Ухвала

від 29.04.2021 по справі 420/2291/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 420/2291/20

адміністративне провадження № К/9901/13262/21

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І.А.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2021 у справі №420/2291/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОСЕРВІС до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, третя особа - Подільське управління Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

14.04.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2021.

Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОСЕРВІС звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області України в Одеській області, третьої особи Подільського управління Головного управління ДПС в Одеській області, в якому, з урахуванням уточнень, просило суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС України в Одеській області, щодо неподання до органу ДКС України висновку із зазначенням суми ПДВ у розмірі 330254,75 грн, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОСЕРВІС ;

- стягнути з державного бюджету України через Головного управління ДКС у Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОСЕРВІС заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ у розмірі 330254,75 грн. та пеню в розмірі 569157 грн., нараховану на суму такої заборгованості, а загалом 899 411,75 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2020, ухваленим за наслідками розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, позов ТОВ АГРОСЕРВІС задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС в Одеській області щодо неподання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 330254,73 грн, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю АГРОСЕРВІС . Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю АГРОСЕРВІС заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 330 254,73 грн. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю АГРОСЕРВІС пеню в розмірі 569157,00 грн, нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 04.03.2015 по 06.03.2020 включно. У задоволенні решти позовних вимогвідмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2021 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 в частині задоволення позовних вимог ТОВ АГРОСЕРВІС щодо стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь ТОВ АГРОСЕРВІС пені в розмірі 569157,00 грн, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 04.03.2015 до 06.10.2020 скасовано та залишено адміністративний позов в цій частині без розгляду. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 залишено без змін.

У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з частиною четвертою статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини четвертої статті 257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, судом не встановлені, таких застережень касаційна скарга також не містить. Виняткове значення цієї справи не підтверджено відповідним обґрунтуванням та належними доказами.

Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2021 у справі №420/2291/20 відмовити.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіІ.А. Гончарова І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова