської сільської ради, Білоцерківського району, Київської області, що належала померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 №356246, виданого Сидорівською сільською радою 24.06.2003 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №182. Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданого управлінням Держземагенства у Білоцерківському районі Київської області 17.06.2013 року за №НВ-3201993382013, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3220486000:04:010:0026. Цільове призначення (використання) земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Даний факт підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрація права власності (а.с.19 т.1).

З матеріалів справи (а.с.16-17 т.1), вбачається, що 10.02.2014 року між ПОСП Сидори та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі №б/н, за якими остання передала підприємству в оренду строком на 10 років 2/3 частини від площі 2,855 га земельної ділянки з кадастровим номером: 3220486000:04:010:0026, що розташована на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Також, судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.03.2016 року, що видане державним нотаріусом Білоцерківської районної державної нотаріальної контори Карпусь І.О., зареєстровано в реєстрі за №1-373 (а.с.29 т.1), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , успадкувала після смерті свого діда ОСОБА_5 , 1930 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , 1/3 частину земельної ділянки площею 2,855 га, яка розташована на території Сидорівської сільської ради, Білоцерківського району, Київської області, що належала померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 №356246, виданого Сидорівською сільською радою 24.06.2003 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №182. Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданого управлінням Держземагенства у Білоцерківському районі Київської області 17.06.2013 року за №НВ-3201993382013, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3220486000:04:010:0026. Цільове призначення (використання) земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З матеріалів справи (а.с.26-28 т.1), вбачається, що 30.03.2016 року між ПОСП Сидори та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі №б/н, за якими остання передала підприємству в оренду строком на 10 років 1/3 частини від площі 2,8470 га земельної ділянки з кадастровим номером: 3220486000:04:010:0026, яка розташована на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Згідно договорів від 10.02.2014 року та від 30.03.2016 року, орендна плата нараховується і видається орендарем в розмірі не менше 3% від грошової оцінки 2/3 частини земельної ділянки у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, що становить 920,96 грн. Додаткові умови: оранка, культивація та обмолот на присадибних ділянках площею 0,30 га буде проводитись безоплатно, надання автомобіля для доставки хворого до лікувального закладу, надання допомоги на лікування, при наявності документа та заяви, в розмірі 200 (двісті) гривень, в разі смерті Орендодавця допомога на поховання в розмірі 500 (п`ятсот) гривень або продукти на дану суму на підставі заяви особи, що займається похованням. Обчислення розміру орендної плати на землю здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації вартості землі, без врахування індексів інфляції. Орендна плата видається у строк до 31 грудня поточного року. Видача грошей, продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відомістю на видачу грошей, продукції та послуг. Розмір орендної плати переглядається 1 раз на 2 роки за взаємною згодою сторін. Згідно п. 37 договору оренди він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.32-37 т.1) та витягу з Державного реєстру речових прав не нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права ( а.с.25 т.1), 19.03.2015 року державний реєстратор Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Бурімська Наталія Іванівна прийняла рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером 20136287, яким зареєструвала право оренди 2/3 частини земельної ділянки з кадастровим номером: 3220486000:04:010:0026 за ПОСП Сидори , та 29.04.2016 року державний реєстратор Узинської міської державної нотаріальної контори Малькевич Леся Вікторівна прийняла рішення про державну реєстрацію прав за індексним номером: 29472485, яким зареєструвала право оренди 1/3 частини земельної ділянки з кадастровим номером: 3220486000:04:010:0026 за ПОСП Сидори .

28.02.2018 року ОСОБА_1 та інші особи звернулись до Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ). Розглянувши дану скаргу Міністерство юстиції України наказом №728/5 від 15.03.2018 року, прийняло наказ про задоволення колективної скарги та дійшло висновку про скасування рішень щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень, в тому числі скасувало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.03.2015 року № 20136287, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Бурімською Н.І. та від 29.04.2016 року № 29472485, прийняте державним реєстратором Узинської міської державної нотаріальної контори Малькевич Л.В., що підтверджується матеріалами справи (а.с.38-46,47 т.1).

В липні 2018 року ПОСП Сидори звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Еліта-2010 , Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Юлії Юріївни, про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, яка відповідно до ухвали від 07.09.2018 року Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, була прийнята до провадження суду (а.с.48-53, 54-55 т.1).

З відповіді на запит Головного управління держгеокадастру у Київській області (а.с.56 т.1), вбачається, що згідно із Національною кадастровою системою, земельна ділянка зазначена у запиті, була перенесена до архівного шару. В результаті чого земельна ділянка з кадастровим номером 3220486000:04:010:0026 була поділена згідно документацій із землеустрою щодо поділу, яка надійшла по онлайн сервісу з присвоєнням кадастрових номерів: 3220486000:04:010:0107, 3220486000:04:010:0108.

Також, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02.07.2019 року №172344672 (а.с.34-37 т.1), 07.12.2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дуднік І.В. була посвідчена заява ОСОБА_1 , про поділ земельної ділянки з кадастровим номером: 3220486000:04:010:0026, зареєстрована за реєстровим № 3029. На підставі заяви ОСОБА_1 07.12.2018 року державним кадастровим реєстратором відділу у Білоцерківському районі Міськрайонного управління у Білоцерківському районі та в м. Біла Церква ГУ Держгеокадастру у Київській області прийняте рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:010:0026, шляхом закриття Поземельної книги і скасування кадастрового номеру та здійснено державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровим номером: 3220486000:04:010:0107 загальною площею 1,4275 га та з кадастровим номером: 3220486000:04:010:0108 загальною площею 1,4275 га.

11.12.2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М.О. були прийнятті рішення про державну реєстрацію права власності на сформовані внаслідок поділу земельні ділянки за ОСОБА_1 : на земельну ділянку з кадастровим номером: 3220486000:04:010:0107 загальною площею 1,4275 га з індексним номером 44546611 від 11.12.2018 року та на земельну ділянку з кадастровим номером: 3220486000:04:010:0108 загальною площею 1,475 га з індексним номером 44546246 від 11.12.2018 року.

10.12.2018 року між ОСОБА_1 та ФГ Пролісок укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:010:0107 загальною площею 1,4275 га, строком на 10 років, з правом пролонгації, орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 5 000,00 грн. на рік за 1,00 га, земельної ділянки, що становить 7137,50 грн. 14.12.2018 року даний договір був зареєстрований відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №44612130 державним реєстратором прав на нерухоме майно Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Іллюшиною Мариною Олександрівною (а.с.57-58 т.1).

10.12.2018 року між ОСОБА_1 та ФГ Дари Ланів укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 3220486000:04:010:0108 загальною площею 1,4275 га, строком на 10 років, з правом пролонгації, орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 5 000,00 грн. на рік за 1,00 га, земельної ділянки, що становить 7127,50 грн. 14.12.2018 року даний договір був зареєстрований відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 44611749 державним реєстратором прав на нерухоме майно Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Іллюшиною Мариною Олександрівною (а.с.59-60 т.1).

19.04.2019 року ПОСП Сидори звернулось до ОСОБА_1 , шляхом направлення засобами поштового зв`язку, з пропозицією (оферта) про внесення змін до Договорів оренди землі №б/н від 10.02.2014 року та 30.04.2016 року (а.с.62-63 т.1).

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законами, зокрема Земельним кодексом України та Законом України Про оренду землі .

Аналогічні положення містить ст. 6 Закону України Про оренду землі , згідно якої орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності, зокрема, громадян, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (ст.124 ЗК України, ст.13 Закону України Про оренду землі ).

Ст. 1 Закону України Про оренду землі визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;ліквідації юридичної особи-орендаря;відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.

За ст.27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про оренду землі об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 19 Закону України Про оренду землі , строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Згідно із ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч .2 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно ч. 4 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Судом встановлено, що укладені 10.02.2014 року та 30.03.2016 року між ПОСП Сидори та ОСОБА_1 договори оренди землі №б/н були зареєстровані, однак наказом Міністерства Юстиції України №728/5 від 15 березня 2018 року рішення державних реєстраторів про реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 3220486000:04:010:0026 за позивачем, скасовано, як такий, що був здійснений з порушенням вимог чинного законодавства. Відомості про скасування державної реєстрації права оренди вказаної земельної ділянки внесено до Реєстру в той же день - 15.03.2018 року.

Зі скасуванням рішення державного реєстратора про реєстрацію за позивачем речового права на нерухоме майно - права оренди на спірну земельну ділянку та внесенням відповідних відомостей до Реєстру втрачаються ті правові наслідки, які з них випливають, а саме - скасовується державна реєстрація речового права і особа у відповідності до ч. 2 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст. 125 ЗК України вважається такою, що не набула відповідного речового права.

Отже, скасувавши рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди позивача, держава офіційно не визнає і не підтверджує факт набуття позивачем права оренди на спірну земельну ділянку, належну відповідачу ОСОБА_1 , оскільки відповідні відомості були виключені з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Доводи сторони позивача в частині незаконності вищезазначеного наказу Міністерства юстиції України, з огляду на його оскарження в судовому порядку, суд, наразі, не може взяти до уваги, оскільки на момент розгляду справи зазначений наказ є чинним і відповідного судового рішення про його скасування не надано. Крім того, оскарження позивачем в судовому порядку дій чи рішення Міністерства юстиції України не спростовують сам факт існування такого рішення державного реєстратора про скасування реєстрації права оренди позивача, станом на час поділу власником своєї земельної ділянки та на час укладення спірного договору оренди з іншим орендарем.

Отже, державна реєстрація за позивачем скасована і за умови відсутності здійснення державної реєстрації договору, як і за умови скасування незаконно проведеної реєстрації, зазначений договір оренди землі є таким, що втратив свою чинність, а відтак ПОСП Сидори втратило право оренди за таким договором.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі 6-643цс16, Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі 322/1178/17, Постанові Верховного Суду України від 01.04.2020 року по справі № 357/8110/18, постанові Верховного Суду від 30.07.2020р. у справі №357/7734/18.

Представник позивача в додаткових поясненнях зазначає, що не правомірно застосовувати позиції Верховного Суду України, щодо моменту набрання чинності договором оренди землі, викладених у постановах від 01.04.2020 року по справі № 357/8110/18 та від 15.01.2020 року у справі № 322/1178/17, обґрунтовуючи тим, що спір у справі № 322/1178/17 стосувався договору оренди землі, укладеного 01.11.2007 року, тобто до 01.01.2013 року. Оскільки ст. 18 Закону України Про оренду землі виключена з 01.01.2013 року, відповідно до якої, договір оренди набирав чинності з моменту його державної реєстрації, тобто ця позиція може стосуватися лише договорів оренди землі, які були укладені до 01.01.2013 року. На їх думку, чинна редакція Закону України Про оренду землі , яка діяла і на момент укладення позивачем і відповідачем ОСОБА_1 договорів оренди не передбачає державної реєстрації даних договорів.

Однак, суд не погоджується з твердженням представника позивача, з наступних підстав.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Положення про необхідність державної реєстрації права оренди земельної ділянки закріплене також і в частині п`ятій статті 6 Закону України Про оренду землі .

Відповідно до ч. 2 ст. 640 Цивільного кодексу України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (зараз і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що державній реєстрації підлягає право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Також, п. 37 договорів оренди від 10.02.2014 року та від 30.03.2016 року ( а.с. 17,27 т.1), визначено, що договори набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації, як і було і на даний час передбачено чинним законодавством України.

Так, наявність договору оренди землі, який не набув чинності, не свідчить про те, що його сторони набули прав та обов`язків, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні цього договору, а відтак не є перешкодою для власника земельної ділянки для її поділу, укладення та державної реєстрації іншого договору оренди землі з іншим орендарем.

За таких обставин, поділ земельної ділянки з кадастровим номером: 3220486000:04:010:0026 на дві земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220486000:04:010:0107 загальною площею 1,4275 га та 3220486000:04:010:0108 загальною площею 1,4275 га, державна реєстрація яких за ОСОБА_1 та передача їх в оренду ФГ Пролісок та ФГ Дари Ланів відбулись після скасування реєстрації права оренди позивача ПОСП Сидори , тому і не порушує прав останнього, оскільки такі права відсутні, як зазначено вище, що право оренди виникає виключно з моменту державної реєстрації цих прав та припиняється з моменту скасування такої реєстрації.

Слід зазначити, що договір оренди земельної ділянки відповідно до положень ч. 1 ст. 210 ЦК України, ст. 125 ЗК України, ч. 5 ст. 6, ст. 17 Закону України Про оренду землі , ч. 2 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є вчиненим з моменту державної реєстрації цих прав, а саме право оренди виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно земельна ділянка за договором оренди вважається переданою орендодавцем орендареві теж з моменту державної реєстрації права оренди (ст. 17 Закону України Про оренду землі ).

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17, де Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права, реалізувати свої суб`єктивні права та обов`язки сторони договору оренди земельної ділянки можуть лише після державної реєстрації такого договору.

Аналогічний правовий висновок міститься і у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 357/8110/18 та у постанові від 30 липня 2020 року у справі № 357/7734/18

Таким чином, оскільки державна реєстрація права оренди земельної ділянки з кадастровим номером:3220486000:04:010:0026 за позивачем ПОСП Сидори була скасована, що свідчить про відсутність у позивача права оренди і як наслідок відсутність порушення його прав оспорюваними договорами оренди, як на момент реєстрації зазначених договорів так і на момент пред`явлення позову.

Так, відповідно до ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з частинами першою-другою статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Відповідно до частини дев`ятої статті 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Ч. 10 ст. 79-1 ЗК України передбачено, що державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера відповідно до ч. 4 ст. 79-1 ЗК України.

Ст. 16 Закону України Про Державний земельний кадастр встановлено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором в Державному земельному кадастрі.

Кадастровий номер земельної ділянки - це індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Кадастровий номер земельної ділянки виконую функцію її ідентифікатора - унікальної ознаки, яка служить для виокремлення ділянки та її атрибутів у реєстрах, базах даних, інформаційних системах тощо.

Ч. 13 ст. 79-1 ЗК України визначено, що земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об`єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", не було зареєстровано протягом року з вини заявника.

Встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 було здійснено поділ раніше сформованої земельної ділянки з кадастровими номерами:3220486000:04:010:0026, за наслідками чого створено дві нові земельні ділянки, яким присвоєно кадастрові номери.

Отже, станом на час розгляду справи земельна ділянка, яка була предметом договорів оренди ПОСП Сидори , поділена, внаслідок чого сформовано дві земельні ділянки, яким присвоєно кадастрові номери та які передані у власність ОСОБА_1 .

Тобто, земельна ділянка з кадастровим номером:3220486000:04:010:0026 не існує як об`єкт цивільних прав, оскільки в її межах шляхом поділу утворено дві інші земельні ділянки.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить, як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04 жовтня 2017 року у справі № 914/1128/16.

Отже, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Водночас, враховуючи, що заходи щодо поділу земельної ділянки із кадастровим номером: 3220486000:04:010:0026, в дві окремі земельні ділянки площею по 1,4275 га кожна з кадастровими номерами: 3220486000:04:010:0107 та 3220486000:04:010:0108 є чинними, суд прийшов до висновку, що позивач обрав не ефективний спосіб захисту своїх порушених прав, оскільки поновлення прав позивача шляхом внесення змін до договору оренди, потребуватиме об`єднання земельних ділянок, утворених за наслідками поділу, та створення земельної ділянки зі складу існуючих ділянок, які вже сформовані як об`єкт цивільних прав, а отже, позивачем у цій справі обрано не ефективний спосіб захисту порушених прав.

Тобто, у зв`язку з поділом земельної ділянки, яка була предметом договору оренди, та формуванням інших земельних ділянок, яким присвоєно кадастрові номери, об`єктивно відбулась зміна меж земельної ділянки та її площі, припинилось існування цієї земельної ділянки у дійсних межах, що унеможливлює ефективний захист прав позивача шляхом внесення змін до договору оренди, укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди. (постанова Верховного Суду від 18 грудня 2018 у справі № 912/1616/18).

Так, відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі , інформація про об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) є істотною умовою договору. Зміна такої умови договору тягне за собою наслідки, передбачені ч. 10 ст. 33 цього Закону, якою встановлено, що у разі зміни меж або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Тобто, зміна фактичних площ і меж земельної ділянки із присвоєнням їй нового кадастрового номеру після укладення договору оренди земельної ділянки унеможливлює внесення змін до раніше укладених договорів, оскільки такі зміни мають бути наслідком укладання договору оренди земельних ділянок із дотриманням вимог закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Відповідні правові висновки містяться в постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16, від 20.02.2019 року у справі №904/792/18, від 03.06.2020 року у справі №686/2073/19-ц.

Щодо вимог заявлених до Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни суд виходить з наступного.

ПОСП Сидори в обґрунтування позовних вимог про скасування рішень державного реєстратора щодо державної реєстрації припинення права оренди та державної реєстрації права ФГ Пролісок та ФГ Дари Ланів оренди спірних земельних ділянок, посилається на порушення його прав як дійсного орендаря зазначених земельних ділянок.

Рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію, а тому після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права або інтересу позивача. За певних умов таким належним способом може бути скасування запису про проведену державну реєстрацію права. Проте у випадку, коли заявлена вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування запису про проведену державну реєстрацію права, також, не є належним способом захисту прав позивача.

Зазначеного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі 367/2022/15-ц .

Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зроблено висновок, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано . Аналогічні правові висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду 01 квітня 2020 року в справі № 520/13067/17, постанові Верховного Суду від 30.07.2020 року у справі № 357/ 7734/18.

Встановлено, що спір у даній справі виник між ПОСП Сидори , ОСОБА_1 , ФГ Пролісок , ФГ Дари Ланів а Державний реєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина Марина Олександрівна є неналежним відповідачем у даній справі, тому у задоволенні позовних вимог ПОСП Сидори до Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. слід відмовити саме із зазначеної підстави.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення у повному обсязі.

Згідно ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Тому, враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, заходи забезпечення позову, обрані ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.07.2019 року, підлягають до скасування.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. 15, 16, 202, 210, 638, 792 ЦК України, ст.79, 79-1, 124, 125, 126, 152 ЗК України, Законом України Про оренду землі , Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст. 4, 12, 76 - 82, 141, 223, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355, 363 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовної заяви Приватного орендного сільськогосподарського підприємства Сидори (ідентифікаційний код: 32638083, місцезнаходження: 09131, Київська область, Білоцерківський район, с. Сидори, вул. Радянська, 2) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), Фермерського господарства Пролісок (ідентифікаційний код: 32796608, місцезнаходження: 09133, Київська область, Білоцерківський район, смт. Терезине, вул. Першотравнева, 2), Фермерського господарства Дари Ланів (ідентифікаційний код: 32796613, місцезнаходження: 09133, Київська область, Білоцерківський район, смт. Терезине, вул. Першотравнева, 2), Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни (місцезнаходження: 09010, Київська область, Сквирський район, с. Малі Єрчики, вул. Леніна, 16), про визнання недійсним договорів оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі, відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, обрані ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.07.2019 року, у справі № 357/8107/19, провадження № 2з/357/193/19, шляхом зняття арешту з майна: земельної ділянки, загальною площею 1,4275 га з кадастровим номером 3220486000:04:010:0107, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1718293132204 та земельної ділянки, загальною площею 1,4275 га з кадастровим номером 3220486000:04:010:0108, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1718285832204, що розташовані на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, власником яких є ОСОБА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15.03.2021 року.

СуддяО. В. Бондаренко