Постанова

від 15.03.2021 по справі 923/940/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року м. ОдесаСправа № 923/940/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ярош А.І.

суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Голд"

на рішення Господарського суду Херсонської області від 01 грудня 2020 року

по справі №923/940/20

за позовом: Каховської міської ради Херсонської області

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Голд"

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 73752,96грн.,

Каховська міська рада звернулась до господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Голд" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності в сумі - 73752,96 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідача у період 01.06.2019 по 31.12.2019 використовує земельну ділянку комунальної власності загальною площею 0,3888 га, яка розташована за адресою Херсонська область, м. Каховка, шосе Чаплинське, 14, кадастровий номер 6510400000:06:003:0040 та на якій розміщений належний відповідачу об`єкт нерухомого майна, за відсутності будь-яких правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку. Внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів відповідачем в період 01.06.2019 по 31.12.2019 отримано дохід шляхом нездійснення орендних платежів до бюджету в розмірі 73752,96 грн.

Правовими підставами позову є ст.ст.1212-1214 ЦК України. Посилаючись на ці норми позивач стверджує, що між ним та відповідачами виникли зобов`язання в силу яких позивач як власник майна вправі вимагати, а відповідач, котрий власником майна не є, але зберіг його у себе без достатніх правових підстав, зобов`язаний відшкодувати позивачеві вартість цього майна.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 01 грудня 2020 року по справі №923/940/20 ( ОСОБА_1 ) позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Голд" на користь стягувача Каховської міської ради Херсонської області безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності в сумі 73752,96 грн.

Стягнуто з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Голд" на користь Каховської міської ради судові витрати у розмірі 2102 грн.

Приймаючи рішення, судом встановлено, що за результатами судового розгляду знайшли своє підтвердження обставини, на які посилається Каховська міська рада Херсонської області, як на підтвердження порушення своїх прав з боку відповідача ТОВ "Сіріус Голд". Розрахунок суми втрат бюджету позивача є обґрунтованим, а правові підстави для його стягнення - наявними.

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, позовні вимоги Каховської міської ради Херсонської області підлягають задоволенню повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіріус Голд" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 01.12.2020р. по справі № 923/940/20 повністю і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апелянт зазначає, що ТОВ СІРІУС ГОЛД з 16.03.2017р. є власником нерухомого майна - комплексу будівлі автозаправної станції №31 за адресою: м.Каховка, вул.Чаплинське шосе, 14 на загальній площі земельної ділянки комунальної власності площею 0,3888 га з кадастровим номером 6510400000:06:003:0040. З моменту придбання та по даний час АЗС не працює, так як не була введена в експлуатацію.

З посиланням на приписи ст.93 ЗК України, ст.288.1, 269.1.2 ст. 269 ПК України апелянта вважає, що землекористувач зобов`язаний сплачувати земельний податок до укладання договору оренди землі, а після укладання договору оренди землі - орендну плату.

ТОВ СІРІУС ГОЛД за період з 01.06.2019р. по 31.12.2019р. нараховано та сплачено земельний податок за земельну ділянку з кадастровим номером 6510400000:06:003 :0040.

З урахуванням викладеного, ТОВ СІРІУС ГОЛД сплачено плату за користування земельною ділянкою площею 0,3888 га з кадастровим номером 6510400000:06:003:0040 у відповідності до Податкового кодексу України, а посилання про заподіяні збитки є безпідставними.

Крім того ТОВ СІРІУС ГОЛД вважає, що Каховська міська рада є неналежним позивачем щодо стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за землю в сумі 73 752,96 грн., оскільки орендна плата за ділянки державної та комунальної власності є формою плати за землю та входить до складу податку на майно.

Тому апелянт вважає, що саме органи доходів та зборів мають уживати заходів щодо стягнення орендної плати за земельні ділянки з боржників. Будь-які інші підходи суперечать вимогам ПК України.

На думку апелянта, спір щодо стягнення орендної плати за земельну ділянку комунальної власності є публічно-правовим, адже правовідносини врегульовані нормами публічного, а не приватного права, а суб`єктом звернення до суду є орган Державної фіскальної служби, який реалізує свою владну управлінську функцію, а не орган місцевого самоврядування в особі Каховської міської ради.

Обов`язок зі сплати за землю виникає у нового власника нерухомості з моменту переоформлення ним права на земельну ділянку, тобто з моменту держаної реєстрації прав на земельну ділянку, яка здійснюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . З такою позицією погоджуються податкові органи, які у своїх консультаціях посилаються на зазначені вище положення ПК України.

Враховуючи норми чинного законодавства України та вищезазначені обставини вважаємо відсутні правові підстави щодо стягнення з ТОВ СІРІУС ГОЛД на користь Каховської міської ради безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності в сумі 73 752,96 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 року відкрито апеляційне провадження по справі №923/940/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Голд" на рішення Господарського суду Херсонської області від 01 грудня 2020 року.

Встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень по справі, подання до суду заяв чи клопотань стосовно призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо, із доказами направлення копій таких заяв іншим учасникам справи.

Ухвалено розглянути справу №923/940/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Голд" на рішення Господарського суду Херсонської області від 01 грудня 2020 року в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

08.02.2021 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Каховської міської ради Херсонської області, в якому позивач вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим та просить залишити його без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Сіріус Голд" є власником нерухомого майна - комплексу будівлі автозаправочної станції № 31, загальною площею - 33 м 2, який розташований за адресою: Херсонська область, місто Каховка, Чаплинське шосе, буд. 14.

Даний об`єкт нерухомого майна знаходиться на земельній ділянці комунальної власності територіальної громади м. Каховка, кадастровий номер: 6510400000:06:003:0040, площею - 0,3888 га, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, вид використання земельної ділянки: для обслуговування автозаправної станції, місцезнаходження земельної ділянки: Херсонська область, м. Каховка, шосе Чаплинське, 14 що засвідчується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6507461832020 від 20.01.2020 року та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 136979198 від 07.09.2018 року.

Одночасно з набуттям права власності на об`єкт нерухомості Відповідач вступив у фактичне володіння і користування земельною ділянкою кадастровий номер: 6510400000:06:003:0040, площею - 0,3888 га, на якій розташоване вказане вище майно.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 136979198 від 07.09.2018 року, щодо об`єкта нерухомого майна - комплекс, будівлі автозаправочної станції № 31, загальною площею - 33,0 м2, з 16.03.2017 року належить на праві приватної власності Відповідачу. Право користування (оренди) чи інші речові права за Відповідачем на земельну ділянку по Чаплинському шосе, 14, площею 0,3888 га, кадастровий номер: 6510400000:06:003:0040, на якій розташований вказаний об`єкт нерухомого майна - не зареєстровано.

Судом встановлено, що договір оренди земельної ділянки по Чаплинському шосе, 14, площею 0,3888 га, кадастровий номер: 6510400000:06:003:0040 між Відповідачем та Позивачем укладено на підставі рішення сесії Каховської міської ради від 20.02.2020 року № 2092/93 "Про укладення договору оренди земельної ділянки по Чаплинському шосе, 14" та зареєстроване відповідне право оренди земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.04.2020 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 15.04.2020 року, індексний номер: 206899715.

Рішенням Каховської міської ради від 30.01.2008 року № 455/31 "Про визначення ставок орендної плати за користування земельними ділянками та території міста Каховка" (додається), пунктом 3 вказаного рішення встановлено, що за земельні ділянки, які за своїм цільовим призначенням відносяться до земель для будівництва та обслуговування будівель торгівлі - автозаправочних та газонаповнюючих станцій встановлюються ставка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в розмірі - 12%.

Згідно листа ГУ ДФС у Херсонській області від 21.04.2020 року № 3340/9/21-22-50-04-12 у 2019 році підприємство ТОВ "Сіріус Голд" було платником земельного податку.

За період з 01.06.2019 по 31.12.2019 року нараховано (за ставкою 2% від нормативної грошової оцінки) та сплачено - 12643,38 тис. грн.

Разом з тим, позивач вважаючи, що у період з 01.06.2019 по 31.12.2019 року ТОВ "Сіріус Голд" мало б сплачувати орендну плату за ставкою 12 % (згідно рішення Каховської міської ради від 30.01.2008 року № 455/31 "Про визначення ставок орендної плати за користування земельними ділянками та території міста Каховка") замість земельного податку за ставкою 2%, звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення збитків у вигляді плати за землю у розмірі орендної плати в сумі 73752,96 грн.

Відповідно до ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

У відповідності до вимог ст. 12 Земельного кодекс України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, у тому числі, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні.

За змістом ст.ст. 122, 123, 124 Земельного кодексу України селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частина 1 ст.1166 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом «д» ч.1 ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Предметом позову в даному випадку у справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цій об`єкт розміщений.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт «е» частини першої статті 141 цього Кодексу).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина 1 ст.і 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Отже, за змістом наведених приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Як зазначалося раніше, станом на 16.03.2017р. ТОВ «Сіріус Голд» оформлено право власності на комплекс будівлі автозаправочної станції № 31, загальною площею - 33 кв. м. який розташований на земельній ділянці комунальної власності територіальної громади м. Каховка. 14.

Разом з тим, право оренди земельної ділянки відповідач оформив шляхом укладення договору оренди землі від 02.04.2020 року та зареєстрував в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно лише 13.04.2020 року, що вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 15.04.2020 року, № 206899715.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний сплатити ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Таким чином, судова колегія зазначає, що в період з 16.03.2017 по 13.04.2020 року відповідач користується даною земельною ділянкою без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки - Каховської міської ради.

Враховуючи, що рішенням Господарського суду Херсонської області від 11.09.2019р. у справі №923/604/19, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 року, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус Голд» на користь Каховської міської ради збитки за період з 16.03.2017р. по 31.05.2019р., колегія суддів вважає обґрунтованими позовні вимоги Каховської міської ради про стягнення збитків з відповідача за період з 01.06.2019 по 31.12.2019 року.

Судова колегія відхиляє доводи ТОВ "Сіріус Голд" про необхідність сплати за користування земельною ділянкою земельного податку до укладення договору оренди, а після укладення такого - орендної плати, а також аргументації щодо неналежності сторони позивача, оскільки адміністрування (у т.ч. і стягнення) зазначеного податку (орендної плати) має здійснюватись контролюючим податковим органом (ДФС) як органом стягнення у публічно-правовому спорі, виходячи з таких підстав.

Згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Як правильно зазначено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, земельний податок - це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу), а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у вказаній редакції).

За підпунктами 269.1,1 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (підпункт 286.1 статті 286 Податкового кодексу України).

За вимогами пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок сплачують плату за землю (в т.ч. земельний податок) з дня виникнення права власності, користування земельною ділянкою.

Проте, як було зазначено вище, право власності, право постійного користування земельною ділянкою у спірний період за ТОВ Сіріус Голд не було зареєстровано.

Водночас, за п.п. 288.1., 288.2., 288.3., 288.4. ст. 288 Податкового кодексу України - підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки; платником орендної плати є орендар земельної ділянки; об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду; розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Однак, право оренди відповідної земельної ділянки також не було зареєстровано за ТОВ «Сіріус Голд .

Разом з тим, податковим законодавством України розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Враховуючи вищезазначене та аналізуючи відповідні норми, апеляційний суд вважає правильним висновок місцевого господарського суду, що відповідач у спірний період не був власником або постійним землекористувачем зазначеної земельної ділянки, а тому не був суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі", визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст. 14.1.36, 14.1.125, 288.5 ПК України).

Розмір збережених у себе відповідачем без достатньої правової підстави коштів позивачем був розрахований як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується та сплачуються за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Пунктом 3 Рішення Каховської міської ради Херсонської області від 30.01.2008 № 455/31 "Про затвердження ставки оренди землі від нормативної грошової оцінки на території м. Каховки" встановлено, що земельні ділянки, які за своїм цільовим призначенням відносяться до земель для будівництва та обслуговування будівель торгівлі - автозаправочних та газонаповнюючих станцій встановлюється ставка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в розмірі 12 %.

Згідно із витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.02.2019 № 18-21-0.181-4947/0/209-19, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6510400000:06:003:0040 становить 1264335,67 грн.

Як вже зазначалося вище, відповідно до листа ГУ ДФС у Херсонській області від 21.04.2020 № 3340/9/21-22-50-04-12, ТОВ "Сіріус Голд" за період з 01.06.2019 по 31.12.2019 нараховано та сплачено 12643,38 грн.

Судова колегія погоджується з розрахунком збитків, відповідно до якого сума несплаченої відповідачем плати за користування земельною ділянкою становить 73752,96 грн.

При цьому, доводи апелянта про те що з моменту придбання та по даний час АЗС не працює, так як не була введена в експлуатацію, не впливають на спірні правовідносини та на вирішення спору по суті, оскільки використання власником нерухомого майна здійснюється на власний розсуд.

Щодо твердження відповідача щодо неналежності позивача у даної справі.

Статтями 12, 189 Земельного кодексу України визначено, що повноваження щодо здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства покладено на сільські, селищні, міські, районні та обласні ради.

Відповідно до положень ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до статті 19 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків, звертаються до суду у випадках, передбачених законом. Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов`язань (підпункт 20.1.36 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України).

Як зазначалось вище, власники та землекористувачі земельних ділянок сплачують плату за землю (в т.ч. земельний податок) з дня виникнення права власності, користування земельною ділянкою. Оскільки за відповідачем будь-яке право на спірну земельну ділянку не зареєстровано у встановленому законодавством порядку, у контролюючого органу в силу вимог вище вказаного пункту 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України відсутні обов`язки та, відповідно, повноваження на стягнення у судовому порядку податкових зобов`язань.

Тому, апеляційний суд вважає цілком правильним висновок суду першої інстанції про те, предметом даного позову є стягнення орендної плати, що належить до сфери приватноправових відносин, за суб`єктним складом спір також є приватноправовим, оскільки сторонами спору є суб`єкт господарювання та орган місцевого самоврядування (Каховська міська рада), який діє як представник власника (територіальної громади м. Каховки) земельної ділянки комунальної власності у приватноправових земельних відносинах, а не як суб`єкт владних повноважень.

Судова колегія відхиляє посилання апелянта на те, що ТОВ СІРІУС ГОЛД за період з 01.06.2019р. по 31.12.2019р. нараховано та сплачено земельний податок за земельну ділянку з кадастровим номером 6510400000:06:003:0040, судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що оскільки за відповідачем будь-яке право на спірну земельну ділянку не було зареєстровано у встановленому законодавством порядку, то у ТОВ "Сіріус Голд" були відсутні правові підстави щодо сплати земельного податку за вказану земельну ділянку.

При цьому, суд правомірно врахував, що відповідачем здійснено часткову плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6510400000:06:003:0040.

З огляду на встановлені обставини судова колегія зазначає, що наведені апелянтом у апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення і ухвалення нового рішення, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями ст. ст. 240, 270, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282-285 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Голд" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 01 грудня 2020 року по справі №923/940/20 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя Г.І. Діброва

Суддя Н.М. Принцевська