Ухвала
від 15.04.2021 по справі 175/2992/20
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

15квітня 2021 року

м. Київ

справа № 175/2992/20

провадження № 61-5552ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області

від 01 грудня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 12 березня 2021 року у справі за позовом Горлівського інституту іноземних мов Державного вищого навчального закладу Донбаський державний педагогічний університет до ОСОБА_1 про примусове відшкодування майнової шкоди, збитків (упущеної вигоди),

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року Горлівський інститут іноземних мов Державного вищого навчального закладу Донбаський державний педагогічний університет звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просив про примусове відшкодування майнової шкоди, збитків (упущеної вигоди).

Позов мотивовано тим, що наказом № 124/2-ст від 29 серпня 2017 року відповідач з 1 вересня 2017 року був зарахований до Горлівського інституту іноземних мов Державного вищого навчального закладу Донбаський державний педагогічний університет на платну форму навчання (контракт). Відповідач уклав Типовий Договір про надання освітніх послуг між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою 05 вересня

2017 року, зі строком надання освітньої послуги 1 рік чотири місяці, починаючи з 01 вересня 2017 року по 31 грудня 2018 року, відповідно до пункту 1 Типового Договору. Будучи зарахованим на платну форму, на весь строк навчання ОСОБА_1 не завершив навчання в інституті за вибраним освітнім рівнем, ігнорував фінансово-договірну дисципліну, вартість навчання за весь строк інституту позивача не відшкодував, борг за освітні послуги не сплатив, збитки (упущену вигоду) не відшкодував, займане відповідачем місце залишилося не зайнятим, вигода яку розраховував отримати інститут від відповідача у повному обсязі не отримана, Типовий Договір залишився не виконаним відповідачем у повному обсязі. Майнова шкода, збитки (упущена вигода) позивача визначається у не сплаченій відповідачем договірній вартості навчання згідно пункту 9 Типового Договору та складає 14 500 грн.

Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь майнову шкоду, збитки (упущену вигоду) у розмірі 14 500 грн.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області

від 01 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2021 року, позов Горлівського інституту іноземних мов Державного вищого навчального закладу Донбаський державний педагогічний університет задоволено. Стягнуто з

ОСОБА_1 на користь Горлівського інституту іноземних мов Державного вищого навчального закладу Донбаський державний педагогічний університет майнову шкоду, збитки (упущену вигоду) у розмірі 14 500 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У квітні 2021 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку

ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2021 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити Горлівському інституту іноземних мов Державного вищого навчального закладу Донбаський державний педагогічний університет у задоволенні позову.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

У вказаній справі ціна позову становить 14 500 грн і станом на 01 січня

2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн х 100 = 227 000 грн).

Отже, справа, на судове рішення у якій подана касаційна скарга, належить до категорії малозначних.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України

суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, частиною четвертою статті 274, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2021 року у справі за позовом Горлівського інституту іноземних мов Державного вищого навчального закладу Донбаський державний педагогічний університет до ОСОБА_1 про примусове відшкодування майнової шкоди, збитків (упущеної вигоди).

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. С. Ткачук

А. А. Калараш

Є. В. Петров

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення15.04.2021
Оприлюднено23.04.2021
Номер документу96464432
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —175/2992/20

Ухвала від 15.04.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Ткачук Олег Степанович

Постанова від 12.03.2021

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Макаров М. О.

Ухвала від 13.01.2021

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Макаров М. О.

Ухвала від 13.01.2021

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Макаров М. О.

Рішення від 01.12.2020

Цивільне

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області

Новік Л. М.

Ухвала від 29.09.2020

Цивільне

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області

Новік Л. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні