Рішення

від 16.03.2021 по справі 502/1528/20

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 502/1528/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Балана М.В.,

за участю секретаря судового засідання Урсул Г.К.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Кілія справу за позовом

ОСОБА_1

до

Приозерненської сільської ради

про визнання права власності на спадщину,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовною заявою до Приозерненської сільської ради про визнання права власності на спадщину. 05.11.2020 року позивачем була подана уточнена позовна заява, в якій були уточнені позовні вимоги до Приозерненської сільської ради, а саме: встановити факт наоежності заповіту та визнати право власності позивача на земельну ділянку.

В обґрунтування викладених позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дядько позивача ОСОБА_2 , який на день смерті проживав в АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишив на ім`я позивача заповіт, посвідчений виконавчим комітетом Приозерненської сільської ради Кілійського району Одеської області за реєстровим № 68 від 14.12.2007 року. Після смерті спадкодавця залишилося спадкове майно, яке складається з земельної ділянки площею 2,86 га, яка розташована на території Приозерненської сільської ради та яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивач, ОСОБА_1 відповідно до ст.1235 ЦК України є спадкоємцем за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час звернення до Теплодарської міської державної нотаріальної контори Одеської області, ОСОБА_3 , який прийняв спадщину шляхом подачі заяви до нотаріальної контори, позивачу було надано роз`яснення за №412т /02-14 від 13.08.2020 року щодо розбіжності, а саме, в даті народження спадкодавця. У заяві та заповіті зазначена дата народження спадкодавця - ІНФОРМАЦІЯ_2 , тоді як згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 07 серпня 2020 року № 0027338994 отриманого нотаріусом під час підготовки до видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом вказана дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_3 . У зв`язку з тим, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак не має можливості в позасудовому порядку оформити право власності на спадкове майно, що стало підставою для звернення до суду з позовом про встановлення юридичного факту та визнання право власності на спадщину.

Позивач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, однак від нього на адресу суду надійшла заява, відповідно до якої він просить справу розглядати за його відсутності, а також зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник Приозерненської сільської ради Одеської області, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, однак від нього на адресу суду надійшла заява, відповідно до якої позов просить провести засідання без його участі, проти задоволення позову заперечень немає.

На підставі вищезазначеного суд ухвалює рішення за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою, в порядку передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Як зазначено у ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши надані письмові докази та розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог, суд достовірно встановив такі факти та відповідні їм правовідносини:

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_2 , актовий запис № 04, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Приозерненської сільської ради Кілійського району Одеської області 04.02.2009 року.

Як зазначено в заповіті, посвідчений секретарем Приозерненської сільської ради Кілійського району Одеської області Новк О.К. 14.12.2007 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на випадок своє смерті зробив таке розпорядження: належну йому земельну ділянку площею 2,86 га на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ОД №044671, виданого Кілійською районною державною адміністрацією, 16.08.2004 року, для ведення сільськогосподарського виробництва, заповідаю ОСОБА_1 .

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №044671 від 17.11.2004 року, державний акт на право власності на земельну ділянку видано ОСОБА_2 , який проживає с. Приозерне, і на підставі розпорядження Кілійської районної державної адміністрації №464 від 16.08.2004 року, є власником земельної ділянки площею 2,86 га, яка розташована на території Приозерненської сільської ради Кілійського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до акту про перенесення в натуру меж земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків, виданий Приозерненською сільською радою Кілійського району Одеської області від 17 серпня 2004 року, проведено встановлення та закріплення на місцевості меж земельної ділянки, переданої в приватну власність гр. ОСОБА_2 площею 2,86 га, з таким складом сільськогосподарських угідь: ріллі 1,68 га, ріллі зрошуваної - 1,18 га.

Як зазначається у відповіді Теплодарської міської державної нотаріальної контори Одеської області, щодо прийняття спадщини шляхом подачі заяви до нотаріальної контори, позивачу було надано роз`яснення за №412т /02-14 від 13.08.2020 року щодо розбіжності, а саме, в даті народження спадкодавця.

В довідці №145, виданою виконавчим комітетом Приозерненської сільської ради 20.08.2020 року, померлий ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 постійно був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , по момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 . На день його смерті разом з ним постійно були зареєстровані: ОСОБА_1 , племінник, ІНФОРМАЦІЯ_6 по теперішній час.

Згідно довідки №146, виданої Приозерненською сільською радою Кілійського району Одеської області від 20.05.2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дійсно зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності з ч. 1-2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

У відповідності до ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважаться таким, що прийняв спадщину.

Таким чином судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за заповітом та таким, що прийняв спадщину відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

У відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з пунктом б ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

В ч. 1, 2 ст. 182 ЦК України вказано, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Згідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності на встановлена судом.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до листа Міністерства Юстиції України від 21.02.2005 року за № 19-31/319 Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем .

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд

Дослідивши письмові докази, надані позивачем, враховуючи наведені норми цивільного законодавства, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту належності та визнання права власності на земельну ділянку, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за заповітом, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки він прийняв спадщину після померлого дядька ОСОБА_2 , але не зміг оформити.

Керуючись ст.ст. 12,13,18,141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, ст.ст.1216, 1218, 1220, 1233, 1235, 1268 ЦК України суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , заповіту посвідченого виконавчим комітетом Приозерненської сільської ради Кілійського району Одеської області за реєстровим №68 від 14.12.2007 року.

Визнати за позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на земельну ділянку загальною площею 2,86 га з кадастровими номерами: 5122383400:01:001:0155 (площа 1,68 га) та 5122383400:01:002:0428 (площа 1,18 га) з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Приозерненської сільської ради Кілійського району Одеської області, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №044671 виданого 17.11.2004 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Одеського апеляційного суду.

Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан