Ухвала

від 16.03.2021 по справі 922/668/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"16" березня 2021 р.Справа № 922/668/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши матеріали

позовної заяви В.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 (61072, м. Харків, вул. Тобольська, 55А) в інтересах держави, в особі Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Кинституції, 7) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КМП Інвест" (61010, м. Харків, вул. Георгіївська, буд. 10) про стягнення 227200,89 грн.

ВСТАНОВИВ:

Виконувач обов`язків керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "КМП Інвест", в якому просить суд стягнути з відповідача на користь Харківської міської ради кошти у розмірі 227200,89 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.03.2021 зазначену позовну заяву було залишено без руху, а прокурору надано строк у п`ять днів для усунення виявлених недоліків.

Суд зазначив, що з метою усунення встановлених недоліків прокурор має подати у встановлений судом строк:

- позовну заяву в уточненій редакції, в якій викласти зміст позовних вимог, зазначених у п. 2 прохальної частини позову із наведенням правової природи заявлених до стягнення коштів;

- докази направлення Харківською місцевою прокуратурою № 1 на адресу Харківської міської ради Листа від 01.02.2021 №42-766вих.-21 (з описом вкладення до цінного листа) про наявність порушення інтересів держави в порядку, встановленому частинами третьою та четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Також, прокурору було роз`яснено, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою в порядку ч. 4 ст. 174 ГПК України.

12.03.2021 через загальний відділ діловодства суду від прокурора лист за змістом якої йдеться про усунення недоліків позовної заяви, та до якого долучено копію реєстру відправки кореспонденції.

Розглянувши подані матеріали, суд констатує, що прокурором не усунуто у повному обсязі недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 09.03.2021, оскільки не надано належних та допустимих відповідно до вимог процесуального закону доказів надіслання на адресу Харківської міської ради листа від 01.02.2021 за №42-766вих.-21, про що зазначає наступне.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Вимогами частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

У даному разі, звертаючись з даним позовом до суду, прокурором наведені обґрунтування щодо підстав для представництва та зазначено про те, що орган місцевого самоврядування - Харківська міська рада, при наявності порушень інтересів територіальної громади м. Харкова, а саме факту не сплати ТОВ "КМП ІНВЕСТ" плати за користування земельною ділянкою у передбаченому законодавством розмірі, у судовому порядку не вживає відповідних заходів та не здійснює захист порушених законних економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, територіальної громади міста та як наслідок й інтересів держави в цілому.

Прокурором у позові зазначено, що листом від 21.12.2020 за вих. №42-10722вих-20 місцевою прокуратурою повідомлено Департамент територіального контролю Харківської міської ради про виявлене порушення вимог земельного законодавства, листом від 26.01.2021 за №1299/0/226-21 Департаментом територіального контролю повідомлено, що станом на 26.01.2021 Департамент не звертався до суду із позовною заявою до ТОВ "КМП Інвест" про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою по просп. Людвіга Свободи, 45 без правовстановлюючих документів.

Разом із позовною заявою прокурором подано копію Листа від 01.02.2021 №42-766вих.-21, в якому Прокурор, керуючись ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомляє Харківській міську раду (позивача) про те, що місцевою прокуратурою буде підготовлено та в подальшому подано до суду позовну заяву про стягнення з ТОВ "КМП Інвест" безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

При цьому, копію вищезгаданого Листа від 01.02.2021 №42-766вих.-21 прокурором подано без доказів його направлення (опису вкладення) на адресу Харківської міської ради.

Суд звертав увагу на ці недоліки в ухвалі господарського суду Харківської області від 09.03.2021 та надав Прокурору строк для їх усунення.

У свою чергу Прокурором у якості доказу виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" подано копію реєстру відправки кореспонденції.

Втім, з поданого прокурором копії реєстру відправки взагалі неможливо встановити ні зміст листа, надісланого на адресу Харківської міської ради, ні дати здійснення такого надіслання, і таким чином цей реєстр відправки не може бути належним доказом надіслання Прокурором Листа від 01.02.2021 №42-766вих.-21 на ім`я Харківської міської ради від 01.02.2021 №42-766вих.-21 в редакції, який подано прокурором разом з позовною заявою.

При цьому, судом враховано те, що звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо, або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У рішенні від 05.06.2019 № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

Як зазначалося вище, звертаючись до суду з позовом прокурор має обґрунтувати та довести підстави для представництва, зокрема, бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

У цьому випадку з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у пункті 43 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

Відсутність відповіді компетентного органу на таке звернення (повідомлення) не прокурора не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

У даному разі судом надано оцінку та з`ясовано обставини щодо дотримання Прокурором приписів частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо попереднього повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, визначеного у цій справі позивачем, при зверненні з цим позовом до суду та якими доказами підтверджується як факт самих повідомлень, так і факт направлення таких повідомлень та їх отримання позивачами, а також обставини наявності/відсутності бездіяльності компетентних органів в особі яких заявлено позов, яка має місце у разі якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення не звернувся до суду з позовом в інтересах держави.

Так, надаючи оцінку та з`ясувавши обставини щодо дотримання Прокурором приписів частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", суд приходить до висновку про непідтвердження Прокурором у цій справі підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, оскільки прокурором не надано суду належним доказів дотримання Прокурором приписів частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо попереднього повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, визначеного у цій справі Позивачем, при зверненні з цим позовом до суду, оскільки з поданого Прокурором копії реєстру відправки взагалі неможливо встановити ні зміст листа, направленого на адресу Харківської міської ради, ні дати здійснення такого надіслання, і таким чином ця копія реєстру відправки не може бути належним доказом надіслання Прокурором Листа від 01.02.2021 №42-766вих.-21 на ім`я Харківської міської ради від 01.02.2021 №42-766вих.-21 в редакції, який подано Прокурором разом з позовною заявою.

Додатково суд вважає за необхідне зазначити, що у зв`язку з відсутністю можливості встановити дату здійснення надсилання Прокурором згаданого вище Листа на ім`я Харківської міської ради, суд позбавлений можливості встановити обставини щодо надання Прокурором компетентному органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави протягом розумного строку, що у свою чергу, повністю не узгоджується із вимогами частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Невиконання Прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.

У даному разі, Прокурором не надано суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України, оскільки з поданого Прокурором копії реєстру відправки неможливо встановити ні зміст листа, ні дати здійснення надсилання згаданого листа на ім`я Харківської міської ради.

Суд вважає за необхідне вдруге підкреслити, що вказане повністю не узгоджується із вимогами частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Приписами ч. 4 ст. 174 ГПК України встановлено, що у разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

За наведених фактичних обставин справи та з огляду на приписи процесуального закону та враховуючи принцип рівності всіх учасників справи перед законом та судом, позовну заяву належить повернути прокурору.

Звернути увагу на приписи ч. 8 ст.174 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву в.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "КМП Інвест" про стягнення 227200,89 грн.

Додаток на адресу прокурора: позовна заява з доданими до неї документами, в тому числі платіжне доручення № 279 від 15.02.2021 на суму 4158,02 грн.

Повідомити прокурора про те, що відповідно до частини 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Сальнікова Г.І.

Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).