Ухвала

від 12.03.2021 по справі 308/13316/20

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/13316/20

1-кс/308/996/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло вищевказане клопотання, в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт на майно, а саме: земельну ділянку, з кадастровим номером 2123656200:08:001:0233 для будівництва дачного будинку, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , код НОМЕР_1 , площею 0,10 га, яка розташована на території Ясінянської селищної ради Рахівського району, полонина «Драгобрат», що є речовим доказом у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020071160000025 від 11.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК У країни.

Клопотання обґрунтоване наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, упродовж 2008-2010 років розпорядженнями Рахівської районної державної адміністрації передано у приватну власність фізичних осіб ряд земельних ділянок в урочищі Драгоборат за межами населеного пункту смт. Ясіня Рахівського району та в урочищі Козьмещик за межами населеного пункту с. Лазещина Рахівського району.

Право постійного користування землею ДП «Ясінянське ЛГ» посвідчено державним актом на право постійного користування землею серії І-ЗК №000378, виданим 18.12.1996 на підставі розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації від 18.12.1996 за № 360.

Встановлено, що розпорядженням голови Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 27.10.2006 надано дозвіл громадянину ОСОБА_4 на збір матеріалів погодження виділення земельної ділянки для дачного будівництва на землях запасу районної ради за межами населених пунктів, полонина Драгобрат.

Розпорядженням голови Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 17.10.2007 за №619 громадянину ОСОБА_4 затверджено матеріали погодження, акти вибору та надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га., на землях Ясінянської селищної ради, полонина Драгобрат, у власність за межами населеного пункту, цільове використання - для рекреаційного призначення (дачне будівництво). ДП «Центр державного земельного кадастру» Закарпатська регіональна філія розроблено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером 2123656200:08:001:0233 для будівництва дачного будинку гр. ОСОБА_4 , площею 0,10 га, яка розташована на території Ясінянської селищної ради Рахівського району, полонина «Драгобрат».

Розпорядженням голови Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області №225 від 19.05.2008 гр. ОСОБА_4 затверджено проект відведення вказаної земельної ділянки та надано її у власність для будівництва дачного будинку.

Земельна ділянка за кадастровим номером 2123656200:08:001:0233 належить на праві власності гр. ОСОБА_4 , про що свідчить державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №447023, виданий на підставі розпорядження Рахівської райдержадміністрації. Державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010924600204.

Водночас, згідно з висновком експерта №15/87 від 31.072020, складеним в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42020071160000025 від 11.02.2020, встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 2123656200:08:001:0233, яка розташована на території Ясінянської селищної ради, Рахівського району Закарпатської області та належить ОСОБА_4 , повністю накладається на земельну ділянку земель лісового фонду ДП «Ясінянського ЛГ». Площа накладення земельної ділянки за кадастровим номером 2123656200:08:001:0233 на землі лісового фонду ДП «Ясінянського ЛГ» -0,1 га.

01.03.2021 у кримінальному провадженні винесено постанову про визнання речовим доказом земельних ділянок. Метою накладення арешту згідно процесуальних норм п. п. 1,4 ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення кримінального провадження у частині збереження речових доказів в незмінному стані, як за зовнішнім виглядом, так і в незмінному правовому стані.

Орган досудового розслідування ставить клопотання перед слідчим суддею про арешт земельної ділянки з метою забезпечення збереження речового доказу у незмінному правовому статусі, як земельну ділянку не обтяжену заборонами та іпотеками у власності однієї фізичної особи, без зміни її зовнішнього вигляду, щоб запобігти перетворенню.

Підставою ж застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження є той факт, що органом досудового розслідування встановлено правовий статус земельної ділянки, а саме передача її безоплатно у приватну власність з порушенням норм Земельного кодексу України та наявність іншого права постійного користування вказаними земельними ділянками. Не вжиття заходів щодо організації заборони відчуження земельних ділянок може призвести до їх продажу, що порушить права осіб, які набудуть право власності на земельну ділянку та перешкодить скасуванню права власності, а в подальшому поверненню земельних ділянок до земель лісового фонду.

Установлено, що земельна ділянка, яка є предметом розгляду, є земельною ділянкою лісового фонду та відноситься до земель лісогосподарського призначення. Фактично відбулась незаконна її безоплатна передача у приватну власність, без вилучення та зміни цільового призначення.

Таким чином, враховуючи, відповідно до вимог ст. 173 КПК України, наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 ч.2 КК України, орган досудового розслідування вважає, що слід накласти арешт на вказану земельну ділянку.

У судове засідання прокурор не з`явився. Разом з тим від слідчої ОСОБА_5 , яка є в групі слідчих, що здійснюють досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, надійшла заява про розгляд вказаного клопотання без її участі. Клопотання підтримує та просить його задовольнити.

Власник майна в судове засідання не з`явився. Повідомлявся належним чином. Разом з тим від представника власника майна адвоката ОСОБА_6 , надійшло клопотання про розгляд клопотання про арешт майна без їх участі, при цьому у задоволенні клопотання просили відмовити у зв`язку з відсутністю підстав у накладенні арешту.

На підставі ст. 172, ч. 4 ст. 107 КПК України, слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання без участі учасників кримінального провадження, без здійснення фіксування за допомогою технічних засобів.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що Слідчим Управлінням Головного управління національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження відомості про яке внесені до ЄРДР за №42020071160000025 від 11.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК У країни.

У межах даного кримінального провадження в органу досудового розслідування виникла об`єктивна необхідність у застосуванні арешту майна, зокрема земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0233, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , площею 0,10 га, яка розташована на території Ясінянської селищної ради Рахівського району, полонина «Драгобрат».

Слідчим суддею встановлено, що 01.03.2021 постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області вказану земельну ділянку приєднано в якості речових доказів у кримінальному провадженні №42020071160000025.

Метою застосування арешту орган досудового розслідування визначає забезпечення кримінального провадження у частині збереження речових доказів в незмінному стані, як за зовнішнім виглядом, так і в незмінному правовому стані. У той час як підставою застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження є встановлений органом досудового розслідування факт передачі вказаної земельної ділянки безоплатно у приватну власність з порушенням норм Земельного кодексу України та наявність іншого права постійного користування такою.

Так, відповідно дост. 131 КПК Українизахід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження (ч.1ст.170 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

З огляду на положення частин 2 та 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Згідно зі ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.

З огляду на положення ч.4 ст.173КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

При цьому, з метою забезпечення можливості органам досудового розслідування провести необхідний комплекс розшукових, слідчих та процесуальних дій, з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ч. 2ст. КПК України, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту земельних ділянок для власників або володільців осіб, та враховуючи потреби досудового розслідування щодо втручання у права та інтереси власників майна на даному етапі кримінального провадження, слідчий суддя вважає вірним застосовувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб, та вважає, що заборона розпорядження та користування вказаним нерухомим майном забезпечить збереження речових доказів та не призведе до приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження останніх.

Враховуючи вищенаведене, а також розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 171-173, 175, 309, 395, 532 КПК України, слідчий суддя

П О С ТА Н О В И В:

Клопотання прокуроравідділу Закарпатськоїобласної прокуратури ОСОБА_3 про арештмайна задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0233, яка належить ОСОБА_4 , площею 0,10 га, яка розташована на території Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, полонина «Драгобрат» із забороноюрозпоряджатися такористуватися вказаним майном.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1