ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/2879/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брусницьке", про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И В:
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - позивач), звернулось в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брусницьке" (далі - відповідач), в якому просить:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брусницьке" заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат, пов`язаних з виплатою та доставкою пільгових пенсій за період з 01.05.2020 року по 30.11.2020 року в сумі 168419,16 грн, на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що борг відповідача перед органом Пенсійного фонду по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно розрахунків за період з 01.05.2020 року по 30.11.2020 року становить 168419,16 грн. Вказана сума боргу добровільно не погашена товариством, у зв`язку з чим позивач просить стягнути її в судовому порядку.
2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог. Заперечуючи проти позову зазначив, що товариство не визнає заборгованості перед пенсійним органом щодо відшкодування призначених пільгових пенсій громадянці ОСОБА_1 у 2012 році та громадянину ОСОБА_2 у 2016 році, оскільки вказані особи ніколи не працювали в ТОВ "Брусницьке". Вказав, що товариство створено у 2004 році, відтак зазначені особи не могли набути пільгового стажу в необхідних розмірах. Відповідач вказував також на те, що позивачем не надано обґрунтованого розрахунку суми, яка стягується у даній справі. Крім того, звертав увагу на те, що ТОВ "Брусницьке" не було правонаступником ТОВ "Дружба" та колгоспу "Дружба", у яких працювали зазначені вище пенсіонери.
Відповідач також вважає безпідставними посилання позивача, що містяться у позовній заяві на приписи підпункту 6.2 пункту 6 Інструкції №21-1 щодо врахування пільгового стажу роботи на останньому підприємстві у повному розмірі, а з попередніх місць роботи додатково, оскільки, на думку відповідача, такі положення суперечать нормам чинного законодавства.
3. Позивачем 28.01.2021 року подано до суду відповідь на відзив, згідно змісту якої останній зазначив, що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перебувають громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які мали всі необхідні підстави для призначення їм пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Звертав увагу на рішення судів, якими встановлено, що свій пільговий стаж ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули працюючи в колгоспі "Дружба", ТОВ "Дружба", а згодом у ТОВ "Брусницьке". Звертав увагу на те, що в незалежності від внесення змін у законодавство в частині призначення пенсій на пільгових умовах, порядок їх відшкодування як на час призначення пенсій зазначеним вище громадянам, так і на даний час не змінився.
Крім того, відповідач роз`яснив яким чином здійснено нарахування сум до відшкодування пільгових пенсій по ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно з розрахунком за період з 01.05.2020 року по 30.11.2020 року зазначивши, що загальна сума відшкодування пільгової пенсії по ОСОБА_1 за вказаний період складає 106482,77 грн, в свою чергу по ОСОБА_2 - 61936,39 грн. Позивач вказував, що відповідачу направлялись відповідні розрахунки, які отримані товариством. Відтак, на підставі вимог чинного законодавства, у останнього виникає обов`язок з відшкодування таких витрат пенсійному органу.
4. Відповідачем 10.02.2021 року подано до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких останній спростовує доводи позивача щодо підтвердження громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пільгового стажу. Щодо обставин, встановлених рішеннями у судових справах, на які посилається позивач, відповідач зазначив, що товариство не брало участі у судовому розгляді таких справ, отже, такі обставини не можуть вважатись встановленими. Крім того, відповідач зазначив, що позивачем не надано належних доказів здійснення фактичних витрат на виплату пільгових пенсій та їх доставку, відшкодування яких є предметом даного позову. При цьому вказав, що за аналогічних підстав пенсійному органу було відмовлено в задоволенні позову господарського суду Чернівецької області від 11.10.2006 року у справі №13/173.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.
1. Ухвалою суду від 11.01.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
2. 22.01.2021 року ухвалою суду здійснено перехід із спрощеного позовного провадження без виклику сторін у спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначено судове засідання.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. 23.02.2021 року представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
2. Суд в судовому засіданні, оголосивши клопотання представника позивача, заслухавши думку представника відповідача з цього приводу, вирішив відмовити у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його необґрунтованістю.
3. Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог з підстав, наведених у відзиві. Наголошував на тому, що статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на підставі якої на думку представника відповідача, повинні були бути призначені пенсії громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відшкодування пільгових пенсій органам Пенсійного фонду не передбачено.
4. Судом оголошено перерву до 02.03.2021 року для повторного виклику представника позивача в судове засідання.
5. 02.03.2021 року представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав наведених в адміністративному позові.
6. Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували з підстав наведених у відзиві та запереченні на відповідь на відзив.
7. Представник позивача 02.03.2021 року подала заяву про розгляд справи за її відсутності в порядку письмового провадження. Від представника відповідача 02.03.2021 року надійшла заява аналогічного змісту.
8. Враховуючи приписи статті 194, 205 КАС України та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами в порядку письмового провадження.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Брусницьке" (ІК 32859039, с.Брусниця, Кіцманський район, Чернівецька область, 59350) зареєстроване 26.01.2004р. як юридична особа, та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Чернівецькій області і є платником внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (а.с.119).
2. Відповідно до Статуту ТОВ "Брусницьке", затвердженого протоколом установчих зборів засновників товариства №1 від 08.01.2004 року, зареєстрованого Кіцманською РДА Чернівецької області 22.01.2004р., Товариство створене у процесі реорганізації і є юридичним правонаступником всіх прав і зобов`язань товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" (пункт 2.1.1 Статуту). Згідно з пунктом 5.2.1 ТОВ "Брусницьке" в порядку правонаступництва несе відповідальність по боргових зобов`язаннях ТОВ "Дружба" (а.с.120-132).
3. Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", які надіслані ТОВ "Брусницьке", сума фактичних витрат на доставку пенсій становить:
- по громадянці ОСОБА_1 : за період з дати призначення пенсії до дати формування розрахунку з травня 2020 року (з 06.03.2012 року по 30.04.2020 року) - 99459,46 грн; щомісячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій - 1003,33 грн;
- по громадянину ОСОБА_2 : за період з дати призначення пенсії до дати формування розрахунку з травня 2020 року (з 16.11.2016 року по 30.04.2020 року) - 54424,26 грн; щомісячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій - 1644,86 грн; розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у вересні 2020 року - 932,09грн (дата досягнення пенсійного віку - 17.09.2020 року) (а.с.5-8).
4. У листах від 26.05.2020 року №7, від 03.07.2020 року №8, від 27.08.2020 року №9, надісланих товариством на адресу пенсійного органу, відповідач висловлював незгоду із розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначеним громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зокрема, з тих підстав, що ТОВ "Брусницьке" не є правонаступником ТОВ "Дружба" та колгоспу "Дружба", пільговий стаж зазначених осіб не має відношення до відповідача.
5. Як стверджує позивач, всупереч приписам чинного законодавства відповідач не виконав свого обов`язку щодо відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсії за період з 01.05.2020 року по 30.11.2020 року, та як наслідок, за вказаний період утворилась заборгованість у сумі 168419,16 грн. У зв`язку з цим орган Пенсійного фонду звернувся до суду з даним позовом.
ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.
1. Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.
2. Спеціальними законами, які визначають принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, є Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) та Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII) в редакції Законів, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
Статтею 13 Закону №1788-XII визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зокрема, згідно пунктів "б" - "з" ч.1 ст. 13 Закону №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;
г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;
д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування;
е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;
є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;
ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п`ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;
з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
3. Згідно з абзацами 1-3 п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до ст. ст. 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до ч. 2 і 3 ст.114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного ст. 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:
підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 ст. 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;
за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та після цієї дати відповідно до пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.
4. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. №400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є: суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Статтею ст.2 Закону № 400/97-ВР встановлено, що для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
5. Отже, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону №1788-XII за списком №2, покриваються підприємствами та організаціями, крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України. При цьому, обов`язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 01 січня 2014 р., не пов`язаний з датою призначення такої пенсії чи часом набуття, необхідного для цього пільгового стажу.
6. Указаний висновок кореспондується з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 21.06.2018 р. у справі №819/2573/15, від 28.02.2019 р. у справі №808/329/17.
7. Судом встановлено, а також і не заперечувалось учасниками справи те, що відповідач
не віднесений до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України.
Відтак, обов`язок відповідача відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2, передбачений діючим законодавством.
8. В свою чергу, необґрунтованими є доводи відповідача про те, що оскільки пільговий стаж громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали до створення ТОВ "Брусницьке" у 2004 році, в колгоспі "Дружба", а згодом в ТОВ "Брусницьке", відтак такий пільговий стаж не має відношення до ТОВ "Брусницьке".
9. Так, судом встановлено, що ТОВ "Брусницьке" згідно Статуту створено у процесі реорганізації і є юридичним правонаступником всіх прав і зобов`язань товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба", крім того, в порядку правонаступництва несе відповідальність по боргових зобов`язаннях ТОВ "Дружба".
За даними історичної довідки трудового архіву Кіцманського району від 22.09.2011р. колгосп "Дружба" реорганізований в ТОВ "Дружба", згідно рішення загальних зборів уповноважених колгоспників (протокол №1 від 08.02.1999 року).
10. Отже, відповідач зообов`язаний відшкодувати фактичні витрати органу Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2, в незалежності від дати призначення такої пенсії чи часу набуття, необхідного для цього пільгового стажу.
11. Щодо доводів товариства про те, що обов`язок з відшкодування фактичних витрат на виплату пільгових пенсій мав бути відображений у передаточному балансі від ТОВ "Дружба" та існувати у попередника у момент реорганізації, суд зазначає, що громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 призначено пенсію 16.11.2016 року та 06.03.2012 року відповідно, вже після державної реєстрації ТОВ "Брусницьке". Відтак, очевидним є те, що відобразити будь-які зобов`язання щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у передаточних балансах при реорганізації колгоспу "Дружба" у ТОВ "Дружба", а згодом в ТОВ "Брусницьке" було неможливим.
12. З приводу посилань відповідача на порядок призначення пільгової пенсії громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та періоду набуття вказаними громадянами необхідного стажу для призначення такої пенсії, наведених у відзиві, суд зазначає наступне.
В ході судового розгляду справи встановлено, що рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 06.02.2012 року у справі №2-0-77/2012, яке набрало законної сили, вирішено заяву ОСОБА_1 про встановлення факту наявності спеціального стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах, задовольнити та встановити факт роботи останньої дояркою та зайняття виробництвом сільськогосподарської продукції в колгоспі "Дружба" та ТзОВ "Дружба" Кіцманського району Чернівецької області з 02.10.1981 року по 19.03.2003 року (а.с.86-87).
Постановою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 29.12.2016 року у справі №718/2612/16-а позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду в Кіцманському районі Чернівецької області задоволено та зобов`язано відповідача зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_2 період роботи з 15.01.1981 року по 15.03.2000 року на посаді електрозварювальника у колгоспі "Дружба" та у ТзОВ "Брусницьке", та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з моменту його звернення з 16.11.2016 року з проведення відповідних виплат (а.с.89-90).
13. Копії матеріалів пенсійних справ, наданих позивачем до матеріалів даної справи, свідчать про те, що призначення пенсій на пільгових умовах громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснювалось з урахуванням зазначених вище судових рішень, в тому числі і документів, які підтверджують пільговий стаж - відомостей трудової книжки.
14. За принципом обов`язковості судових рішень, закріпленим статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
15. У зв`язку з цим, суд звертає увагу на те, що питання правомірності призначення громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах, наявності (чи відсутності) у них стажу, який дає право на призначення такої пенсії та визначення місця роботи, де такий стаж набуто, не вирішується у межах розгляду даної справи.
Зазначені вище обставини, встановлені судовими рішеннями, є преюдиційними та приймаються як встановлені.
16. Крім того, з доказів, наявних у матеріалах справи, а саме, копій трудових книжок громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розрахунків їх стажу органом Пенсійного фонду, протоколів про призначення їм пенсії, актів зустрічних перевірок факту роботи для обчислення пенсії, слідує, що зазначені особи мали всі підстави для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
17. Водночас, безпідставними є посилання відповідача на те, що суд не може брати до уваги зазначені вище судові рішення як докази у даній справі через те, що ТОВ "Брусницьке" не було учасником таких справ, не брало участі у судових засіданнях та такі рішення йому не надсилались. У зазначених вище справах вирішувалось питання зарахування стажу та призначення пенсії громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , спірні правовідносини виникли між такими громадянами і органом Пенсійного фонду. В свою ж чергу, ТОВ "Брусницьке" не позбавлене права оскаржити будь-яке рішення суду, якщо вважає, що порушено його права, обов`язки або ж інтереси.
18. Щодо посилань представника відповідача в судовому засіданні на те, що пенсії громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали бути призначені відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", яка виключає відшкодування пільгових пенсій, суд звертає увагу на те, що Верховний суд в рішенні від 12 березня 2019 року (справа №802/1426/16-а) зазначив про те, що призначення пенсії відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення здійснюється за заявою фізичної особи, а тому оспорювання підстав, з яких призначена пенсія (за статтею 13 чи статтею 100 Закону 1788) є виключним правом лише фізичної особи, якій ця пенсія призначена.
19. Підсумовуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що на відповідача, як на правонаступника колгоспу "Дружба" та ТОВ "Дружба" покладається передбачений діючим законодавством обов`язок відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах.
20. Слід зауважити також і те, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.10.2006 року у справі №13/173 та рішення апеляційної та касаційної інстанцій, у даній справі, за позовом прокурора Кіцманського району в інтересах держави та в особі УПФУ в Кіцманському районі до ТОВ "Брусницьке" про стягнення заборгованості, на які посилається відповідач, не спростовують того факту, що товариство є правонаступником колгоспу "Дружба" та ТОВ "Дружба" в частині обов`язку відшкодовувати органу Пенсійного фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій. Зі змісту таких рішень слідує, що суди виходили з обсягу наданих прокурором та позивачем доказів.
21. Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За змістом п.п. 2.1.1 п. 2.1 розділу 2 Інструкції №21-1 платниками страхових внесків є: страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру; колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок); дипломатичні представництва, консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами; іноземні дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України.
Відповідно до п. 6.1 Інструкції №21-1 для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 р. № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до ч. 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування":
- особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
- особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п. п. 2 - 8 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до п.6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно із п. 6.7 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
22. З матеріалів справи видно, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на адресу відповідача надіслало розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б - з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з травня 2020 року всього на суму 156532,51 грн, з яких: по громадянці ОСОБА_1 місячний розмір фактичних витрат - 1003,33 грн та донарахована сума за період з дати призначення (перерахунку) пенсії до дати формування розрахунку - 99459,46 грн; по громадянину ОСОБА_2 місячний розмір фактичних витрат - 1644,86 грн та донарахована сума за період з дати призначення (перерахунку) пенсії до дати формування розрахунку - 54424,86 грн (а.с. 5).
Згодом Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на адресу відповідача надіслало розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б - з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з вересня 2020 року всього на суму 1935,42 грн, з яких: по громадянці ОСОБА_1 місячний розмір фактичних витрат - 1003,33 грн; по громадянину ОСОБА_2 місячний розмір фактичних витрат - 932,09 грн (а.с.6).
Згідно аналогічного розрахунку за жовтень 2020 року, надісланого Головним управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на адресу відповідача, сума відшкодування становить 1003,33 грн, а саме по громадянці ОСОБА_1 місячний розмір фактичних витрат - 1003,33 грн (а.с.8).
Вказані розрахунки фактичних витрат одержані відповідачем, про що свідчать рекомендовані поштові відправлення, наявні в матеріалах справи (а.с. 10,).
Відповідачем зазначені в розрахунках суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з 01.05.2020 року по 30.11.2020 року не сплачені, у зв`язку із чим утворилась заборгованість на загальну суму 168419,16 грн.
Дана заборгованість також підтверджується розрахунком боргу за період з 01.05.2020 року по 30.11.2020 року в сумі 168419,16 грн (а.с. 4).
23. Таким чином, розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за відповідний період є підставою для відшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, понесених територіальним органом Пенсійного фонду України.
Відтак, з моменту отримання даних розрахунків сума фактичних витрат, що підлягає відшкодуванню відповідачем, є узгодженою, а оскільки такі розрахунки відповідачем не оскаржено, - вони є обов`язковими для виконання.
24. Статтею 67 Конституції України встановлено, що роботодавець зобов`язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати належні йому страхові внески. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 64 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду України має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
25. Проаналізувавши наведене вище в контексті встановлених обставин, враховуючи те, станом на час розгляду справи заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій відповідачем не сплачена, доказів відсутності або погашення ним вказаної заборгованості до суду не надано, тому суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
26. Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
27. В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Крім цього, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, заява N 4909/04, рішення від 10 лютого 2010 року, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
28. Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, а доводи відповідача не спростовують заявлених вимог, а тому суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову повністю.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
1. Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
2. Оскільки позивач не поніс судові витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для розподілу судових витрат на підставі вказаної норми відсутні.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брусницьке", про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брусницьке" (ІК 32859039) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат, пов`язаних з виплатою та доставкою пільгових пенсій за період з 01.05.2020 року по 30.11.2020 року в сумі 168419,16 грн, на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Брусницьке" (с. Брусниця, Кіцманський район, Чернівецька область, 59350, ІК 32859039).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (Площа Центральна, 3, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 40329345).
Суддя О.В. Боднарюк
Суд | Чернівецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.03.2021 |
Оприлюднено | 17.03.2021 |
Номер документу | 95543148 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Боднарюк Олег Васильович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Боднарюк Олег Васильович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Боднарюк Олег Васильович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Боднарюк Олег Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні