Ухвала

від 15.03.2021 по справі 337/2765/18

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

15.03.2021

ЄУН № 337/2765/18

Провадження №1-кс/337/179/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2021 року слідчий суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , представника заявника адвоката ОСОБА_3 , розглянувши клопотання ОСОБА_4 в особі представника адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна,

в с т а н о в и в :

До Хортицького районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , в якому просить скасувати арешт майна а саме автомобіля марки «FAW» державний номерний знак НОМЕР_1 , який був накладений ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя.

Подане клопотання обґрунтоване тим, у тому числі, що ОСОБА_4 є законним власником вказаного автомобіля та не має жодного відношення до кримінального провадження №12018080070001187від 25.06.2018року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

Згідно інформації з Єдиного реєстру судових рішень останнім судовим рішенням у рамках кримінального провадження є ухвала Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 07 липня 2018 р. про накладення арешту майна.

Враховуючи, що відомості про дане кримінальне правопорушення було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 червня 2018 р., і станом на сьогоднішній день кримінальне провадження не було передано до судового розгляду, то строк досудового розслідування є перевищеним.

Крім цього, з часу арешту автомобіля минуло 2 (два) роки та 8 (вісім) місяців. За цей період часу усі слідчі дії з його використання вже мали бути проведені, а тому відсутні підстави для продовження дії арешту.

Вилученням майна, у будь-якому випадку, є фактичне позбавлення відповідної особи можливості володіти, користуватися та розпоряджатися майном. Тобто, за своєю суттю такі дії є обмеженням права власності особи, яке захищається законом.

Вважає, що арешт майна у даному випадку є необґрунтованим, таким, що обмежує право власності законного, добросовісного володільця майна, при цьому, розумність та співрозмірність такого обмеження не відповідає завданням кримінального провадження.

Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити з мотивів викладених у тексті клопотання.

Прокурор, представник органів поліції до суду не з`явились, належним чином повідомлені, причину неявки не повідомили.

Представник заявника просив розглянути клопотання за відсутності прокурора та представника поліції.

Заслухавши пояснення, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно дост. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, які звертаються з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Зі змісту ч. 1ст. 170 КПК Українивбачається, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 1ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Встановлено, що на досудовому розслідуванні у Хортицькому ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, знаходиться кримінальне провадження №12018080070001187від 25.06.2018року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України.

Відповідно до внесених відомостей до ЄРДР, 24.06.2018 року приблизно о 13 год. 50 хв. до Хортицького ВП Дніпровського ВП надійшло повідомлення про те, що невстановлені особи, знаходячись у піщаному кар`єрі по АДРЕСА_1 , таємно викрали металеві труби.

Ухвалою Хортицькогорайонного судум.Запоріжжя від02.07.2018року накладеноарештшляхом заборони його відчуження на транспортний засіб «FAW» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_4 , який мешкає АДРЕСА_2 з правом його передачі органом досудового розслідування власнику під розписку на відповідальне зберігання, а також накладено арешт шляхом заборони володіння, розпорядження та відчуження на металеві труби діаметром 530 мм, що демонтовані за адресою АДРЕСА_1 з правом передачі органом досудового розслідування під розписку на відповідальне зберігання.

Підставою для накладення арешту на майно, стало забезпечення збереження цього майна, яке є предметом злочину, та речовими доказами по кримінальному провадженню.

Аналіз наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів, свідчить про відсутність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а також недоведеність факту використання вказаного майна, як доказу у кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, а так само, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту майна для третіх осіб.

Крім того, на день розгляду клопотання, не було надано підтвердження наявності підстави продовження дії арешту майна, зокрема постанови про визнання речовим доказом, відповідно до якої автомобіль відповідає критеріямст. 98 КПК України, у зв`язку із чим слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, приходить до висновку, що доводи, зазначені в клопотанні є обґрунтованими.

При цьому, будь-яких доказів, які б вказували слідчому судді на протилежне, а також, що в разі скасування арешту існуватимуть будь-які ризики, які б перешкоджали виконанню завдань в даному кримінальному провадженні, передбаченихст. 2 КПК України, під час розгляду клопотання надано не було.

Крім того, з моменту ухвалення рішення про арешт майна, минуло більше двох років, проте на теперішній час будь-кому, в тому числі особі, яка є власником майна, підозру в рамках кримінального провадження, повідомлено не було.

З огляду на приписи п. 18 ч. 1ст. 3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободта прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).

Більше того, на думку слідчого судді, вказаний строк був в повній мірі достатнім стороні обвинувачення для прийняття процесуального рішення про повідомлення про підозру відповідних осіб, у випадку, якби факт ймовірних кримінально-протиправних дій в рамках такого кримінального провадження знайшов своє підтвердження.

Під час розгляду клопотання слідчому судді не надано доказів того, що автомобіль може бути прихований, пошкоджений, зіпсований, втрачений, знищений, відчужений.

Відповідно дост. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 321 ЦК Українивизначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді від 02.07.2018 року відпала потреба, тому клопотання підлягає задоволенню, а накладений арешт на автомобіль - скасуванню.

Також, слідчий суддя враховує позицію органу досудового розслідування, прокуратури, зокрема, те, що слідчий який здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, прокурор, як процесуальний керівник, в судове засідання не з`явилися, матеріали кримінального провадження для огляду слідчому судді не надали, будь-якої заяви, в тому числі в якій би виклали свою позицію щодо клопотання не подавали, та не довели, що на даному етапі досудового розслідування такий захід кримінального провадження, як арешт автомобіля необхідний і на теперішній час.

Керуючись ст.98, 174,372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_4 вособі представникаадвоката ОСОБА_5 про скасуванняарешту майна задовольнити.

Скасувати арешт майна - автомобіля марки «FAW» державний номерний знак НОМЕР_1 ,який бувнакладений ухвалоюслідчого судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 02.07.2018 року(ЄУН №337/2765/18,Провадження №1-кс/337/833/2018).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 12.03.2021 року.

Повний текст ухвали виготовлений 15.03.2021 року.

Слідчий суддя: