Ухвала

від 15.03.2021 по справі 915/439/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

15 березня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/439/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.

секретар судового засідання : Іванов І.В.

за участю представників учасників справи:

від Фізичної особи-підприємця Корнієнко Зої Василівни, м. Миколаїв - не з`явився;

від Миколаївської міської ради, м. Миколаїв - не з`явився.

за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради, м. Миколаїв

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.07.2020 року, м. Миколаїв, суддя Семенчук Н.О., повний текст рішення складено та підписано 10.07.2020 року

у справі № 915/439/18

за позовом Фізичної особи-підприємця Корнієнко Зої Василівни, м. Миколаїв

до відповідача Миколаївської міської ради, м. Миколаїв

про скасування пункту 4 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 20.04.2017 року №18/27, яким було відмовлено Фізичній особі-підприємцю Корнієнко Зої Василівні у продовженні строку оренди земельної ділянки (кадастровий номер 4810136600:07:023:0035) загальною площею 89 кв.м. для обслуговування торгівельного павільйону з літнім майданчиком по проспекту Богоявленському (Жовтневому) поблизу житлового будинку №340, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року Фізична особа-підприємець Корнієнко Зоя Василівна, м. Миколаїв звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Миколаївської міської ради, м. Миколаїв, в якій просила суд скасувати п. 4 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 20.04.2017 року № 18/27, яким було відмовлено фізичній особі-підприємцю Корнієнко Зої Василівні у продовженні строку оренди земельної ділянки (кадастровий номер 4810136600:07:023:0035) загальною площею 89 кв.м. для обслуговування торгівельного павільйону з літнім майданчиком по проспекту Богоявленському (Жовтневому) поблизу житлового будинку № 340.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, починаючи з 2002 року, в оренді позивачки перебуває земельна ділянка площею 89 кв.м., на підставі рішення Миколаївської міської ради, м. Миколаїв від 16.05.2013 року № 28/41 було укладено договір оренди землі від 05.08.2013 року № 3969, до закінчення строку дії договору - 06.01.2016 року позивачка звернулась до Миколаївської міської ради, м. Миколаїв із заявою про поновлення договору оренди землі, позивачка після спливу договору оренди землі продовжує користуватись земельною ділянкою, а відповідачем не направлено протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, з огляду на що позивачка вважає, що на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі вважається поновленим на тих самих умовах починаючи з 20.05.2016 року. Однак після настання юридичного факту - поновлення договору оренди на тих самих умовах, відповідач приймає рішення про відмову Фізичній особі-підприємцю Корнієнко Зої Василівні, м. Миколаїв у продовженні строку оренди земельної ділянки (п. 4 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 20.04.2017 року №18/27).

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.07.2020 року у справі №915/439/18 (суддя Семенчук Н.О.) позов Фізичної особи-підприємця Корнієнко Зої Василівни, м. Миколаїв до Миколаївської міської ради, м. Миколаїв задоволено; скасовано п. 4 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 20.04.2017 року № 18/27, яким було відмовлено Фізичній особі-підприємцю Корнієнко Зої Василівні у продовженні строку оренди земельної ділянки (кадастровий номер 4810136600:07:023:0035) загальною площею 89 кв.м. для обслуговування торгівельного павільйону з літнім майданчиком по проспекту Богоявленському (Жовтневому) поблизу житлового будинку № 340.

Рішення суду мотивоване тим, що прийняття міською радою рішення про відмову у поновленні договору оренди могло б мати місце на стадії узгодження умов договору (частин 4-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» ), тобто в місячний строк від звернення орендаря з відповідною заявою. Натомість відповідач прийняв оскаржуване рішення після закінчення такого строку та продовження користування орендарем земельною ділянкою, за відсутності протягом місяця після закінчення договору заперечень міської ради проти такого користування, а саме на тій стадії, коли у відповідності до ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» договір визначається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах. Як зазначив суд першої інстанції, відсутність заперечень орендодавця у поновленні договору оренди та відсутність звернень Миколаївської міської ради до позивача про звільнення та повернення спірної земельної ділянки дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» .

Миколаївська міська рада, м. Миколаїв з рішенням суду першої інстанції не погодилась, тому звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила суд рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.07.2020 року у справі № 915/439/18 скасувати та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 року відкрито апеляційне провадження у справі № 915/439/18 за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради, м. Миколаїв на рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.07.2020 року, справу призначено до судового розгляду на 15.03.2021 року.

В судове засідання представники учасників справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду про відкриття та призначення справи до розгляду.

Дослідивши предмет та підстави позову, текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції та підстави його оскарження, судова колегія дійшла висновку про необхідність задоволення клопотання відповідача та зупинення провадження у справі, з огляду на наступне.

Звертаючись до суду із позовом в даній справі, позивач посилався на те, що після закінчення дії укладеного між сторонами договору оренди землі, вона продовжує користуватись земельною ділянкою, при цьому Миколаївська міська рада, м. Миколаїв заяву позивача про поновлення договору на той самий строк і на тих саме умовах не розглянула, відповідне рішення не прийняла, додаткову угоду не підписала, що в силу ч. 6 ст. Закону України "Про оренду землі" свідчить про автоматичне продовження дії договору на тих самих умовах. Однак після настання юридичного факту - поновлення договору оренди на тих самих умовах, відповідач приймає рішення про відмову Фізичній особі-підприємцю Корнієнко Зої Василівні, м. Миколаїв у продовженні строку оренди земельної ділянки (п. 4 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 20.04.2017 року № 18/27).

При цьому, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Миколаївською міською радою в порушення ст. 33 Закону України «Про оренду землі» протягом місяця після закінчення його питання щодо поновлення строку дії договору вирішено не було, з огляду на що договір був поновленим на той самий строк та на тих самих умовах, а тому оскаржуване рішення є незаконним.

Підставою оскарження рішення суду першої інстанції в даному випадку є порушення приписів ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , а саме: щодо недотримання позивачем процедури звернення до орендаря із відповідним повідомленням про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк в строки визначені договором оренди землі . При цьому, скаржник свою позицію обґрунтовує, зокрема посиланням на постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року у справах №159/5756/18 та № 3313/350/16-ц.

Разом з тим, під час розгляду справи з`ясовано, що Верховний Суд ухвалою від 14.01.2021 року справу № 903/1030/19 за позовом Фізичної особи-підприємця Лешик Ігоря Івановича до Луцької міської ради про визнання поновленим договору оренди землі передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Передаючи справу № 903/1030/19 на розгляд Великої Палати Верхового Суду, колегія суддів Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновків щодо застосування положень ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка була чинною до 15.07.2020 року) у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, оскільки відступ дозволить реалізувати розмежування переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк (ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , яка була чинною до 15.07.2020 року) та поновлення договору оренди землі (ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , яка була чинною до 15.07.2020 року), що забезпечить еволюційний та послідовний підхід до впорядкування судової практики щодо застосування норм зазначеного Закону при вирішенні відповідної категорії спорів.

Ухвалою від 09.02.2021 року Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу № 903/1030/19 для вирішення питання щодо можливості відступу від правового висновку, висловленого у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18 про необхідність дотримання учасниками орендних правовідносин певного алгоритму дій (щодо звернення орендаря до орендодавця з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проєкт додаткової угоди), передбаченого нормами ст. 33 Закону України "Про оренду землі", для можливості продовження орендних правовідносин після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки.

Враховуючи, що правовідносини у справі № 915/439/18 та у справі № 903/1030/19 стосуються правовідносин поновлення договору оренди землі на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", суд вважає правовідносини в цих справах подібними.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За змістом названої норми, вирішення питання про зупинення провадження у справі обумовлено необхідністю досягнення правової визначеності у правозастосуванні відносно конкретної категорії справ.

У такому випадку згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку іншої справи.

Оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, та з огляду на те, що правовідносини у даній справі та справі № 903/1030/19 є подібними, з метою дотримання єдності судової практики, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зупинення з власної ініціативи провадження у справі № 915/439/18 за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради, м. Миколаїв на рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.07.2020 року до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 903/1030/19.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст. 234, 269, 270, 273, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Зупинити апеляційне провадження у справі № 915/439/18 за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради, м. Миколаїв на рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.07.2020 року до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №903/1030/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді Н.М. Принцевська А.І. Ярош