Постанова

від 16.03.2021 по справі 120/3722/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/3722/20-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Свентух Віталій Михайлович

Суддя-доповідач - Моніч Б.С.

16 березня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Капустинського М.М. Шидловського В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринське АТП-10512" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Товариство з обмеженою відповідальністю "Жмеринське АТП-10512" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ

В липні 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринське АТП-10512", в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринське АТП-10512" заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах по Списку № 2 в сумі 10725,51.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідач має заборгованість із сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яка не відшкодована в добровільному порядку у розмірі 10725,51 грн.

17 серпня 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подало заяву про зміну розміру позовних вимог, в якій, збільшивши розмір позовних вимог, просило стягнути з відповідача 11673,37 невідшкодованих до Пенсійного фонду України фактичних виплат пенсій за віком на пільгових умовах, призначених відповідно до пунктів "б-з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Мотивуючи вказану заяву, відповідач зазначив, що за час розгляду справи в суді відповідач не виконав п.п.6.8 Інструкції (підприємства та організації зобов`язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідоленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах), тобто не провів розрахунки за липень в сумі 2556,97, лише 21.07.2020 частково сплатив заборгованість у сумі 1467,18 грн. Станом на 17.08.2020 борг відповідача становить 11673,37 грн, що підтверджується карткою особового рахунку відповідача.

ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринське АТП-10512" на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах по Списку №2 в сумі 11673,37 грн.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Жмеринське АТП-10512" перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та має обов`язок щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за п.п. "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

За відповідачем рахується заборгованість по невідшкодованих до Пенсійного фонду фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах за Списком №2 у загальному розмірі 11673,37 грн., а саме по громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ..

Відповідно до розрахунків за період з лютого 2020 року по липень 2020 року розмір відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку №2 по пенсіонерам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 становить 11673,37 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем суми заборгованості за період з лютого 2020 року по липень 2020 року по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з даним позовом.

IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки надані позивачем розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону № 1788-XII та картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджують наявну за відповідачем заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з лютого 2020 року по липень 2020 року в сумі 11673,37 грн та на час розгляду судом адміністративної справи заборгованість по сплаті невідшкодованих фактичних витратах на виплату і доставку пенсії призначених на пільгових умовах за Списком №2 відповідачем не сплачена.

V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело, на його переконання, до невірного вирішення справи.

Апелянт зазначає, що неприйняття зустрічної позовної заяви потягнуло винесення судом необґрунтованого та незаконного рішення з неповним з`ясуванням обставин справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти доводів відповідача та просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон №1058-IV), Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція), для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2 - 8 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пунктів 6.4 - 6.5 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно з пункту 6.7 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених у порядку ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", покладений на підприємства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі №820/3678/15.

Так, згідно наданих позивачем розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Жмеринське АТП-10512" наявна заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 в сумі 11673,37 грн. за період з лютого 2020 року по липень 2020 року.

Відповідач на час розгляду справи не відшкодував управлінню ПФУ понесених ним витрат на виплату і доставку пенсії призначених на пільгових умовах за Списком №2 на зазначену вище суму.

А тому, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги є обґрунтованим, а тому наявні підстави для задоволення позову.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з дослідженням усіх основних питань, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Доводи апеляційної скарги про те, що неприйняття зустрічної позовної заяви потягнуло винесення судом необґрунтованого та незаконного рішення з неповним з`ясуванням обставин справи, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

Згідно з ч.ч.2-4 ст.177 КАС України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції не об`єднував ухвалою вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом. При ухваленні оскаржуваного рішення не надавалась оцінка аргументам та вимогам зустрічного позову, а справа розглянута в межах позовних вимог Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Встановивши наявність заборгованості товариства перед управлінням ПФУ щодо понесених витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та несплату такої в добровільному порядку, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду.

Отже суд апеляційної інстанції не переглядає справу з урахуванням зустрічного позову відповідача.

Крім того, повернення зустрічного позову судом першої інстанції не заважає відповідачу звернутись до суду із позовними вимогами в загальному порядку і таким чином реалізувати своє право на судовий захист.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування не вбачається.

VII. ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринське АТП-10512" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 16 березня 2021 року.

Головуючий Моніч Б.С. Судді Капустинський М.М. Шидловський В.Б.