Постанова

від 16.03.2021 по справі 560/3605/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/3605/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач - Іваненко Т.В.

16 березня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Іваненко Т.В.

суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2020 року (місце ухвалення рішення - м.Хмельницький) у справі за адміністративним позовом фермерського господарства "Мідас- ПТА" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в липні 2020 року фермерське господарство "Мідас-ПТА" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області про відмову у реєстрації податкових накладних/ РК в єдиному реєстрі податкової накладної 1566624/36404494 від 15.05.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 17.03.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України внести до єдиного реєстру податкових накладних відомості щодо реєстрації податкової накладної фермерського господарства "Мідас-ПТА" датою її фактичного отримання Державною податковою службою України, а саме податкову накладну №1 від 17.03.2020.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2020 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що позивачем не надано до контролюючого органу достатнього пакету документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, тому оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є правомірними.

Відзиви інших учасників справи на апеляційну скаргу на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду не надходили, що відповідно до ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Зернолія " (покупець) та фермерським господарством "Мідас-ПТА" (постачальник) 11.03.2020 укладено договір постачання №7810-1, відповідно до умов якого:

- постачальник зобов`язався поставити і передати у власність, а покупець прийняти та оплатити пшеницю врожаю 2019 року на умовах СРТ - доставлено до ТОВ "Зернолія" (пункт 1.1);

- загальна кількість товару складає 180,740 тон +/- 5% за вибором покупця (пункт 2.1);

- постачальник зобов`язується доставити товар до пункту розвантаження згідно п.1.1 за свій рахунок (пункт 4.3);

- цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими на те представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (пункт 8.2).

За змістом видаткової накладної №1 від 17.03.2020 фермерське господарство "Мідас-ПТА" поставило товариству з обмеженою відповідальністю "Зернолія" пшеницю в кількості 180,740 тон на загальну суму 975996,00 грн, у тому числі 162666,00 грн ПДВ.

Відповідно до платіжних доручень №28481 від 20.03.2020, №28474 від 19.03.2020 та №28473 від 18.03.2020 товариство з обмеженою відповідальністю "Зернолія" сплатило 780000,00 грн за отриманий товар.

Вказаний товар здав ОСОБА_1 згідно з довіреністю №909 від 11.03.2020, яка дійсна до 20.03.2020.

За змістом товарно-транспортних накладних №6 від 17.03.2020, №7 від 17.03.2020, №8 від 18.03.2020, №9 від 18.03.2020, №10 від 18.03.2020 товар доставлений автомобілем ДАФ НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 . При цьому пункт навантаження - с. Вівсяники, Деражнянський район, Хмельницька область, пункт розвантаження - м. Жмеринка, вул. Берляєва 2. Автомобільний перевізник - ФГ "Мідас-ПТА". Водій - ОСОБА_2 .

Згідно з довідкою фермерського господарства "Мідас-ПТА" від 22.05.2020 №18, при заповнені товарно-транспортних накладних №6 від 17.03.2020, №7 від 17.03.2020, №8 від 18.03.2020, №9 від 18.03.2020, №10 від 18.03.2020 допущено помилку в стрічці "автомобільний перевізник". Правильним слід вважати ФОП ОСОБА_2 , підстава - договір про надання послуг перевезення вантажів від 13.03.2020.

Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (перевізник) та фермерським господарством "Мідас-ПТА" (замовник) 13.03.2020 укладено договір про надання послуг перевезення вантажів, за умовами якого:

- перевізник за плату бере на себе зобов`язання надати замовникові послуги перевезення вантажів; перевезення здійснюється вантажним автомобільним транспортом (пункт 1.1);

- цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (пункт 7.1);

- строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.7.1 цього договору та закінчується 31.12.2020 (пункт 7.2).

На виконання умов договору про надання послуг перевезення вантажів від 13.03.2020 складено акт №1 від 19.03.2020 здачі-прийняття робіт (надання послуг), в якому зазначено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 були надані послуги перевезення вантажів автомобілем ДАФ НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 , по маршруту: пункт навантаження - с. Вівсяники, Деражнянський район, Хмельницька область, пункт розвантаження - м. Жмеринка, Вінницька обл., ТОВ "Зернолія", елеватор. Транспортування здійснювалося відповідно до товарно-транспортних накладних №6 від 17.03.2020, №7 від 17.03.2020, №8 від 18.03.2020, №9 від 18.03.2020, №10 від 18.03.2020. Загальна вартість робіт 21688,80 грн.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Зернолія" (зерновий склад) та фермерським господарством "Мідас-ПТА" (поклажодавець) 22.10.2019 укладено договір складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна №61, відповідно до якого:

- зерновий склад, що знаходиться за адресою: 23100, Вінницька обл., м. Жмеринка, вул. Барляєва, 2, код 00688798 зобов`язується за плату прийняти на відповідальне зберігання сільськогосподарську продукцію (зернові та олійні культури), яка йому передається поклажодавцем, надавати послуги по доведенню якості отриманого на зберігання зерна до рівня, що забезпечує оптимальний режим зберігання (сушка, очищення, інші технологічні операції), а також послуг по його навантаженню (для цієї статті навантаження вважається процес переміщення зерна з ємностей зернового складу на (в) ємності, вказані поклажодавцем); при навантаженні у зернового складу не виникає прав та обов`язків вантажовідправника (пункт 1.1);

- поклажодавець доставляє зерно на зерновий склад транспортними засобами за власний рахунок (пункт 3.1);

- договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 10.3).

Фермерським господарством "Мідас-ПТА" за правилом першої події та датою відвантаження товарів складено податкову накладну №1 від 17.03.2020 і направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з квитанцією від 20.03.2020 зупинено реєстрацію податкової накладної від 17.03.2020 №1 та зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація ПН/РК від 17.03.2020 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуг та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач подав повідомлення №1 від 14.05.2020 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. В них надав пояснення що фермерське господарство "Мідас -ПТА" створене 09 квітня 2009 року. №16561020000000450, основний вид діяльності господарства - вирощування зернових культур (код згідно з КВЕД 01.11). Голова господарства - ОСОБА_3 . Посівні площі під урожай 2019 року складали 460 га. Зерно зберігається в зерноскладі площею 720 м кв. Станом на 01.05.2020 - 5 чоловік працюючих, місячний фонд заробітної плати становить 30000,00 грн. Також додано 36 додатків.

Рішенням Головного управління ДПС у Хмельницькій області про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1566624/36404494 від 15.05.2020 відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 17.03.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Вказано додаткову інформацію: надано не повний пакет документів щодо підтвердження ПН №1 від 17.03.2020, а саме: відсутні пояснення та підтверджуючі документи права власності або оренди складського приміщення за адресою: с. Вівсянки, Деражнянський район (згідно ТТН пункт навантаження с. Вівсянки), відсутні документи щодо прийняття на роботу працівника ОСОБА_2 - водій, відповідно до наданих ТТН. Відповідно поданого Податкового розрахунку №1ДФ за 1 квартал 2020 року даний працівник не числиться. Крім того не надано пояснень та документів права власності або оренди на автомобіль ДАФ НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 (зазначено в ТТН №6, №7 від 17.03.2020, №8, №9, №10 від 18.03.2020).

Рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.06.2020 №20399/36404494/2 залишено без змін рішення №1566624/36404494 від 15.05.2020.

Позивач, вважаючи протиправним рішення №1566624/36404494 від 15.05.2020, звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи повністю підтверджують можливість прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №1 від 17.03.2020, а тому наявні правові підстави для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1566624/36404494 від 15.05.2020.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункт 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається згідно з приписами норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165) у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Приписами пунктів 10, 11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як свідчать матеріали справи, у квитанції про зупинення контролюючий орган вказав на те, що для реєстрації податкової накладної коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001, відсутні в таблиці даних платника ПДВ, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

Водночас, на момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені дод. 3 до Порядку № 1165.

Так, пункт 1 додаток 3 до Порядку № 1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Отже, п. 1 додаток 3 до Порядку № 1165 Критеріїв ризиковості здійснення операцій містить одну із можливих ознак ризиковості здійснення операцій, якою є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відтак, аналіз п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає п. 11 Порядку № 1165.

Однак, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у п. 1 додатку 3 до Порядку № 1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений п. 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені до неї п. 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару.

Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до п. 3, 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, п. 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у п. 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (п. 6, 7 Порядку № 520).

Згідно з вимогами п. 9, 10 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п. 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Судовою колегією враховано, що позивачем до контролюючого органу подано пояснення та необхідний пакет документів щодо податкової накладної реєстрацію, якої зупинено, що повною мірою розкривають зміст здійснених господарських операцій.

Як свідчить зміст оскаржуваного рішення, підставою для відмови в реєстрації податкової накладної № 1 від 17.03.2020 року стало ненадання платником податку копій первинних документів: щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Вказано додаткову інформацію: надано не повний пакет документів щодо підтвердження ПН №1 від 17.03.2020, а саме: відсутні пояснення та підтверджуючі документи права власності або оренди складського приміщення за адресою: с. Вівсянки, Деражнянський район (згідно ТТН пункт навантаження с. Вівсянки), відсутні документи щодо прийняття на роботу працівника ОСОБА_2 - водій, відповідно до наданих ТТН. Відповідно поданого Податкового розрахунку №1ДФ за 1 квартал 2020 року даний працівник не числиться. Крім того не надано пояснень та документів права власності або оренди на автомобіль ДАФ НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 (зазначено в ТТН №6, №7 від 17.03.2020, №8, №9, №10 від 18.03.2020)

Разом із тим, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи те, що відповідні пояснення та документи надані контролюючому органу, суд доходить висновку, що в контролюючого органу не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкової накладної № 1 від 17.03.2020 року.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Більше того, як свідчать матеріали адміністративної справи, позивачем було надано ті документи, про які згадується в оскаржуваному рішенні.

А відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарських операцій позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Колегія суддів звертає увагу на те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Отже, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

В цьому випадку, під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної ФГ "Мідас-ПТА" в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тож, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення №№1566624/36404494 від 15.05.2020, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч. 7ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 9 ст.139 КАС України передбачено що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до чч. 1-5ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16 та від 16 серпня 2019 року у справі №755/6702/16-а склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідно до ч.5ьст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи встановлено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем подано ряд підтверджуючих документів: договір про надання юридичних послуг від 19.06.2020; розрахунок суми витрат на надання юридичних послуг, що надаються згідно договору; платіжне доручення №199 від 22.06.2020; ордер серії ХМ №049075.

Згідно з розрахунком суми витрат на надання юридичних послуг, що надаються згідно договору загальна вартість послуг становить 7500,00 грн.

Однак, враховуючи співмірність послуг категоріям складності справи та докази щодо обсягу виконаних робіт, суд першої інстанції дійшов висновку, що заява позивача в частині стягнення судових витрат за надання професійної правничої допомоги підлягає задоволенню на суму 3100,00 грн.

В апеляційній скарзі відповідач не погодився з вказаною сумою і зазначив про те, що відповідно до п.2 Методики обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затвердженої постановою КМУ від 17 вересня 2014 року №465, розмір оплати за годину роботи адвоката з надання правової допомоги становить 5 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на момент подання адвокатом акта, - починаючи з 1 січня 2018 року.

Однак, вказана вище методика визначає механізм обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, і не поширюється на випадки визначення розміру гонорару адвоката за договором про надання правової допомоги.

Крім того, вказана вище методика не враховує критерії визначення витрат на професійну правничу допомогу, передбачених ст.134 КАС України, та не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Іваненко Т.В. Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.