Постанова

від 11.03.2021 по справі 676/7972/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 676/7972/19

Провадження № 22-ц/4820/233/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., Грох Л.М., Костенка А.М.

секретар судового засідання - Чебан О.М.,

за участю представника апелянта - адвоката Заболотного А.М.,

представника відповідача - адвоката Мельника В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 листопада 2020 року, суддя Бондар О.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Завод Металоприлад про відшкодування збитків,

встановив :

В грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПАТ Завод Металоприлад про відшкодування збитків.

В обґрунтування позову зазначив, що він є власником напівпричепу DOLL-Z 21102, 2001 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . Напівпричіп був доставлений на ПАТ Завод Металоприлад та певний час перебував у користуванні відповідача. 07 серпня 2018 року напівпричіп був переданий представнику позивача на території ПАТ Завод Металоприлад , після огляду якого позивачем було виявлено механічні пошкодження, вартість відновлення яких згідно висновку автотоварознавчого дослідження складає 437075,80 грн., які він просив стягнути з відповідача на свою користь.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 листопада 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки при його ухваленні судом неправильно застосовано норми матеріального права.

Суд безпідставно відмовив представнику позивача у долученні до матеріалів справи документів, які підтверджують перебування у фактичному володінні та користуванні ПАТ Завод Металоприлад належного позивачу напівпричепу, який відповідач не повертав у добровільному порядку, внаслідок чого позивач зазнав збитків. Зі змісту акту приймання-передачі від 07 серпня 2018 року вбачається, що між сторонами досягнуто згоди щодо механічного пошкодження напівпричепу.

27 жовтня 2020 року представник позивача звернувся до суду з клопотанням про витребування у Березанського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУНП в Київській області матеріалів кримінального провадження, що було зареєстроване за заявою ОСОБА_1 від 23 квітня 2018 року щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, однак судом неправомірно було відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів, що призвело до неповного дослідження усіх обставин справи.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечив, підтримав рішення суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення учасників справи та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником напівпричепа DOLL Z-21102, 2001 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 5).

Зі змісту акту приймання-передачі автомобіля від 07 серпня 2018 року вбачається, що ПАТ завод Металоприлад , в особі голови правління Абдурахманова Абузара Гашимовича Огли передало ОСОБА_2 , представнику ОСОБА_1 , який прийняв причіп марки DOLL Z-21102, 2001 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 6).

У висновку №042/10/2018 експертного автотоварознавчого дослідження зафіксовано наступні пошкодження напівпричепу позивача: пошкоджена ділянка рухомої частини панелі підлоги (лівої та правої частини); сліди проведеного ремонту трубки гальмівної та пневмосистеми; пошкоджена ділянка шарніра (петля) нижньої дверки задка правої; пошкоджена ділянка стояка заднього лівого; пошкоджена ділянка стояка переднього лівого; пошкоджена ділянка поперечини рами в районі кріплення 1-ої вісі лівої частини; пошкоджена ділянка поперечини рами в районі кріплення 1-ої вісі правої частини; пошкоджена ділянка боковини лівої; сліди проведеного відновлювального ремонту боковини правої; деформована ділянка панелі підлоги; пошкоджена ділянка тента верхньої частини; пошкоджена ділянка тента лівої частини; пошкоджена ділянка тента передньої внутрішньої частини; сліди проведеного ремонту тента задньої правої частини; пошкоджена ділянка тента правої частини; пошкоджена ділянка шини правого колеса 1-ої вісі. Станом на 27 серпня 2018 року вартість відновлювального ремонту досліджуваного колісного транспортного засобу напівпричепу з урахуванням результатів його обстеження необхідного для усунення його пошкоджень і приведення в працездатний стан становить 437075,80 грн. (а.с. 7-59).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було надано доказів щодо передачі напівпричепа DOLL-Z 21102, 2001 року випуску, ПАТ Завод Металоприлад , доказів про стан даного напівпричепу на той момент, коли він опинився на території ПАТ Завод Металоприлад , а також доказів того, що вказаний напівпричіп було пошкоджено працівниками товариства.

Висновок суду першої інстанції є обґрунтованим з огляду на наступне.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені нормами ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. При цьому вина заподіювача шкоди презюмується.

Таким чином, звертаючись до суду, позивач повинен довести, що його майну було завдано шкоду, мали місце дії/бездіяльність відповідача, внаслідок яких була завдана шкода, між діями/бездіяльністю відповідача та завданою шкодою існує причинний зв`язок.

Як вбачається з матеріалів справи, наявність правовідносин між сторонами підтверджує акт приймання-передачі автомобіля від 07 серпня 2018 року, підписаний виконавчим директором ПАТ Завод Металоприлад ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , який за твердженням позивача є його представником.

Згідно даного акту ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_2 , прийняв причіп марки DOLL Z-21102, 2001 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 в наступному технічному стані: рухома підлога причепа - працює , дві межі деформовані, пластмасові керуючі під алюмінієвими межами зношені, йде тертя меж по металу (а.с. 6).

Статтею 12 ЦПК України закріплено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом.

При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обставини вважаються встановленими, якщо вони були доведені сторонами. При цьому, сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках призведе до порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України з відшкодування шкоди, слід зробити висновок, що позивач повинен був довести, що його майну було завдано шкоду, мали місце дії/бездіяльність відповідача, внаслідок яких була завдана шкода, між діями/бездіяльністю відповідача та завданою шкодою існує причинний зв`язок.

Вказаного позивачем не доведено, в тому числі не надано доказів на підтвердження обставин щодо заподіяння шкоди майну позивача діями відповідача, а також наявності відповідного причинно-наслідкового зв`язку між перебуванням напівпричепа позивача у володінні відповідача та відповідних пошкоджень напівпричепа позивача, що встановлені у висновку автотоварознавчого дослідження.

З даних, які містяться у додатково поданих позивачем письмових доказах до суду апеляційної інстанції, які раніше вже були долучені до матеріалів справи судом першої інстанції, таких обставин також встановити не можливо.

Зокрема, копія ухвали Господарського суду Хмельницької області від 23 березня 2018 року не містить відомостей щодо спірного напівпричепа, наданий позивачем витяг з ЄРДР від 23 квітня 2018 року містить інформацію щодо заподіяння шкоди не позивачу ОСОБА_1 , а іншій особі ОСОБА_2 , в ньому відсутні об`єктивні дані, що стосуються предмету доказування у даній справі.

Оскільки справа не містить також доказів щодо існування між сторонами договірних відносин з приводу користування автомобільним причепом, тому відсутні правові підстави для притягнення ПАТ Завод Металоприлад до цивільно-правової відповідальності за невиконання умов договору (ст. 611 ЦК України).

Інші доводи апелянта зводяться виключно до переоцінки доказів у справі і не впливають на законність прийнятого судового рішення.

Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстави для розподілу судових витрат між сторонами відсутні.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 15 березня 2021 року.

Судді: Р.С. Гринчук

Л.М. Грох

А.М. Костенко