Постанова

від 16.03.2021 по справі 904/5537/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2021 року м. Дніпро Справа № 904/5537/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач),

суддів: Кузнецової І.Л., Чус О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізький завод залізничних виробів"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2020р.

( суддя Євстигнеєва Н.М., м. Дніпро, повний текст рішення складено 30.11.2020 р.) у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізький завод залізничних виробів", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення штрафних санкцій у розмірі 66 593,09 грн.

ВСТАНОВИВ :

1. Короткий зміст позовних вимог

Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізький завод залізничних виробів" штрафні санкції у розмірі 66 593,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №299 від 17 березня 2020 року в частині поставки товару належної якості. На підставі пунктів 7.3, 7.4 договору позивач нарахував штраф за поставку товару неналежної якості у розмірі 62 289,65 грн. та штраф за порушення строку заміни товару у розмірі 4 304,44 грн.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2020р. позов задоволено - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізький завод залізничних виробів" на користь Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" штрафні санкції у сумі 66 593 грн. 09 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 2 102 грн 00коп..

Рішення суду мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується факт поставки відповідачем на адресу позивача товару із порушенням умов щодо його якості, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення штрафу у сумі 66 593 грн. 09 грн. підлягають задоволенню.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Криворізький завод залізничних виробів" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що в порушення ст. 164,172 ГПК України відповідачу не було надіслано копії позовної заяви з додатками, про судове засідання, яке було призначено на 30.11.2020 р. відповідач взагалі не отримував жодних повідомлень. Про вказане судове засідання представник відповідача- адвокат Бурлаченко С. Ю. дізнався випадково, у телефонному режимі зателефонувавши до помічника головуючого судді Євстигнеєвої Н. М. Крім того, перед судовим засіданням, яке було призначено на 30.11.2020 р. представник Бурлаченко С. Ю. у телефонному режимі повідомив секретаря судового засідання, що з 13.11.2020 р. він перебував на лікарняному .

Скаржник також посилається на те, що при винесенні рішення судом проігноровано норми п. 3.5. договору №299 від 17.03.2020 р. згідно якого, окрім процедури оформлення заявки на поставку конкретної партії продукції, визначено порядок підтвердження отримання даної заявки - відповідно до вказаних умов постачальник при отриманні заявки має направити покупцеві письмове підтвердження отримання вказаної заявки. Даний факт, на думку Скаржника, є важливим, так як, відповідно до умов договору та, зокрема, самої заявки Поставка товару повинна бути здійснена на протязі 55 банківських днів , з моменту отримання письмової заявки Покупця.

Скаржник вважає, що позивачем не було надано суду допустимих та належних доказів належного оформлення заявок на поставку продукції та їх отримання відповідачем, а тому, вимоги про сплату пені за чітко визначений період не обгрунтовані належними доказами щодо настання та спливу строків поставки продукції. Зважаючи на вказане, на переконання Скаржника, дані позовні вимоги є необгрунтованими та передчасними, а тому не підлягають задоволенню.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Від Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою, оскільки відповідач не зазначає жодних доводів та доказів, які спростовують висновки суду.

Зокрема, Товариство посилається на те, що відправлення позовної заяви з усіма додатками до позовної заяви, було надіслано на адресу, за якою зареєстроване місцезнаходження ТОВ "КЗЗВ" (50066, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Луганська, будинок 1 Б).

Позивач зазначає, що саме відповідач має організувати роботу своїх працівників, які уповноважені слідкувати за отриманням поштових відправлень, які надходять на його адресу.

З інформації з сайту "Укрпошта" про поштове відправлення № 5002906605911 вбачається, що це поштове відправлення було повернуто за зворотною адресою відправнику. Як правило, це відбувається через закінчення строку зберігання поштового відправлення у відділені поштового зв`язку.

Таким чином, позивач наголошує на тому, що він виконав всі вимоги процесуального законодавства щодо надсилання на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів та суд правомірно відмовив представнику ТОВ "КЗЗВ" у зобов`язанні позивича повторно надіслати вищезазначені документи на адресу відповідача.

Позивач вважає безпідставними зауваження відповідача про те, що судом проігноровані норми п. 3.5. договору поставки № 299 від 17.03.2020 p., оскільки позивачем пред`являлися претензії до якості поставленого товару та позовні вимоги полягали у стягненні штрафу за поставку неякісного товару. При цьому, якість поставленого на адресу Покупця товару ніяким чином не ставиться в залежність від отримання/неотримання заявки або отримання/неотримання письмового підтвердження Постачальника. Позивачем не ставиться питання щодо порушення строків поставки та не нараховується відповідачу пеню або інша відповідальність за прострочку поставки товару. В цій справі предмет позову інший, тому обставини щодо отримання заявок на поставку продукції не мають важливе значення для вирішення цієї справи.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Кузнецова І.Л., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.12.2020р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізький завод залізничних виробів" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2020р. у справі № 904/5537/20 залишено без руху, надано апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів доплати судового збору, у розмірі 135 грн. 00 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізький завод залізничних виробів" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2020р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи

17.03.2020р., між Публічним акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" (надалі-покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Криворізький завод залізничних виробів" (надалі - постачальник) був укладений договір поставки № 299, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця, а покупець - прийняти й оплатити товар у порядку, передбаченому цим договором (п.1.1. договору).

Найменування, асортименти, кількість, комплектність товару обумовлюються сторонами у специфікації, що є невід`ємною частиною договору (п. 1,2. договору).

Якість товару, що поставляється, повинна відповідати державним стандартам і технічним умовам на даний вид товару й підтверджуватися сертифікатом якості виробника товару. Найменування державних стандартів і технічних умов, інші вимоги, яким повинна відповідати якість товару, вказуються в специфікації (п. 2.1. договору).

Загальна сума договору визначається загальною вартістю товару, що підлягає поставці у відповідності до Специфікації до даного договору. Орієнтовна вартість даного договору, на момент його укладення, становить 311 448, 24 грн., у тому числі ПДВ в сумі 51 908,04 грн..

Згідно п.3.1. договору, базові умови поставки товару визначаються відповідно до умов Інкотермс (у редакції 2010 року і закріплюються в Специфікаціях).

Згідно п.3.4. договору, письмова заявка направляється покупцем за допомогою поштового зв`язку на адресу постачальника зазначену у реквізитах постачальника.

Письмова заявка може направлятися покупцем за допомогою факсимільного/електронного зв`язку. Відправлення заявки за допомогою факсимільного/електронного зв`язку здійснюється покупцем виключно з номеру/електронної адреси покупця та виключно на номер/електронну адресу постачальника, зазначені у відповідній специфікації до договору.

Постачальник зобов`язаний не пізніше одного робочого дня, з моменту одержання заявки покупця, направити покупцеві письмове підтвердження одержання заявки за допомогою поштового зв`язку на адресу покупця, зазначену у реквізитах покупця.

Письмове підтвердження може направлятися постачальником за допомогою факсимільного/електронного зв`язку. Відправлення письмового підтвердження за допомогою факсимільного/електронного зв`язку здійснюється постачальником виключно з номеру/електронної адреси постачальника та виключно на номер/електронну адресу покупця, зазначені у відповідній специфікації до договору.

Приймання товару, виявлення недоліків у товарі врегульовано розділом 5 договору.

Так, згідно п.5.1. договору, приймання товару по кількості здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції ВТП і товарів НВ по кількості, затвердженої Постановою Держарбітражу СРСР від 15.06.1965 №П-6, у діючій редакції. Приймання товару по якості здійснюється на підставі Інструкції про порядок приймання продукції ВТП і товарів НВ по якості, затвердженої Постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 №П-7, у діючій редакції.

У випадку виявлення дефектів (у тому числі неявних та/або прихованих недоліків у процесі експлуатації, під час дії гарантійного строку) або недостачі товару покупець зобов`язаний протягом одного робочого дня від дня виявлення дефектів або недостачі направити письмовий виклик представникові постачальника для участі в прийманні товару. Представник постачальника зобов`язаний з`явитися протягом трьох робочих днів від дати одержання виклику (п.5.2. договору).

При неявці представника постачальника у строк, зазначений у п. 5.2. договору, або одержання повідомлення постачальника про неявку свого представника, покупець складає акт про виявлені недоліки у товарі самостійно, комісією, призначеною наказом керівника підприємства.

Повернення постачальнику товару, в якому виявлені приховані недоліки, здійснюється покупцем на підставі відповідних висновків, зазначених в акті про виявлення прихованих недоліків, та оформлюється Вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма № М-11). Вимога складається у двох примірниках, перший з яких залишається у покупця, а другий направляється разом із товаром, в якому виявлені приховані недоліки. Доставка товару, в якому виявлені приховані недоліки, здійснюється за рахунок постачальника (п.п.5.3., 5.4. договору).

Згідно п.5.5. договору при поставці неякісного (некомплектного) товару, що підтверджується відповідним актом, постачальник оформлює коригувальну видаткову накладну та розрахунок-коригування до податкової накладної.

Пунктом 7.3. договору передбачено, що у випадку поставки товару неналежної якості чи неналежної кількості, або поставки некомплектного товару постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 20 % від суми специфікації, при виконанні зобов`язань за якою відбулося таке порушення.

В разі порушення строку для заміни постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 20 % від вартості товару, який підлягає заміні (п.7.4. договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020р. (п.10.1. договору).

Доказів припинення чи визнання недійсним вказаного вище договору матеріали справи не містять.

На виконання умов договору сторони підписали Специфікацію №1 від 17.03.2020р., згідно якої постачальник зобов`язався поставити товар на загальну суму 311 448,24 грн. (з ПДВ).

Умови поставки СРТ - склад Покупця, м. Кривий Ріг (Інкотермс 2010). Вантажоодержувач - ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" (п.п.2,3 Специфікації).

Згідно п.4 Специфікації, строк поставки товару - 1-2 квартал 2020 р., протягом 55 банківських днів з моменту отримання письмової заявки покупця.

Для направлення письмових заявок та письмових підтверджень за допомогою факсимільного/електронного зв`язку, згідно пунктів 3.4, 3.5 договору, застосовуються наступні контакти сторін:

Покупець -тел/факс (056)444-24-48, електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_2;

Постачальник - тел/факс НОМЕР_2, електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 (п.9 Специфікації).

Судом першої інстанції встановлено, що Позивачем, на електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , направлено заявку від 02.04.2020 р. № 53-15/717 на поставку у квітні 2020 р. товарно-матеріальних цінностей на суму 10 758,60 грн. (а.с.10) та заявку від 27.04.2020р. №53-15/873 на суму 10 758,60 грн. (а.с.12).

05.05.2020 р. на склад покупця надійшов товар від ТОВ "КЗЗВ" за видатковими накладними № КЗ-0000008 від 05.05.2020 р. на суму 10 758,60 грн., № КЗ-0000009 від 05.05.2020 р. на суму 10 758, 60 грн. (а.с.14-15).

У відповідності до акту приймання продукції за якістю № 56 від 15.05.2020 р. комісією, у тому числі за участю уповноваженого представника ТОВ "КЗЗВ" (Бессалов Д.С.), було встановлено, що товар має недоліки, тобто товар є неналежної якості та підлягає поверненню та заміні. Бессалов Д.С. уповноважений діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізький завод залізничних виробів" на підставі довіреності № 05 від 02.02.2020р. (а.с.19).

Згідно акту встановлено, що постачальником була поставлена прокладка підрельсова типу ПРП 3,2 замість прокладки підрельсової типу ПРП 2,1, вкладиш ізолюючий був виготовлений у 2018 році, що не відповідає заявленим вимогам у специфікації №1 від 17.03.2020р..

Листом від 05.06.2020р. позивач повідомив відповідача про те, що станом на 05.06.2020р. неякісна продукція, згідно акту приймання продукції за якістю № 56 від 15.05.2020р. не замінена, супроводжуючих документів на поставку продукції не надано (а.с.20).

У відповідь на цей лист відповідач просив не прийняту продукцію згідно Акту №56 від 15.05.2020р. відвантажити 10.06.2020р. в автомобіль TOYOTA HILUX НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 (а.с.21).

Станом на теперішній час товар не замінений на товар належної якості.

У липні 2020 р. позивач направив на адресу відповідача вимогу № 53-02/2168 від 14.07.2020р., але поштове відправлення повернулося, як не вручене (а.с.24-25).

На підставі п.п. 7.3., 7.4. договору, Позивач здійснив нарахування штрафу за поставку товару неналежної якості та порушення строку для заміни товару у сумі 66 593,09 грн., що і стало причиною спору.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Предметом доказування у даній справі є встановлення наявності/відсутності підстав для застосування відповідальності за поставку товару неналежної якості та порушення строку для заміни товару у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін ( ч.2 ст.712 ЦК України).

Згідно зі ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до положень ст. 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами (с. 674 ЦК України).

Згідно положень ст. ст. 675 та 676 ЦК України, товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк), який починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Судом першої інстанції встановлено, що постачальником був поставлений товар неналежної якості: поставлені прокладка підрельсова типу ПРП 3,2 замість прокладки підрельсової типу ПРП 2,1, вкладиш ізолюючий був виготовлений у 2018 році, що не відповідає заявленим вимогам у специфікації №1 від 17.03.2020р..

За змістом ч. 2 ст. 690 ЦК України, продавець зобов`язаний забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), або розпорядитися ним в розумний строк.

У разі якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товарів, які не відповідають за якістю стандартам, технічним умовам, зразкам (еталонам) або умовам договору, постачальник (виробник) зобов`язаний розпорядитися товарами у десятиденний строк, а щодо товарів, які швидко псуються, - протягом 24 годин з моменту одержання повідомлення покупця (одержувача) про відмову від товарів. Якщо постачальник (виробник) у зазначений строк не розпорядиться товарами, покупець (одержувач) має право реалізувати їх на місці або повернути виробникові. Товари, що швидко псуються, підлягають в усіх випадках реалізації на місці (ч. 8 ст. 268 ГК України).

Сторони в укладеному договорі погодили порядок звернення із відповідною претензією у випадку поставки товару неналежної якості.

У відповідності до п. 6.4. договору, покупець має право при поставці товару неналежної якості чи неналежної кількості, або поставки некомплектного товару вимагати від Постачальника усунення недоліків товару, його заміни, доукомплектування та допоставки.

Товар неналежної якості, кількості або некомплектності Постачальник зобов`язаний за свій рахунок замінити, допоставити або доукомплектувати протягом 15 календарних днів з моменту складання акту в порядку, передбаченому розділом 5 даного договору (п. 7.4. договору).

У той же час, як вірно зазначив суд першої інстанції - акт приймання продукції за якістю №56 було складено 15.05.2020 р., тож, строк для заміни неякісного товару, передбачений п.7.4. договору, є таким, що настав 01.06.2020р. (оскільки 30 травня 2020 р. - граничний термін заміни, є вихідним днем).

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 ЦК України).

Таким чином, строк виконання зобов`язання настав 01.06.2020р., відповідно прострочка виконання зобов`язання настає з 02.06.2020р..

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки.

У разі порушення боржником зобов`язання, згідно зі ст.549 ЦК України, боржник повинен сплатити неустойку. Відповідно до ст. 551 ЦК України, розмір неустойки встановлюється договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Матеріали справи свідчать, що відповідальність за порушення строків щодо заміну товару неналежної якості та поставки товару неналежної якості встановлена розділом 7 договору.

Так, у випадку поставки товару неналежної якості чи неналежної кількості, або поставки некомплектного товару "Постачальник" сплачує "Покупцеві" штраф у розмірі 20 % від суми специфікації, при виконанні зобов`язань за якою відбулося таке порушення (п.7.3. договору).

Товар неналежної якості, кількості або некомплектності "Постачальник" зобов`язаний за свій рахунок замінити, допоставити або доукомплектувати протягом 15 календарних днів з моменту складання акту в порядку, передбаченому розділом 5 даного договору. При порушенні зазначеного строку постачальник сплачує "Покупцеві" штраф у розмірі 20 % від вартості товару, який підлягає заміні.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що за умовами договору, заміна неякісного товару мала відбутися 01.06.2020р.. Проте, в установлений договором строк відповідач свої зобов`язання не виконав.

З урахування встановлених обставин та наданих доказів, судова колегія дійшла до переконання про неналежне виконання відповідачем зобов`язань в частині поставки товару належної якості та в частині виконання зобов`язань щодо заміни товару.

На підставі п.7.3. договору, позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 20% від суми специфікації, у сумі 62 289,65грн ( 311 448,24 грн. х 20%), а на підставі п.7.4. договору нараховано штраф у розмірі 20% від вартості товару, що підлягає заміні згідно видаткових накладних № КЗ-0000008, № КЗ -0000009 від 05.05.2020 р. та складає 4 303,44 грн. (21 517,20 грн. х 20%).

Загальний розмір штрафних санкцій становить 66 593,09 грн. (62 289,65 грн. + 4303,44 грн.).

Перевіркою наданого позивачем розрахунку штрафних санкцій судом помилок не виявлено.

З огляду на те, що матеріалами справи підтверджується постачання товару неналежної якості, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 66 593,09 грн. штрафу.

Доводи скаржника про те, що судом порушено його права, оскільки не було зобов`язано позивача надіслати відповідачу копії позовної заяви колегією суддів не приймаються, оскільки матеріали справи містять доданий позивачем до позовної заяви опис вкладеного у цінний лист № 5002906605911 від 29.09.2020р., в якому зазначено про направлення відповідачу позовної заяви з додатками.

Щодо твердження скаржника з приводу того, що судом першої інстанції не направлено на його адресу процесуальних документів та не прийнято до уваги клопотання про відкладення розгляд справи у зв`язку з хворобою представника ТОВ "Криворізький завод залізничних виробів", апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що копія ухвали місцевого господарського суду від 13.10.2020 р., про відкриття провадження у справі судом та призначення розгляду справи на 10.11.2020р. була направлена на належну адресу місця знаходження відповідача, але відповідне поштове відправлення повернено органом зв`язку до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".(а.с. 57-59) Отже, судом було дотримано вимоги ч. 5 ст. 176 ГПК України щодо надсилання відповідачу у справі ухвали про відкриття провадження у справі.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач знав про дати та час проведення судових засідань у даній справі, оскільки представником відповідача заявлялись клопотання про відкладення розгляду справи ( а.с. 42-45, 60-62).

Неможливість заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах. Наведені відповідачем обставини в обґрунтування причин неявки представника у судове засідання не можуть бути визнані судом поважними, адже не є об`єктивно непереборними.

Відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості скористатися правовою допомогою іншого адвоката або забезпечити явку в судове засідання директора Товариства, який має право представляти інтереси підприємства відповідно до Статуту.

Отже, ненаправлення відповідачем до суду уповноваженого представника мало виключно суб`єктивний характер.

Відтак неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підставою для скасування судового рішення прийнятого за відсутності представника сторони спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням викладеного, доводи, викладені в апеляційній скарзі про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався місцевий господарський суд.

Водночас апеляційний господарський суд погоджується із доводами Позивача, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, як такими, що узгоджуються з обставинами справи та нормами матеріального і процесуального права.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворізький завод залізничних виробів" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2020р. у справі № 904/5537/20 залишити без змін.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на Апелянта - Товариство з обмеженою відповідальністю "Криворізький завод залізничних виробів".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню у зв`язку із малозначною справою, крім випадків передбачених ч. 2 п. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя О.В. Чус