Рішення

від 24.02.2021 по справі 236/3459/20

КРАСНОЛИМАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 236/3459/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року Краснолиманський міський суд Донецької області в складі:

головуючої судді - Сердюк Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Безорчук А.О.,

в присутності представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м.Лиман Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ТОВ "МСТ - Логістик" про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, -

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2020 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Краснолиманського міського суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки.

Позовні вимоги обгрунтував наступним.

05 листопада 2019 року у с.Торське Лиманського району Донецької області сталася дорожньо - транспортна пригода. Водій ОСОБА_5 , керуючи автомобілем Mercedes Benz , д.н.з. НОМЕР_1 , на автодорозі Зарічне - Кремінна, на жорсткій сцепці буксував автомобіль ГАЗ 5309 з державним номерним знаком НОМЕР_2 зі сторони с.Торське в напрямку м.Лиман, та не вибравши безпечний інтервал, не врахувавши дорожню обстановку, допустив зіткнення автомобілю ГАЗ 3309 з автобусом МАN 11190 HOCL з державним номерним знаком НОМЕР_3 , під управлінням водія ОСОБА_6 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Донецького апеляційного суду від 10.08.2020 року по справі 229/7225/19 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Власником транспортного засобу МАN 11190 HOCL є приватний підприємець ОСОБА_3 . Враховуючи, що в результаті ДТП на автобусі МАN 11190 HOCL було розбите лобове скло ТОВ Агенство по нерухомості Дісконт було проведено оцінку матеріального збитку та визначена вартість відновлювального ремонту автобуса в сумі 42 865 грн. Автомобіль ГАЗ 5309 з державним номерним знаком НОМЕР_2 застрахований не був. Власником автомобілю Mercedes Benz є ОСОБА_4 . Посилаючись на норми частини 2 ст. 1187 ЦК України, якою встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 10 000 грн. Також, просить стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок ДТП в сумі 42865 грн. та витрати на виконання послуг по визначенню вартості збитків в сумі 3000 грн.

Ухвалою судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 20 жовтня 2019 року провадження по справі відкрито та призначено підготовче судове засідання (а.с.53).

02 листопада 2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від ОСОБА_5 (а.с.70), в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне. Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_5 , перебуваючи на роботі та керуючи автомобілем Mercedes Benz , що належав роботодавцю ОСОБА_4 , стоїв ДТП, в результаті чого був пошкоджений автобус МАN 11190 HOCL, належний підприємцю ОСОБА_3 . Шкода (у тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. Разом з тим, на час скоєння ДТП відповідальність водія була застрахована та поліс страхування імовірно перебуває у ОСОБА_4 , отже дорожньо - транспортна пригода, що сталася є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

06 листопада 2020 року до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Пузія О.В. (а.с.84-87), в якому заявлені позовні вимоги стороною відповідачем не визнаються у повному обсязі та вважаються безпідставними, виходячи з наступного. Як на правову підставу позову позивач посилається на ст.1187 ЦК України, вказуючи на те, що шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, повинна відшкодовувати особа, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом та хибно вважаючи, такою особою у розумінні цієї норми, саме ОСОБА_4 (власник автомобіля MERCEDES BENZ з державним номерним знаком НОМЕР_1 ). Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушения її цивільного права, має право на їх відшкодування. До збитків належать і витрати, яких особа зазнала зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо інше не встановлено законом або договором. Матеріалами справи підтверджено, що 05.11.2020р. сталась ДТП, в якій було пошкоджено автобус MAN з державним номерним знаком НОМЕР_3 , власником якого є позивач. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 власником вантажного автомобіля MERCEDES BENZ з державним номерним знаком НОМЕР_1 - є ОСОБА_4 . Постановою Донецького апеляційного суду від 10.08.2020р. по справі № 229/7225/19, винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, внаслідок якого автомобілю належному позивачу було завдано пошкоджень, визнано ОСОБА_5 . Крім того, суму матеріальної шкоди в розмірі 42865,00 грн., заподіяної внаслідок пошкоджень під час ДТП належного йому автобусу, позивач визначив згідно звіту ТОВ Агентство нерухомості Дісконт про оцінку транспортного засобу № 13/20 від 14.08.2020 року, який було підготовлено оцінювачем (експертом) ОСОБА_7 . Згідно даних картки атестованого судового експерта (https://rase.mmjust.gov.ua/), ОСОБА_8 був атестованим судовим експертом до 20.03.2018 року. Таким чином, на час складення звіту 14.08.2020 року ОСОБА_7 вже не був атестованим судовим експертом, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позивних вимог та стягнути з позивача витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги адвоката.

Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 09 листопада 2020 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду (а.с.103-104).

24 листопада 2020 року надійшла відповідь на відзив від позивача ОСОБА_3 , в якому на думку позивача, шкода в тому числі моральна, завдана працівником під час виконання ним трудових обов`язків, відшкодовується юридичною або фізичною особою - роботодавцем. Оскільки в своєму відзиві ОСОБА_5 зазначив, що перебував в трудових відносинах з ОСОБА_4 , саме нею повинна відшкодовуватися майнова та моральна шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки (а.с.121).

25 листопада 2020 року надійшло заперечення на відповідь на відзив від представника позивача адвоката Пузія О.В., в якому зазначено, що ОСОБА_5 ніколи не перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_4 , у зв`язку з чим ОСОБА_4 не є належним відповідачем у цій справі, а це є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог до вказаної особи. У зв`язку з тим, що ОСОБА_4 не завдавала будь-якої шкоди позивачу - відсутні підстави для притягнення її до солідарної відповідальність перед позивачем. Разом з тим, звіт для визначення матеріальної шкоди станом на дату оцінки - 14.08.2020 року, а не на момент заподіяння шкоди (05.11.2019р.), як було посталено питання на дослідження. Тобто, дослідження проводилось майже через рік після події ДТП. Крім того, предметом дослідження не була наявність причинного зв`язку між -ушкодженнями, які мав автобус позивача станом на дату оцінки та подією ДТП. В даному випадку, саме висновок судової автотехнічної експертизи є належним та допустимим доказом по цій справі. Однак, позивач цього висновку до суду не надав. Таким чином, за відсутності належного підтвердження обсягу та розміру спричиненої шкоди, та причинного зв`язку спричинення шкоди у зазначеному позивачем розмірі з подією ДТП 05.11.2020 року, відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача як про стягнення матеріальної, так і моральної шкоди, в обґрунтування якої позивач також не надав суду жодних доказів, а також не обґрунтував якими саме діями і кого з відповідачів йому спричинена моральна шкода. (а.с.132).

11 грудня 2020 року на адресу Краснолиманського міського суду Донецької області надійшли додаткові пояснення від представника позивача - адвоката ґпузія О.В., з яких вбачається що вантажний фургон на шасі ГАЗ 3309 з державним номерним знаком НОМЕР_2 , який під час ДТП буксирувався на жорсткій сценці вантажним автомобілем MERCEDES BENZ з державним номерним знаком НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , належить на праві власності ОСОБА_4 , втім на підставі договору оренди транспортного засобу від 01.06.2019 року, вказаний вантажний фургон було передано в тимчасове володіння та користування ТОВ "МСТ-ЛОГІСТИК", код 42213555 до 31.12.2021 року. На виконання цього договору, 01.06.2019р. був підписаний акт приймання-передачі орендарю вказаного автомобіля та свідоцтва про його реєстрацію. Цей договір не потребує нотаріального посвідчення (частина друга статті 799 ЦК України), адже він укладений за участю громадянина, який набув статусу суб`єкта підприємницької діяльності. Вищенаведені обставини підтверджують те, що на момент скоєння ДТП 05.11.2019р. вказаний автомобіль на законних підставах перебував у користуванні ТОВ "МСТ - ЛОГІСТИК", код 42213555 (а.с.163).

Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 13 січня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 залучено співвідповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю МСТ - ЛОГІСТИК та надано строк для надання відзиву (а.с.197).

В судове засідання відповідач ОСОБА_5 , відповідач ТОВ МСТ-ЛОГІСТИК , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи не з`явились причин неявки суду не повідомили, клопотань про розгляд справи за їх відстуності суду не направили.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з вищенаведених підстав.

Представник відповідача ОСОБА_2 у задоволенні позову просив відмовити та стягнути з позивача витрати, пов`язані з професійною правовою допомогою.

З`ясувавши доводи учасників справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою Донецького апеляційного суду від 10 серпня 2020 року по справі № 229/7225/19 ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП(а.с.5). Судом апеляційної інстанції встановлено, що 05 листопада 2019 року о 14-00 год. ОСОБА_5 , керуючи автомобілем Mercedes Benz , д.н.з. НОМЕР_1 , на автодорозі Зарічне-Кремінна, 3 км буксував автомобіль на жорсткій сцепці ГАЗ 5309 з державним номерним знаком НОМЕР_2 зі сторони с. Торське у напрямку м. Лиман, не вибрав безпечний інтервал та не урахував дорожню обстановку, внаслідок чого здійснив зіткнення автомобілем ГАЗ 3309 із автобусом MAN з державним номерним знаком НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_6 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 2 статті 22 Цивільного кодексу України, збитками є втраті особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за зви обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода), відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Однак, при цьому, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Як вбачається з наданого позивачем звіту №13/20 від 05.11.2019 року про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автобуса MAN 11190, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , складеного ТОВ Агенство нерухомості Дісконт вартість матеріального збитку становить 42 865 грн.

Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, а саме п. 2.4. чітко встановлює, що вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Пункт 2.4. Методики кореспондується зі ст. 22 ЦК України. Так, відповідно до ст. 22 ЦК України збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Як вбачається з наданого Звіту 13/20, до якого долучено Акт огляду, огляд пошкодженого транспортного засобу проводився 06.11.2019 року, тобто наступного дня після ДТП. Товариство з обмеженою відповідальністю Агенство нерухомості Дісконт має відповідний дозвіл та кваліфікацію для проведення такого виду досліджень. Крім того, відповідачем ОСОБА_5 не спростована сума збитку, і зокрема шляхом проведення незалежної судової автотоварознавчої експертизи, а тому висновок про розмір заподіяного матеріального збитку, викладений у Звіті № 13/20 є обґрунтованим, адже проведений з дотриманням Методики.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана в тому числі неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Така особа відповідно до статті 1192 ЦК України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавана шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавана шкоди у передбаченому Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів порядку.

Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавана шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавана шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).

Відповідно до пункту 1 статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межахстрахових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи. З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов`язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов`язанні. Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань, деліктному та договірному.

Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав. Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов`язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди.

В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов`язками страховика як сторони договору обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності.

Враховуючи, що саме позивачу належить право вибору особи, до якої звернено вимогу про відшкодування шкоди, суд вважає, що з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 слід стягнути суму матеріального збитку 42 865 грн.

Щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди з ОСОБА_4 та ТОВ "МСТ -ЛОГІСТИК" суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1, 5-7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до п. 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки з зв`язку з трудовими відносинами з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо). Така особа може бути притягнена до відповідальності лише самим володільцем джерела підвищеної небезпеки в регресному порядку, враховуючи характер відносин, які між ними склалися.

Згідно з роз`ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеними в Узагальненні судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010 - 2011 роках, під час розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди за ст. 1172 ЦК України суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, передбачених ст. 1166 ЦК України, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяно шкоду, перебуває у трудових відносинах із цією організацією, і шкоду було заподіяно нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків незалежно від того, яким саме працівником цієї організації (постійним, сезонним, тимчасовим, за трудовим договором чи на інших умовах) вона була.

Не впливають на виникнення обов`язку володільця джерела підвищеної небезпеки з відшкодування заподіяної ним шкоди наступні обставини: 1) в який час було вчинено заподіяння шкоди - службовий або неслужбовий; 2) чи було джерело підвищеної небезпеки ввірено працівникові у процесі виконання ним трудових обов`язків, або він самовільно, неправомірно використав його у своїх особистих цілях.

Як убачається з матеріалів справи, згідно інформації ГУ ДПС України у Запорізькій області в період з 01 січня 2019 року по 01 листопада 2020 року фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 повідомлення про прийняття працівників на роботу та податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь фізичних осіб, і сум отриманого з них податку не надавались, податки, які утримуються із заробітної плати не сплачувались (а.с.110). Відомості у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ) відсутні (а.с.207). Отже, твердження ОСОБА_5 про перебування у трудових відносинах з ОСОБА_4 суд розцінює як спосіб уникнення від цивільної відповідальності. За відсутності доказів перебування ОСОБА_5 у трудових відносинах з ОСОБА_4 чи ТОВ МСТ - ЛОГІСТИК суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог щодо солідарного відшкодування шкоди з власника чи законного володільця транспортного засобу Mercedes Benz , д.н.з. НОМЕР_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови у задоволенні позову на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи належить витрати: на правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведення їх огляду, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

З урахуванням наведеного, задовольняючи позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди позивачу відлягає відшкодуванню з відповідача понесені ним судові витрати, які складаються з судового збору за вимогу майнового характеру у розмірі 840,80 гривень та витрати на проведення дослідження по визначенню вартості в розмірі 3000 гривень, які стосуються безпосередньо майнової вимоги.

Враховуючи, що на день ухвалення судом рішення представником відповідача ОСОБА_2 не надано повного звіту щодо понесених ОСОБА_4 витрат на професійну правову допомогу, суд роз`яснює відповідачу право звернутися з відповідною заявою про ухвалення додаткового рішення по справі.

Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ТОВ "МСТ - Логістик" про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 42865 грн (сорок дві тисячі вісімсот шістдесят п`ять грн.)

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 на користь ОСОБА_3 витрати на виконання послуг по визначенню вартості збитків в сумі 3000 (три тисячі) грн.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 840,80 (вісімсот сорок грн. 80 коп.) грн.

У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 , ТОВ "МСТ - Логістик" - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду буде виготовлено 05 березня 2021 року.

Головуюча суддя -