Постанова

від 16.03.2021 по справі 947/5173/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2021 р.м.ОдесаСправа № 947/5173/20 Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В. , Танасогло Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 січня 2021 року по справі № 947/5173/20 за позовом Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2020 року Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із клопотанням про забезпечення позову, шляхом заборони здійснювати будь-які підготовці та будівельні роботи на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання про забезпечення позову Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради зазначало, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до продовження виконання на об`єкті будівельних робіт, що унеможливить виконання рішення суду, оскільки на момент винесення рішення будівельні роботи будуть виконані за відсутності відповідного права на їх виконання, а також з істотними порушеннями державних будівельних норм.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.01.2021 року по справі №947/5173/20 у задоволенні заяви Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про забезпечення позову до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зобов`язання привести земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 до попереднього стану за власний рахунок - відмовлено.

Постановляючи зазначену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано належних та допустимих доказів здійснення відповідачами, на час подачі заяви про забезпечення позову, підготовчих та будівельних робіт на об`єкті будівництва. Також, заявником не доведено та документальне не підтверджено конкретні обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, які б унеможливлювали їх захист без вжиття відповідних заходів забезпечення позову до ухвалення рішення у справі.

Не погоджуючись із судовим рішенням окружного адміністративного суду Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05.01.2021р. по справі №947/5173/20 та винести нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про забезпечення позову.

При цьому, вимоги апеляційної скарги Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради належним чином не обґрунтовано, із зазначенням у чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження судом першої інстанції доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, а зміст апеляційної скарги дублює зміст клопотання про забезпечення позову (а.с.13-18, а.с.25-31).

В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з урахуванням наступного.

Зокрема, колегією суддів установлено, що відповідно до ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та згідно з Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553, на підставі наказу начальника Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/333ДАБК від 01.08.2019р. та звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства (вхід.№01-5/200-вх від 14.11.2019р.), фахівцями контролюючого органу проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: Виконання будівельних робіт за адресою: м.Одеса, Київський район, вул.Люстдорфська дорога,85 .

За наслідками проведення вищевказаної перевірки посадовими особами контролюючого органу установлено, що будівництво об`єкта, розташованого за адресою: Одеська область, м.Одеса, вул.Обільна, діл.90 / Люстдорфська дорога діл.,85, здійснюється з відхиленням від складеної Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради схеми забудови земельної ділянки та архітектурних рішень.

Умови та порядок вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначено статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина 2 статті 150 КАС України).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із частиною 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено, крім іншого, шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При вирішенні питання щодо забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення у справі, а також вказати, у чому, зокрема, будуть полягати дії, направлені на відновлення його прав, оцінити складність вчинення таких дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Підстави, за наявності яких судом може бути вжито заходів забезпечення позову, є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям статті 150 КАС України при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза правам, свободам та інтересам особи має реальний характер. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункту 1 частини другої статті 150 КАС України.

Натомість, за наслідками дослідження змісту клопотання Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про забезпечення позову, апеляційної скарги, письмових пояснень з доданими до них доказами, колегією суддів установлено, що скаржником до суду не надано жодних доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Крім того, заявником не конкретизовано яких саме зусиль буде змушений він докласти та яких понесе витрат у разі невжиття судом заходів, про які він просить.

При цьому, навіть встановлення фахівцями контролюючого органу під час проведення позапланової перевірки порушень вимог містобудівного законодавства, за наявності в органу державного архітектурно-будівельного контролю інших дієвих способів впливу на суб`єктів містобудування, не може бути єдиною підставою для вжиття судом заходів забезпечення позову.

Твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з даної підстави допускається у виключних випадках.

Крім того, ані у клопотанні, ані в апеляційній скарзі Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради не наведено конкретних обґрунтувань, з посиланням на належні та допустимі докази, стосовно того, які саме негативні наслідки для скаржника можуть настати та як будівництво об`єкта, розташованого за адресою: Одеська область, м.Одеса, вул.Обільна, діл.90 / Люстдорфська дорога діл.,85, може призвести до неможливості відновлення його прав у разі не вжиття судом заходів щодо забезпечення позову.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Водночас, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. Разом з тим, за умови відсутності належних, допустимих та достатніх доказів настання події, яка спричинить порушення прав заявника, посилання на відсутність ефективного захисту його прав є неспроможними.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність законодавчо передбачених підстав для задоволення клопотання Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо забезпечення позову.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відмітити, що Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, у межах наданих йому приписами чинного законодавства повноважень, має право самостійно вчиняти дієві заходи з метою усунення суб`єктом містобудування установлених порушень вимог містобудівного законодавства.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, колегією суддів установлено, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції у повній мірі дотримано норми процесуального права, а тому, в порядку приписів ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 241-245, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 січня 2021 року по справі № 947/5173/20 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Димерлій О.О. Судді Єщенко О.В. Танасогло Т.М.