Постанова
від 16.03.2021 по справі 466/1474/18
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

16 березня 2021 року

м. Київ

справа № 466/1474/18

провадження № 61-16835св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Гаражно-будівельний кооператив Сокіл ,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу Сокіл , третя особа - ОСОБА_2 , про зобов`язання надати довідку про членство в кооперативі

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Яцишина Андрія Володимировича на постанову Львівського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Левика Я. А., Савуляка Р. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов`язати відповідача надати йому довідку про членство в кооперативі, необхідну для здійснення державної реєстрації права власності на гаражний бокс (гараж) № НОМЕР_1 у Гаражно-будівельному кооперативі Сокіл (далі - ГБК Сокіл , кооператив) у встановленому законодавством України порядку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що він є фактичним користувачем гаражного боксу (гаражу) № НОМЕР_1 , що знаходиться на території ГБК Сокіл . Цей гараж він отримав від батька, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що його батько був членом кооперативу із січня 1984 року. У нього виникла необхідність приватизувати гаражний бокс (гараж) № НОМЕР_1 у встановленому законодавством порядку. Водночас відповідач не надає йому необхідних для приватизації гаража документів. У зв`язку з цим просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Шевченківський районний суд міста Львова рішенням від 29 жовтня 2019 року позов задовольнив. Зобов`язав ГБК Сокіл видати ОСОБА_1 довідку про членство в кооперативі для здійснення державної реєстрації права власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 у зазначеному кооперативі, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, а бездіяльність відповідача грубо порушує право позивача на здійснення державної реєстрації права власності на гараж.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Львівський апеляційний суд постановою від 15 жовтня 2020 року рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 29 жовтня 2019 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

Апеляційний суд мотивував постанову тим, що позивач не довів, що він у порядку визначеному законодавством, вступив до членів кооперативу та виконував обов`язки члена кооперативу. Таким чином, вимоги позивача про зобов`язання кооперативу надати йому довідку про членство в кооперативі є необґрунтованими.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи

У листопаді 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Яцишин А. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року і залишити в силі рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 29 жовтня 2019 року.

Підставою касаційного оскарження вказує відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Касаційна скарга мотивована безпідставністю висновку апеляційного суду про те, що позивач не подавав заяви на вступ у члени ГБК Сокіл , оскільки заяву від 15 жовтня 2010 року, написану від його імені про вступ та вихід з членів кооперативу ОСОБА_2 , він не підписував та не подавав, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи від 22 березня 2018 року № 6/172. Водночас наданими доказами підтверджується факт перебування ОСОБА_1 у складі членів кооперативу ГБК Сокіл і те, що він не виходив зі складу членів кооперативу. Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що в матеріалах справи є картка власника гаражного боксу № НОМЕР_1 , видана на ім`я позивача, що вкотре підтверджує виключно його право на здійснення приватизації цього гаражного боксу, а отже, і наявність у нього майнових прав на це майно. Висновки суду апеляційної інстанції про відсутність доказів того, що позивач набув майнові права на гаражний бокс (гараж) № НОМЕР_1 на території ГБК Сокіл , є хибними. Суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки обставинам, якими обґрунтовано позов обмежився лише загальним посиланням на норми законодавства та дійшов до помилкових висновків, наслідком чого є рішення, що не відповідає нормам законодавства України і підлягає скасуванню.

У грудні 2020 року представник ОСОБА_2 - адвокат Назаркевич С. М. подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, оскільки це судове рішення є законним та обґрунтованим, суд правильно застосував норми матеріального і процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам. При цьому зазначив, що твердження позивача про наявність виписки з протоколу кооперативу та картка власника гаражного боксу не є достатніми доказами, які підтверджують його членство у кооперативі та, відповідно, є підставою для видачі йому довідки про членство в кооперативі, оскільки Закон України Про кооперацію та статут ГБК Сокіл визначають чіткі вимоги для членства в кооперативі.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

10 грудня 2020 року справа № 466/1474/18 надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи

Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 фактично користується гаражним боксом (гаражем) № НОМЕР_1 , що знаходиться на території ГБК Сокіл за адресою: вулиця Єрошенка,19 у місті Львові.

Гаражний бокс № НОМЕР_1 отримав батько позивача ОСОБА_3 як член кооперативу, що підтверджується випискою з протоколу № 19 засідання гаражної комісії від 13 січня 1984 року № 28.

Згідно з повторним свідоцтвом про смерть від 30 травня 2017 року серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 неодноразово звертався до ГБК Сокіл з проханням видати йому необхідні для приватизації гаража документи, але вони йому не були надані.

Зокрема, 16 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ГБК Сокіл з метою ознайомлення з документами на гараж № НОМЕР_1 і виявив заяву від 15 жовтня 2010 року написану від його імені, про вступ та вихід з членів кооперативу та передання гаражного боксу ОСОБА_2 . Заяв на вихід з членів кооперативу та передання гаражного боксу ОСОБА_2 він не підписував та не подавав, у зв`язку з чим, він звернувся до правоохоронних органів (кримінальне провадження від 10 липня 2017 року № 12016140090004351).

Згідно з висновком почеркознавчої експертизи від 22 березня 2018 року № 6/172 два підписи від імені ОСОБА_1 , які є в заявах від 15 жовтня 2010 року та від 22 жовтня 2014 року, виконані іншою особою.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою , третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2 , 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до статті 4 Закону України Про кооперацію кооперація базується на таких основних принципах: добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації; соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва; рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос); вільного вибору напрямів і видів діяльності; демократичного контролю за діяльністю кооперативних організацій та їх посадових осіб з боку членів кооперативних організацій; безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності.

Згідно зі статтею 6 Закону України Про кооперацію кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу (частина перша статті 10 Закону України Про кооперацію ).

Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу (статті 11 Закону України Про кооперацію ).

Згідно зі статтею 19 Закону України Про кооперацію кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.

Частинами першою, другою статті 19-1 Закону України Про кооперацію визначено, що член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - розпорядження квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. В разі викупу квартири, дачі, гаража споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.

Згідно з пунктом 4.2 статуту ГБК Сокіл особа приймається в члени кооперативу на підставі поданої нею заяви та правовстановлюючих документів на гаражний бокс (договір купівлі-продажу, договір дарування тощо). Прийом в члени кооперативу здійснюється правлінням кооперативу чи голови правління (у формі рішення) з наступним затвердженням на загальних зборах кооперативу (зборах уповноважених). Особа, прийнята в члени кооперативу, здійснює цільові та членські внески у розмірі та порядку, визначеному правлінням кооперативу.

Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що заяви про вступ до кооперативу позивач не подавав і членських внесків не платив та не надав жодних документів, що можуть свідчити про наявність у нього майнових прав на гараж як спадкоємця ОСОБА_3 . Відомостей про сплату ОСОБА_3 паю в повному обсязі, а також того, що гараж № НОМЕР_1 увійшов до спадкової маси після смерті ОСОБА_3 , немає. Водночас у матеріалах справи є касові ордери та довідка про надходження коштів (членських внесків) на рахунок ГБК Сокіл за гаражний бокс № НОМЕР_1 від ОСОБА_2 . У зв`язку з цим суд дійшов висновку про відсутність доказів, що ОСОБА_1 набув майнові права на гаражний бокс (гараж) № НОМЕР_1 , що знаходиться на території ГБК Сокіл , або інші підстави бути членом кооперативу відповідно до Закону України Про кооперацію .

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої - третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Установивши, що позивач належними та допустимими доказами не довів наявності у нього прав на гараж № НОМЕР_1 ні в порядку спадкування, ні як члена кооперативу, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду, а зводяться до незгоди заявника з ухваленим у справі судовим рішенням та необхідності переоцінки доказів у справі. Водночас суд касаційної інстанції є судом права, а не факту і згідно з вимогами процесуального закону не здійснює переоцінку доказів у зв`язку з тим, що це знаходиться поза межами його повноважень.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає вимогам закону, і підстав для її скасування немає.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Яцишина Андрія Володимировича залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова касаційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:А. Ю. Зайцев В. С. Жданова Є. В. Коротенко

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення16.03.2021
Оприлюднено18.03.2021
Номер документу95574730
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —466/1474/18

Постанова від 16.03.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Зайцев Андрій Юрійович

Ухвала від 01.12.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Зайцев Андрій Юрійович

Постанова від 15.10.2020

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Приколота Т. І.

Постанова від 15.10.2020

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Приколота Т. І.

Ухвала від 07.02.2020

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Приколота Т. І.

Ухвала від 08.01.2020

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Приколота Т. І.

Ухвала від 26.12.2019

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Приколота Т. І.

Ухвала від 26.12.2019

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Приколота Т. І.

Рішення від 29.10.2019

Цивільне

Шевченківський районний суд м.Львова

Свірідова В. В.

Рішення від 29.10.2019

Цивільне

Шевченківський районний суд м.Львова

Свірідова В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні