Рішення

від 25.02.2021 по справі 927/634/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2021Справа № 927/634/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Волковій Д. Р., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави

до 1) Чернігівської обласної державної адміністрації;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Городнянська ТЕС"

про визнання недійсним розпорядження, визнання недійсним договору купівлі-продажу

за участю представників:

від прокуратури: Греськів І. І.

від відповідача: Стасюк В. М.

від відповідача-2: Крутій С. В.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Чернігівської області із позовом звернувся заступник прокурора Чернігівської області (далі - прокурор, позивач) в інтересах держави до Чернігівської обласної державної адміністрації (далі - Чернігівська ОДА, відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Городнянська ТЕС" (далі - ТОВ "Городнянська ТЕС", відповідач-2) про визнання недійсним розпорядження, визнання недійсним договору купівлі-продажу.

У позові прокурор зазначив, що на підставі розпорядження Чернігівської ОДА № 605 від 20.11.2017 "Про продаж земельної ділянки" та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.12.2017 р., укладеного відповідачами, Чернігівська ОДА незаконно відчужила ТОВ "Городнянська ТЕС" земельну ділянку площею 10,00 га (кадастровий номер 7421410000:05:000:3400) для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, що розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Городнянської міської ради Городнянського району. Незаконність зазначених розпорядження та договору прокурор пов`язує з тим, що один із засновників ТОВ "Городнянська ТЕС" (відповідача-2) є іноземним суб`єктом господарювання - Корпорація "КЖС Інтернєйшнл, Інк." (країна резиденства: Сполучені Штати Америки) із часткою у статутному капіталі не менше 10 %, а отже, вказане товариство є підприємством з іноземними інвестиціями (спільним підприємством), на яке розповсюджуються вимоги та обмеження, встановлені ч.ч. 2, 3 ст. 82 Земельного кодексу України, зокрема - можливість набуття іноземними юридичними особами права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів лише у разі придбання об`єктів нерухомого майна. У той же час, прокурором встановлено, що на відчуженій відповідачу-2 земельній ділянці об`єкти нерухомого майна відсутні, відтак, відчуження земельної ділянки, яка перебуває у державній власності, відбулось у порушення інтересів держави.

Посилаючись на ст. 82, 152 ЗК України, ст. 203, 215 ЦК України, у позові прокурор просить: визнати недійсним розпорядження Чернігівської ОДА № 605 від 20.11.2017 "Про продаж земельної ділянки" та визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 10 га (кадастровий номер 7421410000:05:000:3400) № 5307 від 06.12.2017, укладений між Чернігівською ОДА та ТОВ "Городнянська ТЕС".

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20.07.2020 р. матеріали вказаного позову були направлені за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 р. за позовом прокурора було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначене підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач-1 - Чернігівська ОДА у визначений законом строк надав суду відзив, у якому проти позову заперечив, вказав, що обмеження, визначені ст. 82 Земельного кодексу України, стосуються іноземних юридичних осіб, яким ТОВ "Городнянська ТЕС" не є, а тому вказані обмеження на нього не розповсюджуються, отже, на час прийняття розпорядження № 605 від 20.11.2017 "Про продаж земельної ділянки" відповідач-2 мав право на придбання спірної земельної ділянки для будівництва на ній теплової електростанції з використанням біопалива. Вважав, що спірне розпорядження було прийняте у спосіб, за процедурою та у відповідності до норм чинного законодавства.

Відповідач-2 - ТОВ "Городнянська ТЕС" також надав суду відзив, у якому позов не визнав, зазначив, що прокурором не доведено наявність підстав для визнання недійсним розпорядження Чернігівської ОДА та договору купівлі-продажу земельної ділянки, не доведено факту порушення відповідачами державних інтересів. Крім того, вказав, що ТОВ "Городнянська ТЕС" є суб`єктом господарювання, створеним і зареєстрованим за законодавством України, та на час прийняття спірного розпорядження частку інвестицій, на яку вказував прокурор, іноземною юридичною особою - Корпорацією "КЖС Інтернєйшнл, Інк." до статутного капіталу відповідача-2 внесено не було, а відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про режим іноземного інвестування" підприємство набирає статусу підприємства з іноземними інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс, при цьому ТОВ "Городнянська ТЕС" не є ні спільним підприємством, ні іноземною юридичною особою, а тому порядок набуття земельної ділянки для іноземних юридичних осіб до відповідача-2 не застосовується. Крім того, відповідач-2 зазначив, що прокурор, звертаючись до суду із даним позовом, обрав неналежний та неефективний спосіб захисту інтересів держави, оскільки вимоги про повернення державі земельної ділянки не заявив.

У судовому засіданні під час розгляду справи по суті прокурор свої вимоги підтримав, обгрунтував та просив їх задовольнити.

Представники відповідачів-1,2 у судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, зазначених у своїх відзивах, просили відмовити у задоволенні позову.

Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши їх пояснення у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позов прокурора задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Так, частиною 3 ст. 53 ГПК України закріплено право прокурора у визначених законом випадках звертатися до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з висновком Конституційного Суду України, наведеного у рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99, поняття "інтереси держави" є оціночним; в кожному конкретному випадку прокурор, який звертається до суду із заявою, повинен обґрунтувати в суді наявність підстав для представництва інтересів держави (в тому числі публічних інтересів територіальної громади), але виключного переліку обставин, які можуть використовуватися, закон не передбачає.

Необхідність захисту інтересів держави у даній справі прокурор обґрунтував порушенням визначеного законом порядку відчуження земельної ділянки державної власності, яка є основним національним багатством та перебуває під особливою охороною держави відповідно до ст. 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України, ст. 2 Закону України "Про охорону земель". При цьому, як вбачається з позову, прокурор діяв як самостійний позивач і не здійснював представництво інтересів держави в особі будь-якого з державних органів, що виконують функції контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель, а тому при відкритті провадження у справі суд вважав, що прокурор має право на звернення до суду із даним позовом.

У той же час, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про недоведеність тверджень прокурора щодо наявності факту порушення відповідачами державних інтересів та спричинення шкоди інтересам держави внаслідок прийняття спірного розпорядження та укладення спірного договору, виходячи з наступного.

Установлено, що 03.10.2017 р. та 11.10.2017 р. ТОВ "Городнянська ТЕС" звернулось до Чернігівської ОДА з клопотаннями про надання дозволу на проведення експертно-грошової оцінки з подальшим викупом земельної ділянки загальною площею 10 га для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, що знаходиться на території Городнянської міської ради, Городнянського району, Чернігівської області (за межами населеного пункту), кадастровий номер: 7421410000:05:000:3400, у якому зазначило, що на вказаній земельній ділянці планується будівництво теплової електростанції з використанням біопалива.

18.10.2017 р. Чернігівською обласною державною адміністрацією було прийняте розпорядження № 532 "Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки" площею 10 га (кадастровий номер 7421410000:05:000:3400) для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.

30.10.2017 р. суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "Інститут незалежної експертної оцінки плюс", на замовлення ТОВ "Городнянська ТЕС", була проведена оцінка вказаної земельної ділянки (кадастровий номер: 7421410000:05:000:3400), за результатами якої був складений звіт. Відповідно до звіту ТОВ "Інститут незалежної експертної оцінки плюс" ринкова вартість зазначеної земельної ділянки становить 1 071 000,00 грн.

20.11.2017 р. Чернігівською обласною державною адміністрацією було прийняте розпорядження № 605 від 20.11.2017 р. "Про продаж земельної ділянки" (спірне розпорядження), яким вирішено:

- встановити вартість продажу земельної ділянки площею 10,0000 га., розташованої в адміністративних межах Городнянської міської ради, Городнянського району, Чернігівської області (кадастровий номер 7421410000:05:000:3400), на підставі звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 1 071 000,00 грн. (п. 1);

- продати ТОВ "Городнянська ТЕС" земельну ділянку, зазначену у пункті 1 розпорядження (п. 2);

- ТОВ "Городнянська ТЕС" провести розрахунок за придбання земельної ділянки у власність відповідно до вимог чинного законодавства (п. 3).

На підставі зазначеного розпорядження 06.12.2017 р. між Чернігівською ОДА (продавець) та ТОВ "Городнянська ТЕС" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення (спірний договір), відповідно до умов якого продавець передає, а покупець приймає у власність земельну ділянку (кадастровий номер 7421410000:05:000:3400) площею 10,0000 га, розташовану в адміністративних межах Городнянської міської ради Городнянського району Чернігівської області. Вказана земельна ділянка надана для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (п. 1.1).

Ціна продажу нерухомого майна становить 1071000,00 грн. (п. 2.1 договору), яку покупець зобов`язується сплатити продавцю протягом 10 банківських днів з дня укладення цього договору шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку покупця на рахунок продавця (п. 2.2 договору).

Право власності на земельну ділянку виникає у покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору та з дня реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яка буде здійснена після підтвердження продавцем факту повної оплати згідно платіжного доручення (п. 4.1 договору).

Договір вважається укладеним з моменту його нотаріального посвідчення (п. 3.3).

Судом встановлено, що на виконання умов договору купівлі-продажу ТОВ "Городнянська ТЕС" сплатило вартість земельної ділянки у сумі 1071000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 42 від 13.12.2017 р. та 14.12.2017 р. приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ "Городнянська ТЕС" було зареєстроване право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 7421410000:05:000:3400, площею 10 га (реєстраційний номер 375252074214).

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 122 Земельного кодексу України визначено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.

Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою статті 122 Земельного кодексу, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 Земельного кодексу України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 128 Земельного кодексу України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень (ч. 1). Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки (ч. 6 ст. 128 Земельного кодексу України).

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор вказує, що Чернігівська ОДА, приймаючи спірне розпорядження, не врахувала обмежень, встановлених ст. 82 Земельного кодексу України, та здійснила відчуження земельної ділянки державної власності із порушенням порядку, встановленого законодавством України для іноземних юридичних осіб, відповідачу-2 (який є чи то підприємством з іноземними інвестиціями, чи то спільним підприємством), внаслідок чого таке розпорядження, а також договір купівлі-продажу мають бути визнані недійсними.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.

Так само, приписами ст. 203, 215 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 р., суперечність договору актам законодавства як підстава його недійсності, повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним договором (чи його частиною) імперативного припису законодавства чи укладення певного договору всупереч змісту чи суті правовідносин сторін.

Відповідно до ч. 4 п. 2.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Так, відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" вирішуючи спори про право власності на земельну ділянку, суди мають виходити з того, що згідно з частиною першою статей 81, 82 ЗК право власності на земельну ділянку набувають громадяни України та юридичні особи, створені громадянами або юридичними особами України, а іноземні громадяни та юридичні особи й особи без громадянства та спільні підприємства, засновані за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення на підставах, передбачених частинами другою, третьою статті 81, частинами другою, третьою статті 82 Земельного кодексу України.

При цьому стаття 82 Земельного кодексу України поділяє юридичних осіб, які можуть набувати у власність земельні ділянки, на: юридичних осіб (засновані громадянами України або юридичними особами України, частина перша цієї статті), іноземні юридичні особи (частина друга цієї статті) та спільні підприємства (засновані за участю іноземних юридичних та фізичних осіб (частина третя цієї статті).

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 82 Земельного кодексу України юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу; в) прийняття спадщини; г) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Частиною 2 статті 82 Земельного кодексу України встановлено обмеження у набутті у власність земельних ділянок іноземними юридичними особами , а саме : а) у межах населених пунктів у разі придбання об`єктів нерухомого майна та для спорудження об`єктів, пов`язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні; б) за межами населених пунктів у разі придбання об`єктів нерухомого майна .

Спільні підприємства , засновані за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення у випадках, визначених частинами першою та другою статті 82 ЗК України,та в порядку, встановленому цим Кодексом для іноземних юридичних осіб (частина 3 названої статті). Тобто в частині набуття права власності спільними підприємствами, Земельний кодекс не встановлює обмежень, а дає право використовувати для цього підстави, встановлені частиною 1 та частиною 2 статті 82 Земельного кодексу, та порядок, встановлений для іноземних юридичних осіб.

Перевіряючи доводи прокурора щодо організаційно-правової форми ТОВ "Городнянська ТЕС", суд врахував наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" резиденти - юридичні особи та суб`єкти господарської діяльності України, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території. Нерезиденти - це юридичні особи та суб`єкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про режим іноземного інвестування" підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному фонді якого, за його наявності, становить не менше 10 відсотків - є підприємством з іноземними інвестиціями .

Також положенням частини 1 статті 116 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство, створене відповідно до вимог цього Кодексу, в статутному капіталі якого не менш як десять відсотків становить іноземна інвестиція, визнається підприємством з іноземними інвестиціями.

Відповідно до ст. 16, 17 Закону України "Про режим іноземного інвестування" на території України підприємства з іноземними інвестиціями створюються і діють у формах, передбачених законодавством України. Установчі документи підприємств з іноземними інвестиціями повинні містити відомості, передбачені законодавством України для відповідних організаційно-правових форм підприємств, а також відомості про державну належність їх засновників (учасників).

Виходячи зі змісту вказаних норм, вбачається, що іноземна юридична особа - це підприємство, що створене за законодавством іншим, ніж законодавство України, і знаходиться за межами України. А підприємство з іноземними інвестиціями, на відміну від іноземної юридичної особи, - це підприємство, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному фонді якого, за його наявності, становить не менше 10 відсотків.

Відповідно до ч. 6 статті 116 Господарського кодексу України правовий статус і порядок діяльності підприємств з іноземними інвестиціями визначаються цим Кодексом, законом про режим іноземного інвестування в Україні, іншими законодавчими актами.

Відповідно до ч. 2 статті 1 Закону України "Про режим іноземного інвестування" підприємство набирає статусу підприємства з іноземними інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс.

Судом встановлено, що ТОВ "Городнянська ТЕС" - є суб`єктом господарювання, що створене і зареєстроване за законодавством України і не є іноземною юридичною особою.

Так, з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що 05.09.2017 р. була проведена державна реєстрація юридичної особи - ТОВ "Городнянська ТЕС". Засновниками товариства були визначені фізичні особи громадяни України: ОСОБА_1 (частка статутного капіталу 35 %), ОСОБА_2 (частка статутного капіталу 35 %) та юридична особа - Корпорація "КЖС Інтернєйшнл, Інк." (країна резиденства: Сполучені Штати Америки), із часткою у статутному капіталі 25 %.

Отже, одним із засновників ТОВ "Городнянська ТЕС" виступив іноземний суб`єкт господарювання, а тому у випадку зарахування іноземних інвестицій Корпорації "КЖС Інтернейшнл, Інк." на баланс ТОВ "Городнянська ТЕС", останній отримує статус підприємства з іноземними інвестиціями.

Водночас, судом встановлено, що станом на дату створення ТОВ "Городнянська ТЕС" (05.09.2017 р.) та станом на дату прийняття Чернігівською ОДА спірного розпорядження № 605 від 20.11.2017 р., ТОВ "Городнянська ТЕС" не набуло статусу підприємства з іноземними інвестиціями, оскільки відповідно до наявної у матеріалах справи банківської виписки про поповнення статутного капіталу відповідача-2 у валюті США та банківської виписки про зарахування інвестицій у гривні на банківський рахунок, внесок до статутного капіталу ТОВ "Городнянська ТЕС" у сумі вартості частки Корпорації "КЖС Інтернєйшнл, Інк." 250 000,00 грн. був зарахований тільки 24.11.2017 р., тобто після прийняття відповідачем-1 спірного розпорядження про відчуження відповідачу-2 земельної ділянки.

Крім того, слід зазначити, що ТОВ "Городнянська ТЕС" ніколи не мало також статусу спільного підприємства.

Відповідно до ст. 1 закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спільні підприємства - це підприємства, які базуються на спільному капіталі суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, на спільному управлінні та на спільному розподілі результатів та ризиків.

Отже, враховуючи законодавчо встановлене визначення спільних підприємств, то можливість їх створення надано виключно суб`єктам господарської діяльності України та іноземним суб`єктам господарської діяльності.

Поняття суб`єктів господарської діяльності регламентоване статтею 55 Господарського кодексу України. Відповідно до ч. 2 статті 55 ГК України суб`єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України , іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці .

Судом вже встановлено, що на момент прийняття спірного розпорядження № 605 від 20.11.2017 р. ТОВ "Городнянська ТЕС" було створене громадянами України - фізичними особами (які не є суб`єктами господарської діяльності) - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також іноземним суб`єктом господарювання - Корпорацією "КЖС Інтернєйшнл, Інк.". При цьому відповідно до інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, починаючи з серпня 2020 року, єдиним учасником та бенефіціарним власником ТОВ "Городнянська ТЕС" є фізична особа громадянин України - ОСОБА_1 із часткою у статутному фонді товариства 100 %.

Таким чином ТОВ "Городнянська ТЕС" не є (і не було) спільним підприємством.

На підставі викладеного, враховуючи, що станом на дату прийняття Чернігівською ОДА розпорядження № 605 від 20.11.2017 р. "Про продаж земельної ділянки" (кадастровий номер 7421410000:05:000:3400) ТОВ "Городнянська ТЕС" не мало статусу іноземної юридичної особи, не набуло статусу підприємства з іноземними інвестиціями, а також не являлось спільним підприємством, обмеження, визначені частиною 2 статті 82 Земельного кодексу України для іноземних юридичних осіб, та посилання на ч. 3 цієї норми, що передбачає особливий порядок отримання землі у власність спільними підприємствами, на ТОВ "Городнянська ТЕС" не розповсюджували свою дію.

Отже, ті обставини, що земельна ділянка (кадастровий номер 7421410000:05:000:3400) знаходиться за межами населеного пункту, на ній відсутні будівлі і споруди та вона є вільною від забудови, що вбачається з акту обстеження комісією Городнянської міської ради земельної ділянки від 29.01.2020 р. та на чому наголошував прокурор, не мали свого значення на час прийняття Чернігівською ОДА спірного розпорядження.

У той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. г) частини 1 статті 82 Земельного Кодексу України юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності, зокрема, у разі виникнення інших підстав, передбачених законом.

Зі змісту поданих відповідачем-2 до Чернігівської ОДА клопотань від 03.10.2017 р., 11.10.2017 р. та від 01.11.2017 р. вбачається, що земельна ділянка площею 10,00 га, кадастровий номер 7421410000:05:000:3400 набувалась ТОВ "Городнянська ТЕС" для будівництва теплової електростанції з використанням біопалива.

При цьому, наданий ТОВ "Городнянська ТЕС" разом із клопотанням від 03.10.2017 р. витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджував факт реєстрації юридичної особи - ТОВ "Городнянська ТЕС" відповідно до чинного законодавства України, основною господарською діяльністю якого є виробництво електроенергії, що відповідає цілям придбання земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 Земельного кодексу України землями промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

Згідно зі ст. 76 Земельного кодексу України землями енергетичної системи визнаються землі, надані під електрогенеруючі об`єкти (атомні, теплові, гідроелектростанції, електростанції з використанням енергії вітру і сонця та інших джерел), під об`єкти транспортування електроенергії до користувача.

За змістом ч. 1 статті 1 Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів" землі енергетики - це земельні ділянки, надані в установленому порядку для розміщення, будівництва та експлуатації енергогенеруючих підприємств, об`єктів альтернативної енергетики, об`єктів передачі електричної та теплової енергії, виробничих об`єктів, необхідних для експлуатації об`єктів енергетики, в тому числі баз та пунктів; об`єкт енергетики - це електрична станція (крім ядерної частини атомної електричної станції), електрична підстанція, електрична мережа, підключені до об`єднаної енергетичної системи України, а також котельня, підключена до магістральної теплової мережі, магістральна теплова мережа, споруда альтернативної енергетики тощо.

Стаття 6 вказаного Закону передбачає, що до земель енергетики відносяться землі, надані в установленому законом порядку у власність та користування для розміщення, будівництва і експлуатації об`єктів з виробництва і передачі електричної та теплової енергії, об`єктів альтернативної енергетики, об`єктів технологічної інфраструктури об`єктів енергетики, в тому числі адміністративних та виробничих будівель підприємств, що здійснюють таку діяльність.

Згідно з ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури.

Отже, закон передбачає окрему підставу для продажу земельної ділянки з таким призначенням, як будівництво, обслуговування та ремонт об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури підприємствам, що здійснюють вказану діяльність. І в даному випадку відповідач-2 мав право на придбання земельної ділянки для будівництва на ній теплової електростанції з використанням біопалива на поза конкурентних засадах.

Враховуючи такі обставини та наведені вище норми чинного законодавства, суд вважає, що відповідачами був дотриманий порядок одержання ТОВ "Городнянська ТЕС" у власність земельної ділянки площею 10,00 га (кадастровий номер 7421410000:05:000:3400) для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, що розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Городнянської міської ради Городнянського району.

Згідно зі ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Указані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Оскільки прокурор не довів суду належними та вірогідними доказами незаконності розпорядження Чернігівської ОДА № 605 від 20.11.2017 р., суд приходить до висновку, що підстав для визнання недійсним вказаного розпорядження немає, відтак, позов прокурора у цій частині задоволенню не підлягає.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що порушень чинного законодавства при укладенні відповідачами договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 10 га (кадастровий номер 7421410000:05:000:3400) № 5307 від 06.12.2017 не встановлено, у другій позовній вимозі прокурора про визнання недійсним вказаного договору також слід відмовити.

Згідно зі ст. 129 ГПК України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати зі сплати судового збору за подачу прокурором позову, покладаються на Прокуратуру Чернігівської області.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави до Чернігівської обласної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю "Городнянська ТЕС" про визнання недійсним розпорядження, визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті та проголошені його вступна та резолютивна частини в судовому засіданні 25 лютого 2021 року.

Повний текст рішення складений 12 березня 2021 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.