Рішення
від 15.03.2021 по справі 306/1614/20
СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/1614/20

Провадження № 2/306/127/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

15 березня 2021 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої - судді Тхір О.А.,

з участю секретаря судового засідання Дичка О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Свалява в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом, в якому просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 (на даний час Мукачівського району) Закарпатської області.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (на даний час Мукачівського району) Закарпатської області. У даному житловому будинку зареєстрований відповідач ОСОБА_2 , колишній зять доньки позивача, які розлучилися (рішення суду від 09.10.2018 року, справа № 306/1699/18), який не проживає в такому після розлучення, більше двох років. Оскільки відповідач добровільно не вчиняє дії щодо зняття з реєстраційного обліку, позивач просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 (на даний час Мукачівського району) Закарпатської області.

Відповідно до ухвали суду від 10.12.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 05.01.2021, яке в останнє відкладено на 02.02.2021 року.

Згідно з ухвалою суду від 02.02.2021 року справу закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду в судовому засіданні на 25.02.2021, яке в останнє відкладено на 15.03.2021 року.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 в канцелярію суду подала заяву, у якій просить справу розглянути за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, не заперечує щодо заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, шляхом надіслання судових повісток відповідачу та публікування оголошення на веб-сайті суду в мережі Інтернет, у судове засідання повторно не з`явився з невідомих суду причин.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання у відповідності до ч.ч.6,7 ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи та письмового відзиву до суду не надходило. Крім того інформація про стан розгляду справи та дату судових засідань розміщено на веб-сайті суду в мережі Інтернет.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, що стверджується зворотними повідомленнями які повернулися на адресу суду з відміткою Укрпошти.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, про заочний розгляд справи судом 15.03.2021 року постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судових засідань.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, зважаючи на заяви сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає задоволенню.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВКТ 567793 від 18.10.2008 року та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 20760502 від 30.10.20081 року ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок за адресою, АДРЕСА_1 (на даний час Мукачівського району) Закарпатської області.

Згідно з довідкою виданою КП "ВУКГ" № 1202 від 23.10.2020 року, за адресою АДРЕСА_1 (на даний час Мукачівського району) Закарпатської області зареєстровані позивач ОСОБА_1 , дочка ОСОБА_3 , онук ОСОБА_2 , інший родич ОСОБА_4 , чоловік позивача ОСОБА_5 , та відповідач ОСОБА_2 ..

Актом про фактичне проживання (не проживання) особи № 109 № 281 від26.10.2020 року встановлено, що ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою, АДРЕСА_1 (на даний час Мукачівського району) Закарпатської області, фактично у вказаному дворогосподарстві не проживає більше року, а проживає за адресою АДРЕСА_2 .

Як вбачається із копії рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 09.10.2018 року справа № 306/1699/18 ОСОБА_3 розірвала шлюб з ОСОБА_2 .

Відповідно до змісту ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 319 Цивільного кодексу України визначено, що саме власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений або обмежений в здійсненні права власності (ч.2 ст. 321 Цивільного кодексу України).

За положеннями ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав та вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Правова позиція Верховного суду України, що закріплена в постанові від 16 листопада 2016 року в справі № 6-709цс16 вказує на те, що власник житла має право усунути перешкоди в користуванні цим житлом зареєстрованою особою шляхом подання позову про визнання цієї особи такою, що втратила право на користування житлом.

Верховний суд України у зазначеній постанові роз`яснює, що зазначена норма матеріального права (ст. 391 ЦК України) визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Як зазначено у п. 34, 36 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156ЖК УРСР; стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися правом власності на свій розсуд.

Відповідно до положень ст.ст.379, 380, 381 ЦК України об`єктом права власності особи може бути, зокрема, житло - жилий будинок, садиба.

Права власника жилого будинку (квартири) визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, згідно яких власник має право використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований в спірному житлі, однак понад тривалий час - понад один рік там не проживає.

Відповідач, будучи зареєстрованим у житловому будинку позивача до тепер, порушує її права та законні інтереси, як власника, зокрема, і на свій розсуд володіти, користуватись і розпоряджатись належним майном.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити та визнати відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 (на даний час Мукачівського району) Закарпатської області .

Згідно з ч.1 ст. 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Задовольняючи позов про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом, суд використовує права надані ст. 267 ЦПК України, щодо встановлення порядку виконання рішення суду, і вважає, що в рішенні слід вказати на те, що дане рішення є підставою для зняття особи з реєстрації.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України витрати із сплати судового збору в сумі 840,80 грн., слід стягнути з відповідача на користь позивача

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. ст.ст. 12, 13, 18, 19, 81, 258, 259, 263-265, 274, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 391, 346, 405 ЦК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 (на даний час Мукачівського району) Закарпатської області.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (на даний час Мукачівського району) Закарпатської областіна користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 (на даний час Мукачівського району) Закарпатської області, РНОКПП НОМЕР_1 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Закарпатського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Ім`я позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (на даний час Мукачівського району) Закарпатської області, РНОКПП НОМЕР_1 .

Ім`я відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (на даний час Мукачівського району) Закарпатської області.

Суддя Свалявського районного суду

Закарпатської області О.А.Тхір

15.03.2021 року

СудСвалявський районний суд Закарпатської області
Дата ухвалення рішення15.03.2021
Оприлюднено17.03.2021
Номер документу95558519
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —306/1614/20

Рішення від 15.03.2021

Цивільне

Свалявський районний суд Закарпатської області

Тхір О. А.

Ухвала від 02.02.2021

Цивільне

Свалявський районний суд Закарпатської області

Тхір О. А.

Ухвала від 10.12.2020

Цивільне

Свалявський районний суд Закарпатської області

Тхір О. А.

Ухвала від 24.11.2020

Цивільне

Свалявський районний суд Закарпатської області

Тхір О. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні