Рішення

від 03.03.2021 по справі 380/10401/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року справа №380/10401/20

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Красневич Ю.Б.,

за участю:

представника позивача Луціва О.М.,

представників відповідача Солощука М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ХАНДЛОПЕКС до Галицької митниці Держмитсужби про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю ХАНДЛОПЕКС (місцезнаходження: 79040, м.Львів, вул.Городоцька, буд.355-3 код ЄДРПОУ 37800770) (далі - позивач, ТзОВ ХАНДЛОПЕКС ), звернулося до суду з позовом до Галицької митниці Держмитсужби (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, буд.1, код ЄДРПОУ 43348711) (далі - відповідач, Галицька митниця), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.09.2020 №UA209180/2020/00407, складену головним державним інспектором Галицької митниці Держмитслужби Качуром Г.Б.

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 02.09.2020 №UA209000/2020/700071/2, прийняте Галицькою митницею Держмитслужби.

Ухвалою від 23.11.2020 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на таке. ТзОВ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ МИТНИЙ БРОКЕРСЬКИЙ СЕРВІС в інтересах позивача подано 31.08.2020 до митного контролю митну декларацію №UA209190/2020/43625 для здійснення митного оформлення імпортованого позивачем легкового автомобіля марки PEUGEOT, модель BOXER, 2016 рік випуску. Митну вартість заявлено згідно з п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України за основним методом (за ціною договору), а саме - в розмірі 104 938, 54 грн, в тому числі 3 465,00 грн витрат на транспортування. При цьому зазначає, що під час здійснення митного оформлення позивач подав усі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Однак, відповідачем за результатами перевірки митної декларації та доданих документів винесено картку відмови у митному оформленні та рішення про коригування митної вартості, визначивши митну вартість заявленого товару за резервним методом. Як на підставу прийнятого рішення відповідач зазначив те, що у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом. Заявлена митна вартість автомобіля не підтверджена документально і не відповідає інформації щодо вартості даного транспортного засобу на інтернет сторінці та складає 33900 PLN + 460,51 PLN транспортні витрати. Відповідачем не обґрунтовано підстав застосування резервного методу визначення митної вартості, а також не враховано долучених декларантом документів. З метою подальшого розмитнення автомобіля позивачем сплачено всі митні платежі, виходячи із вартості 33900 PLN + 460,51 PLN, що була визначена відповідачем. Проте, вважаючи, що оскаржуване рішення №UA209000/2020/700071/2 від 02.09.2020 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209180/2020/00407 від 02.09.2020 порушує його права та інтереси, позивач звернувся до суду з даним позовом з метою їх захисту. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 23.11.2020 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач 17.12.2020 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що відповідно до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні митного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом від 11.09.2015 №689 та наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та переліку додаткових складових до ціни договору зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 №883/21195, у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості даного транспортного засобу на інтернет сторінці та складає 33900 PLN + 460,51 PLN транспортні витрати. Представник відповідача зазначає, що у декларації заявлено умови поставки товару FCA-Жешув, проте відповідно до правил Incoterms 2010 умови поставки FCA не передбачають включення до фактурної вартості товару витрат на його перевезення основним перевізником.

Крім цього, відповідач зазначає, що документ зведений кошторис витрат по доставці товару складений без дотримання принципів бухгалтерського обліку та не може слугувати документом, що підтверджує числове значення відповідних витрат, оскільки підписаний директором товариства, а не головним бухгалтером, відповідальним за ведення бухгалтерського обліку. Отже, всупереч вимогам ч.2 ст. 53 МК України належні документи, що містять відомості про вартість перевезення імпортованого автомобіля, до митного оформлення не були подані, хоч за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Оскільки продавець та покупець за спірними операціями є пов`язаними особами відповідно до ч.4 ст. 53 МК України митницею виставлена вимога про надання додаткових документів на підтвердження ціни імпортованого автомобіля. Однак, такі документи позивачем подані не були. За результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару митницею 02.09.2020 прийняте рішення №UA209000/2020/700071/2 про коригування митної вартості, митну вартість визначено на рівні 33900 PLN + 460,51 PLN транспортні витрати. За таких обставин відповідач вважає, що приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови митниця діяла у межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства, а тому підстав для їх скасування немає.

Представник позивача 21.12.2020 подав до суду відповідь на відзив, в якому звернув увагу на те, що чинне законодавство України з питань митної справи не встановлює вичерпного переліку відповідних документів, виключно якими може підтверджуватись розмір витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України. Також вказує, що відповідач ні при митному оформленні ні у тексті оскаржуваного рішення не надав позивачу письмових обґрунтувань щодо впливу взаємовідносин покупця та продавця на заявлену позивачем митну вартість, а лише у відзиві на позовну заяву митний орган припустив, що такий вплив міг мати місце. Представник позивача вважає, що відповідач, який визначив числове значення скорегованої митної вартості товару ґрунтуючись на ціновій пропозиції, розміщеній на польському веб-сайті www.otomoto.pl, а не на митних вартостях, раніше визнаних (визначених) митним органом, діяв всупереч вимогам ст.ст.55, 57 і 64 МК України. Просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 25.01.2021 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просив суд у задоволені позову відмовити повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач на підставі Договору купівлі-продажу автомобіля від 28.08.2020 №07/2020 придбав у нерезидента України польської фірми HANDLOPEX S.A. транспортний засіб марки PEUGEOT, модель BOXER, 2016 рік випуску, об`єм двигуна 2198,00 см.куб., номер кузова НОМЕР_1 . Відповідно до пп 2.1.1 п. 2.1 цього Договору та Акта прийому-передачі автомобіля від 28.08.2020 №07/2020/3094 ціна транспортного засобу становила 3100,00 Євро.

Згідно з рахунком-фактурою №FX2020/MAGG/000001 від 28.08.2020, виданим фірмою HANDLOPEX S.A., вартість автомобіля становить 3100,00 Євро.

ТзОВ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ МИТНИЙ БРОКЕРСЬКИЙ СЕРВІС 31.08.2020 в інтересах позивача подано до митного контролю митну декларацію №UA209190/2020/43625 для здійснення митного оформлення імпортованого товару.

Під час митного оформлення декларантом заявлено митну вартість, згідно з п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України за основним методом (за ціною договору), а саме 3100,00 Євро. На підтвердження ціни товару декларантом надано рахунок-фактуру інвойс (Commercial invoice) №FX2020/MAGG/000001 від 28.08.2020, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 23.08.2019, калькуляцію транспортних витрат 31/08/20/3094 від 31.08.2020, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів 07/2020 від 28.08.2020, інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів іншими держав 5880484 від 29.08.2020, декларацію інвойс, складена експертом якщо фактурна вартість партії товару не перевищує 6000 Євро №FX2020/MAGG/000001 від 28.08.2020, інші некласифіковані документи - акт 07/2020/3094 від 28.08.2020, підтвердження вивозу 20IE599- від 29.08.2020, фото б/н від 31.08.2020, копію митної декларації країни відправлення 20PL402010E0975122 від 28.08.2020, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.005.56186-20 від 31.08.2020.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості автомобіля Галицькою митницею встановлено розбіжності та направлено декларанту повідомлення відповідного змісту:

У зв`язку з тим, що подані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України необхідне подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, експертна декларація країни відправника .

Суд встановив, що позивачем жодних додаткових документів Галицькій митниці Держмитслужби надано не було, а листом від 01.09.2020 повідомлено митницю про те, що всі первинні документи вже подано та їх достатньо для підтвердження складових митної вартості.

Відповідачем 02.09.2020 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA20900/2020/700071/2, відповідно до п.33 якого скориговано вартість автомобіля до 33900 PLN + 460,51 PLN транспортні витрати.

У рішенні про коригування митної вартості товарів №UA20900/2020/700071/2 від 02.09.2020 причинами його прийняття вказано те, що Митна вартість, заявлена декларантом, не може бути визнана у зв`язку з відсутністю документального підтвердження числових значень митної вартості та неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з невідповідністю вимогам пунктів а) та б) статті VII ГАТТ. У митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Оскільки сторони є взаємопов`язаними, відповідно до ч. 4 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію). Додаткові документи до митного оформлення не подавались. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Митний кодекс України від 13.03.2012 р. N° 4495-УІ, розділ III. Джерелом інформації для визначення митної вартості використано цінову пропозицію даного продавця щодо продажу транспортного засобу ідентичної марки, моделі, схожої комплектації з інтернет магазину https://www.otomoto.pl. Визначена митна вартість - 33 900, 00 PLN + 460, 51 PLN транспортні витрати. Коригування не здійснювалося .

На підставі вказаного рішення про коригування митної вартості товарів видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2020/00407, якою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: Неможливість завершення митного оформлення по причині необхідності внесення змін у гр. 12, 45 МД (у зв`язку із коригуванням митної вартості товару №1 після прийняття рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2020/700070/2). Декларантом порушено умови декларування, передбачені п.1, п.8 ст.257 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VІ та наказом Міністерства фінансів України Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа від 30.05.2012 №651, невірно розраховано митну вартість, неправильно заповнено гр. 12, 45 МД. Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VІ, ст. 54, п.6, пп.1 .

Окрім цього, роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: Необхідно подати нову митну декларацію, з дотриманням вимог ч.2 ст.263 МК України та з урахуванням причин відмови. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до ст.25 МКУ або до суду .

На виконання вимог рішення про коригування декларантом ТзОВ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ МИТНИЙ БРОКЕРСЬКИЙ СЕРВІС в інтересах позивача подано нову декларацію №UA209180/2020/044298 від 02.09.2020 та сплачено податки, відповідно до відкоригованої митної вартості автомобіля.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач з вказаним рішенням про коригування митної вартості товарів не погоджується, вважає його протиправним та таким, що суперечить поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства. У зв`язку з цим вважає, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209180/2020/00407 також є протиправною та підлягає скасуванню.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері визначення митної вартості товару при митному оформленні, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України).

Відповідно до ст.ст.49, 50 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною другою статті 52 МК України передбачено, що декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Згідно з частиною третьої статті 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною сьомою статті 54 МК України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частин першої, другої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами частини третьої статті 53 МК України, у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

При цьому, пунктом 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 53 МК України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Саме така правова позиція в подібних правовідносинах сформована Верховним Судом в постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення.

Верховний Суд у постанові від 30.10.2018 у справі №826/25605/15 зазначив, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами.

Щодо тверджень відповідача про відсутність документального підтвердження числових значень складових митної вартості імпортованого автомобіля на підставі яких проводився розрахунок, суд зазначає таке.

Судом із змісту документів, які подавалися до митного оформлення, встановлено, що імпортований автомобіль було придбано за ціною 3 100,00 Євро, та при цьому витрати на його транспортування склали 3465,00 грн. Всі первинні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості автомобіля декларантом було подано відповідачу. А тому, митна вартість у розмірі 104 938,54 грн. та числові значення її складових були підтверджені документами, наданими митному органу.

Таким чином, твердження відповідача про те, що митна вартість, заявлена декларантом, не може бути визнана у зв`язку з відсутністю документального підтвердження числових значень митної вартості є необґрунтованим, а відтак не береться судом до уваги

Крім цього, суд звертає увагу на те, що відповідач усупереч вимогам частини 3 статті 53 МК України не вказав, які саме відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості транспортного засобу, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей транспортний засіб, відсутні в поданих документах. Тобто, відповідачем ні в оскаржуваному рішенні, ні у відзиві на позовну заяву не вказано, яких саме документів недостатньо для визнання митної вартості імпортованого автомобіля.

Слід зазначити, що в Галицької митниці була реальна можливість перевірити задекларовану вартість імпортованого транспортного засобу, оскільки в рахунку-фактурі (інвойсі) №FX2020/MAGG/000001 від 28.08.2020 містяться відомості про юридичну особу продавця, її адресу та номер телефону, однак відповідачем не вживалися заходи щодо уточнення дійсної вартості імпортованих товарів.

Щодо покликань в оскаржуваному рішенні на те, що продавець і покупець є пов`язаними між собою особами, та неподанням позивачем документів відповідно до частини 4 статті 53 МК України, суд зазначає наступне.

Зі змісту запиту (повідомлення) відповідача про необхідність подання додаткових документів від 01.09.2020 та оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 02.09.2020, судом встановлено, що відповідач не надав декларанту своїх письмових обґрунтувань, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на ціну оцінюваного транспортного засобу.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що за відсутності обґрунтувань з боку митного органу про вплив такого взаємозв`язку на заявлену позивачем митну вартість, відповідні відносини не вплинули на ціну оцінюваного автомобіля, а вимога про необхідність подання додаткових документів відповідно до частини 4 статті 53 МК України, в своєю чергу є безпідставною.

Суд також не погоджується з доводами відповідача щодо того, що зведений кошторис витрат по доставці товару від 31.08.2020 №31/08/20/3094 поданий до митного оформлення ТзОВ ХАНДЛОПЕКС не відповідає вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а отже не може підтверджувати числові значення складових митної вартості, оскільки чинне законодавство України не встановлює вичерпного переліку відповідних документів, виключно якими може підтверджуватись розмір витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України. Крім цього суд враховує, що вказаний документ складений на підставі договору та акту приймання-передачі наданих послуг по перевезенню, затверджений наказом №31/08 від 31.08.2020 директора позивача, який відповідальний за ведення податкового та бухгалтерського обліку на підприємстві.

Щодо тверджень відповідача, що вартість імпортованого позивачем транспортного засобу не підтверджена документально, тому використана інформація з мережі Інтернет щодо вартості аналогічного транспортного засобу марки PEUGEOT, модель BOXER, 2016 року випуску, 33 900, 00 PLN + 460, 51 PLN транспортні витрати то такі, на переконання суду, є безпідставним та такими, що не ґрунтуються на жодному з методів визначення митної вартості.

Наведене дозволяє дійти висновку, що позивач під час митного оформлення надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості транспортного засобу марки PEUGEOT, модель BOXER, 2016 рік випуску, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованого автомобіля та не дають можливість здійснити його митне оформлене за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування резервного методу.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами. Зазначене свідчить про відсутність підстав для коригування відповідачем митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу - марки PEUGEOT, модель BOXER, 2016 рік випуску та протиправність прийнятого рішення Галицькою митницею Держмитслужби про коригування митної вартості від 02.09.2020 №UA209000/2020/700071/2.

Судом враховано правові висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 у справі №809/278/17 щодо аналогічних правовідносинах.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості №UA209000/2020/700071/2 від 02.09.2020 не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже таке прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, відтак порушує права та законні інтереси позивача.

Таким чином, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209180/2020/00407 від 02.09.2020 теж слід визнати протиправною та скасувати.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у 4204,00 грн., сплаченого згідно з платіжного доручення №5611 від 06.11.2020.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250 підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 02.09.2020 №UA209000/2020/700071/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.09.2020 №UA209180/2020/00407, складену головним державним інспектором Галицької митниці Держмитслужби Качуром Г.Б.

Стягнути з Галицької митниці Держмитслужби (місцезнаходження: 79000, вул.Костюшка, 1, м.Львів, код ЄДРПОУ 43348711) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ХАНДЛОПЕКС (місцезнаходження: 79040, м.Львів, вул.Городоцька, буд.355-3 код ЄДРПОУ 37800770) судовий збір в сумі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 15.03.2021

Суддя Р.І. Кузан