УХВАЛА
16 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/14499/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Логістік Україна"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2020
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантаж Інспект"
до : 1. Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця",
2. Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Адекс"
третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ВГК-1"
треті особи , які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Логістік Україна",
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Альянс Україна"
про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
12.01.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Логістік Україна" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2020 у справі № 910/14499/18, подана 09.12.2020 через апеляційний господарський суд.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.01.2021 поновлено строк на касаційне оскарження у справі № 910/14499/18 та залишено без руху касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Логістік Україна" на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із ненаданням доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та надано строк для усунення недоліків до 01.03.2021, який при цьому не повинен був перевищувати десяти днів із дня вручення зазначеної ухвали скаржникові.
Згідно із відомостями, що містяться у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, ухвалу від 29.01.2021 скаржником отримано 08.02.2021, а отже останнім днем усунення недоліків касаційної скарги є 18.02.2021.
01.03.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Логістік Україна" про усунення недоліків касаційної скарги, до якої заявником додано оригінал платіжного доручення № 225 від 25.02.2021 про сплату судового збору у розмірі 101 256,00 грн, подана 26.02.2021 засобами поштового зв`язку.
Водночас, оскільки заява про усунення недоліків касаційної скарги подана поза межами строку встановленого ухвалою Верховного Суду від 29.01.2021, заявник в тексті зазначеної заяви просить поновити строк, встановлений судом для усунення недоліків касаційної скарги, з посиланням на те, що київський офіс переведено на дистанційний режим роботи та кореспонденція, яка надходить на адресу підприємства, переправляється до директора, який, у свою чергу проживає у м. Львів, внаслідок чого відбуваються затримки із переправленням кореспонденції.
Розглянувши зазначену заяву, Суд вирішив відмовити у її задоволенні, виходячи з наступного.
Так, частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною другою статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Таким чином, зі змісту наведеної статті випливає, що процесуальний строк може бути як поновлений, так і продовжений.
При цьому поновленим може бути строк, який встановлено законом, і лише у випадку якщо суд дійде висновку, що причини з якими пов`язаний його пропуск є поважними внаслідок існування обставин, які мають об`єктивний непереборний характер.
У свою чергу, процесуальний строк, встановлений судом, на відміну від строків передбачених законодавством може бути продовжений як за заявою учасника справи за умови її подання до його закінчення, так і з ініціативи суду.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі №904/5995/16.
У такий спосіб, посилання скаржника на неможливість вчасно опрацювати ухвалу Верховного Суду від 29.01.2021 (отриману 08.02.2021), у зв`язку з переведенням київського офісу на дистанційний режим роботи та переправленням кореспонденції до директора підприємства, який проживає у м. Львів, не є беззаперечним та абсолютним свідченням поважності причин пропуску строку на усунення недоліків, оскільки відноситься до організаційних питань внутрішньої діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Логістік Україна" та носить суб`єктивний характер.
Таким чином, колегія суддів вважає, що у задоволенні заяви про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого Судом на усунення недоліків поданої касаційної скарги, слід відмовити.
Що ж до продовження строків, то Касаційний господарський суд звертає увагу на те, що для усунення недоліків касаційної скарги Судом було надано достатній строк, зокрема, Суд встановив максимальний 10-денний строк встановлений Господарським процесуальним кодексом України для усунення недоліків. Однак, незважаючи на це, всі дії скаржника щодо усунення недоліків касаційної скарги здійсненні поза строком встановленого Судом.
Стаття 7 Господарського процесуального кодексу України визначає, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Суд враховує, що, як вже зазначалось, подана скаржником заява про усунення недоліків, подана поза межами процесуальних строків встановлених судом, а отже поновленню не підлягає.
Водночас, з огляду на строк подання заяви та наведені у ній обґрунтування, у Суду відсутні правові підстави і для продовження процесуального строку, в тому числі і з власної ініціативи.
Касаційний господарський суд, зауважує, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі ).
Також, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі Олександр Шевченко проти України , заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та Трух проти України (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).
Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Таким чином, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Логістік Україна" у визначений строк вимоги ухвали суду від 29.01.2021 не виконало, то касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню.
Керуючись статтями 119, 174, 234, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Логістік Україна" про поновлення строку для усунення недоліків касаційної скарги.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Логістік Україна" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2020 у справі № 910/14499/18 повернути скаржнику.
3. Копію касаційної скарги та додані до неї матеріали (в тому числі оригінал платіжного доручення № 225 від 25.02.2021 на суму 101 256,00 грн) повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.А. Зуєв
Судді І.С. Берднік
І.С. Міщенко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 16.03.2021 |
Оприлюднено | 17.03.2021 |
Номер документу | 95567241 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Зуєв В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні