Рішення

від 15.03.2021 по справі 640/2829/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2021 року м. Київ № 640/2829/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-БІОРЕСУРС"

до Міністерства юстиції України

про визнання протиправним та скасування рішення. зобов`язання вчинити дїї,

УСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО-БІОРЕСУРС" (04116, м. Київ, вул. Ванди Василевської, 7, код ЄДРПОУ 39750109) з позовом до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати повністю Наказ Міністерства юстиції України від 20.01.2020 року №178/5 "Про відмову в державній реєстрації друкованого засобу масової інформації - газети "Газета Робітнича", "Газета Рабочая";

- зобов`язати Міністерство юстиції України повторно розглянути заяву ТОВ "ЕКО-БІОРЕСУРС" про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації - газети "Газета Робітнича", "Газета Рабочая" з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації від 19.12.2019 року , в якій просив зареєструвати періодичне друковане видання - газета; назва - Газета Робітнича , Газета Робочая . Наказом Міністерства юстиції України від 20.01.2020 №178/5 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю Еко-Біоресурс в державній реєстрації друкованого засобу масової інформації - газети Газета Робітнича , Газета Робочая . Позивач вважає рішення відповідача необґрунтованим та безпідставним, оскільки в Реєстрі відсутнє найменування друкованого ЗМІ, яке тотожне найменуванню друкованого ЗМІ, що мав намір зареєструвати позивач.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання. Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Відповідач позов не визнав, у своєму відзиві зазначив, що враховуючи, що газета Газета Робітнича повністю відтворює назву вже зареєстрованої газети - Робітнича газета , Міністерством юстиції України відповідно до п.2 ч.1 ст. 15 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні правомірно відмовлено у реєстрації газети Газета Робітнича .

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останнім зазначено, що при винесенні оскаржуваного наказу Міністерство діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим, просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи,19.12.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації, в якій просив зареєструвати періодичне друковане видання, зокрема: вид - газета; статус видання - вітчизняне; назва видання - Газета Робітнича , Газета Рабочая .

З правового висновку щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Біоресурс (код 39750109) про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації - газети Газета Робітнича , Газета Рабочая вбачається, що правовою експертизою встановлено, що Державним комітетом телебачення і радіомовлення України раніше видано свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації з назвою Робітнича газета , Рабочая газета , що є підставою для відмови у державній реєстрації друкованого засобу масової інформації .

Згідно з висновком відповідно до п.2 ч.1 ст. 15 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні у державній реєстрації газети Газета Робітнича , Газета Рабочая має бути відмовлено.

Наказом Міністерства юстиції України від 20.01.2020 №178/5, копія якого наявна в матеріалах справи , повідомлено позивачу про відмову у проведенні державної реєстрації друкованого засобу масової інформації газети Газета Робітнича , Газета Рабочая відповідно до п.2 ч.1 ст. 15 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні та на підставі правового висновку, який є невід`ємною частиною наказу.

Вважаючи зазначене вище рішення протиправним, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові основи діяльності друкованих засобів масової інформації (преси) в Україні, встановлює державні гарантії їх свободи відповідно до Конституції України, Закону України "Про інформацію" та інших актів чинного законодавства і визнаних Україною міжнародно-правових документів створено Законом України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні від 16 листопада 1992 року №2782-ХІІ (надалі - Закон №2782-ХІІ).

Згідно з частинами першою та другою ст. 1 Закону №2782-ХІІ в цьому Законі під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію. Додатки до друкованих засобів масової інформації у вигляді видань газетного та журнального типу є окремими періодичними і такими, що продовжуються, друкованими виданнями і підлягають реєстрації на загальних підставах.

Відповідно до ст. 8 Закону №2782-ХІІ право на заснування друкованого засобу масової інформації належить: громадянам України, громадянам інших держав та особам без громадянства, не обмеженим у цивільній правоздатності та цивільній дієздатності; юридичним особам України та інших держав; трудовим колективам підприємств, установ і організацій на підставі відповідного рішення загальних зборів (конференції). Органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування не можуть виступати засновниками (співзасновниками) друкованих засобів масової інформації. Особа, яка заснувала друкований засіб масової інформації, є його засновником. Особи, які об`єдналися з метою спільного заснування видання, вважаються його співзасновниками.

Згідно зі ст. 11 Закону друкований засіб масової інформації може видаватися після його державної реєстрації. Державній реєстрації підлягають всі друковані засоби масової інформації, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу його виготовлення. Заяви про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації подаються засновником (співзасновниками) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації друкованих засобів масової інформації. Забороняється державна реєстрація друкованого засобу масової інформації, назва якого містить символіку комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.

Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 21.02.2006 №12/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 23.04.2007 №194/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2006 р. за №173/12047 (надалі - Положення), визначає порядок державної реєстрації Міністерством юстиції України, головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі друкованих засобів масової інформації (далі - реєструючі органи). Державна реєстрація полягає у проведенні правової експертизи заяв засновників друкованих засобів масової інформації на відповідність Конституції, Цивільному та Господарському кодексам, Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", іншим актам законодавства України та цьому Положенню, підготовці та оформленні відповідних рішень.

Відповідно до п. 1.4. Положення, державна реєстрація (перереєстрація) друкованих ЗМІ залежно від сфери розповсюдження та розгляд заяв з інших питань, зазначених у пункті 2.6 Положення, здійснюється такими реєструючими органами: 1) загальнодержавної, регіональної (дві і більше областей) та/або зарубіжної сфери розповсюдження - Міністерством юстиції України (далі - Мін`юст); 2) місцевої сфери розповсюдження - головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні територіальні управління юстиції).

Згідно зі ст. 12 Закону №2782-ХІІ у заяві про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації повинні бути вказані: 1) засновник (співзасновники) видання; 1-1) пов`язана особа - юридична або фізична особа, яка здійснює контроль за засновником (співзасновниками), власником (співвласниками) друкованого засобу масової інформації, а також юридична особа, за якою засновник, власник (співвласник) здійснює відповідний контроль. У разі якщо одним із співзасновників (співвласників) друкованого засобу масової інформації є фізична особа, пов`язаними з нею особами вважаються також члени її сім`ї (чоловік, дружина, діти та батьки, мачуха та вітчим, рідні брати, сестри та їхні діти, чоловіки (дружини), спільно з якими вона здійснює контроль за друкованим засобом масової інформації; 2) вид видання; 3) назва видання; 4) мова видання; 5) сфера розповсюдження (місцева, регіональна, загальнодержавна, зарубіжна) та категорії читачів; 6) програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість; 7) передбачувані періодичність випуску, обсяг і формат видання; 8) юридична адреса засновника, кожного із співзасновників та його (їх) банківські реквізити; 9) місцезнаходження редакції. Реєструючий орган має право зажадати від засновника (співзасновників) подання документів, якими підтверджується його (їх) цивільна правоздатність та цивільна дієздатність (паспорт громадянина України, статут, договір між співзасновниками, договір з правонаступником, довіреність тощо). При проведенні державної реєстрації забороняється вимагати від засновника (співзасновників) подання інших відомостей і документів. Про зміну виду видання, юридичної адреси засновника (співзасновників), місцезнаходження редакції засновник (співзасновники) друкованого засобу масової інформації зобов`язаний (зобов`язані) відповідно повідомити реєструючий орган у місячний термін.

Згідно зі ст. 13 Закону №2782-ХІІ, зокрема реєструючий орган зобов`язаний в місячний строк розглянути заяву про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації і письмово повідомити засновника (співзасновників) про результат розгляду. В межах цього строку реєструючий орган приймає рішення про: а) державну реєстрацію видання; б) відмову у державній реєстрації; в) зупинення строку розгляду заяви про реєстрацію.

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 15 Закону №2782-ХІІ відмова в державній реєстрації друкованого засобу масової інформації можлива тільки з таких підстав, якщо реєструючим органом уже раніше видано свідоцтво друкованому засобу масової інформації з тією ж назвою, за винятком видань, що виходять різними мовами.

Пунктом 2.8. Положення визначено аналогічні підстави для відмови в державній реєстрації друкованого ЗМІ.

Суд зазначає, що тотожність за своїм смисловим значенням передбачає цілковиту схожість чого-небудь, подібність одного до одного за своєю суттю й зовнішніми ознаками та виявом.

По відношенню до назви юридичної особи та друкованого засобу масової інформації тотожність означає повне співпадіння назв.

З матеріалів справи вбачається, що 19.12.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації, в якій просив зареєструвати періодичне друковане видання, зокрема: вид - газета; статус видання - вітчизняне; назва видання - Газета Робітнича , Газета Рабочая.

Водночас, правовою експертизою встановлено, що Державним комітетом телебачення і радіомовлення України уже раніше видано свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації з назвою Робітнича газета , Рабочая газета , Rabochaya gazeta , серія та номер свідоцтва - КВ №10724 від 08.12.2005), яка є однаковою з назвою газети Газета Робітнича .

Наведені назви є однорідними та мають повне співпадіння Робітнича газета та Газета робітнича , єдине, що відрізняє друковані засоби це початкове знаходження слів.

Також, судом не беруться до уваги твердження позивача, що Робітнича газета виходить українською, російською та англійською мовами, натомість Газета Робітнича планується випускатись лише українською та російськими мовами , з огляду на те, що Газета Робітнича мала видаватися українською та російськими мовами.

З огляду на вищевикладене суд приходить до переконання про те, що Газета Робітнича повністю відтворює назву вже зареєстрованої газети - Робітнича газета , а отже Мінстерством юстиції України правомірно відповідно до п.2 ч.1 ст. 15 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні відмовлено в реєстрації друкованого засобу - газети.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 9, 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Також, суд враховує, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Беручи до уваги викладене, враховуючи спростування наявними у матеріалах справи доказами, оціненими судом у сукупності, покладених в обґрунтування позовних вимог фактів порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та про відмову у задоволенні останніх .

З огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні позову та у зв`язку з тим, що судові витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз в цій справі відсутні, жодні судові витрати не належать стягненню з позивача на користь відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-БІОРЕСУРС" (04116, м. Київ, вул. Ванди Василевської, 7, код ЄДРПОУ 39750109) - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).

Суддя Н.Г. Вєкуа