Ухвала

від 01.03.2021 по справі 761/40091/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/40091/20 Слідчий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/398/2021 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні № 32020100110000062прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного судді м. Києва від 14 грудня 2020 року,

за участю

прокурора ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2020 року залишено без задоволення клопотання прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу наглядуза організацією досудового розслідування і підтримання публічного обвинувачення у територіальних підрозділах управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державної фіскальної служби України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза №32020100110000062 від 11.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, а саме на:банківські картки № №: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ; чеки на 29 арк; мобільний телефон Samsung Duos ssn-G350EGSMH, модель SM-G350E ISEV; блокнот чорного кольору з написом 2020 Dalea Kikani; жорсткі диски S/n: WCC625LCCS7V 5006B, WCC2E3CS2KS1 5006B, WCC2E2YD24SX 5006B, WMC2E3432124 5006B, WCC2E3CS2EAK 5006B, WCC2E1DVN9H8 5006B у кількості 6 штук; мобільний телефон Samsung Duos ssn-G350EGSMH,модель SM-G350E ISEV; мобільний телефон htc model UPJA120, ECC ID: НОМЕР_9 ; печатки ТОВ «Сінга Енерджіс» (код 41396163) у кількості 5 штук; печатки ТОВ «Лілія-Тигрі» (код 41540397) у кількості 2 штук; печатка ТОВ «Березань Порт» (код 43430939) у кількості 1 штука; печатка ТОВ «Зоря-Південь» (код 38395969) у кількості 1 штука; печатка ТОВ «Аравана Енерджі» (код 41749291) у кількості 1 штука; печатки ТОВ «Сінга Енерджі» (код 40249794) у кількості 2 штуки; штамп ТОВ «Лілія-Тигрі» (код 41540397), які тимчасово вилучені в ході обшуку за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 33, офіс 612, де фактично знаходяться офісні приміщення, які використовуються громадянином ОСОБА_9 у своїй протиправній діяльності.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні № 32020100110000062прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14.12.2020 у кримінальному провадженні № 32020100110000062, якою відмовлено у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно. Постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на речові докази, а саме:

- банківські картки № №: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ;

- чеки на 29 арк;

- мобільний телефон Samsung Duos ssn-G350EGSMH, модель SM-G350E ISEV;

- блокнот чорного кольору з написом 2020 Dalea Kikani;

- жорсткі диски S/n: WCC625LCCS7V 5006B, WCC2E3CS2KS1 5006B, WCC2E2YD24SX 5006B, WMC2E3432124 5006B, WCC2E3CS2EAK 5006B, WCC2E1DVN9H8 5006B у кількості 6 штук;

- мобільний телефон Samsung Duos ssn-G350EGSMH, модель SM-G350E ISEV;

- мобільний телефон htc model UPJA120, ECC ID: НОМЕР_9 ;

- печатки ТОВ «Сінга Енерджіс» (код 41396163) у кількості 5 штук;

- печатки ТОВ «Лілія-Тигрі» (код 41540397) у кількості 2 штук;

- печатка ТОВ «Березань Порт» (код 43430939) у кількості 1 штука;

- печатка ТОВ «Зоря-Південь» (код 38395969) у кількості 1 штука;

- печатка ТОВ «Аравана Енерджі» (код 41749291) у кількості 1 штука;

- печатки ТОВ «Сінга Енерджі» (код 40249794) у кількості 2 штуки;

- штамп ТОВ «Лілія-Тигрі» (код 41540397),

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що при постановленні ухвали судом в достатній мірі не враховано обставини, які дають підстави вважати, що майно відповідає критеріям статті 98 КПК України та може бути використано, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Також апелянт зазначає, що під час перевірки повноважень учасників процесу захисник надав документи на представлення інтересів ТОВ «Лілія-Тигрі», а не громадянина ОСОБА_9 та всупереч вимогам законодавства захисника допущено до судового засідання лише з підстав, що в ході обшуку у громадянина ОСОБА_9 вилучено штампи та печатки ТОВ «Лілія-Тигрі». Договір про надання правової допомоги з ОСОБА_9 та захисником, який приймав участь в судовому засідання не укладався. При цьому, ОСОБА_9 не є співробітником та/або представником ТОВ «Лілія-Тигрі», а тому будь-яких підстав щодо допущення захисника до засідання не вбачалось.

Крім того апелянт зазначає, що захисником долучено до матеріалів справи балансову довідку, згідно якої комп`ютерна техніка перебуває на балансовому рахунку ТОВ «Лілія-Тигрі», однак жодних документів щодо джерела походження зазначеного майна захисником не надано. Питання щодо долучення до матеріалів зазначеної довідки в учасників процесу не запитувалась та прокурор фактично не висловлював свою позицію щодо зазначеної довідки. У вказаній довідці зазначено лише частина майна, на яке прокурор клопотав при накладенні арешту, однак слідчий суддя прийняв рішення щодо відмови у задоволення клопотання в цілому, при цьому жодним чином не обґрунтувавши, та не навівши достатніх мотивів прийняття такого рішення, що суперечить вимогам ст. 370 КПК України.

Апелянт звертає увагу на те, що зізмісту поданого клопотання слідує, що у ньому наявні всі обставини, які вимагає КПК України до клопотання, поданого з підстав передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. Підставою звернення із клопотанням про арешт є наявність статусу речового доказу вилученого під час проведення обшуку майна за адресою АДРЕСА_1 , де фактично знаходяться офісні приміщення, які використовуються громадянином ОСОБА_9 , оскільки зазначене майно має значення для доказування факту та обставин вчинення кримінального правопорушення. Тимчасово вилучене майно не має будь-якого відношення до ТОВ «Лілія-Тигрі», оскільки приміщення не перебуває у власності, розпорядженні, управлінні, користуванні підприємства. З огляду на це, існують обґрунтовані ризики щодо відчуження, знищення цього майна.

Враховуючи зазначене апелянт вважає, що слідчим суддею внаслідок численних порушень норм КПК України, допущено невідповідність висновків суду фактичним обставинам викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 409, ст. 411 та ст. 412 КПК України, є підставами для скасування відповідної ухвали суду першої інстанції.

Представник ТОВ «Лілія-Тигрі», в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином, що дає суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у його відсутність.

В даному випадку апеляційний суд приймає до уваги також практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши суддю-доповідача щодо змісту оскарженої ухвали слідчого судді, доводи прокурора, щодо обставин викладених в апеляційній скарзі, яку він підтримав в судовому засіданні апеляційного суду за наведених у ній обставинах і просив про її задоволення, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши, обговоривши та обміркувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів справи, 08.12.2020 року прокурор у кримінальному провадженні - заступник начальника відділу наглядуза організацією досудового розслідування і підтримання публічного обвинувачення у територіальних підрозділах управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державної фіскальної служби України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32020100110000062 від 11.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, на тимчасово вилучене майно, оскільки дане майно відповідає вимогам ст. 98 КПК України. Дане клопотання направлено на адресу суду через Укрпошту 07.12.2020

Клопотання мотивовано тим, що СУ ОВПП ДФС під процесуальним керівництвом прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32020100110000062 від 11.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Під час досудового розслідування з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення даного кримінального правопорушення внесеного в ЄРДР за № 32020100110000062, на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 01.12.2020 року, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично знаходяться офісні приміщення, які використовуються громадянином ОСОБА_9 у своїй протиправній діяльності.

У ході даного обшуку виявлені та вилучені речі, документи та предмети, які мають значення для досудового розслідування та є доказами у кримінальному провадженні № 32020100110000062, а саме: банківські картки № №: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ; чеки на 29 арк; мобільний телефон Samsung Duos ssn-G350EGSMH,модель SM-G350E ISEV; блокнот чорного кольору з написом 2020 Dalea Kikani; жорсткі диски S/n: WCC625LCCS7V 5006B, WCC2E3CS2KS1 5006B, WCC2E2YD24SX 5006B, WMC2E3432124 5006B, WCC2E3CS2EAK 5006B, WCC2E1DVN9H8 5006B у кількості 6 штук; мобільний телефон Samsung Duos ssn-G350EGSMH,модель SM-G350E ISEV; мобільний телефон htc model UPJA120, ECC ID: НОМЕР_9 ; печатки ТОВ «Сінга Енерджіс» (код 41396163) у кількості 5 штук; печатки ТОВ «Лілія-Тигрі» (код 41540397) у кількості 2 штук; печатка ТОВ «Березань Порт» (код 43430939) у кількості 1 штука; печатка ТОВ «Зоря-Південь» (код 38395969) у кількості 1 штука; печатка ТОВ «Аравана Енерджі» (код 41749291) у кількості 1 штука; печатки ТОВ «Сінга Енерджі» (код 40249794) у кількості 2 штуки; штамп ТОВ «Лілія-Тигрі» (код 41540397).

04.12.2020 складено протокол огляду речей та предметів, які були виявлені та вилучені в ході проведення обшуку за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 33, офіс 612, де фактично знаходяться офісні приміщення які використовуються громадянином ОСОБА_9 у своїй протиправній діяльності, та які являються засобами та знаряддями вчинення кримінального правопорушення, а тому є доказами у кримінальному провадженні.

Вилучені за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично знаходяться офісні приміщення які використовуються громадянином ОСОБА_9 у своїй протиправній діяльності речі та предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, про що винесено постанову про визнання речовими доказами.

14 грудня 2020 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва залишено без задоволення вказане клопотання прокурора про арешт майна згідно переліку зазначеному в клопотанні.

Відмовляючи в даному клопотанні, яке внесене в межах кримінального провадження № 32020100110000062 від 11.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, про накладення арешту на майно, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання дослідив матеріали, додані до клопотання, вислухав доводи сторони обвинувачення, представника ТОВ «Лілія-Тигрі» та прийшов до висновку, що прокурор у клопотанні не конкретизував та під час судового засідання не вказав, які саме сліди злочину (злочинів), що розслідується або які саме відомості, що можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються у кримінальному провадженні №32020100110000062ці речі містять.

Також слідчий суддя вказав, що майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку 03.12.2020, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_10 за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 33, офіс 612, не може бути використано як доказ у кримінальному провадженні за кваліфікацією ч. 3 ст. 212 КК України, оскільки об`єктом злочину відповідно до ст. 212 КК України є встановлений законодавством порядок оподаткування юридичних і фізичних осіб, який забезпечує за рахунок надходження податків, зборів та інших обов`язкових платежів формування доходної частини державного та місцевих бюджетів, а також державних цільових фондів.

Предметом злочину, передбаченого ст. 212 КК України є грошові кошти, які підлягають сплаті, як податки і збори (обов`язкові платежі), що входять в систему оподаткування і введені в установленому порядку.

Отже, не можуть бути товарно-матеріальні цінності як предметом даного злочину, так і зберегти на собі сліди вчинення злочину, передбаченого ст.212 КК України.

Слідчий суддя прийшов до висновку, що правові підстави для арешту речей та документів відсутні взагалі, оскільки це майно не відповідає критеріям речовому доказу, визначених у ст.98 КПК України, клопотання не містить об`єктивних даних про те, що було вчинено кримінальне правопорушення яке розслідується, порушене питання про арешт майна у даному випадку не відповідає завданням кримінального провадження.

Разом з тим, слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального закону.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Разом з тим, на думку колегії суддів, ухвала слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання є формальною та не містить обґрунтування підстав, передбачених ст. ст. 170, 171 КПК України для відмови у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.

Так, як встановлено під час апеляційного розгляду, є достатні підстави вважати, що майно на яке прокурор просить накласти арешт відповідає вимогам ч. 2 ст. 170 КПК України, є речовим доказом у кримінальному провадженнівідповідно до постанови слідчого від 04.12.2020 року та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, оскільки зазначене майно може мати значення для доказування факту та обставин вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні прокурора.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст. ст. 170-174 КПК України, та згідно ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Крім цього, відповідно до абзацу другого частини десятої статті 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Отже, дослідивши зазначені обставини суд апеляційної інстанції не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження не встановлено.

Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Колегія суддів при вирішенні питання про накладення арешту на майно, також враховує той факт, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

З урахуванням вказаних обставин для забезпечення проведення всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, колегія суддів апеляційного суду дійшла остаточного висновку, що у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170-173 КПК України, в даному кримінальному провадженні необхідно накласти арешт на майно, оскільки необхідність арешту доведена прокурором.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 2, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного судді м. Києва від 14 грудня 2020 року, - скасувати, а апеляційну скаргу прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні № 32020100110000062прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , - задовольнити.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу наглядуза організацією досудового розслідування і підтримання публічного обвинувачення у територіальних підрозділах управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державної фіскальної служби України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза №32020100110000062 від 11.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, - задовольнити.

Накласти арешт на банківські картки № №: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ;

чеки на 29 арк;

мобільний телефон Samsung Duos ssn-G350EGSMH, модель SM-G350E ISEV;

блокнот чорного кольору з написом 2020 Dalea Kikani;

жорсткі диски S/n: WCC625LCCS7V 5006B, WCC2E3CS2KS1 5006B, WCC2E2YD24SX 5006B, WMC2E3432124 5006B, WCC2E3CS2EAK 5006B, WCC2E1DVN9H8 5006B у кількості 6 штук;

мобільний телефон Samsung Duos ssn-G350EGSMH,модель SM-G350E ISEV;

мобільний телефон htc model UPJA120, ECC ID: НОМЕР_9 ;

печатки ТОВ «Сінга Енерджіс» (код 41396163) у кількості 5 штук;

печатки ТОВ «Лілія-Тигрі» (код 41540397) у кількості 2 штук;

печатка ТОВ «Березань Порт» (код 43430939) у кількості 1 штука;

печатка ТОВ «Зоря-Південь» (код 38395969) у кількості 1 штука;

печатка ТОВ «Аравана Енерджі» (код 41749291) у кількості 1 штука;

печатки ТОВ «Сінга Енерджі» (код 40249794) у кількості 2 штуки;

штамп ТОВ «Лілія-Тигрі» (код 41540397), які тимчасово вилучені в ході обшуку за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 33, офіс 612, де фактично знаходяться офісні приміщення, які використовуються громадянином ОСОБА_9 у своїй протиправній діяльності.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4