Рішення

від 11.03.2021 по справі 468/1462/19-ц

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 468/1462/19-ц

2/468/40/21

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11.03.2021 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В., за участю секретаря Рафальської К.В., представника позивача Кобзаренка М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка в порядку загального позовного провадження цивільну справу №468/1462/19-ц за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Агродон про визнання договору оренди землі недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання договору оренди землі недійсним. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є власником земельної ділянки кадастровий номер 4820685300:06:000:0078. Позивач у вересні 2019 року дізналась, що належною їй земельною ділянкою користується відповідач на підставі договору оренди від 01.12.2012 року. При цьому позивач зазначає, що не підписував договір оренди належної йому земельної ділянки, у зв`язку з чим просив визнати договір оренди землі б/н від 01.12.2012 року недійсним.

Процесуальні дії у справі та заяви сторін:

Позов надійшов до суду 14.11.2019 року.

18.11.2019 року відкрите провадження у справі.

29.01.2020 року ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області за клопотанням позивача по справі призначена судово-почеркознавча експертиза та провадження по справі до закінчення проведення експертизи зупинене.

10.03.2020 року провадження у справі поновлене у зв`язку з надходженням до суду клопотання експерта про надання додаткових матеріалів.

14.07.2020 року ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області за клопотанням позивача по справі призначена судово-почеркознавча експертиза та провадження по справі до закінчення проведення експертизи зупинене.

09.10.2020 року провадження у справі поновлене у зв`язку з надходженням до суду висновку експерта.

01.12.2020 року підготовче провадження у справі закрите та призначений судовий розгляд по справі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач не забезпечив участь в судовому розгляду свого представника, при цьому відповідач про час та місце судового розгляду повідомлявся вчасно та належним чином (рекомендованим листом зі зворотнім повідомленням). Від відповідача не надходило відзиву на позов.

За заявою представника відповідач судовий розгляд вперше був відкладений 05.02.2021 року, при цьому за ч.2 ст. 223 ЦПК України суд може відкласти судовий розгляд лише у випадку першої неявки сторони, у випадку ж повторної неявки в судове засідання відповідача відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв`язку з вказаним суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі матеріали (копію державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №070472; копію інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.09.2019 року; копію адвокатського запиту від 06.11.2019 року №46; копію адвокатського запиту від 07.11.2019 року №48; договір оренди землі від 01.12.2012 року; висновок експерта №293 від 22.09.2020 року), суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 7,27 га в межах території Привільненської сільської ради Баштанського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 4820685300:06:000:0078.

01.12.2012 року був виготовлений договір щодо оренди ПП АгроДон належної позивачу ОСОБА_1 земельної ділянки площею 7,27 га.

Відповідно до висновку експерта №293 від 22.09.2020 року підпис від імені ОСОБА_1 у графі Орендодавець у вказаному договорі оренди землі виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Згідно з ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За ст. 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 року по справі №145/2047/16-ц у випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли. Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено. У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення. Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок.

У зв`язку з цим Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, висловленого в постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15, зазначаючи, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки.

Оскільки факт відсутності волевиявлення ОСОБА_1 на укладення оспорюваного договору оренди землі на умовах, що в ньому викладені, підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи №293 від 22.09.2020 року, то такий договір є неукладеним. Тому ефективним способом захисту прав позивача є звернення до суду з позовом про повернення земельної ділянки, яка є предметом договору оренди, а не визнання такого правочину недійсним, як обґрунтовує позов позивач.

За встановлених обставин та з врахуванням правової позиції Верховного Суду, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства АгроДон про визнання договору оренди землі недійсним слід відмовити, оскільки неукладений договір не може бути визнаний недійсним.

Оскільки позов не підлягає задоволенню, то відповідно до ст. 141 ЦПК України вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь понесених по справі судових витрат не підлягають задоволенню, у зв`язку з чим також відсутня необхідність у призначенні судового засідання для вирішення питання про понесені позивачем судові витрати по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства АгроДон про визнання недійсним договору оренди землі б/н від 01.12.2012 року щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 7,27 га - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

Відповідач: Приватне підприємство АгроДон (місцезнаходження: вул. Мальцева, 14 с. Новобирзулівка Баштанського району Миколаївської області, ідентифікаційний код 32580196).

Повне судове рішення складене 15.03.2021 року.

Суддя