Постанова

від 12.03.2021 по справі 175/2992/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2776/21 Справа № 175/2992/20 Суддя у 1-й інстанції - Новік Л. М. Доповідач - Макаров М. О.

Категорія 24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2020 року по справі за позовом Державного вищого навчального закладу Донбаський державний педагогічний університет в інтересах відокремленого структурного підрозділу Горлівського інституту іноземних мов Державного вищого навчального закладу Донбаський державний педагогічний університет до ОСОБА_1 про примусове відшкодування майнової шкоди, збитків (упущеної вигоди),-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2020 року Державний вищий навчальний заклад Донбаський державний педагогічний університет в інтересах відокремленого структурного підрозділу Горлівського інституту іноземних мов звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про примусове відшкодування майнової шкоди, збитків (упущеної вигоди).

Позов мотивовано тим, що відповідач ОСОБА_1 подав заяву від 17 липня 2017 року до інституту позивача, якою претендував на участь у конкурсі виключно на місця за кошти фізичних та юридичних осіб. Наказом № 124/2-ст від 29 серпня 2017 року відповідач з 1 вересня 2017 року був зарахований до Горлівського інституту іноземних мов Державного вищого навчального закладу Донбаський державний педагогічний університет у якості здобувача ступепя вищої освіти магістр І курсу денної форми навчання спеціальності 053 Психологія на платну форму навчання (контракт). Відповідач уклав Типовий Договір про надання освітніх послуг між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою 05 вересня 2017 року (далі по тексту Типовий Договір) строком надання освітньої послуги 1 рік чотири місяці, починаючи з 01 вересня 2017 року по 31 грудня 2018 року, відповідно до п.1 Типового Договору.

Відповідно до наказу 4/1-ст від 11 вересня 2018 року по Горлівському інституту іноземних мов Державного вищого навчального закладу Донбаський державний педагогічний університет ОСОБА_1 був відрахований з 10 вересня 2018 року з числа здобувачів ступеня вищої освіти магістр спеціальності 053 Психологія через невиконання вимог навчального плану. Згідно взятих на себе договірних зобов`язань, визначених пункти 4. 6. 9. 10 Типового Договору відповідач погодився своєчасно, щомісячно вносити встановлену договором плату на рахунок Горлівського інституту іноземних мов Державного вищого навчального закладу Донбаський державний педагогічний університет у розмірі 1550,00грн. до останнього числа місяця який передує місяцю навчання, тобто здійснювати передоплату на місяць уперед (п. 10 Типового Договору). Загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 21700.00грн. згідно п. 9 Типового Договору. Відповідач сплатив інституту позивача за освітні послуги 7200,00грн. Відповідач не виконуючи взятих на себе договірних зобов`язань та порушуючи права позивача в особі його інституту на своєчасну оплату освітніх послуг своєчасно не оплачував за освітні послуги, наслідком чого виникла заборгованість з оплати освітніх послуг інституту позивача.

Будучи зарахованим на платну форму, на весь строк навчання ОСОБА_1 не завершив навчання в інституті за вибраним освітнім рівнем не виконуючи навчальний план, ігнорував фінансово-договірну дисципліну, вартість навчання за весь строк інституту позивача не відшкодував, борг за освітні послуги не сплатив, збитки (упущену вигоду) не відшкодував, займане відповідачем місце залишилося не зайнятим, вигода яку розраховував отримати інститут позивача від відповідача у повному обсязі не отримана, Типовий Договір залишився не виконаним відповідачем у повному обсязі, дії відповідача збудували ситуацію, яка має неповоротний характер, порушують права інституту позивача на отримання повної договірної оплати за весь курс навчання та спричинив інституту позивача майнову шкоду, збитки (упущену вигоду), яка дорівнює не сплаченій відповідачем договірній вартості навчання згідно п. 9 Типового Договору та складає 14500,00 грн. Розрахунок майнової шкоди, збитків (упущеної інститутом вигоди) понесених інститутом позивача від дій ОСОБА_1 : 21700,00 грн. (загальна вартість освітньої послуги за Типовим Договором) - 7200,00 грн. (сплачена відповідачем сума) = 14500,00 грн. (матеріальна шкода збитки (упущена вигода)).

Наведені обставини свідчать про системне не виконання відповідачем своїх обов`язків за укладеним Типовим Договором, що спричинило майнову шкоду, збитки (упущену інститутом позивача вигоду). Так пунктом 10 Типового Договору укладеного з відповідачем встановлена оплата освітніх послуг інституту позивача відповідачем щомісячно за місяць вперед. Але Типовим Договором не встановлена оплата відповідачем заборгованості частинами. Письмовий двохсторонній договір реструктуризації виниклої заборгованості між відповідачем та інститутом позивача не укладався, тому позивач та його інститут мав право не приймати часткової оплати виниклих збитків від відповідача. Позивач вимагає повного стягнення збитків з відповідача у примусовому порядку. У даному випадку Законом не визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору сторін цієї справи.

Але на неодноразові письмові звернення інституту позивача до відповідача, які останній або не отримував, або ігнорував, та як наслідок збитки та борги інституту позивача відповідач не відшкодував, за укладенням договору реструктуризації збитків та заборгованості за освітні послуги з інститутом позивача не звернувся.

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 майнову шкоду, збитки (упущену вигоду) у розмірі 14500.00 грн. на користь Горлівського інституту іноземних мов Державного вищого навчального закладу Донбаський державний педагогічний університет стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2102,00 грн. з відповідача на користь Горлівського інституту іноземних мов Державного вищого навчального закладу Донбаський державний педагогічний університет .

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2020 року позов задоволено та ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Горлівського інституту іноземних мов Державного вищого навчального закладу Донбаський державний педагогічний університет майнову шкоду, збитки (упущену вигоду) у розмірі 14500.00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00грн.

Рішення суду мотивовано тим, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2020 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна.

Так, судом встановлено, що відповідно до п. 1 Типового договору про надання освітніх послуг між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою, укладеного між Горлівським інститутом іноземних мов Державного вищого навчального закладу Донбаський державний педагогічний університет (скорочене найменування ГІІМ ДВНЗДДПУ) в особі директора Бєліцької Євгенії Миколаївни, що діє від імені Державного вищого навчального закладу Донбаський державний педагогічний університет на підставі Положення та Довіреності вищого навчального закладу (надалі виконавець), та ОСОБА_1 (надалі замовник та одержувач) від 28 серпня 2017 року, предметом договору є надання освітньої послуги. Виконавець бере на себе зобов`язання за рахунок коштів замовника здійснити надання одержувачу освітньої послуги, а саме: вища освіта; форма навчання денна; місце та строк надання освітньої послуги місто Бахмут, 1 рік 4 (чотири) місяці, починаючи з 01 вересня 2017 року; ступінь вищої освіти магістр; назва спеціальності 053 Психологія.

Згідно із п. 4 вищевказаного договору, замовник зобов`язаний своєчасно вносити плату за освітню послугу в розмірах та в порядку, встановлених цим договором.

З п. 6 вищевказаного договору вбачається, що одержувач зобов`язаний дотримуватися обов`язків, передбачених статтею 63 Закону України Про вищу освіту .

Відповідно до п. 9 вищевказаного договору, загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 21700 грн., за один календарний рік становить 15500,00 грн.

Згідно із п. 10 вищевказаного договору, замовник вносить плату щомісяця, безготівково в розмірі 1550 грн. на поточний рахунок Виконавця, який вказаний у Договорі (щороку, щосеметрово, щомісяця) із зазначенням способом оплати (готівкою, безготівково) не пізніше ніж до останнього числа місяця якої передує місяцю навчання.

Відповідно до п. 11 вищевказаного договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань цього договору сторони несуть відповідальність згідно із законом та цим договором.

Згідно із п. 14 вищевказаного договору, у разі дострокового розірвання договору у зв`язку з порушенням замовником договірних зобов`язань або невиконанням одержувачем обов`язків, визначених статтею 63 Закону України Про вищу освіту , кошти, що були внесені замовником, залишаються у виконавця та використовуються для виконання його статутних завдань.

З пп. 4 п. 15 вищевказаного договору вбачається, що договір розривається у разі відрахування з навчального закладу одержувача згідно із законодавством.

Згідно із копією Витягу з наказу № 124/2-ст від 29 серпня 2017 року по ГІІМ ДВНЗ ДДПУ , ОСОБА_1 зараховано здобувачем ступеня вищої освіти магістр факультету соціальної та мовної комунікації І курсу денної форми навчання (контракт) спеціальності 063 Психологія з 1 вересня 2017 року.

Згідно із копією Витягу з наказу № 4/1-ст від 11 вересня 2018 року по ГІІМ ДВНЗ ДДПУ , ОСОБА_1 , здобувача ступеня вищої освіти магістр ІІ курсу факультету соціальної та мовної комунікації денної форми навчання (контракт) спеціальності 053 Психологія відраховано від числа здобувачів ступеня вищої освіти з 10 вересня 2018 року через невиконання вимог навчального плану.

Позивач зазначає, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем Горлівським інститутом іноземних мов Державного вищого навчального закладу Донбаський державний педагогічний університет зі сплати за освітні послуги за 2017-2018 навчальний рік склала 14500,00 грн., з урахуванням сплачених ним сум за вересень 2017 року - 6200,00 грн., листопад 2017 рік - 1000,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, районний суд обґрунтовано виходив з того, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Зі змісту ст. 525 Цивільного кодексу України (далі ЦК) вбачається, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Зі змісту п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК вбачається, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Згідно із ст. 615 ЦК у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Згідно із ст. 623 ЦК боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Статтею 901 ЦК передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 ЦК, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимогами статті 907 ЦК передбачено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 53 Закону України Про освіту здобувачі освіти зобов`язані виконувати вимоги освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності), дотримуючись принципу академічної доброчесності, та досягти результатів навчання, передбачених стандартом освіти для відповідного рівня освіти.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 46 Закону України Про вищу освіту підставою для відрахування здобувача вищої освіти є, зокрема, невиконання індивідуального навчального плану.

Зі змісту ст. 63 Закону України Про вищу освіту вбачається,що особи,які навчаються у закладах вищої освіти, зобов`язані: 1) дотримуватися вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку закладу вищої освіти; 2)виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки,виробничої санітарії,протипожежної безпеки,передбачені відповідними правилами та інструкціями; 3) виконувати вимоги освітньої (наукової) програми (індивідуального навчального плану (за наявності), дотримуючись академічної доброчесності, та досягати визначених для відповідного рівня вищої освіти результатів навчання.

Відповідно до ч. 6 ст. 73 Закону України Про вищу освіту розмір плати за весь строк навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, підвищення кваліфікації, а також порядок оплати освітньої послуги (разово, щороку, щосеместрово, щомісяця) встановлюються у договорі (контракті), що укладається між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов`язанням щодо її оплати.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є: доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року по справі №750/8676/15-ц зроблено висновок про те, що пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 4 Обов`язки та права замовника договору передбачено, що виконавець має право вимагати від замовника своєчасно вносити плату за освітню послугу в розмірах та в порядку, встановлених цим договором.

Відповідно до п. 11 договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно із законом та цим договором.

Договір розривається, у разі відрахування з навчального закладу одержувача згідно із законодавством (п.п. 4 п. 15 договору).

Доводи апеляційної скарги про те, що для належного обґрунтування вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) кредитор повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток, що позивачем зроблено не було, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи наявні всі необхідні докази, які підтверджують, що саме неправомірними діями відповідача позивачу завдано збитків.

Та обставина, що ОСОБА_1 втратив можливість продовжувати навчання за умовами договору з 25 грудня 2017 року, оскільки його було відізвано з відрядження з м. Бахмут Донецької області до м. Дніпро, тому не міг надалі отримувати освітні послуги за денною формою навчання, не звільняє його від обов`язку сплачувати освітні послуги, які надавалися позивачем.

За таких обставин наявні правові підстави для висновку, що відповідач відмовився від належного виконання зобов`язання та не вчинив дій, встановлених договором, щодо оплати вартості навчальних послуг.

Отже, висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судами правильно застосовані.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

Суд з дотриманням приписів процесуального законодавства правильно і повно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини сторін, які виникли із встановлених ним обставин, правові норми що підлягають застосуванню до цих правовідносин та вирішив спір відповідно до закону.

Враховуючи зазначене, відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення залишенню без змін.

Згідно ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені відповідачами у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлено 12 березня 2021 року.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Е.Л. Демченко

Т.Р. Куценко