Постанова

від 21.07.2021 по справі 380/10401/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/10401/20 пров. № А/857/8772/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання: Юрченко М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби,

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року (суддя - Кузан Р.І., час ухвалення - 13:09 год.,, місце ухвалення - м.Львів, дата складання повного тексту - 15.03.2021р.),

в адміністративній справі №380/10401/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хандлопекс" до Галицької митниці Держмитслужби,

про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови,

встановив:

У листопаді 2020 року позивач ТОВ "Хандлопекс" звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Галицької митниці Держмитслужби, в якому просив: 1) визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.09.2020 №UA209180/2020/00407, складену головним державним інспектором Галицької митниці Держмитслужби Качуром Г.Б.; 2) визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 02.09.2020 №UA209000/2020/700071/2, прийняте Галицькою митницею Держмитслужби.

Відповідач Галицька митниця Держмитслужби позовних вимог не визнав, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позову у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 02.09.2020 №UA209000/2020/700071/2. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.09.2020 №UA209180/2020/00407, складену головним державним інспектором Галицької митниці Держмитслужби Качуром Г.Б.. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в розмірі 4204 грн..

З цим рішенням суду першої інстанції від 03.03.2021 року не погодився відповідач Галицька митниця Держмитслужби та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що висновки суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні не відповідають дійсним обставинам справи, судом порушено норми матеріального права та неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а обставини, які мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими були недоведеними належними та допустимими доказами, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що опрацювавши інформацію, що міститься у поданих позивачем до митного оформлення товаросупровідних документах, митними органами встановлено наступне. Продавець та покупець є пов`язаними особами у розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ. У декларації заявлено умови поставки товару FCA-Жешув. Відповідно до правил Incoterms 2010, умови поставки FCA не передбачають включення до фактурної вартості товару витрат на його перевезення основним перевізником. Серед вказаних у графі 44 МД документів, які мали б підтверджувати заявлену суму транспортних витрат міститься: зведений кошторис витрат по доставці товару №31/08/20/3094 від 31.08.2020, підписаний директором ТОВ "Хандлопекс" Бачинським В.Р.. Оскільки директор не є особою, що бере участь у здійсненні господарської операції, документ "зведений кошторис витрат по доставці товару" складений без дотримання принципів бухгалтерського обліку та не може слугувати документом, що підтверджує числове значення відповідних витрат. Вказує апелянт, що належні документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до митного оформлення не були подані, хоч за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. Разом з тим, митницею виявлено, що подібні товари, що пропонуються до продажу за умов повної конкуренції в країні експорту за вищою вартістю, що вказує на можливий вплив пов`язаності покупця та продавця на ціну товару. За результатами розгляду всіх наданих документів Галицька митниця Держмитслужби дійшла висновку, що відповідно до ч.6 ст.54 МКУ, митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій (належні документи, що підтверджують вартість транспортування), третій (висновки експертних організацій) та четвертій (документи, що могли б показати близькість заявленої вартості до однієї з визначених ч.18 ст. 58 МКУ) статті 53 МКУ. Після проведеної консультації з декларантом митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості. Джерелом інформації для визначення митної вартості використано мінімальну цінову пропозицію щодо продажу в країні експорту транспортного засобу ідентичної марки, моделі, схожої комплектації. Зазначає апелянт, що судом проігноровано той факт, що декларанту було скеровано повідомлення переліку додаткових документів, проте такі до митного оформлення надані не були. Вважає скаржник, що на позивача на стадії декларування покладено обов`язок довести право декларувати товар за основним методом - ціною договору (контракту). Вказує апелянт, що під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків інформація, яка розміщена в мережі інтернет, може бути використана митним органом як джерело довідкової інформації наряду з іншими доказами, наявними у його розпорядженні.

За результатами апеляційного розгляду апелянт Галицька митниця Держмитслужби просить оскаржене рішення суду від 03.03.2021р. скасувати та прийняти постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Позивач не погодився з доводами апеляційної скарги, подав відзив на неї, у якому зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, з урахуванням наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ТОВ "Хандлопекс" на підставі Договору купівлі-продажу автомобіля від 28.08.2020 №07/2020 (а.с. 8-9) та акта прийому-передачі автомобіля №07/2020/3094 (а.с. 10) придбав у нерезидента України польської фірми HANDLOPEX S.A. транспортний засіб - вантажний автомобіль марки Peugeot, модель Boxer, 2016 рік випуску, об`єм двигуна 2198,00 см.куб., номер кузова НОМЕР_1 . Відповідно до пп 2.1.1 п. 2.1 цього Договору та Акта прийому-передачі автомобіля від 28.08.2020 №07/2020/3094 ціна транспортного засобу становила 3100,00 Євро.

Згідно з рахунком-фактурою №FX2020/MAGG/000001 від 28.08.2020, виданим фірмою HANDLOPEX S.A., вартість автомобіля становить 3100,00 Євро (а.с. 11-12, 115).

ТОВ «Євро МБ Сервіс» 31.08.2020 в інтересах позивача подано до митного контролю митну декларацію №UA209190/2020/43625 для здійснення митного оформлення імпортованого товару (а.с. 19-20).

Під час митного оформлення декларантом заявлено митну вартість згідно з п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України за основним методом (за ціною договору), а саме 3100,00 Євро. На підтвердження ціни товару декларантом надано рахунок-фактуру інвойс (Commercial invoice) №FX2020/MAGG/000001 від 28.08.2020, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 23.08.2019, калькуляцію транспортних витрат 31/08/20/3094 від 31.08.2020, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів 07/2020 від 28.08.2020, інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів іншими держав 5880484 від 29.08.2020, декларацію інвойс, складена експертом якщо фактурна вартість партії товару не перевищує 6000 Євро №FX2020/MAGG/000001 від 28.08.2020, інші некласифіковані документи - акт 07/2020/3094 від 28.08.2020, підтвердження вивозу 20IE599- від 29.08.2020, фото б/н від 31.08.2020, копію митної декларації країни відправлення 20PL402010E0975122 від 28.08.2020, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.005.56186-20 від 31.08.2020.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості автомобіля Галицькою митницею встановлено розбіжності та направлено декларанту повідомлення відповідного змісту: 1) «У зв`язку з тим, що подані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України необхідне подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, експертна декларація країни відправлення» (а.с.22); 2) "відповідно до ч.4 ст.53 Митного кодексу України від 13.03.2012р №4495- VI необхідне подання додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію)." (а.с. 21-23).

ТОВ "Хандлопекс" листом від 01.09.2020 повідомило Галицьку митницю Держмитслужби про те, що всі первинні документи вже подано та їх достатньо для підтвердження складових митної вартості (а.с. 26).

02.09.2020 року Галицькою митницею Держмитслужби прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA20900/2020/700071/2, відповідно до п.30 якого скориговано вартість автомобіля до 34360,51 PLN (а.с. 29).

У графі 33 Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості зазначено наступне: Митна вартість, заявлена декларантом, не може бути визнана у зв`язку з відсутністю документального підтвердження числових значень митної вартості та неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з невідповідністю вимогам пунктів а) та б) статті VII ГАТТ. У митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально. Відповідно до ч.3 ст.53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Оскільки сторони є взаємопов`язаними, відповідно до ч.4 ст.53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію). Додаткові документи до митного оформлення не подавались. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Митний кодекс України від 13.03.2012 р. №4495-УІ, розділ III. Джерелом інформації для визначення митної вартості використано цінову пропозицію даного продавця щодо продажу транспортного засобу ідентичної марки, моделі, схожої комплектації з інтернет магазину https://www.otomoto.pl. Визначена митна вартість - 33900,00 PLN + 460, 51 PLN транспортні витрати. Коригування не здійснювалося. Визначена митна вартість - 34360,51 PLN .

На підставі вказаного рішення про коригування митної вартості товарів видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209180/2020/00407, якою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: Неможливість завершення митного оформлення по причині необхідності внесення змін у гр. 12, 45 МД (у зв`язку із коригуванням митної вартості товару №1 після прийняття рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2020/700070/2). Декларантом порушено умови декларування, передбачені п.1, п.8 ст.257 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VІ та наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа» від 30.05.2012 №651, невірно розраховано митну вартість, неправильно заповнено гр. 12, 45 ВМД. МКУ від 13.03.2012 №4495-VІ, ст.54, п.6, пп.1» (а.с. 27-28).

Окрім цього, роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: «Необхідно подати нову митну декларацію, з дотриманням вимог ч.2 ст.263 МК України та з урахуванням причин відмови. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до ст.25 МКУ або до суду» .

На виконання вимог рішення про коригування декларантом ТзОВ «Євро МБ Сервіс» в інтересах позивача подано нову декларацію №UA209180/2020/044298 від 02.09.2020 та сплачено податки, відповідно до відкоригованої митної вартості автомобіля (а.с. 31-32).

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 02.09.2020 №UA209000/2020/700071/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.09.2020 №UA209180/2020/00407, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до ч.1 ст.246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Частиною 1 статті 248 МК України передбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч.6 ст.257 МК України).

Крім цього, частиною третьою статті 318 МК України встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ст.49 МК України).

Стаття 51 МК України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ст.52 МК України).

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (ч.4 ст.58 МК України).

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч.5 ст.58 МК України).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. До переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи (ч.4 ст.53 МК України).

Отже, орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Крім цього, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Однак, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом в постанові від 19.02.2019р. (справа №805/2713/16-а).

Крім цього, відповідно до ч.5 статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно ч.ч. 1-3 ст.54 цього Кодексу, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Колегія суддів звертає увагу, що в частині четвертій статті 54 МК України визначено виключний перелік підстав, за яких митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 зазначеного Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 зазначеного Кодексу; - надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналогічний перелік причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), наведено у Правилах заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012р..

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Крім цього, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовiрностi наданої iнформацiї, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Частинами 1, 2, 5, 6 ст.55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч.1 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч.2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.4, ч.5 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч.3 ст.58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 вказаного Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 вказаного Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Частинами 1, 2 ст.64 цього Кодексу встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

З матеріалів справи видно, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості транспортного засобу - вантажного автомобіля марки Peugeot, модель Boxer, 2016 рік випуску, об`єм двигуна 2198,00 см.куб., номер кузова НОМЕР_1 , та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, у зв`язку з чим митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на рівні 33900, 00 PLN + 460, 51 PLN транспортні витрати.

У графі 33 вказаного оскарженого рішення про корегування митної вартості зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з відсутністю документального підтвердження числових значень митної вартості та неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з невідповідністю вимогам пунктів а) та б) статті VII ГАТТ.

На вимогу митниці уповноваженою особою декларанта було надано лист від 01.09.2020 року, яким повідомлено Галицьку митницю Держмитслужби про те, що всі первинні документи вже подано та їх достатньо для підтвердження складових митної вартості.

Колегія суддів звертає увагу на те, що орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Колегією суддів встановлено, що декларант надав митниці достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а саме: рахунок-фактуру інвойс (Commercial invoice) №FX2020/MAGG/000001 від 28.08.2020, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 23.08.2019, калькуляцію транспортних витрат 31/08/20/3094 від 31.08.2020, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів 07/2020 від 28.08.2020, інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів іншими держав 5880484 від 29.08.2020, декларацію інвойс, складену експертом якщо фактурна вартість партії товару не перевищує 6000 Євро №FX2020/MAGG/000001 від 28.08.2020, інші некласифіковані документи - акт 07/2020/3094 від 28.08.2020, підтвердження вивозу 20IE599- від 29.08.2020, фото б/н від 31.08.2020, копію митної декларації країни відправлення 20PL402010E0975122 від 28.08.2020, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.005.56186-20 від 31.08.2020.

Із змісту документів, які подавалися до митного оформлення, встановлено, що імпортований автомобіль було придбано за ціною 3100,00 Євро, та при цьому витрати на його транспортування склали 3465,00 грн.. Всі первинні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості автомобіля декларантом було подано відповідачу. А тому, митна вартість у розмірі 104938,54 грн. та числові значення її складових були підтверджені документами, наданими митному органу. При цьому, жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни транспортного засобу подані декларантом документи не містили. Вартість автомобіля в повній мірі підтверджується копією рахунку фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №FX2020/MAGG/000001 від 28.08.2020.

Тому доводи апелянта про те, що заявлена митна вартість товару є документально непідтвердженою, суд вважає необґрунтованими.

Необґрунтовані є покликання відповідача, що продавець і покупець є пов`язаними між собою особами, та неподанням позивачем документів відповідно до частини 4 статті 53 МК України, оскільки, як правильно зазначив суд першої інстанції, зі змісту запиту (повідомлення) відповідача, ні оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 02.09.2020 про необхідність подання додаткових документів від 01.09.2020 відповідач не надав декларанту своїх письмових обґрунтувань, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на ціну оцінюваного транспортного засобу.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що згідно із ч.12 ст.58 МК України, той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. При цьому, як зазначено у ч.13 цієї статті, за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

Також безпідставними є доводи відповідача щодо того, що зведений кошторис витрат по доставці товару від 31.08.2020 №31/08/20/3094 поданий до митного оформлення ТзОВ «ХАНДЛОПЕКС» не відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , а отже не може підтверджувати числові значення складових митної вартості, оскільки чинне законодавство України не встановлює вичерпного переліку відповідних документів, виключно якими може підтверджуватись розмір витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України. Крім цього, вказаний документ складений на підставі договору та акту приймання-передачі наданих послуг по перевезенню, затверджений наказом №31/08 від 31.08.2020 директора позивача, який відповідальний за ведення податкового та бухгалтерського обліку на підприємстві.

Щодо визначення методу митної вартості ввезеного позивачем товару, то як видно і рішення про коригування митної вартості товарів від 02.09.2020р. №UA20900/2020/700071/2, митний орган виходив щодо неможливості застосування методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Джерелом інформації для визначення митної вартості використано цінову пропозицію продавця щодо продажу транспортного засобу ідентичної марки, моделі, схожої комплектації з інтернет магазину https://www.otomoto.pl. Визначена митна вартість - 33900,00 PLN + 460,51 PLN транспортні витрати. При цьому митний орган застосував резервний метод визначення митної вартості. Однак, таке визначення, на переконання колегії суддів, не відповідає вимогам статей 57 і 64 МК України, оскільки інформація, наявна на загальнодоступних Інтернет-ресурсах, не може бути самостійною підставою для визначення митної вартості за резервним методом.

Також слід зазначити, що відповідно до ч.4 ст.368 МК України, у разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог вказаного Кодексу.

За умови не наведення органом доходів і зборів доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, що ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості.

Як уже зазначалося, сумніви органу доходів і зборів можна вважати обґрунтованими, лише, якщо надані декларантом документи, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган доходів і зборів повинен чітко вказати, які саме складові митної вартості, на його думку, є непідтвердженими, а також, які документи слід надати для підтвердження того чи іншого показника.

Колегія суддів вважає, що за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, застосування органом доходів і зборів коригування митної вартості є передчасним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем не обґрунтовано ціну товару, яка визначена ним у розмірі 33900,00 PLN + 460,51 PLN транспортні витрати внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом; відповідач не довів того, що товар за такою митною вартістю був увезений до України.

Відповідно частин 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими твердження апелянта про законність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару від 02 вересня 2020 року та наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами.

Вказане свідчить про відсутність підстав для коригування відповідачем митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу - марки Peugeot, модель Boxer, 2016 рік випуску та протиправність прийнятого рішення Галицькою митницею Держмитслужби про коригування митної вартості від 02.09.2020 №UA209000/2020/700071/2.

Враховуючи, що оскаржене рішення відповідача про коригування митної вартості підлягає скасуванню, також слід визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209180/2020/00407 від 02.09.2020.

Доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об`єктивно встановлено обставини справи, оскаржуване рішення суду про задоволення позовних вимог винесене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року в адміністративній справі №380/10401/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хандлопекс" до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль Повний текст постанови суду складено 22.07.2021 року