Постанова

від 10.03.2021 по справі 420/2291/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/2291/20 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Косцової І.П., Скрипченка В.О.,

за участю секретаря Ішханяна Р.А., представника позивача Красноголовець О.П., представника відповідача Бутрик А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційні скарги Головного управління ДПС в Одеській області та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року (м.Одеса, дата складання повного тексту рішення - 15.10.2020р.) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОСЕРВІС до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, 3-ї особи Подільського управління Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

16.03.2020 року ТОВ АГРОСЕРВІС звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ГУ ДПС в Одеській області, ГУ ДФС в Одеській області, ГУ ДКС України в Одеській області, 3-ї особи Подільського управління ГУ ДПС в Одеській області, в якому, з урахуванням уточнень, просило суд:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС України в Одеській області, щодо неподання до органу ДКС України висновку із зазначенням суми ПДВ у розмірі 330254,75 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ АГРОСЕРВІС ;

- стягнути з державного бюджету України через ГУ ДКС у Одеській області на користь ТОВ АГРОСЕРВІС заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ у розмірі 330254,75 грн. та пеню в розмірі 569157 грн., нараховану на суму такої заборгованості, а загалом 899411,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після скасування в судовому поряду неправомірних податкових повідомлень-рішень, прийнятих з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, податковий орган мав подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, чого зроблено не було. Таким чином, як зазначає позивач, він має право на бюджетне відшкодування ПДВ, проте, через відсутність механізму реального відшкодування платнику податків узгодженої суми бюджетного відшкодування вказаного податку, вважає, що подача контролюючим органом висновку про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не є ефективним відновленням права платника податків, а єдиним способом забезпечення законних прав та інтересів є повернення суми бюджетного відшкодування згідно рішення суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року адміністративний позов ТОВ АГРОСЕРВІС - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДФС в Одеській області щодо неподання до ГУ ДКС України в Одеській області висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 330254,73 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ АГРОСЕРВІС . Стягнуто з Державного бюджету України через ГУ ДКС України в Одеській області на користь ТОВ АГРОСЕРВІС заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 330254,73 грн. Стягнуто з Державного бюджету України через ГУ ДКС України в Одеській області на користь ТОВ АГРОСЕРВІС пеню в розмірі 569157 грн., нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 04.03.2015р. по 06.03.2020р. включно. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, представники ГУ ДПС в Одеській області 11.11.2020 року та ГУ ДКС України в Одеській області 16.11.2020 року подали апеляційні скарги, в яких зазначили, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, просили скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимоги у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність належних підстав для її часткового задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ТОВ АГРОСЕРВІС (код ЄДРПОУ 31382878 ) зареєстровано в якості юридичної особи з 12.11.2003р. та перебуває на обліку в Подільському управлінні ГУ ДПС у Одеській області як платник податків. З 2017 року підприємство знаходиться у стані припинення .

Протягом жовтня - грудня 2014р. ТОВ АГРОСЕРВІС задекларувало суми бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку у розмірі 1 371 777 грн., що відображені у податкових деклараціях (з уточненнями ) з ПДВ за жовтень №9067817957 від 20.11.2014р., листопад №19073625015 від 19.12.2014р. та грудень №9078711177 від 20.01.2015р.

В лютому 2015р. працівниками Любашівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області на підставі наказу №53 від 09.02.2015р. була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ АГРОСЕРВІС , за результатами якої був складений акт Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю АГРОСЕРВІС (код ЄДРПОУ 31382878 ) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01.10.2014 року по 31.12.2014 року №171/2200/31382878 від 24.02.2015 року.

Вказаною перевіркою встановлено: підтверджено суму бюджетного відшкодування, відображеній в р.23.1 за листопад 2014 року в сумі 1087974 грн.; у зв`язку із порушенням п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ в сумі 88571,92 грн. за листопад 2014 року на розрахунковий рахунок ТОВ АГРОСЕРВІС ; відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України перенесено суму бюджетного відшкодування з р.23.1 на рахунок платника в р.24 Залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2014 року в сумі 195231 грн.

10.03.2015 року на підставі наведеного вище акту перевірки уповноваженою особою Любашівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000132200 та №0000122200.

Не погоджуючись із зазначеним вище податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ АГРОСЕРВІС звернулось із скаргою до ГУ ДФС у Одеській області.

Далі, в період з 26.05.2015р. по 02.06.2015р. Любашівською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області проведена документальна позапланова перевірка, за результатами якої складено акт від 03.06.2015 року №428/2200/31382878 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю АГРОСЕРВІС (код ЄДРПОУ 31382878 ) з питань достовірності винесення податкових повідомлень-рішень Любашівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 10.03.2015 року №0000122200, №0000132200 .

05.06.2015 року ГУ ДФС в Одеській області прийняло рішення про результати розгляду первинної скарги №1533/10/15-32-10-02-07, в якому частково скасувало податкове повідомлення-рішення Любашівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 10.03.2015 року №0000132200 у частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2014 року у розмірі 68359 грн., та застосування штрафних санкцій з цього податку у розмірі 17089,75 грн.; а також залишило без змін податкове повідомлення-рішення Любашівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 10.03.2015 року №0000122200.

24.06.2015 року, за результатами розгляду первинної скарги ТОВ АГРОСЕРВІС та прийнятого рішення ГУ ДФС в Одеській області від 05.06.2015 року №1533/10/15-32-10-02-07, Любашівська ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області прийняла податкове повідомлення-рішення №0000352200, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 126872 грн. та 31718 грн. штрафні (фінансові) санкції.

В подальшому, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2015 року по справі №815/5756/16, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016 року, було визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 10.03.2015р. №0000122200 та від 24.06.2015р. №0000352200.

Постановою Верховного Суду від 08.10.2019 року по справі №815/5756/16 вказані вище рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.

Відповідно до даних з електронного кабінету платника податків, що не заперечується відповідачами, загальна сума відшкодованого бюджетного відшкодування склала 998326,27 грн., а залишок невідшкодованої суми (з урахуванням її зменшення на 43196 грн .) складає 330254,73 грн. ( 1371777-161585-68359-768382,27-43196=330254,73 ).

Не погоджуючись з такою бездіяльністю контролюючого органу щодо не направлення висновку про суми відшкодування ПДВ, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з часткової обґрунтованості та доведеності п/вимог та, відповідно, з неправомірної бездіяльності відповідачів.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, частково погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх частково обґрунтованими та заснованими на законі, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Як передбачено пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню ) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню ), та строки проведення розрахунків закріплено у ст.200 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин ).

Як слідує зі змісту вимог п.200.1 ст.200 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин ), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню ) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового ) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового ) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин ), при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню ) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Згідно з п.200.4 ст.200 ПК України (у редакції, чинній з 01.01.2016р. ) передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові ) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового ) періоду.

За приписами п.200.7 ст.200 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин ), платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Як визначено п.200.8 ст.200 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин ), до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Ділі, як передбачено п.200.10 ст.200 ПК України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

При цьому, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п.200.11 ст.200 ПКУ у редакції, чинній до 01.01.2016р. ).

Також, приписами п.200.12 ст.200 ПК України (у редакції, чинній до 01.01.2016 року ), орган державної податкової служби зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

В свою чергу, як передбачено п.200.13 ст.200 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин ), орган Державного казначейства України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом 5-ти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Відповідно до п.200.15 ст.200 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин ), у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як передбачено зі змісту п.200.17 ст.200 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин ), джерелом сплати бюджетного відшкодування (у т.ч. заборгованості бюджету ) є доходи бюджету, до якого сплачується податок. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Поряд з цим, нормою п.200.23 ст.200 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин ) встановлено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120% облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Так, станом на час виникнення спірних правовідносин, механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість був визначений Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (затв. Постановою КМУ №39 від 17.01.2011р .).

Так, відповідно до п.6 вказаного Порядку №39, у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог ст.ст.73,83 ПК України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість, в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Згідно із п.7 цього ж Порядку №39, орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов`язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: 3-х робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; 5-ти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування ПДВ.

Пунктом 8 Порядку №39 визначено, що державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування ДВ, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.

Відповідно до п.9 Порядку №39, на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: 3-х операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; 5-ти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Отже, за правилами Порядку №39, у разі підтвердження контролюючим органом достовірності нарахування платником податку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, контролюючий орган зобов`язаний скласти та надіслати органу державної казначейської служби висновок про суму відшкодування податку на додану вартість.

Так, як вбачається з матеріалів справи та вже зазначалось вище, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2015р. по справі №815/5756/16, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016р., було визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 10.03.2015р. №0000122200 та від 24.06.2015р. №0000352200.

Як видно зі змісту зазначених вище судових рішень та даних з електронного кабінету платника податків, що не заперечується відповідачами, загальна сума відшкодованого бюджетного відшкодування склала 998326,27 грн., а залишок невідшкодованої суми (з урахуванням її зменшення на 43196 грн .) складає - 330254,73 грн. ( 1371777-161585-68359-768382,27-43196=330254,73 ).

Таким чином, на момент узгодження сум бюджетного відшкодування ПДВ, т.б. на момент прийняття ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016р. по справі №815/5756/16, податковий орган, був зобов`язаний протягом 5-ти робочих днів підготувати відповідний висновок та подати його органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Разом з тим, будь-яких доказів вчинення таких дій Головним управлінням ДФС в Одеській області ні до суду 1-ї інстанції, ні до апеляційного суду сторонами не надано.

В свою чергу, 21.12.2016 року Верховною Радою України прийнято Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в України , який набрав чинності з 01.01.2017 року.

Вказаним Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в України фактично був змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування, який не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Отже, згідно з п.п.200.7.1 п.200.7 ст.200 ПК України (в редакції з 01.01.2017 року ), формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до п.п.200.7.2 п.200.7 ст.200 ПК України, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Як вже зазначалося вище, порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування безпосередньо закріплений в п.200.12 ст.200 ПК України.

Так, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна );

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення ) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених пп. б , в цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку. У випадках, передбачених підпунктами а , г і ґ цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Згідно п.200.15 ст.200 ПК України, у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Отже, з вказаного вбачається, що податковий орган вчасно не направив висновок про повернення бюджетного відшкодування відповідно до ПК України (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин ), а також з 01.01.2017 року відповідно до редакції ПК України 01.01.2017 року, т.б. залишається не внесеними в Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування позивача, у зв`язку із чим вчинено триваюче правопорушення.

В свою чергу, Законом №1797-VIII підрозділ 2 Розділу XX Перехідні положення ПК України, був доповнений пунктами 52 та 56, відповідно до яких, до 10.01.2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов`язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним п.200.19 ст.200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 01.01.2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.

При цьому, формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному ст.200 цього Кодексу.

Так, до 01.02.2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01.02.2016 року, за якими станом на 01.01.2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

До того ж, необхідно зазначити, що постановою КМУ від 25.01.2017р. №26 був затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість , який, згідно з п.3 цієї Постанови, набирає чинності з 01.04.2017 року.

При цьому, зазначеною Постановою КМУ визначено, що до набрання чинності Порядком бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно з п.52 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України , здійснюється у Порядку, що діяв до 01.01.2017 року.

Згідно з п.6 Порядку №26, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Пунктом 12 Порядку №26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені п.200.13 ст.200 ПК України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому, органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Також, у зв`язку з набранням чинності Порядком №26, з 01.04.2017 року втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (затв. Постановою КМУ від 22.02.2016р. №68 ), який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з ПДВ або уточнюючих розрахунків з ПДВ, передбачених абз.4 п.50.1 ст.50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу.

Так, п.10 зазначеного Порядку №68 було передбачено, що друга частина реєстрів містить інформацію, зокрема, про: зазначену у заяві суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку; дату узгодження територіальним органом ДФС зазначеної у заяві суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Таким чином, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01.04.2017р., так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, саме контролюючими органами.

При цьому, у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку №68, який діяв до 01.04.2017 року, відповідна інформація мала бути включена у сформований до 10.01.2017 року єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01.02.2016 року, за якими станом на 01.01.2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Бюджетне відшкодування за такими заявами до 01.04.2017р. мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, т.б. зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.

Далі, з 01.04.2017 року передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.

Отже, тільки після набрання чинності Порядком №26, т.б. з 01.04.2017р., контролюючий орган, повинен був внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, для забезпечення доступу органу Казначейства для виконання.

Згідно п.п.19-1.1.9. п.19-1.1. ст.19-1 ПК України, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст.19-3 цього Кодексу: формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи.

Відповідно до п.4 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (затв. Постановою КМУ №26 від 25.01.2017р .), орган ДФС вносить до Реєстру такі дані: найменування платника податку на додану вартість та його індивідуальний податковий номер; дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (в разі їх подання ); дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання ); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання ), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу; реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування; реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання ), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна ); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання ), не узгоджену органом ДФС; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Так, як вже зазначалось вище та підтверджується матеріалами справи, Любашівською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області 24.06.2015р, 06.11.015р. складено висновки про суми відшкодування податку на додану вартість ТОВ АГРОСЕРВІС в загальному розмірі - 998 326,27 грн., які скеровані на адресу ГУ ДКС України в Одеській області (яке цю суму сплатила позивачу ), проте відсутні висновки на суму бюджетного відшкодування на суму 330254,73 грн.

При цьому, також відсутні і будь-які докази на підтвердження, що на невиплачену суму узгодженого бюджетного відшкодування ПДВ за деклараціями з ПДВ ТОВ АГРОСЕРВІС за жовтень-грудень 2014 року 330254,73 грн. податковий орган подавав до ГУ ДКС України в Одеській області висновок із зазначенням узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 330254,73 грн., та які підлягають перерахуванню на рахунок платника податку у банку.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції приходить до висновку, про наявність протиправної бездіяльності саме ГУ ДФС в Одеській області щодо своєчасного неподання до ГУ ДКС України в Одеській області висновку із зазначенням узгодженої суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму 330254,73 грн., які, в свою ергу, підлягають перерахуванню на рахунок платника податку у банку, оскільки саме ГУ ДФС в Одеській області здійснювало відповідні функції станом на момент виникнення спірних правовідносин.

Відтак, вимога щодо визнання протиправною бездіяльність ГУ ДПС в Одеській області щодо неподання до органу ДКС України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 330254,75 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ АГРОСЕРВІС задоволенню не підлягає, оскільки задля ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача, з урахуванням вимог ч.2 ст.9 КАС України, необхідно визнати протиправною бездіяльність саме ГУ ДФС в Одеській області.

Що ж до позиції відповідачів про те, що сума залишку у розмірі 330254,73 грн. нібито не може бути включена до Тимчасового реєстру заяв та Реєстру заяв , оскільки на сьогодні відсутні такі технічні можливості здійснення процедур відшкодування сум залишків бюджетного відшкодування ПДВ, що підлягатимуть включенню до Тимчасового реєстру заяв за умови законодавчих змін, судова колегія зазначає наступне.

Так, у відповідності до зазначених вище приписів, бюджетне відшкодування за заявами до 01.04.2017р. здійснювалося зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.

В свою чергу, згідно з положень ст.254 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року ), постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Отже, оскільки ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016 року у справі №815/5756/16 була проголошена у відкритому судовому засіданні за участю представника відповідача (Любашівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області ) то, відповідно, ця ухвала набрала законної сили 23.02.2016 року, а тому, саме цю дату слід вважати днем закінчення процедури судового оскарження.

У зв`язку з зазначеним, останній день для подання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, припадає на 01.03.2016р., однак, як свідчать матеріали справи, такий висновок контролюючим органом поданий так і не був.

Проте, так як відсутній механізм реального відшкодування платнику податків узгодженої суми бюджетного відшкодування вказаного податку, зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву позивача до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків.

Однак, слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду суттєво змінила існуючий підхід та своєю постановою від 12.02.2019р. у справі №826/7380/15 та відступила від усталеної практики Верховного Суду України, зробивши новий висновок, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Так, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини наголошував, що поняття майно у ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як майнові права , а отже, як майно (див. mutatis mutandis рішення у справі Бейелер проти Італії від 05.01.2000р. ) ( Beyeler v. Italy, заява №33202, §100 ).

За певних обставин легітимне очікування на отримання активу також може захищатися ст.1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має легітимне очікування , якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі Суханов та Ільченко проти України від 26.06.2014р. (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35) ).

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі Інтерсплав проти України від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес ( Intersplav v. Ukraine, заява №803/02, §31-32 ). Суд констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували справедливий баланс між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, не відшкодовану платнику протягом визначеного законодавством строку, суд дійшов висновку, що позивач має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету ПДВ, які охоплюються поняттям майно в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що способи захисту, такі як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призводять до ефективного відновлення права платника податків.

Також, цими висновками встановлено, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України на користь позивача заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ.

Отже, враховуючи вищезазначене, судова колегія приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції висновку, що в даному конкретному випадку, ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України в Одеській області на користь ТОВ АГРОСЕРВІС заборгованості бюджету із відшкодування ПД, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 330254,73 грн.

Що ж стосується позовних вимог про стягнення з державного бюджету України пені в розмірі 569 157 грн., нарахованої на суму узгодженої заборгованості, то судова колегія з цього приводу вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, дійсно, Держава, в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми вважаються бюджетною заборгованістю, на яку в силу положень п.200.23 ст.200 ПК України нараховується пеня.

Передумовою початку нарахування пені є невиконання контролюючим органом обов`язку з повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість протягом строку, визначеного ст.200 ПК України.

Нарахування пені пов`язується саме із недотриманням суб`єктами владних повноважень положень ст.200 ПК України, яка визначає, зокрема, комплекс дій, необхідних для своєчасного повернення сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Наведений юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені саме внаслідок невідшкодування йому відповідної суми.

В свою чергу, пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 ПК України передбачено право платника податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність ) контролюючих органів (посадових осіб ).

Таким чином, законодавцем надано платнику податків можливість захистити своє право шляхом оскарження не тільки рішення контролюючого органу, а й шляхом оскарження дії чи бездіяльності контролюючого органу.

Так, у відповідності до приписів ст.102 ПК України, строк давності складає 1095 днів, зокрема, на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов`язань (п.102.1); стягнення податкового боргу (п.102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування (п.102.5).

Пеня нараховується на суму бюджетної заборгованості в силу Закону та не залежить від волевиявлення платника ПДВ. Визначений законодавцем строк в 1095 днів свідчить на користь того, що ПК України надано можливість захистити своє право на стягнення пені у зв`язку з несвоєчасним відшкодування державою ПДВ протягом цього строку.

Після закінчення процедури судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний вчинити належні дії по бюджетному відшкодуванню, у разі не вчинення належних дій, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість.

Право платника податків на стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ та нарахованої пені повинно бути реальним і забезпечуватись практичною можливістю, в тому числі, шляхом звернення до суду.

Таким чином, позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого п.102.5 ст.102 ПК України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов`язань, тобто протягом 1095 днів.

При цьому, суд зазначає, що початок перебігу вказано строку має розпочинатись з дати виникнення бюджетної заборгованості по відшкодуванню ПДВ (що є також датою початку строку для нарахування пені, оскільки вимоги щодо відшкодування пені нерозривно пов`язані із фактом існування заборгованості бюджету ), і такою датою є наступний день, який слідує за датою закінчення строку, визначеного п.200.15 ст.200 ПК України, який обраховується від дати фактичного отримання контролюючим органом судового рішення, що набрало законної сили про задоволення позову позивача + 5 днів для підготовки висновку податковим органом та 5 операційних дні на відшкодування органами казначейства (зазначена кількість днів могла варіюватись в залежності періоду в якому заборгованість виникла та правового регулювання на той період, а саме п. 212, п.213 ПКУ ).

Отже статусу бюджетної заборгованості невідшкодовані суми ПДВ набувають на наступний день, який слідує за датою закінчення строку, визначеного п.200.15 ст.200 ПК України, отож з саме з вказаної дати платник податків набуває право на нарахування пені та звернення до суду про її стягнення.

Слід зауважити, що аналогічна правова позиція з цього спірного питання викладена і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.10.2020р. по справі №803/1149/18 та від 15.02.2021р. по справі №280/4452/18.

Так, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, спірні правовідносини фактично виникли у 2015 році, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування до податкової декларації з ПДВ за період грудень 2014 року позивачем було подано - 21.01.2015 року, а повне узгодження сум бюджетного відшкодування відбулось 23.02.2016 року, т.б. з моменту прийняття Одеським апеляційним адміністративним судом ухвали по справі №815/5756/16, якою залишено без змін постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2015 року, якою, в свою чергу, визнані протиправними та скасовані податкове повідомлення-рішення від 10.03.2015 року №0000122200 та податкове повідомлення-рішення від 24.06.2015 року №0000352200.

Додатково судова колегія зазначає, що ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016 року у справі №815/5756/16 була проголошена у відкритому судовому засіданні за участю представника відповідача (Любашівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області ).

Разом з тим, у відповідності до зазначених приписів п.200.15 ст.200 ПК України, останній день для подання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, як було вказано вище, припадає на більш пізню дату, а саме з урахуванням п`ятиденного строку - на 29.02.2016 року (оскільки 28.02.2016р. ( 5 день ) - неділя ), а з урахуванням 5 операційних днів на відшкодування органами казначейства, початок строку для нарахування пені припадає на 07.03.2016 року (оскільки 05.03.2016р. ( 5 день ) - субота ).

Однак, у відповідності до зазначеного вище та приписів п.200.15 ст.200 ПК України, оскільки позивачем фактично було подано даний позов з вимогою про стягнення спірної пені 16.03.2020р., то, відповідно, позивачем пропущено закріплений законодавством строк у 1095 днів.

Крім того, судова колегія також додатково вважає за необхідне зазначити, що оскільки відсутні підтвердження про точну дату отримання відповідачем повного тексту ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2016 року у справі №815/5756/16, переглянутою постановою Верховного Суду від 08.10.2019 року, з якої, в свою чергу, вбачається, що касаційне провадження відкрито саме за касаційною скаргою Любашівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області 12.05.2016 року (т.б. вже за отриманою копією повного тексту ухвали від 23.02.2016 року ), то, відповідно, навіть з відрахуванням строку від зазначеної дати - позивачем пропущено трирічний строк на звернення до суду з позовом про стягненням спірної пені.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що судом першої інстанції було не повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, до того ж, деякі висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи та ґрунтуються на невірному тлумаченні норм діючого у цій сфері законодавства, в зв`язку із чим, адміністративний позов підлягає лише частковому задоволенню.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення має право скасувати його повністю або частково і у відповідній частині залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Отже, за таких обставин та враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, а також в зв`язку із тим, що деякі висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи, судова колегія, діючи у відповідності до п.п.1,4 ч.1 ст.317 та ч.1 ст.319 КАС України, вважає за необхідне скасувати судове рішення суду 1-ї інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України в Одеській області на користь товариства пені в розмірі 569157 грн., нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 04.03.2015 року по 06.03.2020р. та залишити ці позовні вимоги без розгляду, а в іншій частині оскаржуване рішення окружного суду від 15.10.2020р. - залишити без змін.

Керуючись ст.ст.308,310,315,316,319,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС в Одеській області та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області - задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року в частині задоволення позовних вимог ТОВ АГРОСЕРВІС щодо стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України в Одеській області на користь ТОВ АГРОСЕРВІС пені в розмірі 569157 грн., нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 04.03.2015 року по 06.03.2020 року - скасувати та залишити адміністративний позов в цій частині - без розгляду.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 16.03.2021р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: І.П. Косцова

В.О. Скрипченко