Рішення

від 25.02.2021 по справі 911/3477/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2021 р. м. Київ Справа № 911/3477/20

Розглянувши матеріали справи за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України

до Комунального підприємства Київської обласної ради Кагарликтепломережа

про стягнення 932 873,06 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засідання: Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: Верхацький І.В.

відповідача: не з`явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (надалі - позивач) до Комунального підприємства Київської обласної ради Кагарликтепломережа (надалі - відповідач) прo стягнення 932 873,06 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.12.2020 року відкрито провадження у справі № 911/3477/20 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.12.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.12.2020 року підготовче засідання відкладено на 21.01.2021 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.01.2021 року закрито підготовче провадження у справі № 911/3477/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.02.2021 року.

У судовому засіданні 11.02.2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 11.02.2021 року не з`явився. Розгляд справи відкладався на 25.02.2021 року.

В судовому засіданні 25.02.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача не з`явився, відповідач відзив на позов не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 25.02.2021 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, між Акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (позивач) та Комунальним підприємством Київської обласної ради Кагарликтепломережа (відповідач) 11.10.2018 року укладено Договір № 2691/18-БО-17 постачання природного газу (далі - Договір).

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 801 059,36 грн., що підтверджується Актами приймання-передачі природного газу, копії яких додані до цього позову, зокрема:

- Акт примання-передачі природного газу від 31 жовтня 2018 р., обсяг переданого газу: 0,172 тис.куб.м, вартістю: 1 632,05 грн.;

- Акт примання-передачі природного газу від 30 листопада 2018 р., обсяг переданого газу: 21,981 тис.куб.м, вартістю: 164 475,30 грн.;

- Акт примання-передачі природного газу від 31 грудня 2018 р., обсяг переданого газу: 24,581 тис.куб.м, вартістю: 183 930,08 грн.;

- Акт примання-передачі природного газу від 31 січня 2019 р., обсяг переданого газу: 24,922 тис.куб.м, вартістю: 186 481,66 грн.;

- Акт примання-передачі природного газу від 28 лютого 2019 р., обсяг переданого газу: 18,811 тис.куб.м, вартістю: 140 755,42 грн.;

- Акт примання-передачі природного газу від 31 березня 2019 р., обсяг переданого газу: 16,543 тис.куб.м, вартістю: 123 784,85 грн.

Відповідно до пункту 6.1 Договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Однак, як зазначає позивач, оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у визначений Договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 6.1 Договору. Сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за Договором складає 797 427,31 грн.

Пунктом 8.2 Договору визначено, що у разі прострочення відповідачем оплати згідно п.6.1 Договору він зобов`язується сплатити позивачу пеню в розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми прострочення платежу за кожний день прострочення.

З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу відповідача перед позивачем за Договором, позивач просить стягнути з відповідача 60 855,60 грн. пені, нарахованої за період з 27.11.2018 року по 31.08.2020 року.

Відповідно до вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Оскільки, відповідачем не виконані умови Договору щодо оплати отриманого природного газу, позивач просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 29 594,14 грн., а також три проценти річних від простроченої суми в сумі 36 561,02 грн.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до п. 11.2 Договору (в редакції Додаткової угоди від 30.11.2018 року № 4), пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2) підп.3.9.2 п.3.9, 3.13, 5.7, абз. п`ятий підп.5) п.6.2, підп.8) п.6.2, підп.4) п.6.3, абз. третій підп.2) п.6.4 цього Договору застосовуються з дня, зазначеного в повідомленні позивача, яке направляється не електронну адресу відповідача, зазначену в п. 12 Договору та розміщується на офіційному сайті позивача.

Відповідно до Додаткової угоди від 19.03.2019 року № 5 до Договору, пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2) підп.3.9.2 п.3.9, 3.13,5.7, абз. п`ятий підп.5) п.6.2, підп.8) п.6.2, підп.4) п.6.3, абз. третій підп.2) п.6.4 цього Договору застосовуються Сторонами з 01.03.2019 року.

Пункти 3.2.1, 3.4.1, 3.8.1, абз.1) підп.3.9.2 п.3.9, абзац четвертий підп.5) п.6.2, абзац другий підп.2) п.6.4 цього Договору з 01.03.2019 року втрачають чинність.

Пунктами Договору, що застосовуються з 01.03.2019 року, передбачено, зокрема, наступне. Пунктом 3.13 Договору (в редакції Додаткової угоди від 30.11.2018 року № 4) передбачено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного відповідачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п. 2.1 Договору), відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу збитки в порядку, визначеному п. 5.7 Договору (в редакції Додаткової угоди від 30.11.2018 року № 4). При цьому, розмір збитків визначається таким чином:

3.13.1 якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період;

3.13.2 якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, відповідач зобов`язаний відшкодувати збитки за перевищення об`єму (обсягу) природного газу.

Пунктом 5.7 Договору (в редакції Додаткової угоди від 30.11.2018 року № 4) передбачено, що відшкодування позивачу збитків, розрахованих відповідно до умов п. 3.13 Договору, здійснюється наступним чином:

- позивач на підставі даних, зазначених в Акті приймання-передачі (якщо відповідач порушив п. 3.9 Договору та не надав акт приймання передачі, то використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м.) та замовлених обсягів, визначених п. 2.1 Договору, розраховує збитки відповідно до п. 3.13.1 або 3.13.2 п.3.13 Договору;

- позивач після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає відповідачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків;

- відповідач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов`язаний відшкодувати позивачу вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.

Відповідно до підп.8) п.6.2 Договору (в редакції Додаткової угоди від 30.11.2018 року № 4), відповідач зобов`язаний, зокрема, відшкодувати позивачу збитки, розраховані відповідно до п. 3.13 Договору.

Відповідно до підп.4) п.6.3 Договору (в редакції Додаткової угоди від 30.11.2018 року № 4), позивач має право вимагати від відповідача відшкодування збитків, що виникли через порушення відповідачем умов п. 2.1 Договору у разі, якщо відхилення фактично використаних відповідачем в розрахунковому періоді обсягів газу більш ніж на 5% (як в бік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється від замовлених.

Вказані пункти Договору, що почали діяти з 01.03.2019 року, узгоджується з положеннями п. 1 Розділу VI Правил постачання природного газу (далі - Правила), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015 року№ 2496 (із змінами), а саме: відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим (крім споживачів, постачання яким здійснюється в рамках виконання спеціальних обов`язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб`єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України Про ринок природного газу ), постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках:

1) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період;

2) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу.

Відповідно до п. 2.1 Договору (в редакції Додаткової угоди від 30.11.2018 року № 4) Постачальник передає Споживачу з 01 жовтня 2018 року по 30 квітня 2019 року (включно) замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 273,147 тис.куб.метрів., в тому числі: Березень 2019 - 43,105 тис.куб.м.; Квітень 2019 - 10,700 тис.куб.м.

Актом приймання-передачі від 31 березня 2019 року сторони погодили розмір фактично переданого природного газу у обсязі 16,543 тис.куб.м. на загальну суму 123 784,85 грн. На квітень 2019 року сторони погодили об`єм споживання природного газу у розмірі 10,700 тис.куб.м., однак відповідач не спожив обумовлений сторонами об`єм природнього газу.

Таким чином, відповідач в березні 2019 року фактично спожив природний газ, в обсязі меншому на 26,562 тис.куб.м., а в квітні 2019 року не споживав замовлений природний газ в обсязі 10,700 тис.куб.м., що було узгоджено сторонами відповідно до п.2.1 Договору.

21.05.2019 позивачем на адресу відповідача відправлено Акт-претензію за вих.№ 26-1502-19, змінену в частині розрахунку суми збитків листом від 19.11.2019 року за вих.№ 26-3650-19, якою позивач вимагав у відповідача сплатити збитки на підставі п. 3.13 та 5.7 Договору та п. 1 Розділу VI Правил в розмірі 6 076,94 грн. за різницю між замовленим в березні 2019 року обсягом природного газу та фактичним обсягом використаного відповідачем в березні 2019 року природного газу за Договором.

19.06.2019 року позивачем на адресу відповідача відправлено Акт-претензію вих.№ 26-2381-19, змінену в частині розрахунку суми збитків листом від 19.11.2019 року вих.№ 26-3646-19, якою позивач вимагав у відповідача сплатити збитки на підставі п. 3.13 та 5.7 Договору та п. 1 Розділу VI Правил в розмірі 2 358,05 грн. за замовлений та неспожитий природний газ у квітні 2019 року.

Однак, відповідачем нараховані на підставі п. 3.13 та 5.7 Договору та п. 1 Розділу VI Правил збитки, спричинені порушенням обсягів споживання природного газу у березні та квітні 2019 року, в загальній сумі 8 434,99 грн., не сплачені.

Відповідач в ході розгляду спору в судові засідання не з`являвся, відзиву на позов не подав, позовні вимоги не заперечив та не спростував.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором купівлі-продажу, за яким згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та збезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язанняє підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.1 ст.623 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується прострочена заборгованість відповідача за спожитий протягом жовтня 2018 року - березня 2019 року природний газ в сумі 797 427,31 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано. Таким чином, позов у відповідній частині підлягає задоволенню.

Враховуючи наведені в розрахунку позивача періоди прострочення оплат спожитого природного газу, які відповідачем не спростовані, згідно з п. 8.2. Договору та п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу за прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати природного газу за зобов`язаннями жовтня 2018 року - березня 2019 року пеню в сумі 60 855,60 грн., 29 594,14 грн. інфляційних та 36 561,02 грн. 3% річних.

Також, з відповідача підлягають стягненню збитки, нараховані на підставі п. 3.13 та 5.7 Договору та п. 1 Розділу VI Правил, спричинені порушенням обсягів споживання природного газу у березні та квітні 2019 року, в загальній сумі 8 434,99 грн.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Комунального підприємства Київської обласної ради Кагарликтепломережа прo стягнення 932 873,06 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради Кагарликтепломережа (09200, Київська обл., Кагарлицький р-н, місто Кагарлик, вул. Миру, 16; код ЄДРПОУ: 20622074) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ: 20077720) 797 427,31 грн. основного боргу, 60 855,60 грн. пені, 36 561,02 грн. 3% річних, 29 594,14 грн. інфляційних, 8 434,99 грн. збитків та 13 993,10 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 16.03.2021 року