Рішення

від 16.03.2021 по справі 923/1363/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2021 року Справа № 923/1363/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б. , розглянувши справу

за позовом: Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЧМАЙНД СЕП САЛЮШНС", м. Херсон

третя особа-1 , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав"

третя особа-2 , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами"

про стягнення заборгованості в сумі 11582,53 грн.

Позивач Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" звернувся до господарського суду із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тачмайнд Сеп Салюшнс" про стягнення 11582,53 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору № КБР-64/02/20-Н від 01.02.2020р.

Ухвалою від 22.12.2021р. відкрито провадження у справі; ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; залучено до участі у справі третю особу-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Громадську спілку "Українська ліга авторських та суміжних прав" та третю особу-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору на стороні позивача Приватну організацію "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами", встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

10.02.2021р. від третьої особи-1 Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" та третьої особи-2 Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" надійшли пояснення щодо позовної заяви.

Ухвалами від 11.02.2021р. пояснення третьої особи-1 та третьої особи-2 залишено без розгляду.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Частиною 3 ст.161 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами ч.1 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Проте, відповідач відзив на позовну заяву не надав, ухвала господарського суду від 22.12.2020р. про відкриття провадження у справі, направлена відповідачеві за адресою 73000, м. Херсон, вул. Івана Богуна, буд. 4, кв. 20, повернулась до господарського суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Судом враховано, що відповідно до п. 99-2 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 "Про затвердження правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Отже, працівником поштового зв`язку у порушення зазначених вище Правил зроблена невірна позначка на довідці про причини повернення /досилання.

За наведених обставин суд, ухвалою від 23.02.2021р. постановив розглянути справу №923/1363/20 у розумні строки поза межами встановленого ГПК України строку та зобов`язав Херсонську дирекцію АТ "Укрпошта" надати Господарському суду Херсонської області інформацію про вжиті заходи та про фактичні причини невручення ухвали від 22.12.2020р. про відкриття провадження у справі відповідачу ТОВ "Тачмайнд Сеп Салюшнс".

Листом від 09.03.2021р. №Г-2061 Херсонська дирекція АТ "Укрпошта" повідомила, що поштове відправлення з відміткою "Судова повістка" №7300310129738 було повернуто на адресу Господарського суду Херсонської області через відсутність отримувача за вказаною адресою. Проставлення невірної позначки "за закінченням терміну зберігання" відбулось внаслідок використання працівниками відділення поштового зв`язку застарілої ф.20.

Суд враховує, що згідно з п. 5 ч. 6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, в даному випадку за адресою, відомості щодо якої містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (повідомленою суду позивачем в позові, та за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на викладене, враховуючи термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв`язку та її повернення до суду через відсутність отримувача за вказаною адресою, суд дійшов висновку, що відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України ухвала суду вважається врученою відповідачу в день проставлення у поштовому відділенні відповідного штампу.

Крім того, суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що учасники справи не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, судом дотримані вимоги процесуального закону щодо належного та своєчасного повідомлення учасників про розгляд даної справи.

Разом з тим, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із ч. 2 ст.178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням наведеного, розгляд справи проводився за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Судове рішення підписано без його проголошення у відповідності до приписів ч.4 ст.240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в:

Позивач Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" звернувся до господарського суду із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тачмайнд Сеп Салюшнс" про стягнення 11582,53 грн. заборгованості.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що 01.02.2020р. відповідачем було укладено договір №КБР-64/02/20-Н про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах (далі - Договір про правомірне використання).

Як зазначає позивач, відповідачем не сплачувався єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права, у зв`язку з чим у відповідача є заборгованість перед позивачем в сумі 11019,35 грн.

Крім того, у зв`язку із прострочення сплати основної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача 311,18 грн. 3% річних та 252,00 грн. інфляційних збитків за період з 16.02.2020р. по 20.11.2020р.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову у повному обсязі, з огляду на наступне.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 01.02.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тачмайнд Сеп Салюшнс" (Користувач), Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" (Суміжна організація), що здійснює розширене колективне управління майновими правами суб`єктів суміжних прав та інших правовласників в сфері суміжних прав та є акредитованою організацією колективного управління, Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (Авторська організація), що здійснює управління (на колективній основі) майновими правами суб`єктів авторського права та інших правовласників в сфері авторського права, та Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" (ПО УЛАСП), як особою, яка виконує допоміжну функцію за цим Договором щодо поділу винагороди (роялті), яку сплачує Користувач - між репрезентативними організаціями колективного управління, що управляють майновими правами відповідно до їх сфер діяльності, укладено договір №КБР-64/02/20-Н про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах (Основний договір), який є комплексним та направлений на забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах Користувача.

Згідно преамбули договору, сторони уклали цей договір з метою здійснення єдиних виплат за отримання дозволів на публічне виконання як об`єктів авторського права (творів), так і об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).

Відповідно до п.1.1 договору, Користувач доручає ПО "УЛАСП" укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими Користувач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).

У п. 1.2. договору сторони передбачили особливий порядок перерахування коштів від користувача до Авторської організації та Суміжної організації, який при цьому не пов`язаний із жодними додатковими витратами з боку Користувача, а направлений на раціональний поділ роялті за напрямками оплати за використання об`єктів авторського права та суміжних прав.

В розділі 2 договору сторони визначили, що критерії, за якими відбиралися контрагенти, у яких користувач отримує дозвіл щодо публічного виконання в сфері авторського права та в сфері суміжних прав: наявність репрезентативності (великої кількості майнових прав в управлінні) та/або наявність акредитації. В результаті контрагентами користувача були обрані такі організації: для публічного виконання фонограм та зафіксованих у них виконань - Суміжна організація; для публічного виконання творів - Авторська організація.

Згідно з п. 3.1. договору, договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором.

Відповідно до п. 3.2. договору, договір про надання згоди на використання авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що за договорами, зазначеними в п. 3.1. та п. 3.2., користувач здійснює оплату за 1 рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами. При цьому, користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права (надалі - єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права) в розмірі, що зазначений в додатку № 3 до цього договору (з урахуванням інших положень договору) на рахунок ПО "УЛАСП".

ПО "УЛАСП" може надсилатись користувачу рахунок-фактура в електронній формі, підписаний із використанням електронного цифрового підпису за допомогою системи електронного документообігу.

Особливості дії механізму розстрочки зазначені в п.3.4 цього Договору.

Так відповідно до п.3.4, механізм розстрочки, передбачений Договором, діє таким чином: користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15-ти днів з дати підписання Договору; режим розстрочки за загальним правилом за Договором діє без обмеження строку; в той же час, якщо користувач не сплачував єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати (умови річної оплати означають: оплату за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав; і це правило стосується кожного із дозволів як стосовно авторських прав, так і щодо суміжних прав); підставою для оплати у цьому випадку є сам Договір із додатками до нього.

Згідно п.3.5, отриманий ПО "УЛАСП" від користувача єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується ПО "УЛАСП" на рахунок Суміжної організації та на рахунок Авторської організації; пропорції щодо перерахування Суміжній організації та Авторській організації дотримуються ПО "УЛАСП" завжди в рівних частках (50% на 50%); тобто 50% від зазначеного платежу користувача має отримати Суміжна організація, а інші 50% Авторська організація (пункт 3.5 Договору).

Умовами розділу 4 Договору визначено структуру договірних відносин між сторонами:

- договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав оформлений у вигляді додатка № 1 до Договору і є його невід`ємною частиною (пункт 4.1 Договору);

- договір про надання дозволу на використання об`єктів авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права оформлений у вигляді додатка № 2 до Договору і є його невід`ємною частиною (пункт 4.2 Договору);

- надання дозволу, строк його дії, спосіб використання об`єктів авторського права та суміжних прав визначаються безпосередньо у додатках №1 і № 2 до Договору; строк дії Договору визначається строком дії того дозволу, який буде діяти довше (враховуючи додаток № 1 і додаток № 2 до Договору); адреса публічного закладу (адреси публічних закладів) (прим. - територія), в яких користувач отримує дозволи використовувати об`єкти авторського права та суміжних прав, визначені в додатку № 3 до Договору; розмір винагороди (роялті) визначається сторонами як в додатку № 3 та і в додатках № 1 і № 2 відповідно щодо суміжних прав та стосовно авторських прав; порядок виплати сукупної суми винагороди (роялті) користувачем на рахунок ПО "УЛАСП" встановлений Договором та додатком № 3 до нього, при цьому порядок сплати винагороди роялті ПО "УЛАСП" (від імені і за рахунок користувача) на користь Авторської організації та Суміжної організації встановлений також відповідно додатками № 1 і № 2 до Договору; сторони можуть дооформити інші додатки та додаткові угоди до Договору (пункт 4.3 Договору).

Відповідно до п.5.1 Договору, у разі виникнення заборгованості у користувача за Договором (основним договором із додатками до нього) позов (позови) на стягнення такої заборгованості може бути поданий окремо Авторською організацією до користувача стосовно наявної у користувача окремої заборгованості перед Авторською організацією, окремо Суміжною організацією до користувача щодо наявної у користувача окремої заборгованості перед Суміжною організацією, а також у разі досягнення домовленості між Авторською організацією та Суміжною організацією ними може бути поданий спільний позов про стягнення заборгованості з користувача (пункт 5.1 Договору).

В разі втрати Суміжною організацією статусу акредитованої організації колективного управління правовідносини між Суміжною організацією та іншими сторонами Договору можуть бути призупинені (або розірвані) в односторонньому порядку за рішенням ПО "УЛАСП"; при цьому суми винагороди (роялті), які на такий час знаходяться в ПО "УЛАСП", мають бути притримані і перераховані вже новій акредитованій організації в такій сфері (пункт 5.2 Договору).

Відносини між ПО "УЛАСП" та Авторською організацією, ПО "УЛАСП" та Суміжною організацією стосовно забезпечення контролю за виконанням Договору (включаючи додатки до нього) регулюються відповідно між ПО "УЛАСП" та Авторською організацією, ПО "УЛАСП" та Суміжною організацією (пункт 5.3 Договору);

Дія Договору (включаючи додатки до нього) поширюється на всі майнові права, про які в ньому йдеться; в той же час Договір (включаючи додатки до нього) не охоплюватиме майнові права, вилучені із дозволів, що були надані користувачу за Договором (включаючи додатки до нього); інформація про майнові права, вилучені із дозволів за Договором, буде здійснено: щодо авторських прав на сайті Авторської організації (www.okuasp.org); стосовно суміжних прав на сайті Суміжної організації (www.ulaps.com.ua), за умови, що така інформація отримана від правовласника (правовласників) в належному порядку та у чіткій відповідності до норм закону; при цьому, вилучення майнових прав з дозволів не матиме за Договором (включаючи додатки до нього) наслідків фінансового характеру в рамках Договору (включаючи додатки до нього) щодо жодної із сторін Договору (пункт 5.4 Договору).

ПО "УЛАСП", отримавши від користувача єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права, має перерахувати 50% винагороди (роялті) від такого платежу на поточний рахунок Авторської організації, а інші 50% винагороди (роялті) від такого платежу на поточний рахунок Суміжної організації; Авторська організація та/або Суміжна організація матиме право вимагати від ПО "УЛАСП" сплати винагороди (роялті) тільки в тому обсязі, в якому ПО "УЛАСП" таку винагороду фактично отримав від користувача (пункт 5.5 Договору).

За умовами додатку № 1 до Договору, укладеного 01.02.2020р. Користувачем, від імені якого діє ПО "УЛАСП", та Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" (Суміжна організація), що здійснює розширене колективне управління майновими правами суб`єктів суміжних прав та інших правовласників в сфері суміжних прав та є акредитованою організацією колективного управління:

- всі права і обов`язки за додатком № 1 (далі також - Ліцензійна угода) стосуються строку - 1 (один) рік (із відповідною пролонгацією); при цьому, зазначений строк пролонгується на умовах ліцензійної угоди; за ліцензійною угодою встановлюється оплата за отримання дозволу щодо 1-го (року) шляхом виплати щомісячних платежів (розстрочених платежів) із врахуванням порядку, передбачено основним Договором (пункт 1.1 додатку № 1);

- Користувач здійснює (на Території) використання в комерційній діяльності об`єктів суміжних прав шляхом їх публічного виконання, а Суміжна організація надає стосовно території користувачу на умовах, визначених ліцензійною угодою, дозвіл (невиключну ліцензію) на публічне виконання об`єктів суміжних прав; Користувач, в свою чергу, зобов`язується виплатити винагороду (роялті) Суміжній організації у чіткій відповідності до умов Договору (пункт 3.1 додатку № 1).

- розмір винагороди (роялті) не залежить від кількості об`єктів суміжних прав, що використовуватимуться користувачем під час дії договору, та частоти їх використання (пункт 3.3 додатку № 1);

- додаток № 1 набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.02.2021р., а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань - до їх повного виконання (пункт 5.1 додатку № 1);

- отримана Суміжною організацією за цією Ліцензійною угодою винагорода (роялті) розподіляється Суміжною організацією відповідно до законодавства України (пункт 5.4 додатку № 1);

- ця Ліцензійна угода є невід`ємною частиною Договору про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах (включаючи всі додатки до нього). Отже істотні умови цієї Ліцензійної угоди можуть міститись як безпосередньо в її тексті, так і в тексті Договору про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах чи будь-якому Додатку до нього. Повні і належні виплати за цією Ліцензійною угодою є сплатою справедливої винагороди, спільної для виконавців та виробників фонограм за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих з комерційною метою (пункт 5.5 додатку № 1).

За умовами додатку № 2 до Договору, укладеного Користувачем, від імені якого діє ПО "УЛАСП", та Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (Авторська організація), що здійснює управління (на колективній основі) майновими правами суб`єктів авторського права та інших правовласників в сфері авторського права:

- всі права і обов`язки за додатком № 2 (далі також - Ліцензійна угода) стосуються строку - 1 (один) рік (із відповідною пролонгацією); при цьому зазначений строк пролонгується на умовах ліцензійної угоди; за ліцензійною угодою встановлюється оплата за отримання дозволу щодо 1-го (року) шляхом виплати щомісячних платежів (розстрочених платежів) із врахуванням порядку, передбаченого основним Договором (Договором про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах та додатками до нього) (пункт 1.1 додатку № 2);

- Користувач здійснює (на Території) використання в комерційній діяльності об`єктів авторського права шляхом їх публічного виконання, а Авторська організація надає стосовно території користувачу на умовах, визначених додатком № 2, дозвіл (невиключну ліцензію) на публічне виконання об`єктів авторських прав; користувач, в свою чергу, зобов`язується виплатити винагороду (роялті) Авторській організації у чіткій відповідності до умов основного Договору (пункт 3.1 додатку № 2);

- розмір винагороди (роялті) не залежить від кількості об`єктів авторського права, що використовуватимуться користувачем під час дії Договору, та частоти їх використання (пункт 3.3 додатку № 2);

- додаток № 2 набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.02.2021р., а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань - до їх повного виконання (пункт 5.1 додатку № 2);

- отримана Суміжною організацією за цією Ліцензійною угодою винагорода (роялті) розподіляється Суміжною організацією відповідно до законодавства України (пункт 5.4 додатку № 2);

- ця Ліцензійна угода є невід`ємною частиною Договору про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах (включаючи всі додатки до нього). Отже істотні умови цієї Ліцензійної угоди можуть міститись як безпосередньо в її тексті, так і в тексті Договору про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах чи будь-якому Додатку до нього (пункт 5.7 додатку № 2).

Додатком № 3 до Договору сторони погодили, що розмір єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права становить 1200,00 грн.; єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується Користувачем на розрахунковий рахунок ПО "УЛАПС" відповідно до умов Основного договору; він сплачується не пізніше ніж за п`ять днів до початку місяця за який він здійснюється (перший платіж здійснюється не пізніше 5 числа місяця стосовно якого він сплачується).

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Судом встановлено, що 01.02.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тачмайнд Сеп Салюшнс" (Користувач), Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" (Суміжна організація), що здійснює розширене колективне управління майновими правами суб`єктів суміжних прав та інших правовласників в сфері суміжних прав та є акредитованою організацією колективного управління, Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (Авторська організація), що здійснює управління (на колективній основі) майновими правами суб`єктів авторського права та інших правовласників в сфері авторського права, та Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" (ПО УЛАСП), як особою, яка виконує допоміжну функцію за цим Договором щодо поділу винагороди (роялті), яку сплачує Користувач - між репрезентативними організаціями колективного управління, що управляють майновими правами відповідно до їх сфер діяльності, укладено договір № КБР-64/02/20-Н про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах (Основний договір), який є комплексним та направлений на забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах Користувача.

Сторони уклали цей договір з метою здійснення єдиних виплат за отримання дозволів на публічне виконання як об`єктів авторського права (творів), так і об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).

Відповідно до п.1.1 договору, Користувач доручає ПО "УЛАСП" укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими Користувач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).

У п. 1.2. договору сторони передбачили особливий порядок перерахування коштів від користувача до Авторської організації та Суміжної організації, який при цьому не пов`язаний із жодними додатковими витратами з боку Користувача, а направлений на раціональний поділ роялті за напрямками оплати за використання об`єктів авторського права та суміжних прав.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що за договорами, зазначеними в п. 3.1. та п. 3.2., користувач здійснює оплату за 1 рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами. При цьому, користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права (надалі - єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права) в розмірі, що зазначений в додатку № 3 до цього договору (з урахуванням інших положень договору) на рахунок ПО УЛАСП.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений договір з додатками за своєю правовою природою є ліцензійним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1109 ЦК України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Відповідно до ч. 3-6 ст. 1109 ЦК України, у ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

За змістом ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", організація колективного управління (організація колективного управління майновими правами) - організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав і не має на меті одержання прибутку.

Частиною третьою статті 426 Цивільного кодексу України встановлено, що використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених Цивільним кодексом України та іншим законом.

Суд зазначає, що особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов`язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права охороняються положеннями Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Відповідно до частин четвертої і п`ятої статті 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права", за авторським договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам. Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб`єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Частиною другою статті 33 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнено згоди). Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління (ст. 45 Закону).

Правові та організаційні засади колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав в Україні визначені Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".

У статті 1 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" міститься визначення понять "колективне управління", "обов`язкове колективне управління", "розширене колективне управління".

Так за змістом статті 1 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" - колективне управління це діяльність зі збору, розподілу та виплати правовласникам доходу від прав, що здійснюється в інтересах більше ніж одного правовласника на умовах та з дотриманням принципів, передбачених цим Законом. Обов`язкове колективне управління це - колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах. Розширене колективне управління - колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління (крім випадків, коли відповідні права вилучені правовласником з колективного управління в порядку, встановленому цим Законом), у визначених цим Законом сферах, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", організація колективного управління є неприбутковою організацією, утворюється в організаційно-правовій формі громадського об`єднання (громадська організація або громадська спілка) зі статусом юридичної особи, єдиним видом діяльності якої є виконання завдань і функцій, визначених статтею 12 цього Закону.

Згідно з положеннями частини другої статті 5 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", принципами діяльності організацій колективного управління є ефективне управління - організації колективного управління забезпечують збирання, розподіл та виплату доходу від прав правовласникам у найбільш швидкий, ефективний і точний спосіб та лише з обґрунтованими витратами.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", організації колективного управління від свого імені та в інтересах правовласників здійснюють такі функції: 1) укладають із користувачами договори про надання дозволу на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та договори про виплату винагороди (відрахувань) за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав; 3) збирають, розподіляють та виплачують дохід від прав правовласникам; 4) звертаються до суду від імені правовласників за захистом їхніх майнових прав відповідно до статутних повноважень та доручення правовласників, вчиняють інші дії, передбачені законодавством та дорученням правовласників, необхідні для захисту майнових прав правовласників, в інтересах яких діє організація; 5) забезпечують ведення реєстру правовласників, реєстру об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, майновими правами щодо яких управляє організація; 6) здійснюють моніторинг правомірності використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав згідно зі сферами управління правами, щодо яких зареєстровано організацію, та щодо об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, майнові права на які передані їй в управління.

Зі змісту частини п`ятої статті 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" вбачається, що розширене колективне управління поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не укладали договір про управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав з акредитованою організацією, незалежно від обраного такими правовласниками способу управління належними їм правами.

Як встановлено судом та зазначено вище, спірний договір від організацій колективного управління укладено:

- Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" (Суміжна організація), що здійснює розширене колективне управління майновими правами суб`єктів суміжних прав та інших правовласників в сфері суміжних прав та є акредитованою організацією колективного управління;

- Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (Авторська організація), що здійснює управління (на колективній основі) майновими правами суб`єктів авторського права та інших правовласників в сфері авторського права.

При цьому, відповідно до пункту 3.1 додатку № 1 до Договору - Користувач здійснює (на Території) використання в комерційній діяльності об`єктів суміжних прав шляхом їх публічного виконання, а Суміжна організація надає стосовно території користувачу на умовах, визначених ліцензійною угодою, дозвіл (невиключну ліцензію) на публічне виконання об`єктів суміжних прав; Користувач, в свою чергу, зобов`язується виплатити винагороду (роялті) Суміжній організації у чіткій відповідності до умов Договору; відповідно до пункту 3.1 додатку № 2 до Договору - Користувач здійснює (на Території) використання в комерційній діяльності об`єктів авторського права шляхом їх публічного виконання, а Авторська організація надає стосовно території користувачу на умовах, визначених додатком № 2, дозвіл (невиключну ліцензію) на публічне виконання об`єктів авторських прав; Користувач, в свою чергу, зобов`язується виплатити винагороду (роялті) Авторській організації у чіткій відповідності до умов основного Договору.

Отже, діяльність зі збору, розподілу та виплати правовласникам доходу від їх прав здійснюють Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" (Суміжна організація) та Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (Авторська організація).

Розмір єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права складає 1200,00 грн. (Додаток № 3 до Основного договору).

Однак, відповідач в спірний період дії Договору належним чином не виконав зобов`язання щодо виплати винагороди (роялті) відповідно до умов Договору.

Відповідно до матеріалів справи, неоплаченим періодом, за який позивач заявляє позовні вимоги згідно з Договором, є з лютого 2020 року по січень 2021 року, заборгованість за який складає 11019,35 грн.

Докази здійснення відповідачем оплати винагороди (роялті) за вказаний період в матеріалах справи відсутні.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором позивач також просить стягнути з останнього 311,18 грн. втрат від інфляції та 252,00 грн. 3% річних.

Предметом судового розгляду у даній справи є вимога Приватного організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" заборгованості у загальному розмірі 11582,53 грн., що виникла у зв`язку із невиконанням відповідачем умов Договору від 01.02.2020р. № КБР-64/02/20-Н про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Так Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" обґрунтовує позовні вимоги порушенням своїх законних прав та інтересів наявністю заборгованості відповідача перед позивачем.

Разом з тим суд зауважує, що за умовами спірного договору Приватна організація "Українська ліга авторських та суміжних прав" виступає як особа, яка виконує допоміжну функцію за цим договором щодо поділу винагороди (роялті) яку сплачує користувач між репрезентативними організаціями колективного управління відповідно до їх сфер діяльності, оскільки умовами п.1.2 сторони передбачили особливий порядок перерахування коштів від Користувача до Авторської організації та Суміжної організації.

При цьому, правом на подання позову про стягнення заборгованості з Користувача (відповідача) Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" не наділена, оскільки в п. 5.1. Договору сторони передбачили, що у разі виникнення заборгованості Користувача за цим договором (основним договором із додатками до нього) позов (позови) на стягнення такої заборгованості може бути поданий окремо Авторською організацією до Користувача щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Авторською організацією, окремо Суміжною організацією до Користувача щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Суміжною організацією, а також у разі досягнення домовленості між Авторською організацією та Суміжною організацією ними може бути поданий спільний позов про стягнення заборгованості з користувача.

В п.5.3 договору сторони визначили, що відносини між ПО "УЛАСП" та Авторською організацією, ПО "УЛАСП" та Суміжною організацією стосовно забезпечення контролю за виконанням цього договору (включаючи додатки до нього) регулюються відповідно між ПО "УЛАСП" та Авторською організацією, ПО "УЛАСП" та Суміжною організацією.

Однак, матеріали справи не містять доказів щодо врегулювання відносин між визначеними у наведеному пункті особами, в тому числі щодо уповноваження ПО "УЛАСП" на стягнення в судовому порядку заборгованості, яка існує у Користувача (відповідача) перед Авторською організацією та Суміжною організацією.

Суд звертає увагу, що суди розглядають справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ГПК України випадках.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.10.2017 у справі № 914/1128/16.

Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії) від зобов`язаних осіб. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто, таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Близькі за змістом висновки зазначені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.

Статтею 6 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини, визначено право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 ГПК України).

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. При цьому для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав у суді.

Аналогічну позицію викладено Верховним Судом у постанові від 19.02.2020 року у справі № 913/271/19.

Позивачем не доведено порушення його права, за захистом якого було пред`явлено позов, оскільки Приватна організація "Українська ліга авторських та суміжних прав" є особою, яка виконує лише допоміжну функцію за договором щодо поділу винагороди (роялті), яку сплачує користувач, між репрезентативними організаціями колективного управління відповідно до їх сфер діяльності, та правом на подання позову про стягнення заборгованості з користувача (відповідача) не наділена.

Відсутність порушеного права (охоронюваного законом інтересу) позивача та відсутність у Приватної організації "Українська ліга авторських та суміжних прав" права і підстав для подання даного позову є підставою для відмови у задоволенні позову.

З огляду на відмову у задоволенні позову, судові витрати, в порядку статті 129 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1.У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Згідно з ч.1, 2 ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Повне рішення складено і підписано 16.03.2021р.

Суддя М.Б. Сулімовська